Русь-Україна за Володимира Великого
- 7-11-2022, 20:05
- 492
7 Клас , Історія України 7 клас Гісем, Мартинюк 2020
§ 6. Русь-Україна за Володимира Великого
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: про внутрішню і зовнішню політику князя Володимира Великого; про передумови й історичне значення запровадження християнства як державної релігії Русі-України; як відбувалося територіальне зростання Русі-України за князювання Володимира; про князя Володимира Великого як особистість і державного діяча; що таке «червенські міста», «міжусобна війна», «звичаєве право», «Устав земляний», «Змієві вали», «златники», «срібники», «шлюбна дипломатія».
ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ: 1. Як відбувалося поширення християнства за князювання Аскольда та Ольги? 2. Які східнослов'янські союзи племен входили до складу Русі-України за правління князя Святослава? 3. Які зміни в управлінні державою здійснив князь Святослав напередодні другого Болгарського походу? 4. Коли, за повідомленням літописця, печеніги вперше з'явилися біля кордонів Русі-України?
1. Міжусобна війна Рюриковичів. Початок правління князя Володимира. Після смерті князя Святослава між представниками династії Рюриковичів почалася боротьба за владу. Сини Святослава Олег і Володимир не хотіли визнавати свого старшого брата Ярополка (972—978 рр.) новим великим князем київським.
У свою чергу, Ярополк вирішив приборкати братів і розпочав із ними міжусобну війну. У 977 р. він вирушив із військом у Деревлянську землю, щоб відібрати її в Олега. Олег програв битву зі своїм старшим братом і загинув. Приєднавши Деревлянську землю, Ярополк того ж року захопив Новгород і вигнав звідти Володимира, який утік до Швеції. Проте згодом Володимир повернувся із сильною варязькою дружиною та рушив на Київ. Унаслідок нетривалої війни між братами Ярополк був убитий варягами. Великим князем київським став Володимир Святославич.
Міжусобна війна (міжусобиця) — незлагода, розбрат, боротьба за владу між суспільними групами або окремими особами в державі.
«Устав земляний» — збірник норм усного звичаєвого права, нібито (за повідомленням Нестора Літописця) прийнятий київським князем Володимиром.
Норми права (правові норми) — загальнообов'язкові правила поведінки, які встановлюються та охороняються державою.
Звичаєве право — затверджене державою правило поведінки, що склалося історично в результаті багаторазового повторення людьми певних дій. Існує на основі звичаю, а не тексту закону.
Князь Володимир продовжував політику попередників щодо підпорядкування Києву східнослов’янських земель, які не увійшли до складу Русі-України. У 981 р. Володимир відвоював у Польського князівства територію «червенських міст» (Волинь, Червень, Белз і Перемишль). До Русі-України було приєднано землі в басейні Західного Бугу. Незабаром тут збудували фортецю Берестя, а на Волині заснували нове місто Володимир. Упродовж 981—982 рр. князь двічі приборкував в’ятичів, у 981 р. — білих хорватів, а в 984 р. — радимичів.
За часів Володимира під владою великого київського князя опинилися всі східнослов’янські землі. У цілому завершився процес формування державної території Русі-України.
2. Внутрішня політика князя Володимира. Багато зусиль князь Володимир докладав для розбудови державності Русі-України. Близько 988 р. він здійснив адміністративну реформу, позбавивши влади місцеву знать і посадивши у племінних княжіннях намісниками своїх десятьох синів. За переказами «Повісті минулих літ», він нібито провів також правову реформу, запровадивши «Устав земляний» — збірник норм усного звичаєвого права, що базувалися на давніх звичаях і традиціях східних слов’ян.
Князь Володимир (960 (963) — 1015) був позашлюбним сином Святослава й служниці його матері Малуші. Ще хлопцем був посаджений батьком намісником Новгорода. Перемігши в боротьбі з братами за батьківську спадщину, у 980 р. він став єдиновладним правителем Русі-України. У роки його князювання загалом завершилося формування державності Русі-України. Князь Володимир був видатним державним діячем, увійшов в історію як талановитий політик, правитель і реформатор. Найголовнішою його заслугою вважається запровадження в Русі-Україні християнства.
Майже безперервна боротьба князя Володимира з печенігами, які чинили напади на Русь-Україну, обумовила необхідність здійснення військової реформи. Замість найманців-варягів князю почали служити «мужі кращі» зі східнослов’янських союзів племен, а південні кордони було зміцнено величезною за розмірами системою укріплень, відомою під назвою «Змієві вали».
«Змієвими валами» називали оборонні лінії, які захищали Київ із півдня, сходу й заходу, простягаючись майже на 1000 км уздовж проток Дніпра. Висота валів досягала 10 м, їх доповнювали дерев'яні фортеці й стіни. Назва походить від легенди про богатирів, які боролися з велетенським змієм, що нападав на слов'янські землі. Вони начебто запрягали змія в плуг і виорювали величезні борозни, доки він не сконав. У фортецях на «Змієвих валах» постійно перебували загони дружинників. Роз'їзди дозорців, або богатирів, як їх називали в билинах, несли в степу «заставу богатирську» й попереджали гарнізони фортець про появу ворога.
Для того щоб дістатися Києва, печенігам необхідно було здолати чотири бар'єри, розташовані на річках Сула, Трубіж, Остер, Десна та Стугна. Між Києвом та останньою оборонною лінією на Стугні було збудовано місто-табір Білгород, де зосереджувалися додаткові сили. Фортеці на оборонних лініях стояли на відстані 15—20 км одна від одної. Про наближення ворога сусідів повідомляли за допомогою диму або вогню із сигнальних веж.
Внутрішня будова «Змієвих валів». Сучасна реконструкція
• Опишіть за ілюстрацією особливості внутрішньої будови «Змієвих валів».
Багато уваги Володимир приділяв розбудові свого «стольного града» Києва. На початку правління князя розпочалося будівництво нової міської фортеці «міста Володимира» площею в 10 га. Центральну частину міста, або Гору, оточили високі земляні вали з дерев’яними вежами. До нього прилягали укріплені передмістя, найбільшим із яких був Поділ.
На початку свого правління Володимир здійснив першу релігійну реформу. Він спробував реформувати язичництво, проголосивши Перуна верховним богом країни.
Сучасна реконструкція укріплень «міста Володимира» та його об'єктів у V—XIII ст. у «Парку Київська Русь» у с. Копачів (Київська обл.)
• Які факти свідчать про те, що «місто Володимира» для свого часу мало міцні укріплення?
Проте стара віра не відповідала новим відносинам у суспільстві. До того ж у тогочасному християнському світі східних слов’ян-язичників вважали «варварами». Імовірно, усе це спонукало князя Володимира охрестити Русь-Україну.
Карта «Русь-Україна за князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого»
3. Запровадження князем Володимиром християнства в Русі-Україні. Володимир ретельно вибирав релігію для Русі-України та зупинив свій вибір на християнстві візантійського зразка — віровченні найвпливовішої держави тогочасного світу. Здійсненню задумів князя сприяв збіг обставин. Візантійський імператор Василій II Болгаробійця звернувся до Володимира з проханням про військову допомогу для придушення заколоту. Київський князь поставив умову: сестра імператора Анна має стати його дружиною. Володимир, у свою чергу, зобов’язувався охреститися разом із населенням своєї країни. Складність ситуації примусила Василія II погодитися на це, хоча за традицією візантійські принцеси виходили заміж лише за рівних собі осіб.
За допомогою 6-тисячного війська київського князя заколот у Візантії вдалося придушити, але імператор не квапився виконувати свою обіцянку. Тоді князь Володимир у 988 р. захопив місто Херсонес (Корсунь) — оплот візантійського панування на Кримському півострові. Там він охрестився й узяв шлюб із принцесою Анною. Ця подія започаткувала процес хрещення Русі-України.
Хрещення князя Володимира. Художник В. Васнецов
• Коли відбулася зображена подія?
Повернувшись до Києва, Володимир улаштував хрещення населення своєї столиці. Пізніше було здійснено хрещення населення інших земель Русі-України. У літописі Нестор розповідає про всі події, пов’язані із запровадженням християнства, під 988 р., проте дослідники вважають, що вони відбувалися впродовж 988—990 рр.
«Повість минулих літ» про хрещення киян
І коли Володимир прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив'язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай, і дванадцятьох мужів поставив бити його палицями... І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони хрещення. І приволікши його, вкинули у Дніпро...
Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з'явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде»... А назавтра вийшов Володимир із попами візантійськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду. Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а попи над ними молитви творили.
• Робота в парах. 1. Як, на вашу думку, хотів вплинути на киян і схилити їх до хрещення князь Володимир, наказавши бити палицями статую Перуна? 2. Яким є ставлення Нестора до подій, про які він розповідає? Чому ви так вважаєте?
Хрещення киян. Художник К. Лебедєв
• На підставі розповіді Нестара Літописця та наведеної картини складіть розповідь про те, як відбувалося хрещення киян.
Прийняття християнства мало важливе історичне значення для подальшого розвитку Русі-України. Християнство сприяло руйнуванню залишків родоплемінних відносин у східних слов’ян, зміцненню князівської влади, визнанню її права на панування. Водночас християнство стверджувало рівність усіх перед Богом.
За наказом князя Володимира в Києві протягом 989—996 рр. збудували церкву Богородиці. Це був перший у Русі-Україні кам'яний храм, створений руськими та візантійськими майстрами. На утримання церкви князь віддавав десяту частину власних прибутків, тому її називали Десятинною. Ікони, хрести й церковний посуд для храму Володимир привіз із Херсонеса. У Десятинній церкві, за рішенням князя Володимира, у кам'яному шиферному саркофазі перепоховали останки княгині Ольги. Тут згодом поховали й самого Володимира та його дружину — візантійську принцесу Анну. Десятинна церква була зруйнована в XIII ст. під час монгольської навали.
Русь-Україна долучилася до кола цивілізованих держав свого часу. Запровадження християнства зміцнило її міжнародний авторитет. Ця подія не призвела до політичного підпорядкування Русі-України Візантійській імперії, а відкрила новій християнській спільноті можливості для відносин із далекими й близькими сусідами.
Християнство спричинило поступові докорінні зміни у світогляді східних слов’ян, стало фундаментом для розвитку писемності, освіти, літератури, мистецтва тощо.
4. Зовнішня політика князя Володимира. Князь Володимир був сильним і рішучим правителем, який здійснював активну зовнішню політику. У відносинах із сусідніми державами він використовував як військову силу, так і дипломатичні зв’язки.
Зокрема, як ви вже знаєте, князь відвоював у Польського князівства загарбані ним «червенські міста». У 985 р. він також приєднав землі ятвягів — литовського племені, яке жило в лісах між Польщею і Литвою. За свідченням ісландського літописця, Володимиру сплачували данину всі племена, що жили від Німану до Фінської затоки.
Русь-Україна за князя Володимира остаточно відмовилася від однобічної, спрямованої тільки на Візантію дипломатії та почала розвивати відносини із Західною Європою. Відбувалися обміни посольствами зі Священною Римською імперією. Так, посли Папи Римського двічі відвідували київського князя (у 988 та 991 рр.). У 994 та 1000 рр. посольства Володимира їздили до Риму.
Свідченням визнання заслуг князя Володимира в Русі-Україні стало звеличення його в билинах як Володимира Красне Сонечко і долучення православною церквою до лику святих. У Західній Європі Володимира з повагою називали «повелителем русів, могутнім завдяки своєму королівству й багатству».
В історію Русі-України князь увійшов як Володимир Великий.
Прагнучи захистити південні кордони Русі-України, князь не лише здійснював воєнні походи проти печенігів, але й уклав мир із болгарами. Із Візантією князь Володимир прагнув налагодити добросусідські відносини, які ґрунтувалися на спільній вірі. При цьому він успішно запобіг спробам візантійців зробити Русь-Україну залежною від них державою. Налагодивши зв’язки з Папою Римським, Володимир змусив Візантію ставитися до Русі-України як до рівної.
Володимир добре розумів важливість традиційної для того часу практики «шлюбної дипломатії» — встановлення зв’язків між країнами за допомогою укладання шлюбів між представниками правлячих династій. Після прийняття Руссю-Україною християнства він активно її застосовував для збереження дружніх відносин з іншими країнами. Кожен такий шлюб ставав своєрідною печаткою, яка закріплювала укладений київським князем політичний союз.
Пам'ятник князю Володимиру в Києві. 1853 р. Скульптори В. Демут-Малиновський, П. Клодт. Сучасний вигляд. Це найстаріший скульптурний пам'ятник Києва, що став одним із символів міста
Так, пасинок князя Володимира Святополк був одружений із дочкою польського короля Болеслава Хороброго, а син Ярослав став зятем шведського короля Олафа. Одна дочка князя Премислава була одружена з угорським королем Владиславом Лисим, а друга Предслава — із чеським королем Болеславом Рудим.
Запам'ятайте дати
988 р. — початок запровадження князем Володимиром Великим християнства як державної релігії Русі-України.
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
• В історію Русі-України князь Володимир Великий увійшов як активний реформатор, діяльність якого сприяла зміцненню країни.
• Територія Русі-України наприкінці князювання Володимира Великого досягла 800 км2 і загалом відповідала межам розселення східнослов'янської спільноти.
• Запровадження Володимиром християнства як державної релігії Русі-України визначило її подальший розвиток. Вона змогла увійти до кола християнських держав світу та підтримувати рівноправні відносини з ними.
• Наприкінці X — на початку XI ст. Русь-Україна досягла значної могутності, зміцнила своє внутрішнє становище та міжнародний авторитет.
Хрещення киян. Мініатюра з Радзивіллівського літопису
Купель у Херсонесі (сучасний Севастополь), збудована в 1997 р. на ймовірному місці хрещення князя Володимира
• Розкажіть, як відбувалося хрещення князя Володимира.
Для того щоб світ дізнався про нову християнську державу Русь-Україну, за князювання Володимира Великого вперше розпочалося карбування власних золотих і срібних монет. На цих «златниках» і «срібниках» було зображено князя Володимира із символами влади (у короні, сидячи на троні та з гербом — тризубом»). На зворотному боці монет карбували зображення Христа.
«Златник» князя Володимира (лицьовий бік)
«Срібник» князя Володимира (зворотний бік)
• Опишіть, що зображено на «златниках» і «срібниках» князя Володимира.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Відгадайте дату (термін)». Правила гри. Ведучий(-а) загадує дату або термін, записує на картці та кладе її в конверт. Учні та учениці мають право поставити йому (їй) визначену кількість запитань (наприклад, десять), щоб з'ясувати, про що йдеться. Ведучий(-а) може відповідати лише «так», «ні» або «частково».
2. Розкажіть про початок правління князя Володимира Великого. 3. Які заходи внутрішньої політики здійснив князь Володимир? Чи сприяли вони зміцненню Русі-України? Поясніть свою думку. 4. Як відбулося хрещення Русі-України? 5. Робота в малих групах. Обговоріть і сформулюйте причини й історичне значення запровадження християнства як державної релігії Русі-України. 6. Робота в парах. Порівняйте зовнішню політику князя Володимира Великого та перших київських князів.
7. Колективне обговорення. Чи є правильним твердження, що після прийняття християнства князь Володимир визначив подальший напрям розвитку Русі-України? Чому? 8. Покажіть на карті територію Русі-України наприкінці князювання Володимира та визначте, якими були її межі на півночі, сході, півдні й заході. 9. Розташуйте у хронологічній послідовності відомості про правління князя Володимира. 10. Продовжте складання таблиці «Князі Русі-України» (с. 17).
11. Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді: 1) У «Повісті минулих літ» Нестор писав про князя Володимира Великого, що «він є новим Константином великого Риму». Пригадайте, чим уславився римський імператор Константин. Чому літописець порівнює князя Володимира саме з ним? 2) Німецький найманець, який у 1018 р., уже після смерті князя Володимира, під час міжусобної війни його нащадків потрапив до Києва, був вражений його вісьмома ринками, 400 церквами, багатонаціональним натовпом на вулицях і площах. Німець зустрів там скандинавів, франків, греків, данців, вірмен. Які висновки про тогочасне життя в Русі-Україні та її столиці можна зробити за цими фактами? 12. Якими є моральні цінності християнства? Поміркуйте, як прийняття християнства вплинуло на цінності населення Русі-України.
Коментарі (0)