Княгиня Ольга. Правління Святослава Ігорьовича
- 6-11-2022, 19:02
- 341
7 Клас , Історія України 7 клас Дудар, Гук 2020
§ 5. Княгиня Ольга. Правління Святослава Ігорьовича
Ольга
Розгляньте зображення княгині Ольги. Що підказує нам, що Ольга змінила віру?
В. Васнецов. Княгиня Ольга. 1893
Як і більшість оточення княгині, Ольга була язичницею. Язичництво — первісна релігія давніх слов’ян, які обожнювали сили природи та вірили в багатьох богів. Віра і звичаї вимагали, щоб Ольга помстилася деревлянам за загибель чоловіка. Княгиня розправилася з послами — представниками деревлянської знаті. За літописом, згодом вона зібрала рать, повела її в похід на деревлянську столицю Іскоростень — і винищила деревлянське військо. Цілий рік тривала безуспішна для Ольги облога Іскоростеня. Тоді княгиня вдалася до нових хитрощів. Вона попросила символічну данину - «від кожного двору по три голуби й по три горобці». Наказала воїнам прив’язати до птахів палаюче шмаття. Голуби та горобці повернулися до своїх домівок і підпалили місто. Дослідники вважають цю оповідь літописця легендою.
Як ви вважаєте, чому у літописі так докладно описано жорстоку помсту Ольги? Чи допомогли такі дії княгині ствердитися при владі? Чому?
Поміркуйте, про які устави та уроки йдеться у літописі.
«І пішла Ольга по Деревлянській землі з сином своїм, і з дружиною своєю, визначаючи устави і уроки, і донині є місця її становищ і ловищ її» (із «Повісті минулих літ»).
Сучасники вважали Ольгу «наймудрішою серед людей», бо вона першою з-поміж руських князів зрозуміла потребу впорядкувати й унормувати данину і повинності, поширити адміністративну й судову системи на всі підвладні Києву землі. Такі дії княгині сприяли зміцненню авторитету князівської влади і посиленню держави.
Пригадайте, хто з київських князів першим прийняв християнство. Чому княгиня Ольга змінила віру?
Достеменно відомо, що Ольга відвідала Константинополь. Там вона прийняла християнство. Проте і літописна легенда про її охрещення, і рік відрядження посольства викликають дискусії. Чимало дослідників вважає, що і Київ, і Царгород прагнули переглянути умови договору 944 р. Ольга розуміла, що Візантії потрібна військова підтримка Києва, натомість хотіла відновити привілеї для руських купців у Візантії, які втратив Ігор.
Імовірно, княгиня не здійснила усіх своїх намірів. Тож аби натиснути на Візантію, Ольга намагалася встановити дипломатичні зв’язки із Західною Європою. У 949 р. вона відрядила своїх послів до імператора Священної Римської імперії Оттона І і просила надати єпископа, який би охрестив Русь. Через деякий час до Києва прибула християнська місія на чолі з ченцем Адальбертом. Проте священникам не вдалося навернути у християнство русичів: представники Оттона І діяли надто агресивно. Князь Святослав залишався вірним батьківській вірі — язичництву. Тож Ольга не наважилася оголосити християнство державною релігією.
І. Акімов. Хрещення Ольги в Константинополі. 1792
Поміркуйте, чим зовнішня політика Ольги відрізнялася від дій її попередників на київському столі.
Святослав
Князь Святослав, син Ігоря та Ольги, посів київський стіл у 964 р.
Як літописець характеризує Святослава Ігорьовича? Чи виявляє він симпатію до київського князя?
Є Лансере. Князь Святослав. 1886
«Став він [Святослав] збирати багато воїнів хоробрих. І легко ходив у походах, мов пардус [барс або гепард], і багато воював. Не мав він і намету, але спав, підістлавши пітник, із сідлом у головах. Такими самими були й усі інші його воїни. І посилав у інші землі зі словами: "Хочу на вас іти...”» (із «Повісті минулих літ»),
Святослав увійшов в історію як князь-воїн. Його перший похід до межиріччя Оки й Волги мав розв’язати низку важливих проблем.
Літопис описує похід Святослава стисло. Деталі ми дізнаємося з повідомлення сучасника — арабського історика Ібн Хаукаля. Так, київський князь, стрімко пройшовши володіннями в’ятицького союзу племен, ударив по головному союзникові Хозарського каганату волзьким булгарам і розгромив їх. Потім військо Святослава спустилося Волгою і заволоділо столицею Хозарського каганату містом Ітиль. Русичі через Північний Кавказ вийшли до берега Азовського моря і обклали даниною місцеві племена ясів (осетинів) і касогів (адигів). Повертаючись додому вгору течією Дону, Святослав захопив добре укріплене хозарське місто Саркел (Біла Вежа) і з чималою здобиччю й полоненими дістався Києва.
Однак Хозарський каганат не був переможений остаточно. Він продовжував зазіхати на руські володіння і для цього знову вступив у союз з Візантією й печенізьким об’єднанням племен. У 968 р., коли Святослав перебував на землях Болгарського царства, на Київ напали печеніги. Їх підбурили проти Русі і, мабуть, підкупили Візантія й Хозарія. Стрімким кінним маршем князь кинувся до Києва, розбив і відігнав печенізькі орди.
Розгляньте карту. Які племена жили в межиріччі Оки й Волги? Чи сплачували вони данину київському князеві?
Після цього Святослав вирішив раз і назавжди убезпечити Русь від нападів підступних хозарів. Тож у 968 р. його дружина вирушила у другий, вирішальний похід проти Хозарії. Давньоруські літописці нічого не пишуть про нього, — імовірно, тому що Святослав доручив очолити військо комусь зі своїх досвідчених воєвод. Проте деталі боротьби та її наслідок — знищення Хозарського каганату — підтверджують арабські джерела.
Чому Святослав так наполегливо боровся з хозарами? Якими були наслідки знищення Хозарського каганату? Запишіть свої міркування у зошит.
Розгляньте мініатюру. Які особливості політики князя Святослава ілюструє зображення?
Похід Святослава на хозар. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. XV ст.
Основним своїм противником князь вважав Візантію. Він добре підготувався до походу 968 р.: окрім дружини, зібрав народне ополчення у кілька десятків тисяч осіб. Літопис так описує цей похід: «Пішов Святослав на Дунай на булгар. І бились обидві сторони, і переміг Святослав булгар, і здобув міст їх 80 на Дунаї, й сів княжити там у Переяславці, беручи данину з греків».
Протягом 969 970 рр. князь Святослав завоював болгарські міста столицю Преслав і Доростол та візантійські Філіппополь та Адріанополь.
Імператору Іоанну Цимісхію довелося піти на мир із переможцем, але лише для того, щоб виграти час. Навесні 971 р. Цимісхій на чолі величезної армії рушив через Адріанополь до Болгарського царства. Водночас триста візантійських кораблів, обладнаних пристроями із «грецьким вогнем», блокували гирло Дунаю, щоб відрізати Святославів флот від моря. Розпочалася тривала облога міста Доростол візантійцями.
Воїни Святослава здійснювали вилазки, які перетворювалися на справжні битви. Візантійський історик Лев Диякон зазначав: «На другий день [русичі] вийшли з міста й вишикувались на рівнині, захищені кольчугами й щитами, що доходили до самих ніг. Вийшли з табору й візантійці, також надійно прикриті панцирами. Обидві сторони хоробро бились, поперемінно відтісняючи одна одну, й було неясно, хто переможе».
Сили танули, у Доростолі почався голод. Наприкінці липня 971 р. Святослав дав генеральну битву Іоанну Цимісхію, але виснажені русичі не змогли перемогти ворога. Проте і візантійці зневірилися у можливості здобути місто штурмом. Після перемовин було підписано мир. Святослав відмовився від завойованих земель у Подунав’ї та Криму, зобов’язався надавати допомогу Візантії проти арабів. А імператор випустив руське військо з Доростола зі зброєю і навіть надав йому продовольство на зворотну дорогу.
Чому імператор Візантії погодився на такі умови договору з київським князем?
Повертаючись до Києва, Святослав з частиною дружини зупинився на зимівлю поблизу дніпровських порогів. Навесні воїни рушили в гору Дніпром у напрямку до Києва та потрапили у засідку. Існує припущення, що візантійці підкупили печенігів, і ті напали на русичів. У «Повісті минулих літ» сказано: «Коли настала весна [972 р.], відправився Святослав до порогів. І напав на нього Куря, хан печенізький, і вбили Святослава, і взяли голову його, і зробили чашу з черепа, окувавши його, і пили з нього».
- 1. Визначте найважливіші політичні рішення княгині Ольги.
- 2. Поміркуйте, чому український історик Михайло Грушевський охарактеризував князя Святослава такими словами: «Се чистий запорожець на київськім столі». Наведіть аргументи на підтвердження або спростування цієї тези.
- 3. Виконайте онлайн-вправу.
Домашнє завдання
1. Доповніть таблицю, яку ви почали складати раніше, характеристиками правління Ольги та Святослава.
2. Складіть письмовий історичний портрет Ольги або Святослава (інструкцію дивіться за посиланням: cutt.ly/JyhlDGQ).
Практична робота
Працюємо з картою
1. Назвіть центральні міста племен, чиї землі позначені цифрами 2 та 3.
2. Зовнішню політику якого київського князя характеризує карта? Визначте рік подій, позначених на карті кружечком, та їх наслідки для Русі-України.
Аналізуємо історичне джерело
Прочитайте уривок із твору візантійського імператора Константина Багрянородного.
«Коли настає листопад, одразу ж їхні князі виходять з усіма росами з Києва і вирушають у полюддя, що йменується кружлянням, а саме — у деревлян, кривичів, сіверян та інших слов’ян, що є данниками росів. Годуючись там протягом усієї зими, вони, починаючи з квітня, коли розтане крига на річці Дніпро, знову повертаються до Києва».
Який процес описано в уривку? Хто провів реформу, яка внесла чіткий порядок у проведення описаних дій?
Творимо
Складіть оповідання від імені однієї із зображених художниками-реконструкторами персон, яку ви зустріли на сторінках параграфів. За потреби скористайтеся текстом літопису: izbornyk.org.ua/pvlyar/yar01.htm.
Коментарі (0)