Культура Русі-України
- 6-11-2022, 20:04
- 340
7 Клас , Історія України 7 клас Сорочинська, Гісем 2020
§ 9. Культура Русі-України
1. Виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови. Школи
На певному етапі розвитку держави її подальший поступ не можливий без існування розвинутої системи письма. Збереглися свідчення, що в ІХ-Х ст. слов’яни користувалися для письма власними «чертами і резами» та «руськими письменами».
Після запровадження християнства на Русі набула поширення абетка, винайдена учнями братів-просвітників Кирила і Мефодія — кирилиця. Також обмежено використовувалася і глаголиця. Водночас з’явилася церковнослов’янська (старослов’янська чи староболгарська) мова, яка стає офіційною, книжною.
Просвітники Кирило і Мефодій. Фреска
Приладдя для повсякденного використання письма. Берестяні грамоти. Писала (кістяні й металеві) та воскова дошка
Численні археологічні знахідки свідчать про широке поширення писемності серед різних верств населення Русі. Написи трапляються і на ремісничих виробах, посуді, бересті тощо. Понад 400 написів знайдено на стінах Софійського собору в Києві. На одній зі стін собору вирізьблено абетку з 27 літер: 23 грецьких і 4-х слов’янських — б, ж, ш, щ.
Важливою ознакою становлення будь-якого народу є формування власної мови. На думку українських мовознавців, наприкінці III ст. до н. е. - на початку І ст. н. е. у слов’янському середовищі відбувалося поступове формування західнослов’янської та східнослов’янської мовних територій. У I-V ст. на східнослов’янській мовній території з’являються ознаки, притаманні майбутнім східнослов’янським мовам.
Уважається, що спершу східнослов’янський мовний масив розпався на дві групи: північну і південну, що відповідали землям ільменських словенів і полян. На Півдні в VI-VII ст. почали увиразнюватися ознаки майбутньої української мови. Зокрема, тут стали використовувати в мові м’який «г».
Графіті зі Софійського собору
Словничок
Кирилиця — слов’янська абетка. Названа за ім’ям слов’янського просвітителя Кирила, який разом із братом створив першу слов’янську абетку з 38 літер (глаголицю), а його учні вдосконалили її та назвали кирилицею. Вона складалася з 43 літер (але була й коротша абетка — із 27-32 літер).
Графіті — зображення або написи (підписи), які намальовані, написані, нашкрябані на стінах та інших поверхнях.
Берестяні грамоти — написи на корі берези. Пам’ятки писемності XI-XV ст.
У писемних пам’ятках Русі-України, створених в XI ст., дослідники прослідковують формування елементів, притаманних українській мові. Наприклад, досить часто переписувачі книг плутали літери ѣ (ять) та і. У «Повісті минулих літ» літописець часто використовує українські слова «жито», «рілля», «сочевиця», «зоря», «подружжя», «наймит», «орати», «вабити», «мед», «страва».
Завершальний період формування української мови, на думку вчених, розпочався в XI ст. і тривав до кінця XIII ст.
За часів князювання Володимира в Києві у 989 р. для князівських і боярських дітей відкрили першу школу. За повідомленням літописця, князь Ярослав Мудрий заснував школу, де навчалося 300 дітей старост і священників. Основу освіти становили богослов’я, філософія, риторика і граматика. Вивчали й іноземні мови.
Митрополит Іларіон створив один з перших оригінальних літературних творів часів Київської держави «Слово про закон і благодать» (поч. XI ст.)
Основними осередками освіти на Русі були церкви і монастирі, які також сприяли розвитку літератури та мистецтва. Поширеним було навчання вдома.
Що найбільш вплинуло на поширення писемності на Русі?
Словничок
Билина — староруська епічна пісня-сказання про знаменні події з життя народу і героїчні подвиги богатирів.
2. Усна народна та музична творчість
Усна народна творчість доби Русі-України надзвичайно різноманітна: билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки.
У билинах оспівувалися воєнні перемоги київських князів та їхніх дружин. До найдавніших належить група билин про князя Володимира Красне Сонечко, який разом із богатирями Іллею Муромцем, Альошею Поповичем та Добринею Микитичем захищає Русь-Україну від ворогів.
Найдавнішими серед східнослов’янських народних пісень є обрядові, які виникли ще в дохристиянські часи. Вони були пов’язані зі святкуванням настання весни і нового року, відзначенням свят урожаю і сонця, обрядами весілля і похорону.
Витязь на роздоріжжі. Худ. В. Васнецов
Вирізняє українські казки відсутність стовідсотково негативних персонажів. Навіть Водяник і русалки мають добрі риси
Зображення музик і танцюристів на фресках Софійського собору в Києві
Загадки, прислів’я і приказки у стислій і дотепній формі відображають життєвий досвід і мудрість народу.
До доби Русі-України належить виникнення відомих усім казок про Бабу-Ягу, Змія Горинича, Кощія Безсмертного (Чахлика Невмирущого), Кирила Кожум’яку, Вернигору, Котигорошка та багато інших. У них русичі висловлювали свої погляди на добро і зло, правду і кривду.
Народні казки можуть бути джерелом інформації про справжні історичні події. Зокрема, в сюжеті казки «Летючий корабель» є багато спільного з наведеною в «Повісті минулих літ» розповіддю про помсту княгині Ольги деревлянам за вбивство свого чоловіка.
Існує чимало свідчень про те, що на Русі була для свого часу добре розвинена музична творчість. Згадки про неї є в літописах, на малюнках Софійського собору в Києві.
Відомо, що на Русі були поширені пісні, танці, гра на музичних інструментах. На міських площах і в князівських палацах виступали скоморохи, котрі водили дресированих ведмедів та інших тварин.
Серед музичних інструментів були поширені гуслі, сопілки, гудки та бубни. На одній зі стін Софійського собору в Києві зображено цілий ансамбль із семи виконавців.
Після прийняття християнства Церква стала засуджувати й переслідувати скоморохів за їхні язичницькі забави.
Танці скоморохів. Мініатюра з літопису
Гуслярі. Худ. В. Васнецов
Словничок
Скоморохи — («веселі люди») східнослов’янські професійні мандрівні співці й актори (лицедії), учасники свят, обрядів, ігор. Розважали народ, князів, бояр співом, дотепами, музикою, танцями, драматичними сценками, акробатикою, дресированими тваринами, користуючись у виступах масками (машкари) та втягуючи у гру глядачів.
Православна церква сприяла поширенню на Русі хорового співу, стала відома нотна система. Навчання церковному співу стало одним з обов’язкових предметів, що вивчався в тогочасній школі.
Які жанри народної творчості були поширені за часів Русі-України?
3. Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва
З дохристиянських часів на Русі склалася розвинена оборонна архітектура.
Кожен «град» мав досить складну як на той час систему оборонних укріплень. Вона складалася з валів, насипаних на дерев’яні кліті й оточених глибоким ровом. На валах споруджувалися дерев’яні стіни з оборонними вежами (див. ілюстрацію на с. 32).
Першою кам’яною світською спорудою в Києві був, імовірно, палац княгині Ольги. Першою кам’яною церковною спорудою Русі-України, як ви вже знаєте, уважається Десятинна церква. Вона стала кращою будівлею «міста Володимира».
У Києві археологи також виявили залишки двох князівських палаців із повздовжніми фасадними галереями, збудованих наприкінці X - на початку XI ст.
Справжнім шедевром архітектури й окрасою «міста Ярослава» вважається Софійський собор Києва, ймовірно, закладений за часів Володимира Великого. Зовні собор вирізнявся винятковою красою. Він був збудований з тонкої цегли-плінфи. Це був величний хрестово-купольний храм, внутрішній простір якого складався з п’яти нефів — повздовжніх просторів між рядами стовпів.
Десятинна церква (реконструкція П. Толочка, В. Харламова)
Словничок
Архітектура — мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будівель; будівельне мистецтво.
Мозаїка — зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на спеціальному розчині різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців тощо.
Фреска — картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) на свіжій вогкій штукатурці.
Іконопис — мистецтво малювання ікон.
Ікона — у православ’ї та католицизмі живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Христа, Богородиці, святих і подій зі Святого Письма, якому поклоняються віряни.
Вражають різноманітністю образів мозаїки і фрески собору. На чільних місцях у храмі розташовані мозаїки Христа-Пантократора (Вседержителя) і Марії-Оранти (Богоматері-Заступниці).
На честь святих захисників князя Ярослава Мудрого і його дружини Інгігерди було засновано монастирі з храмами Георгія та Ірини.
Розгляньте малюнок і складіть розповідь-екскурсію «Місто Володимира».
Софійський собор у Новгороді (сучасний вигляд)
Оранта. Мозаїка Софійського собору в Києві
У X - на початку XI ст. у храмобудівництві Київської держави дотримувалися візантійських традицій. Їх можна помітити в будівлях Десятинної церкви в Києві та Спасо-Преображенського собору в Чернігові (1031-1036). Зведення Софійського собору в Києві стало своєрідною перехідною межею та унаочнило появу нових слов’янських традицій в архітектурі Русі-України.
До яскравих і неповторних явищ образотворчого мистецтва Русі-України, крім мозаїк і фресок, належить іконопис.
Спочатку ікони завозилися з Візантії та Болгарії, але невдовзі на Русі сформувалися місцеві традиції іконопису. Руські майстри завжди дотримувалися візантійського канону (твердо встановленого правила, що слугувало взірцем) іконопису, який оберігався Православною церквою, але ніколи не копіювали візантійських ікон.
Найдавніша з ікон, що збереглася з часів Київської держави, — це Холмська ікона Божої Матері (XI ст.), ймовірно, привезена з Візантії в дар князю Володимиру Великому.
Яка культура мала найбільший вплив на розвиток архітектури і мистецтва часів Русі-України?
Внутрішній вигляд Софійського собору в Києві
Христос-Пантократор. Мозаїка Софійського собору в Києві
ВИСНОВКИ
Писемність у східних слов’ян виникла задовго до прийняття християнства. Після охрещення Русі князем Володимиром тогочасна система письма почала витіснятися кирилицею. У цей час починає формуватися українська мова.
До вагомих здобутків культури Русі належить її усна народна та музична творчість. У них вбачають витоки сучасного українського фольклору.
Високого рівня розвитку досягли архітектура та образотворче мистецтво Русі-України. Руські будівничі та художники використовували у своїй творчості надбання візантійських майстрів, розвиваючи і вдосконалюючи їхні творчі засоби.
ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ
- 1. До якого століття належать перші повідомлення про наявність власної писемності у східних слов’ян?
- 2. За правління якого князя на Русі було відкрито першу школу для князівських і боярських дітей? З якою метою князь ініціював створення школи?
- 3. Про що оповідалося в руських билинах? Чи мають вони історичну основу?
- 4. Кого на Русі називали скоморохами?
- 5. Обговоріть у парах. Який храм був головною окрасою Києва? Наведіть аргументи.
- 6. Що таке мозаїка, фреска? Наведіть приклади мозаїчних творів часів Русі.
- 7. Чию традицію наслідувало іконописання часів Русі-України?
Практичне заняття №2 «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого»
Запитання та завдання для узагальнення за розділом « Русь-Україна наприкінці X — у першій половині XI ст.»
Тестові завдання до розділу «Русь-Україна наприкінці X — у першій половині XI ст.»
Коментарі (0)