Русь-Україна в період правління Володимира Мономаха та Мстислава Великого
- 7-11-2022, 20:50
- 655
7 Клас , Історія України 7 клас Гісем, Мартинюк 2020
§ 11. Русь-Україна в період правління Володимира Мономаха та Мстислава Великого
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: яким був життєвий шлях Володимира Мономаха; чим уславився Володимир Мономах; яку внутрішню й зовнішню політику здійснював Володимир Мономах; про відмінності політики Володимира Мономаха та Мстислава Великого.
ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ: 1. Яка система престолонаслідування була запроваджена Ярославом Мудрим? Чому і як вона була змінена? 2. Що таке віче, снем? 3. Який новий кочовий народ з'явився на кордонах Русі-України в середині XI ст.?
1. Володимир Мономах. Велике значення для історії Русі-України мало правління онука Ярослава Мудрого Володимира Мономаха (1053—1125). Своє дитинство Володимир провів при дворі свого батька Всеволода в Переяславі. У віці 12—13 років він розпочав військову й політичну діяльність, допомагаючи батькові.
Володимир Мономах. Воскова фігура. Фрагмент експозиції музею
• Що прагнув повідомити скульптор, зобразивши князя Володимира Мономаха із книжкою?
Володимира називали Мономахом за родовим ім'ям матері. Існує також легенда, що візантійський імператор Константин IV Мономах надіслав йому символи царської влади — барми і корону, так звану шапку Мономаха, якою згодом коронувалися московські великі князі й царі. Хоча насправді шапка Мономаха була виготовлена самаркандськими майстрами наприкінці XIII або на початку XIV ст. і дарована монгольським ханом московським князям як символ своєї зверхності.
Коли Всеволод Ярославич у 1078 р. став князем київським, Володимир отримав в уділ Чернігів, де правив до 1094 р. Одночасно він у складі родинного дуумвірату батька та сина впродовж 15 років брав участь в управлінні Руссю-Україною. За час свого правління Володимир близько 100 разів їздив із Чернігова до Києва, щоб спільно з батьком вирішувати політичні питання Русі-України.
Після смерті батька в 1094 р. Володимир добровільно поступився чернігівським уділом на користь Олега Святославича, який мав переважні права на ці землі, а сам повернувся до Переяслава. Володимир також не претендував на київський престол. Історики вважають, що, поступаючись чернігівським і київським уділами, Володимир керувався повагою до законів, установлених його дідом Ярославом Мудрим, і небажанням повертатися до міжкнязівських чвар.
Переяславський період життя Володимира Мономаха (1094—1113 рр.) пов’язаний із постійною боротьбою князя проти нападів половців на руські землі. Йому вдалося організувати декілька спільних походів руських князів проти половців — у 1103, 1109, 1110, 1111 рр. У літописах не згадують про жодну поразку Володимира Мономаха. Сам князь стверджував, що брав участь у 83 походах проти половців.
2. Київське повстання 1113 р. Після смерті великого князя Святополка навесні 1113 р. його дружина за давньою традицією влаштувала роздавання добра князя. Проте кияни сприйняли це як слабкість влади і, зібравшись на віче в Софійському соборі, вирішили запросити на київський великокнязівський престол Володимира Мономаха. Він відмовився, пославшись на рішення Любецького з’їзду. Тим часом озброєні кияни захопили двір київського тисяцького Путяти Вишатича (керівник народного ополчення й міський суддя за князювання Святополка), а слідом почали нищити квартали іноземців, єврейських купців і лихварів. Налякані подіями бояри й купці вдруге звернулися до Володимира Мономаха із запрошенням, і він погодився.
Зі звернення бояр і купців до Володимира Мономаха
Іди, князю, у Київ, а як не підеш, то знай, що багато лиха вчиниться, це не тільки двір чи соцьких... пограбують, а ще й нападуть... і на бояр, і на монастирі, і будеш ти відповідати, князю, коли пограбують і монастирі.
• Обговоріть у парах. 1. Чим аргументували своє звернення до князя бояри й купці? 2. Як ви вважаєте, чому кияни звернулися саме до Володимира Мономаха?
3. Володимир Мономах — великий київський князь. Великим князем київським Володимир Мономах став У 1113 р., коли йому вже виповнилося 60 років. Придушивши Київське повстання, він був змушений піти на поступки невдоволеному населенню та ініціював прийняття нового збірника законів «Статут Володимира Всеволодовича», який доповнив «Руську правду». У «Статуті» він прагнув вирішити найболючіші проблеми тогочасного суспільного розвитку Русі-України — обмеження лихварства; заборона перетворення вільних людей на холопів за неспроможність сплати боргу, якщо це стало наслідком нещасного випадку; заборона панам бити селян-закупів тощо.
Карта «Русь-Україна за правління Володимира Мономаха та Мстислава Великого»
Упродовж 12 років свого князювання Володимир зміг приборкати міжкнязівські чвари, зміцнити одноосібну владу, відновити єдність і централізовану монархію в Русі-Україні. Він востаннє об’єднав під своєю владою більшу частину Русі — Київську, Переяславську, Смоленську, Волинську, Турово-Пінську, Мінську, Новгородську, Ростово-Суздальську землі. Верховну владу київського князя визнавали навіть чернігівські та галицькі князі.
Змійовик (медальйон) Володимира Мономаха, у якому поєднано язичницькі та християнські символи
• Висловіть припущення, про що свідчить таке поєднання.
ВОЛОДИМИР МОНОМАХ — ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ КИЇВСЬКИЙ (1113—1125 рр.)
У перші роки свого правління Володимир завершив розгром половців і відігнав їх від кордонів Русі-України. У 1116 р. руське військо під проводом його сина Мстислава здійснило успішний похід місцями зимівників половців на Дону, відігнало їх у глиб степів і захопило велику здобич. Цей удар був настільки відчутним для половців, що в 1120 р., коли руське військо знову рушило в степ, половців там уже не було. У подальші роки вони не турбували Русь-Україну.
У 1111 р. відбувся грандіозний похід руських дружин проти половців. Натхненник походу Володимир Мономах надав йому характеру «хрестового походу» за зразком західноєвропейських хрестових походів, спрямованих на мусульманський Схід. Напередодні вступу до половецького степу на річці Ворскла духовенство встановило на пагорбі великий дерев'яний хрест, прикрашений золотом і сріблом. Князі цілували його на очах усієї дружини, а руські рицарі, отримавши благословення, рухалися вперед.
Похід завершився перемогою руського війська. Близько 10 тис. половців загинуло у вирішальній битві на річці Сальниця. Решта половецьких орд переселилися на схід, за Волгу.
Повідомлення про хрестовий похід руських дружин до половецького степу були надіслані у Візантію, Польщу, Чехію, Угорщину, Рим. Таким чином, на початку XII ст. боротьба руських князів із половцями стала складовою наступу європейського християнського світу на Схід.
Успіхи політики Володимира Мономаха позитивно вплинули на розвиток Русі-України. Пожвавилися існуючі та виникли нові торговельні й господарські зв’язки. Величними будівлями прикрасилися міста. Під Києвом було споруджено дерев’яний міст через Дніпро.
Володимир Мономах здійснював досить активну зовнішню політику. Як і внутрішня діяльність, вона була спрямована на захист інтересів Русі-України та зміцнення особистої влади. У 1116 р. Володимир втрутився в боротьбу різних придворних угруповань за імператорський трон Візантії. Це призвело до конфлікту, і руські дружини рушили на Дунай. Суперечку вдалося владнати мирним шляхом.
У наступні роки відносини з Візантією покращилися, і в 1122 р. онука Володимира одружилася з імператором Візантії. Підтримувалися династичні зв’язки з іншими правителями Європи: Угорщини, Швеції, Польщі, Данії, Норвегії. Ці зв’язки мали засвідчити, що в Русі-Україні немає рівних цій родині, тому їй повинна належати одноосібна влада.
4. «Повчання» Володимира Мономаха. Володимир Мономах відомий не лише як талановитий полководець і далекоглядний державний діяч, але і як видатний письменник свого часу. Йому належить високохудожній твір «Повчання». Він є зразком поширеного в цей час у Європі жанру літературних повчань та одночасно першою в давній українській літературі спробою життєписної розповіді. Точної дати його створення не встановлено. Імовірно, це відбулося між 1106 та 1116 рр.
Найцікавішим у цьому збірнику є «Повчання дітям». У ньому князь пригадує минулі роки, описує воєнні походи та не приховує при цьому помилок, яких припустився на довгому життєвому шляху. Реалії того часу примушували князя брати участь у міжусобних війнах, поступатися своїми принципами. Однак князь прагнув застерегти нащадків від повторення його помилок.
Під однією назвою в «Повчанні» Володимира Мономаха об'єднано окремі літературні твори: «Повчання дітям», «Шляхи і лови», життєпис та лист до князя Олега Святославича.
Розуміючи, що синам доведеться управляти князівствами, він намагався дати ті поради, які, на його думку, допомогли б їм уникнути невдач. Насамперед Володимир Мономах радив їм дотримуватися християнських чеснот: «Не давайте сильним погубити людину». Він хотів бачити синів добрими, співчутливими до людського горя, привітними, людяними. Мономах закликав проявляти милосердя й особливо цінувати людське життя, застерігав від порушення клятви, брехні, пияцтва, розпусти, навчав шанувати старших і духовенство, поважати жінку, але при цьому не дозволяти їй керувати чоловіком. У його повчаннях синам наголошувалося на важливості піклуватися про рідну землю та підданих, не завдавати їм прикрощів. Як мудра людина Володимир Мономах прагнув переконати синів у необхідності навчатися: «А коли добре щось умієш — того не забувайте, а чого не вмієте — то того навчайтеся... Лінощі ж — усьому (лихому) мати: що (людина) вміє — те забуде, а чого ж не вміє — то того не навчиться».
5. Правління Мстислава Великого. Наприкінці свого життя Мономах поділив землі Русі-України між своїми синами, які стали князями найбільших міст: Новгорода, Смоленська, Переяслава, Турова, Володимира та Ростова. Коли Володимир помер, великокнязівський престол перейшов до його старшого сина Мстислава (1125—1132 рр.). Він став останнім князем, що утримував єдність Русі-України. Новий великий київський князь швидко домігся підпорядкування своїй владі всіх руських князів. Мономаховичі під його твердою рукою діяли згуртовано. За межами родини були лише Чернігів, Полоцьк та дрібні поселення майбутньої Галицької землі. Проте місцеві князі не наважувалися чинити опір Мономаховичам. Мстислав продовжував політику батька щодо збереження єдності держави. Він приборкав полоцьких князів, яких відправив як заручників до Константинополя.
Мстислав Володимирович (Великий). Сучасний малюнок
Успішною була також відсіч князя спробам половців скористатися смертю Володимира Мономаха й повернутися в південноруські степи. Як писав літописець, Мстислав «багато поту утер за землю Руську». У 1129 р. він примусив половців відступити за Волгу.
Про високий міжнародний авторитет князя Мстислава свідчить такий випадок.
У 1129 р. руські купці, що поверталися з Моравії (Чеське королівство), були пограбовані поляками. Тільки-но про це стало відомо Мстиславу, він негайно відправив посла до польського короля Болеслава з вимогою відшкодувати збитки, завдані купцям. Болеслав відповів, що компенсує всі втрати купців, а в подальшому надаватиме їм на території своїх володінь охорону.
У 1130 р. Мстислав здійснив успішний похід до Балтії та обклав даниною племена чудь, проте наступного року його похід завершився поразкою біля міста Юр’їв (Тарту). У 1132 р. Мстислав здійснив похід проти племен литви, але на зворотному шляху був розбитий.
Княжий знак Мстислава Великого. Експозиція музею
Про визнання Русі-України у світі за князювання Мстислава свідчать його численні династичні зв’язки із західноєвропейськими королівськими дворами.
За часів правління Мстислава між князями неодноразово спалахували конфлікти, але Мстислав вправно їх залагоджував. Його влада справді була загальноруською. За це Мстислава назвали Великим.
Існує думка, що він припустився однієї великої помилки, яка дала про себе знати вже після його смерті. Так, у суперечці за чернігівський престол Мстислав підтримав Ольговичів (нащадків Олега Святославича), які згодом стали головними конкурентами Мономаховичів у боротьбі за владу в Русі-Україні.
Влада Мстислава була настільки міцною, що він, нікого не питаючи, заповів Київ братові Ярополку. Проте його наступник не зміг зберегти єдність держави. Після смерті Мстислава міжкнязівські усобиці спалахнули з новою силою, і Русь-Україна розпалася на землі й князівства, володарі яких безперервно змагалися між собою за першість.
Запам'ятайте дати
1111 р. — «хрестовий похід» руських дружин проти половців.
1113—1125 рр. — правління Володимира Мономаха в Києві.
1113 р. — прийняття «Статуту Володимира Всеволодовича».
1125—1132 рр. — правління Мстислава Великого.
Пам'ятник Володимиру Мономаху в Прилуках (Чернігівська обл.)
• Яке враження справляє на вас цей пам'ятник? Якими художніми засобами цього досягнуто?
Печатка Володимира Мономаха
За печаткою, яка збереглася до наших днів, можна дізнатися, що Володимир Мономах використовував титул «архонт (князь) усієї землі Руської».
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
• Володимир Мономах був видатним діячем доби Русі-України. Уже з молодих років він виявляв неабиякі здібності.
• Ставши організатором боротьби проти половецької небезпеки, Володимир Мономах здобув собі славу й авторитет, що згодом дало йому можливість посісти престол великого князя київського. Він усвідомлював небезпеку розпаду держави та вбачав вихід із ситуації у зміцненні одноосібної влади.
• Син Володимира Мстислав продовжив справу батька. Він став останнім правителем єдиної Русі-України.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Знайдіть зайве». Правила гри. У наведених переліках учні та учениці мають знайти зайве слово та пояснити свій вибір. Потім їм пропонується самостійно скласти декілька нових переліків. 1) Всеволод Ярославич, Мстислав Великий, Путята Вишатич, Володимир Мономах. 2) Печеніги, поляки, торки, половці. 3) «Звід громадянського права», «Правда Ярослава», «Правда Ярославичів», «Статут Володимира Всеволодовича». 4) «Повчання дітям», лист до князя Олега Святославича, «Статут Володимира Всеволодовича», «Шляхи і лови».
2. Назвіть найважливіші події із життя й діяльності Володимира Мономаха до того, як він став великим князем київським. 3. Розкрийте зв'язок між Київським повстанням 1113 р. та отриманням великокнязівського престолу Володимиром Мономахом. 4. Охарактеризуйте політику Володимира Мономаха. 5. Чому, на вашу думку, «Повчання дітям» Володимира Мономаха вважають видатною літературною пам'яткою?
6. Колективне обговорення. Визначте спільне й відмінне в розвитку Русі-України в другій половині XI — першій половині XIII ст. та за часів Володимира Мономаха і Мстислава Великого. 7. Покажіть на карті територію Русі-України за Володимира Мономаха та Мстислава Великого. Назвіть землі й князівства, що входили до її складу. 8. Робота в парах. Складіть опис Київського повстання 1113 р. за планом: 1) причини; 2) перебіг; 3) результати і наслідки.
9. Робота в малих групах. Підготуйте повідомлення з презентацією «"Повчання дітям" Володимира Мономаха — визначна пам'ятка літератури Русі-України». 10. Чим, на вашу думку, Володимир Мономах за своїми моральними цінностями відрізнявся від інших тогочасних князів Русі-України?
Коментарі (0)