§ 7. Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя

Згадайте, хто і за яких обставин впорядкував збір данини в Київській державі.

Як ви розумієте значення поняття «соціальна структура»?

Чи пам’ятаєте ви, що в середньовічній Європі феод — земельне володіння, яке надавав сеньйор васалу за виконання військової чи придворної служби?

1. Суспільний устрій.

Зброя й обладунки дружинника у ІХ-ХІ століттях

Суспільство (людність) Русі-України було соціально неоднорідним. Заможні люди користувалися великим обсягом прав і привілеїв. Поруч із ними жили ті, хто ледь зводили кінці з кінцями та ще й мусили виконувати повинності й платити податки. Поділ суспільства на різні групи за певними критеріями називають суспільним устроєм (структурою). Очільником Київської держави, а одночасно й головним земельним власником, був великий київський князь. Йому підпорядковувались удільні князі, тобто поставлені правити київським князем у певній місцевості. Князем міг бути тільки представник династії Рюриковичів. Військо князя називалося дружиною. За участь у воєнних походах та за вірну службу дружинники (воїни) отримували платню, частку здобичі або землю. Нащадки родоплемінної знаті чи дружинники, які отримали від князя землю за військову службу, називалися боярами. З прийняттям християнства зріс соціальний статус духовенства — людей, які здійснювали релігійні обряди.

Церква також мала значні земельні володіння, даровані князем. Князі, бояри й церква володіли землею як повноправні господарі: могли передати її в спадок, продати чи подарувати. Така форма земельного володіння називається вотчиною.

Серед містян переважали ремісники та купці, які сплачували податки і виконували повинності на користь міст. Ремісники виготовляли знаряддя праці, предмети побуту, шили одяг та взуття, майстрували прикраси. Основним заняттям купців була торгівля. Вони могли мандрувати й торгувати як усередині держави, так і поза її межами. Найчисельнішою групою населення були особисто вільні селяни — смерди. Вони мали житло й земельний наділ, на якому господарювали. Вільні селяни об’єднувалися в общину — громаду, яка спільно володіла водоймами, пасовиськами, лісами та іншими угіддями. Громада визначала обов’язкову для всіх сівозміну. Общинники несли взаємну відповідальність за сплату данини та за злочини, вчинені на її території. Селяни сплачували податки: спочатку в натуральній формі, тобто продуктами, — племенній знаті; згодом, після підкорення племен владі великого київського князя, данину платили саме йому.

Були селяни, які через певні життєві обставини втрачали особисту свободу. Деякі з них, втративши своє господарство, брали грошову позику в землевласника — купу, — яку мали відпрацювати. Такі селяни називалися закупами. Інша категорія тимчасово залежних селян називалася рядовичами, оскільки вони укладали із землевласником ряд (договір) про найм і відповідно до нього працювали за частку виробленої продукції. Зовсім безправними були дворова челядь і холопи. До челяді належали русичі, які втратили своє господарство й працювали на господаря. Їх могли продати, подарувати або передати в спадок. У подібному становищі перебували холопи, але ними ставали переважно військовополонені. Існувала категорія людей, яка не належала до жодного соціального стану. Їх називали ізгоями. Вони з певних причин вибули зі звичного соціального середовища. До прикладу, ізгоєм міг стати збанкрутілий купець, холоп, який викупив себе з рабства і не мав засобів для заснування; князь, позбавлений володінь, тощо.

• 1. Що таке вотчина? Хто в Київській державі володів вотчиною?
• 2. Хто належав до вільного населення міст та сіл?
• 3. Як називалися залежні та напівзалежні категорії населення? Хто такі ізгої?

2. Київська держава — централізована монархія.

Протягом X-XI століть становище київського князя суттєво зміцнилося. Він став одноосібним і необмеженим правителем держави, його влада була спадковою, тобто передавалася від батька до сина. Київський князь поєднував законодавчу, виконавчу і судову владу, тобто приймав закони, впроваджував їх у життя країни та був верховним суддею. Він представляв інтереси Київської держави в міжнародних відносинах, дбав про захист державних кордонів від ворогів.

Інколи князю було важко самостійно визначитися з прийняттям важливого державного рішення, тоді він звертався за порадою до князівської ради. Членами цього дорадчого органу були бояри, старші дружинники, вище духовенство. З попередніх часів збереглося віче — народні збори. Але якщо раніше рішення віча були обов’язковими, то нині до народного волевиявлення князь міг і не дослухатися. Якщо найвища влада у державі успадковується та повністю або частково належить одній особі, то таку державу називають монархією. Якщо влада монарха ніким і нічим не обмежується, а існують лише дорадчі органи, то таку монархію називають необмеженою.

Площа Київської держави в роки правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого суттєво збільшилася. Звісно, київському князю важко було самостійно управляти великими територіями, а племінній знаті він не довіряв. Тож у найбільших містах держави намісниками князя були його сини або ж вірні бояри. Державу, управління якою здійснюють з одного центру безпосередньо правителем чи через його представників, називають централізованою.

• 1. Які державні функції виконував князь?
• 2. Які дорадчі органи існували при київському князеві? Про що свідчить їх існування?
• 3. Чи була Русь-Україна централізованою державою? Відповідь аргументуйте.

Відлуння минулого.

Із «Повісті минулих літ» про заповіт Ярослава Мудрого

«В літо 6562 (1054). Помер князь руський Ярослав. І коли ще живий був, зібрав синів своїх і сказав їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити.

Іван Білібін «Ярослав Мудрий». Поштова листівка. 1926 рік

1. Розгляньте ілюстрацію. Що тримає в руках князь?

Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а В’ячеславу — Смоленськ».

• 1. Які моральні настанови давав синам Ярослав Мудрий?
• 2. Який спосіб престолонаслідування визначив князь?
• 3. Поміркуйте. Які обставини власного життя спонукали Ярослава Мудрого скласти заповіт?

3. Повсякденне життя.

Мешкали селяни та незаможні містяни або в напівземлянках, або ж у дерев’яних хатах. Житла заможних містян мали відокремлену кімнату для відпочинку та кімнату, де зберігали продукти. Княжі оселі називалися тереми. Вони були просторі й гарно оздоблені різьбою, полив’яними плитками. Обабіч розташовувалися господарські будівлі — для худоби, для зберігання збіжжя, продуктів, напоїв. Меблі були доволі скромними: стільці й ліжка траплялися вкрай рідко. Типовими предметами побуту були скриня, стіл та лава. На чільному місці в кімнаті розташовували ікони. Освітлювали помешкання дерев’яними трісками, восковими свічками, каганцями — олійними лампами. Готували їжу та прогрівали житло кам’яною піччю, яка була обмазана глиною. Готували винятково у глиняних горщиках. Для розведення вогню використовували кремінь і залізне кресало.

Оселя. Київ. Поділ. ХІ—ХІІ ст. Реконструкція

1. Опишіть, що ви бачите на ілюстрації.

2. Які матеріали використовували для будівництва?

3. Для чого використовували нижній поверх, а для чого — верхній?

4. Хто міг мешкати в такій садибі?

До основного раціону харчування входили каші, зокрема пшоняні, які заправляли олією. З пшениці, жита, рідше з вівса пекли хліб. Зерно мололи ручними жорнами, переважно жінки й старші діти. Щоб змолоти кілограм зерна, йшло 1-2 години. З появою водяних млинів, а пізніше й вітряків, праця селян була полегшена. Для помолу мішка зерна витрачали близько 15 хвилин. Споживали також овочі, зокрема горох, боби, сочевицю, часник, ріпу, огірки. З капусти і цибулі варили юшки. Пили овече й коров’яче молоко, кисіль, мед, пиво, зрідка — вино, привезене з Візантії. Їли сир та яйця. Воду брали з криниці. Справжнім смаколиком були лісові горіхи. В лісі також збирали мед диких бджіл та ягоди. Ягоди, залиті водою, зберігали всю зиму. Нерідко чоловіки ходили на полювання та рибну ловлю. Дичину й рибу пекли чи варили в казанах. М’ясо свійських тварин споживали лише на великі свята.

Обов’язковими елементами чоловічого одягу були довга сорочка, яку підв’язували поясом, полотняні штани. Бідніші накидали свитку, а в холодну погоду — кожух. Багатші чоловіки носили каптан, оздоблений хутром та вишивкою. Поверх каптана накидали довгий плащ без рукавів, який скріплювався застібкою на правому плечі. Тканини були червоного, синього, зеленого кольорів та оздоблені узорами із зображенням квітів, зірок, птахів. Шапки мали різний верх: круглий чи гострий, оздоблювали хутром. Чоловіки відрощували бороду й вуса. Жінки носили сорочку, але значно довшу, ніж чоловіки. Поверх сорочки одягали спідницю. Знатні жінки носили довгі каптани з дуже широкими рукавами або ж плащі без рукавів. Волосся в дівчат було розпущеним або заплетеним у косу. Одружені жінки прикривали волосся очіпком, а поверх нього пов’язували хустку. Взувалися у шкіряні постоли, плетені личаки, чоботи. Для прання у затопленій печі розжарювали камені. Тоді їх кидали у воду, щоб та прогрілася. Після цього додавали попіл з печі — найдавніший у світі пральний порошок. Для прання пари сорочок потрібно було кілька годин.

Федір Солнцев. Реконструкція княжого одягу на основі фресок Софійського собору ХІ ст.

• 1. Яким було помешкання русичів?
• 2. Що входило до раціону харчування?
• 3. Стисло опишіть одяг русичів та русичок.

1-2. Які поняття зашифровані в ребусах? Складіть з ними речення.

3. У 1014 році Ярослав відмовився платити данину Києву, чим викликав гнів батька. Тільки раптова смерть завадила Володимиру Святославовичу почати похід на Новгород. Пізніше Ярослав Мудрий, відчуваючи близьку смерть, поділив землі між синами, щоб між ними не сталося тієї міжусобної боротьби, як у нього з братами. Скільки часу пройшло між згаданими в тексті подіями?

4. Напишіть твір від імені селянина чи містянина «Один день з мого життя» за планом: а) родина; б) житло; в) зовнішній вигляд; г) заняття.

5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 7 клас Хлібовська 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)