Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського
- 29-10-2022, 19:59
- 279
7 Клас , Історія України 7 клас Власов, Панарін 2020
§ 22. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського
Роздивіться карту на с. 151. Дайте відповіді на запитання. 1. Порівняйте межі розселення українців у XV ст. із сучасними кордонами України. 2. Визначте українські землі, які перебували у складі Великого князівства Литовського наприкінці XIV ст. 3. З якими державами межувало Велике князівство Литовське на заході, півночі та півдні? 4. У складі яких держав перебували Галичина, Західна Волинь, Західне Поділля, Буковина, Закарпаття?
Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (друга половина XIV-XV ст.)
• Включення Галичини до складу Королівства Польського
У 1349 р. за землі Галичини розгорілася справжня війна. Польський король Казимир III за підтримки племінника, угорського короля Людовика, захопив Галичину й частину Волині й приєднав їх до Польської держави. Казимир III не мав спадкоємця, тому після його смерті польську корону, а разом із нею і загарбані українські землі отримав угорський король Людовик. З 1372 р. Галичиною управляв його родич, сілезький князь Владислав Опольський, який називав себе «господарем Руської землі, вічним дідичем і самодержавцем».
У 1387 р. молодий польський король Ягайло, зять Людовика Угорського, вигнав угорців з Галичини і приєднав ці землі до Польщі.
Прочитайте уривок із джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Чим церква виправдовує воєнний похід польського короля на Галичину? 2. У чому, на вашу думку, полягала справжня мета польської агресії? 3. Поміркуйте, чому Казимир III відмовився від угоди з Дмитром Дедьком? Як до цього поставилася церква?
«Із поданого до нас прохання цього короля (Казимира III, 1341 р.) ми довідалися, що коли схизматський (православний) народ русинів за допомогою отрути вбив (Юрія II) Болеслава, князя Русі... Король, вражений цим злочином і прагнучи помститися за кривду християнської віри, напав зі своїм військом на Руську землю, щоб завоювати цей народ, який і йому самому завдав багато шкоди... Король уклав договір із цим старостою (Дмитром Дедьком), який засвідчив присягою, що збереже за старостою і народом усі їхні обряди, права і звичаї. Проте король висловлює сумнів, чи діятиме він тим самим згідно з волею Бога. Тому він просив, щоб ми ласкаво звільнили його від цієї присяги. Ми доручаємо апостольською грамотою, щоб ти нашою владою звільнив короля від присяги дотримуватися хибного договору, призначивши йому відповідну спасенну покуту».
Із листа папи Бенедикта XII до краківського римо-католицького єпископа. 1341 р.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
У Королівстві Польському найбільшими адміністративно-територіальними одиницями були воєводства. Приєднавши Галичину, Західне Поділля й частину Волині до Польщі, король Ягайло у 1434 р. перетворив Галицьке князівство на Руське воєводство з центром у Львові. На Західному Поділлі постало Подільське воєводство з центром у Кам’янці, а згодом Белзьке з центром у Белзі. Заміна традиційного українського адміністративно-територіального поділу польським мала сприяти полонізації українських земель.
• Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського
Якщо за землі Галичини й частково Волині литовські князі безперервно воювали з польським та угорським королями, то решту українських теренів вони змогли приєднати до своїх володінь значно меншими зусиллями. Першою опинилася під владою литовської династії Волинь, яка після смерті Юрія II Болеслава увійшла до володінь Любарта Гедиміновича. Більшість українських земель приєднано до Великого князівства Литовського за Ольгерда Гедиміновича. Джерела свідчать, що не пізніше 60-х років XIV ст. під контроль Вільна - столиці Литовського князівства - перейшли Київщина з Переяславщиною, Чернігово-Сіверщина й Східне Поділля. Утвердженню влади великого князя литовського Ольгерда Гедиміновича сприяла перемога литовсько-українського війська над ординцями 1362 р. у битві на Синіх Водах (нині річка Синюха, ліва притока Південного Бугу).
Битва на Синіх Водах. Художник А. Орльонов
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Мамай - воєначальник Золотої Орди, хоча й не був нащадком Чингізхана, змагався за владу зброєю та інтригами. Ольгерд скористався з того, що кримський правитель Мамай під час битви на Синіх Водах вирушив походом на Волгу і відрізав улуси, розташовані на українських теренах, від центру Золотої Орди. Відтак монгольські хани залишилася сам-на-сам із литовсько-українським військом Ольгерда. Після смерті Мамая його нащадки перейшли на службу до великого князя литовського Вітовта, отримавши в наділ місто Глинськ під нинішньою Полтавою. В українській традиції здавна існують легенди і перекази про козака Мамая, образ якого, на думку вчених, міг бути взятий з реального історичного діяча - монгольського хана Мамая.
Темник Мамай
ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ
Ольгерд Гедимінович (близько 1296-1377) - великий князь литовський. Після смерті батька усунув від правління Литвою свого брата Явнуту, ставши великим князем литовським. Державними справами займався спільно з братом Кейстутом. Здійснив успішний похід проти ординців у Південній Україні, розбив монгольське військо на Синіх Водах (1362).
Тогочасну Литовську державу - Велике князівство Литовське - недарма називали також Литовсько-Руською державою.
Приєднання земель Русі-України перетворило Литовське князівство на велику державу. На кінець XIV ст. вона становила федерацію земель-князівств, серед яких - Київське, Новгород-Сіверське, Волинське, Подільське. Кожним із них, як і колись, правив удільний князь, щоправда, тепер не з руської династії Рюриковичів, а з литовської - Гедиміновичів. Київським і новгород-сіверським володарями, зокрема, стали сини великого князя - Володимир і Дмитро-Корибут Ольгердовичі. На Волині княжив молодший брат Ольгерда Любарт, а після нього - Любартів син Федір, на Поділлі володарювали племінники Ольгерда - князі Коріатовичі.
Утім, нові правителі швидко перетворювалися на українських князів литовської династії. У своїх володіннях вони почувалися цілком самостійними. Їхня залежність від великого князя литовського обмежувалася сплатою щорічної данини, визнанням литовської зверхності та потребою надавати збройну допомогу.
• Суспільно-політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського
Українці й білоруси, які становили 90 % населення держави, справляли на литовців помітний вплив. Литовці, зокрема, переймали від місцевого населення військову організацію та способи оборони, особливості зведення фортець, традиції господарювання й володарювання. Поширеною поміж литовської знаті стала й «руська віра» - так називали в Литві православне християнство. Руська мова стала мовою великокняжого двору й державної канцелярії. Тому литовську владу руське населення не сприймало як чужу. Закріпленню руського впливу сприяли шлюби литовських князів із руськими князівнами. Тож назва «Литовсько-Руська держава» відбиває умови тогочасного життя.
ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ
Володимир Ольгердович (1331 - після 1398) - князь київський (1362-1394). Унаслідок успішних воєнних операцій відтіснив ординців до узбережжя Чорного й Азовського морів. Це сприяло відродженню занепалої Київщини. Карбував власну монету. Іменував себе «з Божої ласки князем київським».
Але найістотнішою особливістю перебування руських земель у складі Великого князівства Литовського було те, що місцева українська знать мала право обіймати найвищі адміністративні посади. Руські князі й бояри ставали на службу до великого князя литовського. Це давало їм право закріпити за собою їхні родові землі. На місцях залишалася вся попередня система управління. У тогочасних джерелах цей принцип сформульований так: «Старого не порушуємо, а нового не впроваджуємо». Аж до кінця XIV ст. на наших землях існували великі та малі удільні князівства.
• Кревська унія та її наслідки для українських земель
Зміни в становищі українських земель у складі Великого князівства Литовського почалися з приходом до влади Ягайла Ольгердовича.
У XIV ст. Польща й Литва зазнавали дедалі більшого тиску з боку Тевтонського чернечо-рицарського ордену. Від початку століття тевтонці здійснили на Литву понад сотню воєнних походів.
Щоб убезпечити обидві держави від загрози загарбання, польські можновладці запропонували Ягайлу одружитися з принцесою Ядвігою і стати їхнім королем: «Почали ляхи слати з Кракова... аби прийняв хрещення старого Риму (вихрестився на католика), й узяв за дружину в них королівну Ядвігу, і став би в них королем у Кракові й на всій Лядській землі».
Ягайло погодився, і між Литвою та Польщею в 1385 р. в м. Крево (нині територія Білорусі) було укладено державно-політичний союз, відомий в історії під назвою Кревської унії. Угода між литовською та польською знаттю передбачала перехід у католицтво Ягайла, його родичів і всіх нехрещених литовців, одруження Ягайла з Ядвігою і приєднання Великого князівства Литовського до Польської держави.
Словничок
Політична унія - об’єднання держав, часто під короною єдиного монарха; назва міжнародних політичних союзів.
Король Ягайло (Владислав) Ольгердович. Художник Я. Матейко
Сторінка з текстом Кревської унії
Королева Ядвіга. Художник Я. Матейко
ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ
Вітовт (близько 1350-1430) - великий князь литовський (1392-1430). Син великого литовського князя Кейстута, онук Гедиміна. Після Кревської унії очолив рух за політичну самостійність Великого князівства Литовського, став його правителем. Вдався до централізації управління, зміцнив боярство, створив литовську грошову систему, сприяв заселенню й освоєнню українських земель. У зовнішній політиці маневрував між Польщею, Тевтонським орденом, Московією, Золотою Ордою. Здійснив успішні походи на ординське Приазов’я і Крим, а також на чорноморське узбережжя. Брав участь у переможній Грюнвальдській битві. Литовці вважають його національним героєм.
У лютому 1386 р. Ягайло прийняв католицизм, узявши ім’я Владислав, одружився з Ядвігою і став польським королем. Незабаром до католицизму було прилучено й Литву. Литовських бояр-католиків урівняли в правах із поляками. Щоправда, втілити до кінця угоду, укладену в Крево, аби «навік приєднати всі свої землі, литовські та руські, до Корони Польської», Ягайло не зміг. Йому на заваді став затятий прихильник державного відродження Литви - двоюрідний брат Вітовт Кейстутович. За Острівською угодою 1392 р. Ягайло мав повернути Вітовтові всі батьківські землі (передовсім Тройське князівство) й визнати його пожиттєвим правителем Великого князівства Литовського. Вітовтові мали підкорюватися всі удільні князі. Натомість Вітовт визнав себе васалом польського короля.
Прочитайте уривки з джерел. Виконайте завдання й дайте відповіді на запитання. 1. Скориставшись текстом підручника, поясніть, про що йдеться в уривках із джерел. 2. Якими роками датуються події, описані в уривках із джерел? 3. Які наслідки для українських земель мали описані події?
«Ольгерд... пішов у похід в Дикі Поля проти татар. З ним вирушили також чотири його племінники, сини князя Коріата, дійшли до урочища
Сині Води, то побачили в полі велику татарську орду з трьома царками на чолі, поділену на три загони».
«Поляки зібрали сейм... і на тому сеймі вирішили узяти собі государем на королівство великого князя Ягайла за тієї умови, якби він захотів охреститися у віру християнську закону римського і на королеві їх Ядвізі одружитися».
• Велике князівство Литовське за правління Вітовта
За правління Вітовта (1392-1430) чимало литовських князів, які мали уділи в Русі-Україні, втратили володіння. Ви вже знаєте, що місцеві князі почувалися в українських землях цілком самостійними володарями. Натомість Вітовт прагнув зосередити владу в своїх руках і підкорити удільних князів й докладав усіх зусиль, щоб ліквідувати найбільші князівства. Протягом 1393-1395 рр. були позбавлені уділів Дмитро Корибут у Новгороді-Сіверському, Федір Коріатович на Поділлі та Володимир Ольгердович у Києві.
Авторитет Вітовта помітно зріс після Грюнвальдської битви 1410 р., у якій польсько-литовсько-руське військо завдало нищівної поразки лицарям Тевтонського ордену.
КРАЩЕ ОДИН РАЗ ПОБАЧИТИ
На картині Яна Матейка, відомого польського художника, зображена Грюнвальдська битва 1410 р. між рицарями Тевтонського ордену та об’єднаним військом Королівства Польського, Великого князівства Литовського, чеських найманців, татар Джелал ад-Діна. Картина ця колосальна: ширина її - 887 см, а висота - 426 см. У центрі полотна художник помістив князя Вітовта - найбільш рухливого й звитяжного воїна. Король Ягайло як головний полководець спостерігав за битвою з пагорба - тож він знаходиться з правого боку картини, неподалік центру. Правіше від Вітовта художник зобразив Яна Жижку (воїн у кольчузі з мечем) - національного чеського героя, який у бою втратив око.
Битва під Грюнвальдом. Художник Я. Матейко. 1878 р.
Словничок
Сейм - найвищий законодавчий орган (парламент) Королівства Польського і Великого князівства Литовського, до якого входили представники різних верств суспільства. До повноважень сейму належало затвердження важливих державно-політичних актів (законів).
У 1413 р. у замку Городло на р. Західний Буг на спільному польсько-литовському сеймі Ягайло та Вітовт уклали чергову унію - Городельську. Угода ще раз підтверджувала польсько-литовське об’єднання в одну державу «на вічні часи», та водночас проголошувала збереження великокнязівського столу в Литві. Вітовта було визнано довічним володарем Литви під зверхністю польського короля. Унія також передбачала уніфікацію адміністративно-територіального устрою Великого князівства Литовського на взірець Королівства Польського. Спеціальні статті унії передбачали призначення на найвищі посади в Литві тільки литовців-католиків.
Словничок
Уніфікація - зведення чого-небудь до єдиної форми, системи, єдиних нормативів.
1. Уважно роздивіться картину А. Орльонова «З’їзд європейських монархів у Луцьку у 1429 р.». Як ви гадаєте, де на ілюстрації зображений князь Вітовт? Представники яких верств суспільства присутні на зустрічі з князем? 2. Чому, на вашу думку, з’їзд монархів відбувся у Луцьку? 3. Поміркуйте, які питання мали обговорювати монархи на з’їзді?
З’їзд європейських монархів у Луцьку у 1429 р. Художник А. Орльонов
У січні 1429 р. у Луцьку відбувся з’їзд європейських монархів. До Луцького замку великого князя литовського Вітовта тоді прибули: імператор Священної Римської імперії король Сигізмунд, король польський Ягайло, данський король, великий князь московський, а також посол Папи Римського. На з’їзді було заявлено про коронацію Вітовта, проте корона, яку везли, зникла, а сам володар Литовсько-Руської держави 1430 р. раптово помер.
• Становище українських земель у складі Великого князівства Литовського в 30-70-х роках XV ст.
Після смерті Вітовта 1430 р. великим князем литовським проголосили князя Свидригайла Ольгердовича. Його політика була спрямована на розрив унії з Польщею і здобуття Великим князівством Литовським незалежності. Це викликало невдоволення литовців, і за підтримки Польщі великим князем литовським 1432 р. було проголошено брата Вітовта - Сигізмунда. Усунення Свидригайла від влади обурило прихильників князя. Вони відмовилися визнавати владу Сигізмунда, який відновив унію з Польщею.
Свидригайло. Гравюра з книги О. Гваньїні «Хроніка європейської Сарматії». 1578 р.
За словами літописця, «князі руські й бояри посадили князя Свидригайла на Велике княжіння (князівство) Руське». Протягом кількох наступних років польські, а також литовські можновладці, які орієнтувалися на Польщу, намагалися силою зброї скорити Свидригайла й повернути руські землі під владу великого князя литовського. Подією, що визначила долю повстання, стала битва під Вількомиром (нині м. Укмерге в Литві) у 1435 р. Свидригайло зазнав поразки. Проте литовські можновладці мусили відновити удільні Київське й Волинське князівства. Київським князем став Олелько (Олександр), син усунутого Вітовтом київського князя Володимира Ольгердовича, волинським - Свидригайло.
Однак зміцнення українських князівств заважало Литві й Польщі. Саме тому відновлені князівства незабаром ліквідували (Волинське - 1452 р., по смерті Свидригайла, а Київське - 1470 р., по смерті Семена Олельковича). Землі передали литовським намісникам.
Незначна частина української еліти на чолі з князем Михайлом Глинським у 1508 р. підняла повстання. Вони прагнули відновлення українських удільних князівств, однак зазнали поразки. Відтоді українські князі та бояри дедалі більше стали відходити від політичної діяльності.
Роздивіться карту на с. 151. 1. Які землі Великого князівства Литовського визнали владу Свидригайла Ольгердовича, увійшовши до Великого князівства Руського 1432-1435 рр.? 2. Які удільні князівства Великого князівства Литовського були на наших теренах наприкінці XIV ст., які - у середині XV ст.? 3. На які землі в середині XV ст. поширювалася влада Олельковичів? 4. Які українські землі перебували у складі Королівства Польського та Великого князівства Литовського на кінець XV ст.?
1. Прочитайте уривок із джерела. Як сприйняли кияни призначення воєводою у Києві Мартина Гаштовта? Чому? Чим закінчилося протистояння? 2. Роздивіться картину-реконструкцію. Де на малюнку зображений новий київський очільник? Пригадайте з попередніх уроків, як забудовувалися середньовічні міста Русі-України. У якій частині міста відбуваються події, відображені на малюнку?
Кияни не пускають до Києва литовця Гаштовта. Реконструкція
«Упокоївся Семен Олелькович, князь київський. Після його смерті Казимир, король польський, бажаючи припинити існування князівства Київського, не посадив уже там Семенового сина, а посадив воєводу з Литви Мартина Гаштовта, ляха, якого не хотіли кияни прийняти не тільки тому, що не був князем, а більше тому, що він був ляхом; одначе, будучи примушені, погодилися. І з цього часу в Києві перестали бути князі, а замість князів стали воєводи».
«Додаток до Іпатіївського літопису»
ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ
Я ВЖЕ ЦЕ ЗНАЮ
• Після смерті останнього князя Королівства Руського Юрія II Болеслава розгорілася боротьба між Литвою, Польщею та Угорщиною за галицько-волинську спадщину. На Волині утвердився литовський князь Любарт.
• Литовсько-польсько-угорське протистояння за Галицькі землі завершилося приєднанням Галичини до Польської Корони. Після Кревської унії король Ягайло приєднав Галичину, Західну Волинь (Белз), а згодом і Західне Поділля до Польщі й запровадив там воєводства.
• Позбутися залежності від Золотої Орди на більшості українських земель вдалося завдяки політиці Ольгерда Гедиміновича. Він переміг ординську армію у битві на Синіх Водах і включив Київщину, Переяславщину, Чернігово-Сіверщину до складу Литви.
• Литовські князі не порушували на українських землях руські традиції, а литовці запозичували руську мову, віру, закони, військову організацію. Українські удільні князі залишилися при своїх володіннях, визнавши себе васалами Литви.
• Утвердившись на литовському столі, князь Ягайло прийняв пропозицію від польських можновладців стати королем польським, одружившись із принцесою Ядвігою. Було укладено Кревську унію, що передбачала об’єднання Литви й Польщі.
• Прихильник незалежності Литви від Польщі - князь Вітовт Кейстутович, став пожиттєвим князем Литви. На українських землях Вітовт ліквідовував удільні князівства, позбавляв колишніх князів їхніх володінь та підпорядкував українські землі литовцям-католикам.
• Після смерті князя Вітовта спалахнула боротьба за литовський престол. Свидригайла підтримувала українсько-литовсько-білоруська православна знать, а Сигізмунда - литовці й поляки-католики. У результаті литовський стіл отримав Сигізмунд, литовська знать мусила піти на поступки українцям і відновити Київське і Волинське удільні князівства. Проте до кінця XV ст. українські князівства були ліквідовані.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Установіть хронологічну послідовність подій.
Остаточна ліквідація Київського удільного князівства; Кревська унія; правління в Київському князівстві Володимира Ольгердовича.
2. Заповніть таблицю. Впишіть назву кожної української землі у графу з назвою держави, до якої вона входили наприкінці XIV ст.
Галичина, Західна Волинь, Київщина, Поділля, Східна Волинь, Переяславщина, Чернігово-Сіверщина.
3. Які уривки з тогочасних джерел стосуються перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського?
«Старого не порушуємо, а нового не впроваджуємо...», «І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння теліг його...», «Нині сидить на колінах і холопом себе називає! О, лиха ти, честь татарськая!», «У Києві перестали бути князі, а замість князів стали воєводи...», «Навік приєднати усі свої землі, литовські та руські, до Корони Польської».
4. Дайте відповіді на запитання.
• У чому полягали особливості перебування руських земель у складі Великого князівства Литовського? • Чому князювання Володимира Ольгердовича сучасники сприймали як продовження традицій державного ладу Русі? • Які події спричинили Кревську унію? Що вона передбачала? • Якою була реакція прихильників ідеї незалежної Литви на угоду в Крево? • Якими були наслідки політики великого князя литовського Вітовта щодо українських земель? • Чим спричинений виступ литовсько-руської знаті на чолі з князем Свидригайлом?Як він відбувався, які мав наслідки?
5. Чи вважаєте ви правильною поширену в історичній літературі назву «Литовсько-Руська держава»? Відповідь аргументуйте.
6. Чи слушна думка дослідників, які називали часи в історії України після занепаду Галицько-Волинської держави «темними віками» - періодом цілковитого занепаду, втрати державницьких традицій? Свої міркування аргументуйте історичними фактами.
7. Використовуючи додаткову літературу та матеріали з інтернет-ресурсів, знайдіть легенди й перекази про козака Мамая. Поміркуйте, чи міг образ легендарного козака бути «списаний» з реальної історичної особистості. Відповідь аргументуйте.
Коментарі (0)