§ 8. Господарське життя населення Київської держави в Х–ХІ століттях. Причини появи міст

Згадайте, які міста існували в Київській державі в ІХ-Х століттях.

Як ви розумієте значення понять «ремесло», «торгівля»?

Чи пам’ятаєте ви, що князі Володимир Великий та Ярослав Мудрий сприяли розбудові Києва, причому «місто Ярослава» було усемеро більшим за «місто Володимира»?

1. Промисли. Сільське господарство.

У добу середньовіччя людина була великою мірою залежна від природи, цим пояснюється поява поселень поблизу водойм та лісів. У річках й озерах ловили рибу, використовуючи гарпуни-тризубці, вудки, сіті, неводи. У лісах полювали на диких звірів, озброївшись луком чи рогатиною, розставляючи пастки чи натягуючи великі сіті, одноосібно чи гуртом. З великих тварин водилися ведмеді, олені, тури, зубри. Полювали й на дрібних тварин, насамперед на білок, куниць, бобрів, лисиць, адже вони мали гарне хутро, яке можна було вигідно продати. У полюванні на диких птахів допомагали спеціально навчені соколи та яструби. Також у лісах добували мед диких бджіл, збирали ягоди.

Наприкінці X - у першій половині XI століття в економіці Київської держави зростає значення сільського господарства. Селяни вирощували зернові культури: жито, пшеницю, просо, ячмінь, овес. Садили боби, горох, сочевицю, ріпу, часник, цибулю, сіяли льон, хміль. У садах вирощували черешні, горіхи, яблуні, груші, сливи. Для обробітку ґрунту застосовували плуг або його найпростіші види — рало чи соху. Помічником у цій нелегкій справі була свійська худоба: воли та коні. Ручний обробіток землі здійснювали за допомогою мотики, лопати, серпа, коси, грабель, ціпа. Розводили також свиней, малу рогату худобу — кіз, овець, а також домашню птицю — курей, качок, гусей.

Однозубе рало

Потрійна соха

Постійне використання землі призводило до її виснаження. У лісистій місцевості, щоб зайняти нову ділянку, зрубували дерева, спалювали їх, а попіл використовували для підживлення ґрунту. Іншим варіантом удобрення землі була трипільна сівозміна. Землю ділили на три частини. До прикладу, на першій сіяли озимі культури, на другій — ярі, а третю залишали під паром. Щороку ділянки чергували, даючи таким чином землі відпочити.

Трипільна система сівозміни

• 1. Якими промислами займалися мешканці Київської держави?
• 2. Стисло охарактеризуйте сільське господарство Русі-України.
• 3. Як русичі й русички боролися з виснаженням землі?

2. Міста.

Залюднення руських земель залежало від місцевості. Основними типами поселень були міста і села. Населення міст коливалося від 300 до 1000 мешканців. Місто у княжі часи складалося з двох частин: дитинця (центральної частини) й посаду (передмістя). Дитинець завжди був на пагорбі й добре укріплювався валами та мурами. Вали сягали у висоту від кількох до кільканадцяти метрів. Для кращого захисту поверх валу густо набивали палі. Щоб здалеку бачити наближення ворога та давати йому відсіч, будували вежі. Довкола валу викопували рів та наповнювали його із найближчої водойми. Через рів будували міст: або підйомний, або такий, що швидко розбирався на частини, щоб вороги не проникли всередину. В центральній частині міста знаходилися княжі тереми, будинки знатних осіб, храми. У передмісті мешкали ремісники й купці. Якщо була загроза війни чи нападу кочовиків, вони знаходили прихисток у дитинці.

Терем князя Ярослава. Сучасна реконструкція в парку «Київська Русь»

1. Яку історичну інформацію можна отримати з ілюстрації?

У Х-ХІ століттях у Київській державі розбудовували вже існуючі міста, а також виникали нові. У міста перетворили центри племінних союзів — городища Іскоростень, Волинь, Чернігів. Причини появи нових міст різні. До прикладу, князі Володимир та Ярослав закладали фортеці для захисту руських кордонів від ймовірних нападів ворогів. Згодом довкола фортець виникли міста Володимир, Брест, Ярослав, Юр’їв та інші. З прийняттям християнства стали зводити церкви та монастирі. Поблизу храмів виникали нові поселення.

Зростання селянських родин призводило до малоземелля, тому деякі господарі шукали роботу, не пов’язану із землеробством, скотарством чи промислами. Відтак, виникали цілі поселення, мешканці яких не мали землі, але зате займалися ремеслами. Ремісничі вироби можна було продати, тому такі поселення виникали на перехресті торговельних шляхів. Щоб не возити здалеку сировину, ремісники селилися біля покладів залізної руди, глини чи біля лісів. Поруч із ремісниками мешкали купці, які привозили товари з різних куточків країни, а також з Європи і Сходу.

• 1. З яких частин складалося руське місто? Які функції вони виконували?
• 2. Які поселення ставали містами?
• 3. Чи можна стверджувати, що заняття ремеслом сприяло появі міст?

3. Ремесла. Торгівля.

Основним заняттям містян були ремесла. Хоча й селяни для своїх потреб і надалі виготовляли необхідні речі. Звісно, вони відрізнялися якістю. Найбільшою мірою серед ремесел розвивалася металургія та пов’язане з нею ковальство. Ковалі виготовляли з металу знаряддя праці, зброю. Гончарі уславилися виробництвом посуду, насамперед полив’яного. Гутники (склодуви) навчилися видувати посуд і прикраси. Кравці шили одяг та взуття. Теслярі витесували з дерева предмети побуту й меблі. Ювеліри виготовляли прикраси із золота, срібла, бронзи в техніці скань, зернь, чернь та перегородчаста емаль.

1 — золотий браслет, виконаний у техніці скань. Скань — це ажурний або напаяний на металевий фон візерунок з тонкого золотого, срібного або мідного дроту, гладкого або звитого в мотузочки.

2 — намистина з товстою позолотою, виконана в техніці зернь та скань. Зернь — дрібні золоті або срібні прикраси у формі кульок діаметром від 0,4 мм, які прикріплюють до ювелірних виробів на орнамент зі скані.

3 — срібний перстень, виконаний у техніці чернь. Чернь — темне зображення або візерунок на поверхні металу з використанням сплаву зі срібла, міді, свинцю і сірки.

4 — золота скронева прикраса з емаллю. Емаль — склоподібний матеріал, який використовують для оздоблення прикрас; спочатку малюнок позначають тонким дротом, напаяним на пластину, а потім отвори, що утворилися, заповнюють емаллю.

Срібна гривня вагою близько 164 г. Нині є логотипом Національного банку України.

1. Поруч із гривнею діяли менші грошові одиниці.

1 гривня = 20 ногатам = 25 кунам = 50 різанам = 150 векшам (віверицям). Порахуйте, скільки важила 1 векша.

Важливою складовою економіки держави була торгівля. Вона здійснювалася насамперед річковими шляхами, бо дороги будували мало, та й поселення знаходилися на далекій відстані. Мости будували з дерева. Їх робили тимчасовими, тобто такими, що можна легко розібрати. Найважливіше значення серед річок мав Дніпро. Через Дніпро від Балтійського до Чорного моря проходив славнозвісний шлях «із варягів у греки». Мандрували також «Соляним» та «Залозним» шляхами. Першим возили сіль, він проходив від північнокримських соляних озер та лиманів до Прикарпаття. Київ з Тмутороканським князівством, країнами Малої Азії та Сходу поєднував «Залозний» шлях. Одні дослідники пов’язують назву шляху із густим верболозовим Голубим лісом (лозняком) обабіч річки Самари, притоки Дніпра; інші — із давньоруським словом «залазьний», тобто небезпечний. Судноплавними були Дністер, Південний Буг, Десна та інші великі ріки. У місцях, де дві річки наближалися одна до одної, човни витягали на суходіл і протягали на валках до другої ріки.

За кордон вивозили продукти сільського господарства та промислів, насамперед зерно, мед, віск, хутро, шкури. Торгували з європейськими країнами та державами арабського Сходу. У Київську державу завозили предмети розкоші чи церковне начиння: шовкові й вовняні тканини, тонке полотно, золото й срібло, прикраси, вина, прянощі, ікони, хрести. Торгували й з кочовиками: у них русичі купували коней, волів, овець. У торговельному обігу використовували арабські, візантійські, західноєвропейські монети. Князь Володимир започаткував карбування власних грошей — златників та срібників. Поруч із ними в обігу були срібні злитки — гривні, які спочатку використовували як одиницю ваги. Згодом гривни певної форми та ваги стали грошовою одиницею. Торгівля відбувалася на центральному майдані міста. Місця торгівлі називали торжищами, торжками, торговищами. Одним із найбільших був Бабин торжок у Києві.

• 1. Які ремесла набули особливого розвитку в Київській державі?
• 2. Назвіть торговельні шляхи, що пов’язували Русь-Україну з іншими державами.
• 3. Чим русичі торгували з іншими країнами? Що було мірилом вартості товарів?

Відлуння минулого.

Із «Повісті минулих літ» про один із торгівельних шляхів Русі-України

«...а у верхів’ях Дніпра — волоком до Ловаті, а по Ловаті можна увійти в Ільмень, озеро велике. Із цього ж озера випливає Волхов і впадає в озеро велике Нево, і устя того озера впадає в море Варязьке (Балтійське). І по тому морю можна плисти до Рима, а від Рима можна приплисти по [...] морю до Царгорода, а від Царгорода можна приплисти в Понт-море (Чорне море), у яке впадає Дніпро-ріка».

• 1. Проаналізуйте. Який торговельний шлях описаний в історичному джерелі?

1. Проаналізуйте таблицю. Який транспорт, на вашу думку, найчастіше обирали мандрівники? Чому?

Ефективність перевезення товарів із Новгорода до Києва морським і суходільним транспортом

2. Розгляньте подані нижче зображення. Визначте, в якій техніці виготовлені ювелірні вироби.

3. У «Повісті минулих літ» літописець під 1030 роком здійснив допис про похід князя Ярослава Мудрого: «В тому ж році пішов Ярослав на чудь, і переміг їх, і поставив город Юр’їв». Це була перша згадка про місто Тарту (Естонія) в писемних джерелах. Здійсніть обчислення. Скільки років існує естонське місто Тарту, засноване Ярославом Мудрим?

4. Уявіть, що ви — середньовічний купець, який приїхав на Бабин торжок до Києва. Опишіть свою дорогу (звідки ви приїхали, яким шляхом добиралася, на чому). Який товар ви привезли до Києва? Що плануєте купити? Якими грошима будете розраховуватися? Відповідь оформте у вигляді розповіді від першої особи.

5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 7 клас Хлібовська 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)