Утворення Кримського ханства. Суспільний устрій та культура ханства. Держава Феодоро в Криму
- 9-11-2022, 19:08
- 487
7 Клас , Історія України 7 клас Гісем, Мартинюк 2020
§ 22. Утворення Кримського ханства. Суспільний устрій та культура ханства. Держава Феодоро в Криму
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: яку політику проводили Кримське ханство та Османська імперія щодо українських земель; які наслідки мали татаро-турецькі набіги на українські землі.
ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ: 1. Коли монголи вперше з'явилися на Кримському півострові? 2. Які держави мали володіння в Криму на початку XIII ст.? 3. Яку роль відігравав Крим у Чорноморському регіоні? 4. Що таке факторії?
1. Утворення Кримського ханства та його входження до складу Османської імперії. Монгольська навала та захоплення степових просторів Причорномор’я і Криму суттєво змінили склад населення цих земель. Панівною етнічною групою стали монголи, що змішалися з половцями та іншими місцевими етнічними групами, до яких переважно застосовували назву «татари».
Поступово центр Золотої Орди зміщувався до Криму. Від кінця XIII ст. монгольські хани дедалі частіше обирали Крим для постійного проживання. Одним із таких місць було місто Солхат (тепер Старий Крим).
Утвердження монголів на кримських землях згодом спричинило й поширення там ісламу. У середині XV ст. Золота Орда розпалася, і на її території виникло кілька самостійних держав: Велика Орда, Астраханське, Казанське, Сибірське ханства, Ногай і Кримське ханство.
Виникнення Кримського ханства пов’язане з ім’ям хана Хаджі-Гірая (1428—1466 рр.).
Походження Хаджі-Гірая остаточно не з'ясовано. На думку деяких істориків, його справжнє ім'я — Даулет-Бірді. Він був сином кримського хана Таш-Тимура (кінець XIV ст.). Інші стверджують, що Хаджі-Гірай був представником двох могутніх кримських родів Ширинів і Баринів. У юнацькі роки він жив при дворі литовського князя Вітовта, який і допоміг йому утвердитися на престолі. Хаджі-Гірай прагнув перетворити свою державу на важливий центр торгівлі й навіть збудував великий торговельний флот. Поляки його називали «стражем українських земель».
Хаджі-Гірай зміг, спираючись на Литву, відстояти незалежність свого ханства від зазіхань хана Великої Орди. Це сталося, за різними джерелами, у 1449 або 1455 р. Після смерті Хаджі-Гірая в результаті міжусобиці влада перейшла до його молодшого сина Менглі-Гірая (1467—1515 рр.).
Менглі-Гірай на прийомі в султана. Середньовічна мініатюра
Кримські хани зберігали формальну зверхність над українськими землями у складі Великого князівства Литовського та видавали великому князю ярлик на княжіння на цих землях. Останній був виданий у 1472 р.
Проте влада Менглі-Гірая була хиткою. На ханський престол претендували представники інших знатних родів. Менглі-Гірай був позбавлений влади й ув’язнений. Бунтівний бей Емінех звернувся по допомогу до турецького султана Мехмеда II. Останній, скориставшись цим, у 1475 р. оволодів усім південним узбережжям Криму та фортецею Азов у гирлі річки Дон.
Менглі-Гірай, що опинився на волі, був змушений визнати зверхність султана, а Кримське ханство від 1478 р. стало васалом Османської імперії.
2. Політичний устрій і соціально-економічний розвиток Кримського ханства. На чолі держави стояв хан — «Великий хан Великої Орди та престолу Криму і степів Кипчаку». Як спадкоємець Мехмеда він користувався правом верховного володіння землею. Частина землі була в безпосередній власності хана, яку він міг передати в спадок. Крім цього, хану належали всі соляні озера, а також необроблювані землі. Основну частину його прибутку становили надходження від торгівлі здобиччю та невільниками, що були захоплені в полон під час походів.
Важливу роль у владній верхівці відігравали офіційно оголошені спадкоємці хана — калга-султан та нуреддін-султан. Вони мали окремі палаци, і їхня влада відрізнялася від ханської лише тим, що вони не могли карбувати власну монету.
Султан — титул монархів у деяких країнах Сходу.
Особливе місце в управлінні ханством посідав великий бей — «очі та вуха хана». Він командував особистим військом, стежив за порядком у столиці — Бахчисараї, затверджував усі судові справи. За зовнішню безпеку ханства й відносини з ордами, що кочували за межами Криму, відповідав op-бек. Усі найважливіші питання в житті ханства (війни і миру, витрат на утримання ханського двору тощо) вирішувалися на державній раді — дивані, до якого входили найвищі посадовці ханства. Важливу роль в управлінні ханством відігравав релігійний лідер — муфтій, який завідував судами, церковними володіннями, освітою.
Вирощування зерна в степах Криму було поєднано з відгінним скотарством. Сутність цієї системи господарювання: навесні ділянку землі засівали, а поки хліб дозрівав, улус ішов зі своєю худобою на далекі пасовища. Восени він повертався та збирав достигле зерно.
Більшість населення ханства складали вільні люди. Чимало з них були християнами. Основу господарства становило скотарство (коні, велика рогата худоба, вівці). У передгір’ях Криму також було розвинене землеробство. Тут вирощували злакові, городні культури; поширювалися виноградарство й садівництво. Стрімко розвивалося ремесло: гончарство, килимарство, виготовлення мідного й олов’яного посуду, кінської збруї, зброї тощо.
3. Формування культури Кримського ханства. Центрами зародження культури Кримського ханства стали резиденції ханів: спочатку це був Солхат, згодом — Кирк-Ор, а на початку XVI ст. — Бахчисарай.
До найдавніших архітектурних пам’яток ханства належать купольні усипальниці правителів, знатних людей і духовних лідерів — дюрбе. Їх будували з тесаного каменю, скріпленого міцним вапняним розчином. Найдавніше дюрбе розташоване в Чуфут-Кале. Найбільш відомим є Ескі-дюрбе XV ст., що розташоване в межах сучасного Бахчисарая.
Дюрбе (гробниця) Хаджі-Гірая в Бахчисараї. Сучасний вигляд
Значне місце в архітектурі ханства посідали мечеті. Однією з перших мечетей була шестистовпна базиліка під двосхилим дахом, закладена в 1314 р. в Солхаті на честь хана Узбека. Храм добре зберігся до наших днів.
Мечеть хана Узбека в Старому Криму. Сучасний вигляд
У XVI ст. почалася розбудова Бахчисарайського палацу, який став перлиною культури кримських татар.
Бахчисарайський палац. Сучасний вигляд
4. Татаро-турецькі набіги на українські землі. Дике Поле. Після розпаду Золотої Орди, яка була одним із головних противників Великого князівства Литовського, литовські князі втратили інтерес до союзу з Кримом. Цією ситуацією скористався великий князь московський Іван III: після наполегливих домагань він зміг схилити Менглі-Гірая до союзу, який був спрямований як проти Великої Орди, так і проти Великого князівства Литовського. Завдяки цьому союзу Менглі-Гірай завдав остаточної поразки Великій Орді, захопивши й знищивши в 1502 р. місто Сарай.
Московсько-татарський союз трагічно позначився на долі українського народу. Перший великий напад кримських татар на українські землі відбувся в 1474 р.
Особливо спустошливим був похід татар 1482 р. на Київ. Місто та навколишні міста було розорено й спалено. Хан Менглі-Гірай узяв багатий ясир. Після походу на знак дотримання своїх союзницьких зобов’язань хан надіслав московському великому князю Івану III золоту чашу й таріль із пограбованого Софійського собору.
У цей самий період на українських землях з’явилися турки, які в 1476 р. спустошили Буковину, а в 1498 р. — Галичину та взяли в полон близько 100 тис. осіб. У результаті великого походу 1500 р. був зібраний 50-тисячний ясир.
За підрахунками істориків, протягом другої половини XV — XVI ст. було здійснено близько 110 великих татаро-турецьких набігів, у результаті яких українські землі на південь від Києва були майже знелюднені й спустошені. Ці землі дістали назву Дике Поле, або просто Поле.
Опір українського населення став одним із важливих чинників формування українського козацтва, перші згадки про яке в писемних джерелах з’явилися у 1489 та 1492 рр.
Ясир — полонені, яких захоплювали турки й татари під час нападів на Велике князівство Литовське, Польщу, Московську державу.
Козак — слово тюркського походження, що означає вільну озброєну людину. Спочатку застосовувалося для назви жителів Дикого Поля, які на свій страх і ризик на цій території займалися різними промислами. Згодом стало позначати соціальну верству.
Татари ведуть ясир. Фрагмент гравюри XV ст.
5. Генуезькі колонії. Князівство Феодоро. За Німфейським договором між Візантією і Генуєю (1261 р.) генуезці отримали виключне право на торгівлю в Чорному морі. Генуезці на місці стародавньої Феодосії заснували торговельну факторію Кафа, яка стала важливим торговельним пунктом між Сходом і Заходом. Також їм удалося витіснити з Криму своїх суперників — венеціанців.
У генуезців складалися непрості відносини з монголами, а згодом і з кримськими татарами: війни чергувалися з укладанням союзів. Поступово до початку XV ст. генуезці оволоділи всім південним узбережжям Криму від Кафи до Херсонеса. У Сугдеї та Чембало (нині Балаклава) вони збудували міцні фортеці.
Поряд із генуезькими факторіями від кінця XII ст. в гірських районах Криму розвивалося князівство Феодоро. Його столицею було місто Феодоро, відоме також під назвою Мангуп. Феодорити змогли знайти спільну мову з монголами й мирно співіснувати з ними.
Розквіт князівства припав на XV ст. Воно мало розвинені сільське господарство й ремесла, його населення становило 200 тис. осіб. У 30-ті рр. XV ст. розпочалася боротьба з генуезцями за вихід князівства до морського узбережжя, яка тривала з перемінним успіхом аж до підкорення Кафи й Мангупа турками в 1475 р.
Запам'ятайте дати
Кінець XII — 1475 р. — існування князівства Феодоро.
Середина XV ст. — утворення Кримського ханства.
1474 р. — перший великий напад кримських татар на українські землі.
1478 р. — установлення васальної залежності Кримського ханства від Османської імперії.
1489, 1492 рр. — перші писемні згадки про українських козаків.
Кафа (Феодосія). Район гавані. Середньовічна гравюра
Емблеми князів Феодоро з напису на стінах фортеці Фуна. 1459 р.
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
• У причорноморських степах і Криму сформувалася держава кримських татар — Кримське ханство, яке разом із Молдавським князівством потрапило у васальну залежність від Османської імперії.
• Наприкінці XV — на початку XVI ст. через татаро-турецькі набіги було спустошено значні території України на південь від Києва.
• Із кінця XII до кінця XV ст. у гірських районах Криму існувало князівство Феодоро, яке поєднало в собі традиції Візантійської імперії та народів, що заселяли гірські райони Криму. Князівство вело боротьбу з генуезцями за вихід до портів Чорного моря. Проте в 1475 р. воно було підкорене Османською імперією.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Знавці хронології». Правила гри. Учні та учениці об'єднуються в пари. Один(-на) учасник(-ця) гри називає дату за змістом параграфа, інший(-а) вказує подію, яка відповідає цій даті. Через деякий час вони міняються ролями.
2. Як і коли утворилося Кримське ханство? 3. Визначте головну мету набігів татар на українські землі. 4. До яких наслідків призвели татаро-турецькі набіги на українські землі? 5. Під впливом яких культур розвивалася культура Кримського ханства? 6. Укажіть особливості розвитку князівства Феодоро. Чи могло воно за тих умов зберегти незалежність? 7. Робота в малих групах. Що впливало на розвиток господарства Криму?
8. Колективне обговорення. Чому Кримське ханство потрапило в залежність від Османської імперії? Які це мало наслідки? 9. Складіть схему державного устрою Кримського ханства. 10. Покажіть на карті: 1) напрямки набігів татарських орд на українські землі; 2) територію Дикого Поля; 3) територію Кримського ханства.
11. Українські історики другої половини XIX — початку XX ст. В. Антонович, М. Костомаров, Д. Яворницький, М. Грушевський окреслювали відносини тогочасної України із Кримським ханством як ворожі. З'ясуйте, чи відповідає це твердження реаліям часу. 12. Робота в парах. Складіть історичний портрет одного з правителів Кримського ханства XV — першої половини XVI ст. або князівства Феодоро (за вибором).
Коментарі (0)