Русь-Україна за князювання Ольги та Святослава
- 7-11-2022, 19:59
- 479
7 Клас , Історія України 7 клас Гісем, Мартинюк 2020
§ 4. Русь-Україна за князювання Ольги та Святослава
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: про діяльність княгині Ольги; про воєнні походи князя Святослава; про значення діяльності княгині Ольги і князя Святослава для розвитку Русі-України; що таке «реформи», «Болгарські походи».
ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ: 1. Назвіть заходи, здійснені для зміцнення центральної влади князем Олегом. 2. Якою була політика перших князів Русі-України щодо Візантії? 3. Укажіть назви східнослов'янських союзів племен, які сплачували данину хозарам.
1. Княгиня Ольга та її внутрішня політика. Коли загинув князь Ігор, його єдиний відомий із літопису син Святослав був ще дитиною, і тому київський престол у 945 р. посіла дружина Ігоря княгиня Ольга. Вона правила Руссю-Україною до 964 р., коли передала владу своєму змужнілому синові.
Своє правління Ольга розпочала з придушення повстання деревлян і помсти вбивцям свого чоловіка, князя Ігоря. У ті далекі часи кривава помста була звичним явищем. Не помститися винуватцям у загибелі своїх близьких вважалося ганьбою. Описані в літописі чотири помсти княгині Ольги фактично спричинили знищення деревлянського племінного княжіння.
Княгиню Ольгу (близько 910 — 969) літописець називав «мудрішою за всіх людей», характеризував як вродливу, розумну, енергійну жінку й водночас далекоглядну та досить жорстоку правительку. Де й коли народилася майбутня київська княгиня, невідомо. Її ім'я є слов'янізованою ужіночненою формою скандинавського імені Гельгі. Літопис повідомляє лише про те, що «привели Ігореві дружину із Пскова на ім'я Ольга». Вважають, що вона була не лише дружиною князя, а і його помічницею у справах. За відсутності Ігоря вона брала на себе всі турботи з управління державою.
Повстання деревлян гостро поставило питання реформи системи державного управління в Русі-Україні. Ольга впорядкувала систему збирання данини. Було окреслено землі, із яких через певні проміжки часу стягувалася данина. Установлювалися «уроки» — розміри данини й «оброки», які мали виконувати підлеглі в розмірах, що не позбавляли їх засобів до існування. Запровадженням «уставів» було, імовірно, упорядковано адміністративні й судові дії на місцях княжих дружинників. Улаштовувалися також «становища» — місця зберігання данини й княжі «погости» — осередки центральної влади. За князівською скарбницею закріплювалися «ловища» — землі, багаті на хутрового звіра, що забезпечувало державу постійним прибутком.
Реформи — перетворення, зміни, нововведення в якій-небудь сфері суспільного життя.
За князювання Ольги розбудовувався й прикрашався її «стольний град». У Києві з’явилася нова князівська резиденція — Ольжин двір із «теремом кам’яним». Археологічні розкопки свідчать, що це був, імовірно, двоповерховий кам’яний палац, укритий червоним шифером та прикрашений мармуром і декоративною керамікою.
2. Зовнішня політика княгині Ольги. Княгиня Ольга проводила активну зовнішню політику. Проте, на відміну від своїх попередників, вона віддавала перевагу дипломатії перед війною, тобто намагалася вирішувати всі питання мирним шляхом за допомогою переговорів.
Убивство князя Ігоря деревляни сприйняли як власну перемогу й вирішили захопити владу над Києвом. До Києва приїхали 20 деревлянських послів, які запропонували Ользі вийти заміж за їхнього князя Мала. Княгиня розправилася з ними хитрістю. Вона вдала, нібито приймає послів із надзвичайними почестями, та оголосила, що на знак особливої поваги кияни понесуть їх у човні на руках. Проте потім послів кинули до великої ями, викопаної на подвір'ї палацу, і закопали живцем.
Знищення Іскоростеня. Сучасний малюнок
• За додатковими джерелами з'ясуйте, як княгиня Ольга помстилася деревлянам за свого чоловіка. Який епізод помсти зображено на малюнку?
Мал — деревлянський князь, що закінчив своє життя в київському полоні. Згадкою про нього залишилося місто Малин, його спадкове володіння в Деревлянській землі, що й досі має цю назву. Існує цілком вірогідна версія, що дочка деревлянського князя Малуша, яку Ольга зробила своєю служницею, народила від князя Святослава майбутнього київського князя Володимира Святославича.
У 946 р. (за іншими даними — 957 р.) Ольга відвідала Константинополь. Це були перші в історії відвідини столиці Візантії правителем Русі-України на чолі мирного посольства. Княгиня, імовірно, прагнула відновити давні привілеї для руських купців і сплату візантійцями данини Києву.
За повідомленням літописця, у Константинополі Ольга прийняла християнство. Була досягнута домовленість, що руські дружини служитимуть імператорові, а Візантія за це сплачуватиме данину Русі-Україні. Так, Ольга відправляла до Візантії руських воїнів, які брали участь у війні з арабами (961 р.), боротьбі з норманами й болгарами.
Княгиня Ольга здійснила першу спробу встановити дипломатичні зв’язки із Західною Європою. У 949 (або 959) р. вона відправила своїх послів до імператора Священної Римської імперії Оттона І — наймогутнішого правителя тогочасної Європи із проханням надати єпископа для хрещення Русі-України. Через деякий час після цього до Києва прибула християнська місія, очолювана єпископом Адальбертом. Християнські проповідники перебували в Русі-Україні протягом 961—962 рр., проте через опір язичницької знаті під загрозою розправи вони змушені були рятуватися втечею. Оскільки язичницькі настрої залишалися досить сильними, Ольга не наважилася оголосити християнство державною релігією.
Єпископ — вищий духовний сан у християнській церкві.
3. Князь Святослав. Похід проти Хозарського каганату. Син Ігоря та Ольги Святослав посів київський престол досить пізно — у 964 р., у віці близько 30 років. Нетривале князювання Святослава було періодом майже безперервних битв і воєнних походів.
На відміну від Ольги, Святослав був язичником. Намовляння матері охреститися він категорично відкидав, пояснюючи це тим, що з нього глузуватиме вся князівська дружина.
Карта «Русь-Україна за правління Ольги та Святослава»
У 964 р. Святослав розгорнув боротьбу проти Хозарського каганату. Він підкорив східнослов’янський союз племен в’ятичів, який жив на річці Ока й сплачував данину хозарам. Святослав також звільнив від хозарської залежності й примусив сплачувати данину Києву неслов’янські племена — мерю, мурому, мещеру, черемисів, мордву, буртасів і волзьких булгар. Після цього військо князя спустилося Волгою до її гирла, де розташовувався центр Хозарського каганату. Завдавши поразки хозарам, воно оволоділо їхньою столицею містом Ітиль. Святослав також підкорив та обклав даниною племена аланів, або ясів (предків осетинів), і адигів, або касогів (предків адигейців і черкесів), приєднав місто Таматарха на Таманському півострові (дістало нову назву Тмуторокань) і хозарську фортецю Саркел (дістала назву Біла Вежа).
«Повість минулих літ» про князя Святослава та його боротьбу з хозарами
У рік 964. Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїнів збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хоробрий і легкий. Ходячи, як пардус (гепард), багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні котла не брав, ні м'яса не варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах. Такими ж і всі інші вої (воїни) його були. І посилав він до інших земель послів, кажучи: «Хочу на вас іти».
І пішов він на Оку-ріку і на Волгу, і знайшов в'ятичів, і сказав їм: «Кому ви данину даєте?» Вони ж одказали: «Хозарам. По шелягу од рала даєм».
У рік 965. Рушив Святослав на хозар. Почувши ж про це, хозари вийшли насупроти з князем своїм... і зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів Святослав хозар, і город їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв, і ясів переміг він, і касогів, і прийшов до Києва.
У рік 966. Переміг Святослав в'ятичів і данину на них наклав.
• 1. Робота в парах. Обговоріть, які факти, названі літописцем, свідчать про невибагливість і хоробрість Святослава. 2. Знайдіть на карті наведені Нестором назви народів, країн, міст тощо і простежте напрямки воєнних походів Святослава в 964—966 рр.
Головним результатом боротьби Святослава з хозарами став розгром Хозарського каганату в 966 р. Це сприяло усуненню хозарської загрози для Русі-України, але водночас відкрило шлях до її кордонів новим кочовикам зі сходу, насамперед печенігам.
Пам'ятник Святославу в Запоріжжі. Скульптор В. Кликов
Князь Святослав (близько 931 — 972) був першим київським князем із роду Рюриковичів, хто мав суто слов'янське ім'я. Він уславився передусім як відважний воїн і талановитий полководець. Нестор Літописець із великою повагою розповідав про князя, порівнюючи його за хоробрість із гепардом. За роки свого нетривалого правління він пройшов походами від Середнього Поволжя до Каспійського моря й далі Північним Кавказом і Причорномор'ям до візантійських володінь на Балканах, подолавши щонайменше 8000—8500 км.
Взяття Хозарської фортеці Ітиль князем Святославом. Художник В. Кірєєв
• Як художник зобразив розгром хозар князем Святославом?
4. Болгарські походи князя Святослава. Скористатися військовим завзяттям і талантом Святослава вирішили візантійці, звернувшись до нього по допомогу в придушенні повстання болгар. У 968 р. князь із 60-тисячним військом вирушив у перший Болгарський похід. Він розбив під Доростолом сильне болгарське військо, захопив 80 міст і сів князювати в місті Переяславець. Святослав вирішив залишитися в завойованій Болгарії та перенести до Подунав’я столицю Русі-України. Налякані цими планами візантійці підбурили до нападу на Русь-Україну печенігів.
Візантійський історик Лев Диякон про зовнішність Святослава
На вигляд він був таким: середній на зріст, ні надто високий, ні надто малий, із густими бровами, із блакитними очима, із рівним носом, із голеною головою і густим довгим волоссям, що висіло на верхній губі. Голова в нього була зовсім гола, і лише на одному її боці висіло пасмо волосся, що означало знатність роду, і шия товста, плечі широкі й весь стан досить стрункий. Він виглядав похмурим і суворим. В одному вусі висіла в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами з рубіном, уставленим між ними. Одяг на ньому був білим, який нічим, окрім чистоти, не відрізнявся від одягу інших.
Того ж року печенізька орда взяла в облогу Київ. Святослав швидко повернувся додому й відігнав печенігів від міста. Після смерті княгині Ольги, для того щоб зміцнити князівську владу на час своєї відсутності, Святослав поставив правити на своїх землях намісників. У Києві він залишив намісником старшого сина Ярополка, у Деревлянській землі — Олега, а правити Новгородом послав свого, імовірно, позашлюбного сина від деревлянської княжни Малуші Володимира.
Сам київський князь із військом у 969 р. вирушив у другий Болгарський похід. Підкоривши східну частину Болгарії, він розгорнув стрімкий наступ на візантійські володіння. Проте цей похід не мав таких успіхів, як попередній. Князеві довелося воювати не лише з болгарами, але і візантійцями. У 971 р. візантійці, сили яких значно переважали, обложили Святослава з його військом у місті Доростол і примусили князя здатися. За умовами досягнутої угоди візантійці випускали військо князя з Доростола зі зброєю та навіть забезпечували його харчами на зворотний шлях. Проте Святославу довелося дати зобов’язання стати союзником візантійців і не претендувати на візантійські володіння в Криму та на Дунаї.
Підписавши мир із Візантією, Святослав вирушив додому в Русь-Україну. За твердженням Нестора Літописця, переяславці повідомили печенігів, якою дорогою повертається нечисленна дружина Святослава, навантажена здобиччю. Навесні 972 р. біля Дніпрових порогів військо князя потрапило в засідку, влаштовану печенізьким ханом Курею. Святослав загинув у бою. За переказами, хан наказав зробити з його черепа чашу, окувавши її золотом. На ній начебто був напис: «Чужого бажаючи, своє втратив».
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА КНЯЗЯ СВЯТОСЛАВА
• Робота в парах. Визначте результати й наслідки зображених на схемі походів князя Святослава.
Візантійські вершники переслідують руське військо. Мініатюра з візантійської хроніки
Запам'ятайте дати
946 (957) р. — відвідини Константинополя руським посольством, яке очолювала княгиня Ольга.
964—966 рр. — розгром Святославом Хозарського каганату.
968 р. — перший Болгарський похід князя Святослава.
968 р. — перемога Святослава над печенігами в битві під Києвом.
969—971 рр. — другий Болгарський похід Святослава.
Пам'ятник княгині Ользі на Михайлівській площі в Києві. Скульптори І. Кавалерідзе, П. Сниткін. Створений 1911 р., відновлений 1996 р. Сучасний вигляд
• Робота в парах. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про історію наведеного пам'ятника.
Імовірно, меч князя Святослава. Був знайдений у 2011 р. в річці Дніпро поблизу острова Хортиця, де загинув князь. Експозиція Музею історії запорозького козацтва (м. Запоріжжя)
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
• Заходи внутрішньої політики княгині Ольги сприяли більш тісному об'єднанню окремих східнослов'янських племінних княжінь у єдине державне утворення.
• У зовнішній політиці княгиня Ольга визначила нові підходи, віддаючи перевагу мирним засобам перед війною.
• У своїй державотворчій діяльності князь Святослав приділяв увагу активній зовнішній політиці, яка мала завойовницьку спрямованість. Талант полководця не завжди поєднувався з політичною далекоглядністю князя.
• Численні війни Святослава спричинили виснаження Русі-України; було втрачено дипломатичні зв'язки з провідними християнськими державами, налагоджені Ольгою.
• Із загибеллю Святослава в історії Русі-України завершилася доба далеких воєнних походів. Наступники князя-воїна зосередилися на освоєнні раніше приєднаних земель і розбудові держави.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Словесний теніс». Правила гри. Учні та учениці об'єднуються в пари. Один(-на) учасник(-ця) гри ставить запитання, відповідь на яке передбачає коротку відповідь, інший(-а) відповідає словом, словосполученням або коротким реченням. Потім учні та учениці міняються ролями.
2. Розкажіть, як княгиня Ольга помстилася за вбивство свого чоловіка. 3. Що таке реформи? Які реформи здійснила в Русі-Україні княгиня Ольга? 4. Охарактеризуйте зовнішню політику княгині Ольги та її значення для Русі-України. 5. Розкажіть про похід князя Святослава проти Хозарського каганату та його результати. 6. Як відбулися перший та другий Болгарські походи князя Святослава? 7. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте спільне й відмінне в політиці княгині Ольги та князя Святослава.
8. Колективне обговорення. Порівняйте значення діяльності княгині Ольги та князя Святослава для розвитку Русі-України. 9. Продовжте складання таблиці «Князі Русі-України» (с. 17). 10. Покажіть на карті напрямки походів Ольги та Святослава. Визначте, як змінилася територія Русі-України наприкінці правління князя Святослава порівняно з добою княгині Ольги.
11. Український історик М. Грушевський називав князя Святослава «давньоруським спартанцем» і «першим запорожцем на київському столі». Поясніть, як ви розумієте наведені характеристики. Які людські цінності були притаманні князю Святославу? 12. Робота в парах. Складіть історичний портрет Ольги або Святослава (за вибором). 13. Робота в малих групах. Підготуйте театралізовані розповіді-інсценівки за темою «Останній бій київського князя Святослава».
Коментарі (0)