§ 14. Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ століття

Згадайте, які були причини впровадження християнства як державної релігії.

Як ви розумієте значення понять «фреска», «мозаїка», «книжкова мініатюра»?

Чи пам’ятаєте ви, що перший кам’яний храм у Київській державі був побудований за Володимира Святославовича?

1. Освіта. Наукові знання.

В ХІ-ХІІІ століттях освіту здобували в церковних і державних школах. В монастирських школах готували насамперед священників. У них викладали читання, письмо, спів, богослів’я. Натомість у державних школах, окрім того, давали знання з філософії, риторики, граматики. Найпоширенішим було, очевидно, індивідуальне приватне навчання. Літописець пише: «Як бджолу бачимо, що по всіх садах і зіллях літає, з кожного з них збираючи корисне, так і юнаки, які вчаться філософії й хочуть увійти на висоту мудрості, всюди збирають, що найкраще». Провідним культурним центром Київської держави й надалі залишався Софійський собор. При ньому діяла школа, як ви вже знаєте, заснована Ярославом Мудрим. А першу школу для дівчат відкрила його внучка Янка в 1068 році при Андріївському монастирі.

Для продовження і поглиблення освіти служили бібліотеки, створені в Києві, Чернігові, Переяславі, Галичі, Володимирі та інших містах. Книгозбірні існували при соборах, монастирях. У скрипторіях працювали книгописці, редактори, перекладачі, ювеліри. На виготовлення однієї книги йшли місяці, а то й роки. По завершенні роботи над книгою її освячували. До наших днів збереглася лише невелика частина творчого доробку тієї доби. Однією із найдавніших пам’яток є «Остромирове Євангеліє», написане в 1056-1057 роках у Києві дияконом Григорієм на замовлення новгородського посадника Остромира. Літературними творами того часу, як ви вже знаєте, є «Повчання дітям» Володимира Мономаха та «Слово о полку Ігоревім». Про життя і чудеса ченців розповідає «Києво-Печерський патерик», написаний на початку ХІІІ століття. В усній народній творчості переповідали билини, легенди, головно про боротьбу з ворогами і захисників рідної землі. Доволі поширені були також різноманітні пісні, казки, прислів’я, приповідки.

«Євангеліст Лука». Мініатюра з Остромирового Євангелія 1056-1057 роки

Монах-літописець Нестор. Поштівка. 1998 рік

Повсякденне життя вимагало розвитку достовірних і точних наукових знань. Зазвичай вони передавалися усно з покоління в покоління як секрети майстерності з різних ремісничих спеціальностей. Наприклад, без знання математики неможливо було вести торговельні операції, чи збудувати дім; знання з астрономії давали можливість передбачати природні явища, вести літочислення, орієнтуватися в просторі, а знання з географії — здійснювати подорожі. Водночас наукову інформацію отримували також із книг.

Своєрідною енциклопедією різних знань тієї доби стали «Ізборники» 1073 і 1076 років князя Святослава. В них вміщені матеріали з граматики, риторики, стверджується користь читання книжок. Були створені перші історичні праці — літописи. Найдавніший літопис — «Повість минулих літ», — упорядкований ченцем Нестором у 1113 році, розповідає, «звідки пішла Земля Руська, хто почав у Києві першим князювати і як виникла держава Русь». Наприкінці ХІІ століття з’явився Київський літопис, укладений ігуменом Мойсеєм у Видубицькому монастирі. Він оповідає про Київську землю, боротьбу за «стольний град» між князями, котрих автор закликав до єднання в боротьбі проти завойовників. У писемних джерелах збереглися відомості про діяльність лікарів, зокрема ченця Агапіта. Онука Володимира Мономаха Євпраксія написала трактат «Мазі».

«Євпраксія». Картина невідомого художника

• 1. Де здобували освіту в Київській державі в XI-XIII століттях?
• 2. Назвіть пам’ятки літературного мистецтва XI - XIII століть.
• 3. З яких праць русичі черпали наукові знання?

2. Архітектура.

У другій половині ХІ-ХІІ століттях продовжувала розвиватися архітектура. Будівельними матеріалами слугували дерево, цегла і камінь. Зводили укріплення міст, споруджували храми.

Архітектура того часу успадкувала попередні традиції зодчества, але й з’явилися нові риси. Започаткував їх Успенський собор Києво-Печерського монастиря. Його зведення в 1073 році розпочав ігумен монастиря Феодосій Печерський, а завершилось будівництво в 1078 році. За типом Успенського у Києві був споруджений у 1108-1113 роках Михайлівський Золотоверхий собор.

Зміцнення удільних князівств сприяло розбудові їхніх центрів. Збільшилася кількість архітектурних споруд, зменшилися їхні розміри. Деякі архітектурні будови мали риси фортечних споруд. Пам’ятками такої архітектурної традиції є церква Богородиці Пирогощі (Заступниці) в Києві (1132-1136 роки), Борисоглібський собор у Чернігові (1128 рік), церква Святого Пантелеймона в Галичі (кінець ХІІ століття). Наприкінці ХІІ століття будували храми з одним куполом. Зразком цього архітектурного стилю була П’ятницька церква в Чернігові (кінець ХІІ - початок ХІІІ століття).

Успенський собор Києво-Печерського монастиря. Світлина

Михайлівський Золотоверхий собор. Світлина

Церква Святого Пантелеймона в Галичі. Світлина

П’ятницька церква в Чернігові. Світлина

Борисоглібський собор у Чернігові. Світлина

Церква Богородиці Пирогощі (Заступниці) у Києві. Світлина

• 1. Які пам’ятки архітектури з’явилися в ХІ-ХІІ століттях?
• 2. Назвіть архітектурні будови, що набули рис фортечних споруд.
• 3. Яку пам’ятку архітектури можна назвати прикладом галицької архітектурної школи?

3. Образотворче мистецтво.

Були поширені різні жанри образотворчого мистецтва — мозаїка, фрески, іконопис, книжкова мініатюра. Мозаїкою і фресками прикрашали храми, щоправда мозаїку використовували рідше через її велику вартість. З початком ХІІ століття храми почали оздоблювати головно фресками.

Визначним здобутком Київської держави був іконопис. Спочатку ікони привозили із Візантії. Згодом у монастирях створювали іконописні майстерні. Діяли вони в Києві, Чернігові, Галичі. До нашого часу збереглося зовсім мало пам’яток тієї доби та відомостей про іконописців. У «Києво-Печерському патерику» згадується майстер Аліпій (Алімпій) Печерський, з іменем якого пов’язують початок роботи іконописної майстерні Києво-Печерського монастиря. Щонайменше дві з них, збереглися до наших днів. Це — «Печерська Богоматір з святими Антонієм і Феодосієм» і «Богородиця Велика Панагія (Всесвята)».

Ікона «Печерська Богоматір з святими Антонієм і Феодосієм». Художник Алімпій

Ікона «Богородиця Велика Панагія». Художник Алімпій

Особливим видом мистецтва Київської держави була книжкова мініатюра — невід’ємна складова частина рукописної книги. Найдавніші мініатюри, що дійшли до нас від тих часів, є в «Остромировому Євангелії». Тут вміщено три мініатюри із зображенням євангелістів Іоанна, Луки, Марка. В «Ізборнику» 1073 року Святослава зображено князя Святослава з родиною. Це — один із перших групових портретів в українському мистецтві. У тексті «Ізборника» зустрічаються красиві заставки, на берегах книги розміщені знаки зодіаку. Більше шести сотень мініатюр є у Радзивіллівському літописі, які суттєво доповнюють писемні свідчення. Із окремими мініатюрами з цього літопису ви вже могли ознайомитися у попередніх параграфах. Отже, культура Київської держави того часу набула високого рівня розвитку. Її здобутки ввійшли до скарбниці світової культури.

• 1. Які жанри образотворчого мистецтва були поширені в XI-XII століттях?
• 2. Назвіть ікони іконописної майстерні Києво-Печерського монастиря, що збереглися до наших днів?
• 3. Що таке книжкова мініатюра? Які твори були ними прикрашені?

 

Відлуння минулого.

Із «Києво-Печерського патерика» про іконописця Алімпія

«Преподобний Алімпій відданий був батьками своїми на навчання іконописанню.

Добре навчився мистецтву іконописному — ікони писати умів прекрасно. Мистецтву захотів навчитися не задля багатства, а задля Бога це творив — працював бо, скільки потрібно було ігумену та всій братії, яким писав ікони. І за це нічого не брав».

Гравюра з «Києво-Печерського патерика»

• 1. Якими чеснотами був наділений Алімпій?

1. Запишіть у зошит дати та події, пов’язані з ними, трьома кольорами:

- 1056-1057 р. — написання «Остромирового Євангелія»; -1073, 1076 рр. — написання «Ізборники» Святослава;

- 1073-1078 рр. — будівництво Успенського собору Києво-Печерського монастиря;

- 1113 р. — укладення «Повісті минулих літ»;

- 1108-1113 р. — будівництво Михайлівського Золотоверхого собору;

- кінець ХІІ - початок ХІІІ століття — спорудження П’ятницької церкви у Чернігові.

2. Користуючись інтернет-ресурсами, підготуйте невелике повідомлення про відомих жінок Київської держави XI-XII століття.

3. Преподобний Алімпій народився близько 1050 року. Відомий не тільки як живописець, а й як ювелір і лікар. За даними «Києво-Печерського патерика», із 1084 року брав участь у розписі Успенського собору Києво-Печерського монастиря. Помер у 64 роки. В якому році помер Алімпій? Скільки йому було років, коли він розписував Успенський собор?

4. Об’єднайтеся у групи. Створіть лепбуки на тему: «Культура Київської держави в XI-XII століттях».

5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 7 клас Хлібовська 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)