Східні слов'яни у V—IX ст.
- 7-11-2022, 18:44
- 461
7 Клас , Історія України 7 клас Гісем, Мартинюк 2020
§ 2. Східні слов'яни у V—IX ст.
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: як відбувалося розселення слов'ян на завершальному етапі Великого переселення народів; як описувати за картою розселення східних, західних і південних слов'ян, а також східнослов'янських союзів племен — предків українців; про сусідів східнослов'янських племен; особливості етнічних і державотворчих процесів у східних слов'ян у VIII—IX ст.; що таке «Велике розселення слов'ян», «літопис», «плем'я», «союз племен», «язичництво», «племінні княжіння», «князь».
ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ: 1. Що таке Велике переселення народів? Коли і як воно розпочалося? 2. Як відбувалося розселення слов'ян під час Великого переселення народів? 3. Робота в парах. Обговоріть, що вам відомо про витоки українського народу.
1. Велике розселення слов'ян. На завершальному етапі Великого переселення народів головними учасниками цього процесу стали слов’янські племена антів і склавинів. Від V ст. розпочалося Велике розселення слов’ян. За однією із досить поширених версій, із межиріччя Дніпра й Вісли ці племена рушили до Подунав’я. Звідти анти і склавини здійснювали регулярні напади на Константинополь і візантійські володіння на Балканах. Ці події отримали назву Балканських походів. Після перших успішних походів слов’яни поступово залишалися за Дунаєм, а до кінця VII ст. майже повністю оволоділи Балканським півостровом.
Плем'я — об'єднання людей, що мали спільне походження, мову, віру та звичаї.
Велике розселення слов'ян — розселення слов'янських племен із їхньої прабатьківщини, розташованої між Дніпром і Віслою, на сусідні землі в V—VII ст.
Під час Великого розселення слов’ян одна їх частина залишилася на Балканському півострові, а інша рушила вгору за течією Дунаю та зайняла землі поряд з Ельбою (Лабою). Там вона зустрілася ще з одним переселенським потоком слов’янських племен, який прямував із межиріччя Вісли та Одера (Одри) на захід. На межі VI—VII ст. слов’яни також активно просувалися на північ і північний схід, заселяючи землі, що належали балтським та угро-фінським племенам.
Битва слов'ян із візантійцями. Художник Ю. Лазарєв
Розселення слов’ян відбувалося у складних умовах. У другій половині VI ст. важким випробуванням для них стала боротьба з кочовими племенами аварів, які з Азії спочатку переселилися до Північного Причорномор’я, а потім — на територію сучасної Угорщини, де й заснували свою державу — Аварський каганат. Тривалі аваро-слов’янські війни призвели до підкорення аварами склавинів, знесилення, а потім розпаду антського об’єднання племен.
Карта «Слов'яни під час Великого переселення народів»
ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ РОЗВИТКУ СХІДНОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ
• Робота в парах. Використовуючи текст параграфа, розкрийте наведені у схемі ознаки розвитку східнослов'янської спільноти.
Із 602 р. про антів в історичних джерелах уже не згадується. Назва «склавини» використовувалася досить часто щодо племен, які в VII—IX ст. заселяли територію сучасної України. Вважають, що саме назва «склавини» із часом трансформувалася у «слов’яни».
Результатом Великого розселення слов’ян стало формування нових територіальних об’єднань слов’ян, яких поділяють на східних, західних і південних.
2. Розселення східнослов'янських союзів племен на території сучасної України. Чернець Нестор у літописі «Повість минулих літ» повідомляє, що у VIII ст. у східних слов’ян виникли союзи племен. Територію сучасної України заселяли сім союзів племен — деревляни, поляни, уличі, тиверці, сіверяни, волиняни (дуліби) і білі хорвати. Саме ці племена вважаються предками українців. На землях, які зараз входять до складу сучасної Білорусі, жили дреговичі й полочани, Росії — кривичі, радимичі, словени і в’ятичі. Археологічні дані підтверджують повідомлення літописця щодо розселення східних слов’ян.
Нестор (близько 1056 — близько 1113) — чернець Києво-Печерського монастиря. Упорядник «Повісті минулих (врем'яних) літ» — найдавнішого серед літописів, що збереглися до наших днів. Назву літопис отримав за вступним реченням: «Ось повісті врем'яних літ, звідки пішла земля Руська...». Цей твір є в багатьох випадках єдиним джерелом з історії східних слов'ян та Русі-України. Нестор зміг пов'язати історію Русі-України зі всесвітньою, проголосивши її важливу роль у світовому історичному процесі.
День вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця за церковним календарем православної церкви, що припадає на 9 листопада, у незалежній Україні визнано Днем української писемності й мови.
Особливу увагу з-поміж інших східнослов’янських союзів племен Нестор приділяв полянам. За літописом, від них походили перші київські князі-брати Кий, Щек і Хорив. Саме за їх правління почалося будівництво Києва.
Літопис — історико-літературний твір доби Русі-України та Галицько-Волинської держави, у якому розповідь велася за роками. Був написаний переважно церковнослов'янською мовою із численними домішками місцевої говірки. В інших християнських країнах такі твори мали назву «хроніки», і писали їх найчастіше латиною.
Союз племен — об'єднання кількох племен, які за певних умов давали початок державній організації.
3. Спосіб життя східнослов'янських племен. Східні слов’яни вели осілий спосіб життя. Основу їх господарства становило землеробство. Найдавнішим способом вирощування зернових культур у лісовій зоні було підсічне землеробство. Спочатку дерева на ділянці, призначеній для майбутнього поля, вирубували. Для цього їх підсікали, щоб вони швидше висихали у вертикальному положенні. Потім дерева валили й спалювали. Попіл був добривом і розпушував ґрунт. Після трьох років використання виснажену землю залишали й освоювали нову ділянку.
«Повість минулих літ» про заснування Києва
Поляни ж жили в ті часи окремо й володіли своїми родами... і були три брати: один мав ім'я Кий, другий — Щек і третій — Хорив, а сестра їх була Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, котра прозвалася по ньому Хоривицею. І збудували городок в ім'я старшого свого брата, і назвали його Київ, і був навколо міста ліс і бір великий, і ловили там звірів, і були ті мужі мудрі та тямущі, і називались вони полянами, від них поляни й до сьогодні в Києві.
• Робота в парах. Обговоріть, як, за повідомленням Нестора, виник Київ.
Реконструкція поселення східних слов'ян VIII—IX ст.
• Опишіть зовнішній вигляд та устрій слов'янського поселення.
У лісостеповій зоні слов’яни селилися на берегах річок, де були добрі луки й землі. Тут вони використовували перелогову систему обробітку земель. Поле оброблялося й засівалося до того часу, поки ці землі були родючими. Потім поле залишалося для «відпочинку», а засівалося інше. У той час вільних земель було багато, і слов’яни завжди мали добрі врожаї. Вирощували пшеницю, просо і ячмінь. Археологічні знахідки свідчать, що слов’яни користувалися досить зручними знаряддями праці (залізні серпи, мотики, кістяні й дерев’яні сохи з металевими наконечниками тощо).
Слов’яни займалися також присадибним скотарством: розводили велику рогату худобу, коней, свиней. Крім того, вони полювали на хутрових звірів (хутро було цінним товаром). Були поширені рибальство, бортництво (найдавніша форма бджільництва), у лісах збирали гриби і ягоди.
У слов’ян було розвинене ремесло: ковальство, залізоробне ремесло, гончарство, прядіння, чинбарство, ткацтво.
Житла слов’яни зводили переважно з дерева, заглиблюючи їх наполовину в землю. Посередині хат розташовувалися печі, що служили для обігрівання житла й приготування їжі. Печі будували без димарів, опалювали «по-чорному» — дим виходив через отвори в даху. Неподалік від будинку була яма-льох, де зберігали зерно та інші продукти.
ТРИ ГІЛКИ СЛОВ'ЯНСТВА ТА СУЧАСНІ НАРОДИ, ЯКІ ДО НИХ НАЛЕЖАТЬ
• До якої гілки слов'янства належать українці?
Слов’яни жили сусідською громадою. Вона складалася з великих патріархальних сімей, не пов’язаних між собою родинними зв’язками. Громади вели спільне господарство, володіли окремими господарськими будівлями, житлами, навіть невеликими поселеннями. Кілька громад утворювали плем’я. Племена об’єднувалися в союзи племен.
Слов’яни мали власні самобутні релігійні вірування. Їхньою релігією було язичництво. Слов’яни обожнювали незрозумілі й непідвладні їм сили природи. Вони мали свій поховальний обряд, в основу якого було покладено віру в потойбічне життя. Крім цього, у слов’ян існувала віра в різних духів (добрих і злих).
Язичництво (від старослов'янського слова «язик» — мова, плем'я, народ) — форма релігії у східних слов'ян, що визнавали багатобожжя. Вони поклонялися силам природи й шанували культ предків. Язичництво передувало християнству, а подекуди й співіснувало з ним.
Найдавніші писемні повідомлення про вірування слов’ян належать візантійському історику VI ст. Прокопію Кесарійському. Він писав, що слов’яни вважали «володарем усього» одного з богів — творця блискавок Перуна. Йому приносили в жертву биків та інших тварин. Слов’яни поклонялися також річкам, німфам (духам природи) та іншим божествам, під час жертвопринесень ворожили. Крім Перуна, до нас дійшли такі назви слов’янських богів: Велес, Даждьбог, Стрибог, Род, Макош тощо. На місцях поклоніння богам — капищах — встановлювали ідоли певних богів.
Збруцький ідол — кам'яна статуя слов'янського бога Рода-Світовида, предмет язичницького культу східних слов'ян. Статуя була створена на межі IX—X ст., а знайдена в 1848 р. в річці Збруч біля села Личківці (Тернопільська обл.).
• Опишіть вигляд Збруцького ідола.
4. Сусіди східнослов'янських племен. Сусідами східних слов’ян на півночі, північному заході та північному сході були угро-фінські та балтські племена, які ще не мали власної державності. Поступово ці племена розчинялися в слов’янському середовищі.
Землі на захід від східнослов’янських теренів заселяли західні слов’яни. У західних слов’ян на території сучасної Польщі виникло декілька союзів племен: поляни, вісляни, мазовшани та інші. Союзи західнослов’янських племен словаків, моравів, чехів та інших на початку IX ст. утворили Великоморавську державу, до складу якої входила частина Закарпаття, заселена білими хорватами.
На півдні, південному сході та сході жили тюркські племена болгар і хозар. Племена болгар наприкінці VI ст. утворили в Приазов’ї свою державу — Велика Болгарія. У середині VII ст. вона була знищена хозарами. Частина болгар переселилася після цього на Середню Волгу, де заснувала нову державу — Волзька Булгарія (її територія здебільшого збігається з межами сучасної Республіки Татарстан у складі Російської Федерації).
Інша частина болгарських племен, очолювана ханом Аспарухом, переселилася на Дунай і спільно з місцевими слов’янськими союзами племен створила державу Перше Болгарське царство. Його поява започаткувала історію сучасної європейської держави Болгарії.
На завойованих землях хозари в середині VII ст. утворили державу Хозарський каганат. У VІІI ст. вони підкорили східнослов’янські союзи племен полян, сіверян, радимичів та в’ятичів і примусили їх сплачувати данину.
СУСІДИ СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ ПЛЕМЕН
• Покажіть на карті розселення зазначених на схемі сусідів східнослов'янських племен.
Заморські гості. Художник М. Реріх
• Якими були особливості вигляду кораблів варягів?
Важливе значення для розвитку східних слов’ян мало те, що через їхні землі пролягав один із головних торгових шляхів середньовічного світу «із варягів у греки», який поєднував Балтійське й Чорне моря. Варягами (від візантійського слова «варанги» — найманці) слов’яни називали предків сучасних норвежців, шведів, данців та ісландців. У Західній Європі їх називали норманами («північними людьми»). Ці жорстокі й відважні шукачі пригод наймалися на службу до візантійського імператора або засновували торговельні поселення на слов’янських землях, накопичували в них товар (мед, віск, хутро, а також рабів), а потім везли продавати його до Візантії (до греків).
Карта «Східні слов'яни та їхні сусіди»
5. Етнічні й державотворчі процеси у східних слов'ян у VIII—IX ст. Тривалий час після завершення розселення у східних, західних і південних слов’ян зберігалося багато спільного в розвитку етнічних процесів. Зокрема, деякі дослідники вважають, що досить довго для всіх слов’ян була зрозумілою єдина слов’янська мова. Одночасно із цим, переселяючись, як правило, на вже заселені землі, слов’яни потрапляли під вплив місцевої людності. У VIII—IX ст. як у східних, так і в інших груп слов’ян поступово виникали й поглиблювалися етнічні відмінності між віддаленими союзами племен і головним слов’янським ядром на його історичній прабатьківщині між Дніпром та Віслою.
У цей самий період у східних слов’ян посилилися державотворчі процеси. У результаті об’єднання окремих союзів племен виникали нові утворення — племінні княжіння. Сучасна наука вважає, що ці об’єднання мали елементи державності. Очолювали їх слов’янські князі.
Арабські й перські географи IX—X ст. Аль-Бахрі, Аль-Істахрі та Ібн Хаукаль називали три східнослов’янські племінні княжіння Куявією, Славією та Артанією.
Вважається, що племінне княжіння в Середньому Подніпров’ї, відоме арабам як Куявія, стало осередком, навколо якого формувалася державність слов’ян, що оселилися на території сучасної України.
Етнічні процеси — зміни, що відбуваються в культурі, мові, традиціях, нормах поведінки історично сформованих груп людей упродовж їх існування.
Державотворчі процеси — процеси, пов'язані з виникненням у певних народів держави.
Держава — система влади, за якої порядок у суспільстві підтримується за допомогою спеціальних організацій і людей (чиновників, наглядачів, армії тощо).
Племінні княжіння — об'єднання декількох племен, які за певних умов ставали зародками державної організації.
Князь — у східних слов'ян спочатку так називали виборних військових вождів і ватажків родів. Пізніше, коли розвинулася спадкова влада вождів, князі перебрали на себе владу у своїх племінних княжіннях.
Запам'ятайте дати
V—VII ст. — Велике розселення слов'ян.
VIII—IX ст. — виникнення у східних слов'ян племінних княжінь.
«Повість минулих літ» про данину полян хозарам
Після смерті Кия, Щека і Хорива поляни зазнавали утисків від сусідніх племен. І знайшли їх хозари, коли вони сиділи в лісі на горах, і сказали: «Платіть нам данину». Поляни тоді, порадившись, дали їм від кожної родини по мечу. І понесли це хозари князеві своєму і старійшинам своїм, і сказали їм: «Ось знайшли ми данину нову». А ті запитали їх: «Звідки?». І вони сказали їм: «У лісі на горах, над рікою Дніпровською». А ті запитали: «Що вам дали?». Вони показали мечі, і мовили старці хозарські: «Недобра се данина, княже. Ми здобули її однобічною зброєю, себто шаблями, а сих зброя обоюдогостра, себто мечі. Сі будуть брати данину і з нас, і з інших земель». І все це збулося, бо говорили вони не зі своєї волі, а за Божим повелінням.
• Що Нестор розповідає про данину полян хозарам?
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
• Унаслідок розселення слов'ян у V—VII ст. на території Європи виникли нові територіальні об'єднання слов'ян, яких поділяють на східних, західних і південних.
• Східнослов'янські союзи племен деревлян, полян, уличів, тиверців, сіверян, волинян (дулібів) і білих хорватів, що заселяли територію сучасної України, вважають предками українців.
• Після розселення на нових землях в етнічному розвитку східних слов'ян поступово посилювалися відмінності.
• У VIII—IX ст. у результаті розгортання державотворчих процесів у східних слов'ян виникли племінні княжіння, що стали зародками майбутньої державності.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Запитання — відповідь». Правила гри. Учні та учениці підписують на аркушах своє прізвище та нижче складають три запитання за розглянутою темою. Учитель(-ка) збирає аркуші, перемішує їх і роздає в довільному порядку. На зворотному боці аркуша учні та учениці мають дати відповідь на зазначені запитання та підписати своє прізвище. Учитель(-ка) оцінює роботи.
2. Охарактеризуйте Велике розселення слов'ян і його результати. У чому його важливість для розвитку слов'янства? 3. Використовуючи історичну карту, розкажіть про розселення східнослов'янських племен. 4. Що ви знаєте про сусідів східнослов'янських племен? Покажіть на карті територію їх розселення. 5. Що відомо за літописом про заснування Києва?
6. Колективне обговорення. Якою мірою життя східнослов'янських племен залежало в цей період від природного середовища? Поясніть свою думку. 7. Робота в парах. Обговоріть особливості етнічних і державотворчих процесів у східних слов'ян у VIII—IX ст. 8. Розташуйте в хронологічній послідовності відомі вам події від Великого розселення слов'ян до появи в них племінних княжінь.
9. Візантійський імператор Константин Багрянородний (912—959 рр.) писав: «Зіслов'янилася вся наша земля і стала варварською». Поясніть, що він мав на увазі. 10. Робота в малих групах. Підготуйте театралізовані розповіді-інсценівки за темою «Один день у слов'янському поселенні».
Коментарі (0)