§ 9. Культура Київської держави в Х–ХІ століттях

Згадайте, коли, Де і завдяки чиїм зусиллям у Київській державі з’явилися перша школа і перша бібліотека.

Як ви розумієте значення поняття «освіта», «писемність», «архітектура»?

Чи пам’ятаєте ви, що культура — сукупність матеріального і духовного надбання певної людської спільноти, нагромадженого, закріпленого і збагаченого протягом тривалого періоду?

1. Писемність. Освіта.

Про існування руської писемності в дохристиянський період свідчать різні історичні джерела. Згадки про це містять свідчення слов’янського просвітника Кирила, арабських письменників. У другій половині ІХ - на початку Х століття на базі грецького алфавіту виникла слов’янська абетка — кирилиця, а на основі абетки сформувалася старослов’янська мова. З прийняттям християнства вона набула поширення, насамперед у релігійній сфері. Нею писали церковні книги й проводили богослужіння. Проте мова спілкування суттєво відрізнялася від книжної. Дослідники вважають, що русичі і русички розмовляли давньоукраїнською мовою. Старослов’янською з елементами та лексичними формами давньоукраїнської мови робили записи на берестяних (з березової кори) грамотах, укладали угоди, зокрема між Руссю-Україною та Візантією. До нашого часу збереглися численні графіті — стародавні написи й малюнки, зроблені гострими предметами на стінах архітектурних споруд, керамічних виробах та інших речах. Наявність подібних написів свідчить про поширення писемності серед представників різних соціальних груп.

Із хрещенням Русі-України пов’язана поява шкіл, які відкривали при храмах: Десятинній церкві, Софійському соборі. Щоправда, ці освітні заклади мали певні обмеження: сюди набирали лише хлопчиків, і лише із заможних родин. Згодом школи з’явилися в інших містах та навіть у селах, де існували церкви. Навчання мало релігійний характер. Учителями були священники, а вчилися читати по церковних книгах. Книги завозили з Візантії й поширювали шляхом переписування. Навчали дітей і математиці. Школярі вміли додавати, віднімати, множити й ділити, здійснювати дії з дробами та обчислювати проценти.

Спочатку книги завозили з інших країн, а тоді їх перекладали й переписували. Майстерні для переписування книг називалися скрипторіями. Вони існували при храмах, а переписувачами були монахи. Книги ілюстрували рукописними малюнками, котрі називають книжковими мініатюрами. Згодом з’явилися оригінальні твори, тобто такі, що були написані русичами. До прикладу, митрополит Іларіон написав «Слово про закон і благодать», де звеличує князя Володимира за прийняття ним християнської віри. Цінним історичним джерелом є літописи — історико-літературні твори, де оповідь про події в релігійному, культурному, політичному житті Київської держави ведеться за літами (роками). Літописання, ймовірно, було започатковане за князювання Володимира Великого. У середині ХІ століття ченець Києво-Печерського монастиря Никон розпочав написання літопису Руського.

• 1. Які мови співіснували в Київській державі?
• 2. Де виникали перші школи? Які особливості мало навчання у той час?
• 3. Поясніть значення понять «скрипторії», «книжкові мініатюри», «літописи».

Детальніше про... цінність книги в Київській державі

Картина Ольги Гальчинської «У бібліотеці Ярослава Мудрого»

Велике значення поширенню писемності та книг надавав князь Ярослав: «зібрав багато писців і перекладав з грецького на слов’янське письмо, і списали книги многі». Багато з тих книг увійшли до книгозбірні при Софійському соборі. Переписування було важкою і тривалою справою, тому переписувачі раділи завершенню книги: «Радий заєць, як утече з сильця, — так і писець, коли скінчив останній рядок».

Писали на тонко вичиненій телячій шкірі — пергаменті. Чорнила робили з дубової чи вільхової кори. Знаряддями для письма були гусячі пера. Палітурки обтягували шкірою, оздоблювали дорогоцінним камінням, золотими чи срібними пластинками. Виписували кожну літеру. Першу букву розділу — ініціал — оздоблювали особливо майстерно. Як правило, ініціали були більшого розміру, ніж інші літери. Початок книги чи розділу прикрашали заставками — малюнком на всю ширину сторінки у вигляді дивовижного плетення, із зображенням фантастичних птахів чи звірів. Ініціали і заставки малювали яскраво-червоною фарбою, а подекуди сріблом і золотом. Усе це здорожчувало вартість книг. Власник вписував своє ім’я до книги, а також погрожував потенційному злодію: «А хто б її узяв, хай буде проклятий, анафема».

Книги цінували й за те, що вони сприяли духовному збагаченню. «Велика є користь з книжної науки, — стверджував літописець Нестор у «Повісті минулих літ». — У словах книжних знаходимо мудрість і здержливість. Бо це ріки, що наводнюють світ, це джерела мудрості». Тематика книг була різноманітна: євангельські події; житія святих; походи Александра Македонського; оповіді про Троянську війну; оповідання з «Тисячі й однієї ночі».

• 1. На основі тексту рубрики «Детальніше про...» Доведіть, що книги були в Київській державі і матеріальною, і духовною цінністю.
• 2. Поясніть значення понять «пергамент», «ініціал», «заставка».
• 3. Знайдіть у рубриці ініціал та заставку.

2. Архітектура.

Мистецтво зводити будинки та споруди у Х-ХІ століттях русичі опанували на високому рівні. Основним будівельним матеріалом було дерево. З нього поставали оселі селян, містян та княжі тереми. Укріплення довкола міст та оборонну лінію проти кочівників теж будували з дерева. До прикладу, основа (зруби) та гребні Змієвих валів були дерев’яними. Основним недоліком дерева є його вразливість до вогню, а пожежі у той час були частим явищем. Згодом почали зводити кам’яні споруди, адже вони були надійніші за дерев’яні. Перший мурований княжий палац побудувала княгиня Ольга, а перший мурований храм — князь Володимир. (Пригадайте назву церкви та роки її будівництва).

З прийняттям християнства будівництво культових споруд в Русі суттєво пожвавилося, адже для відправлення релігійних обрядів потрібні були церкви.

Спасо-Преображенський собор у Чернігові.1036 рік. Сучасний вигляд. Світлина

Починаючи від Володимира Великого, кожен князь вважав своїм святим обов’язком побудувати храм. (Пригадайте, які храми було споруджено за княжіння Володимира Великого та Ярослава Мудрого). Величні храми з’явилися в багатьох містах, зокрема в Чернігові з ініціативи князя Мстислава Володимировича було зведено Спасо-Преображенський собор (1036 рік). Спочатку храми будували візантійські майстри, з часом руські зодчі (будівничі) перейняли їхній досвід. Церковні святині ставали своєрідними усипальницями для князів. До прикладу, коли в 1054 році Ярослав Мудрий відійшов у вічність, його поховали у Софійському соборі.

1. Віднайдіть на карті «місто Володимира».

2. Які споруди із зображених вам відомі? Яких споруд не вистачає?

Храми оздоблювали мозаїкою та фресками, іконами, які часто поєднували для створення цілісного образу. Мозаїка — візерунки чи зображення, зроблені з частинок різнокольорових камінців, мармуру чи скла, які закріплювали на шарі цементу або на вапняному розчині. До нашого часу збереглися мозаїчні підлоги Десятинної церкви та настінні мозаїки

Софійського собору. Фреска — техніка живопису, коли фарби наносять на вологу штукатурку й таким чином розписують стіни. Ікони — портретні та сюжетні зображення священного характеру, до прикладу, зображення Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, святих, пророків, подій Святого Письма. Ікони виконували на дошках. Перші ікони завозили з Візантії. Згодом за грецьким зразком ікони писали й руські майстри, які привнесли у свої шедеври самобутній характер.

• 1. Що було основним будівельним матеріалом у Київській державі?
• 2. Який фактор сприяв пожвавленню культового будівництва в Русі-Україні?
• 3. Чим оздоблювали храми?

Мозаїка Богоматері Оранти з Софійського собору у Києві. 1 пол. ХІ ст. Світлина

Мозаїка Христа Вседержителя з Софійського собору у Києві. 1 пол. ХІ ст. Світлина

3. Фольклор. Музична творчість. Дозвілля.

Душею народу є його творчість, яку ще називають фольклором. Дослідження усної народної творчості дає можливість відтворити історію, культуру, побут того часу, дізнатися про мрії і сподівання народу. В Русі-Україні були поширені різноманітні жанри фольклору: казки й билини, прислів’я й приказки, пісні тощо.

Казки — народно-поетичні твори про несправжні події та вигаданих персонажів. Звірі та сили природи набувають у казках людської подоби. У казках русичі висловлювали свої погляди на добро і зло, правду і кривду. Билини — це різновид історичних пісень княжої доби, які присвячені боротьбі русичів із кочовиками. В билинах прославляли подвиги героїв-богатирів, зокрема Святогора, Добрині, Іллі Муромця. За сюжетом билини пов’язані з князем Володимиром Великим. Увесь життєвий цикл селянина супроводжували обрядові пісні. Їх присвячували приходу весни, жнивам, збору врожаю. Співали на хрестинах, весіллі, голосили на похоронах. Життєвий досвід і мудрість народу відображено у прислів’ях і приповідках (приказках): «Правдою весь світ перейдеш і назад вернешся», «І на жалку кропиву мороз буває» тощо. Всі ці фольклорні надбання стали виявом високого ступеня духовності русичів, їхньої творчої сили та уяви.

Скоморохи і музики. Фрагмент фрески Південної башти Софійського собору в Києві. 1 пол. ХІ ст. Світлина

Музикант. Фрагмент фрески Північної башти Софійського собору в Києві. 1 пол. ХІ ст. Світлина

• 1. Що таке фреска?
• 2. Розгляньте зображення. На яких інструментах грають артисти?

Любили давні русичі розважатися. Народні забави були різні: «сходилися на ігрища, на танки й на всякі бісовські пісні», — йдеться у літописі. Молодь ходила на вечорниці. До народних забав належить боротьба між чоловіками, яку згодом замінили лицарські змагання. Іншою формою відпочинку були танці. Танцювали на весіллях, банкетах, вечорницях, святах, найчастіше — під музичний супровід. Грали на бубнах і трубах; сопілях і пищалях (вид сопілки чи флейти); свирілі (інструменту, що складається з кількох сопілок); гуслях (інструмент, подібний до арфи); ймовірно, органі. До народних гулянь завжди долучалися фахові артисти, яких називали ігрецями або скоморохами. Вони мали велику популярність серед народу, натомість церковні діячі засуджували їх як великих грішників. З прийняттям християнства в Русі поширився хоровий спів, який тривалий час перебував під грецьким та болгарським впливом.

• 1. Що таке фольклор?
• 2. Стисло охарактеризуйте жанри усної народної творчості в Русі-Україні.
• 3. Які народні розваги любили русичі?

1. Запишіть у зошит дату та подію, пов’язану з нею, трьома кольорами:

- 1036 р. — побудовано Спасо-Преображенський собору в Чернігові.

2. Які поняття зашифровані в ребусах? Складіть із ними речення.

3. 1036 року зусиллями князя Мстислава Володимировича було зведено Спасо-Преображенський собор, що став справжньою окрасою Чернігова. Це одна з найстаріших збережених монументальних кам’яних будівель України. Пригадайте особливості римського літочислення. Здійсніть обчислення за допомогою шкали часу та з’ясуйте, в якому році за римським календарем було побудовано Спасо-Преображенський собор.

4. Об’єднайтеся в групи та підготуйте лепбук «Культура Київської держави в Х-ХІ століттях».

5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 7 клас Хлібовська 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)