Діорама «Бій Святослава з печенігами». Художник М. Овечкін. Національний заповідник «Хортиця», Запоріжжя

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Завдання 1

1. Роздивіться художню реконструкцію зовнішності Святослава. Доберіть слова з тексту, які б підтверджували достовірність художньої реконструкції.

2. Оберіть один з уривків та проаналізуйте його відповідно до відомих вам правил роботи з історичними джерелами.

Завдання 2

1. Визначте, про які епізоди походів Святослава йдеться. Розташуйте уривки в хронологічній послідовності й стисло сформулюйте, про що йдеться в кожному з них.

2. Намалюйте лінію часу й розставте події, пов’язані з правлінням князя Святослава, у хронологічній послідовності.

3. Користуючись даними історичної довідки та джерел, визначте причини й наслідки військових походів князя Святослава.

Завдання 3

1. Зробіть висновок, про які позитивні й негативні риси характеру Святослава свідчать уривки з джерел (прокоментуйте не менше ніж 3 риси).

2. Продовжте речення.

За оцінками сучасників, князь Святослав був (який?), про що свідчить його характеристика літописцем: ... .

Завдання 4

1. Чому діяльність великого київського князя Святослава історики оцінюють по-різному - одні схвалюють, інші засуджують? А як ставитеся до постаті Святослава ви?

2. Використовуючи інформацію, яку ви дізналися на уроці, створіть власний історичний портрет князя.

Перевірте, чого навчилися з теми

1. Подорож княгині Ольги до Константинополя, на думку істориків, відбулася в 957 р., хоча літописець називає іншу дату. Цей висновок ґрунтується на свідченнях візантійського імператора, учасника події, Константина Багрянородного.

Обчисліть, на який рік свого володарювання Ольга здійснила подорож до візантійської столиці. Якого віку був тоді Святослав? З літописів відомо, що князь Ігор загинув, коли його синові виповнилося 3 роки. Дати та обчислення позначте на лінії часу.

2. Складіть речення, використавши поняття й терміни.

Велике розселення слов’ян, союз племен, данина, язичництво, візантійський імператор, князь, полюддя, поляни, Русь.

3. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів відповідно до їхньої ролі в історії Русі-України.

Кий, Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав.

4. Яким правителям Русі-України присвячено мініатюри з літопису? Про які події йдеться?

5. Використовуючи наведені дані, вкажіть подію і установіть причинно-наслідковий зв’язок.

6. Назвіть події, про які розповідає літопис. Розставте їх у хронологічній послідовності.

A. «Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, то було між них три брати: одному ім’я Кий, а другому - Щек, а третьому - Хорив, і сестра Їхня - Либідь... Зробили вони городок і на честь брата їхнього найстаршого назвали його Києвом».

Б. «Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: "Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. - І тут винесли Ігоря. - А се - син Рюриків”. І вбили вони Аскольда й Діра...».

B. «Пішов Ігор на греків... І порадилися русії, і вийшли, оружившись, проти греків, і битва межи ними обома була люта, і заледве одоліли греки... Феофан, сановник Романа, зустрів їх у човнах з вогнем і став пускати вогонь трубами на човни руські. І було видно страшне диво...».

Г. «Сказав Святослав матері своїй і боярам своїм: "Не любо мені є в Києві жити. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї”».

Д. «І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: "Хай буде се мати городам руським”».

Е. «Пішов Олег на греків, Ігоря зоставивши в Києві... І прибув він до Цесарограда, а греки замкнули Суд і город заперли. І вийшов Олег на берег, і повелів воям виволокти кораблі на берег... І повелів Олег воям своїм колеса зробити і поставити кораблі на колеса...».

7. Яким уривкам із джерел відповідають наведені малюнки? Які події передували тим, що зображені на ілюстраціях? Якими були їхні наслідки? Доберіть до малюнків назви.

A. «...Імператор зголосився на переговори і в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Істра в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Святослав переїздив через ріку в скіфському човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці...».

Б. «...Деревляни ж раді були цьому. Зібрали отож вони од двора по три голуби і по три горобці і послали до Ольги з поклоном. Ольга тоді сказала їм: "Се вже покорились ви есте мені й моїй дитині...” Ольга тим часом, роздаючи воям кому ото по голубові, а другим по горобцеві, звеліла їм кожному голубові й горобцеві прив’язати трут, обгортаючи його в маленькі хусточки і ниткою прив’язуючи до всіх голубів і горобців. І звеліла Ольга, коли смерклося, воям своїм пустити голубів і горобців...».

B. «...Місяця вересня 9-го числа відбувся прийом, всім подібний до попереднього й з нагоди приїзду Ольги, княгині руської. Увійшла сама княгиня зі своїми родичками й вибраними служницями; вона йдучи поперед інших жінок, а ті в порядку йдучи одна за другою... Після них увійшли посли й представники князів руських... Сів імператор з імператрицею зі своїми дітьми й покликано було княгиню із зали, й, за запрошенням імператора сівши, говорила з ним, про що хотіла».

Г. «Тепер слов’яни бушують повсюдно... Вони спустошили та спалили міста й фортеці, узяли полонених і стали панами на землі. Вони осіли на ній панами, як на своїй без страху... І нині вони живуть тут і перебувають у країні ромеїв... Зіслов’янилась вся наша земля і стала варварською».