Войти
Закрыть

Культура Русі-України наприкінці X — у першій половині XI ст.

7 Клас

Історики вважають, що в XI ст. східні слов’‎яни мали власну писемність, яку називать руськими письменами. Наприклад, слов’‎янський просвітник Кирило Солунський розповідав, що на початку 960-х років він бачив у Херсонесі писані руськими письменами Євангеліє і Псалтир. Із запровадженням християнства у Русі-Україні поширилася винайдена учнями братів-просвітників Кирила і Мефодія абетка — кирилиця. Одночасно виникла церковнослов’‎янська (або старослов’‎янська) мова, яка обслуговувала переважно культові (церковні) потреби. Після запровадження християнства держава й церква дбали про розвиток освіти. Учені припускають, що за князювання Володимира Святославича в Києві вже діяла школа. У ній навчалися діти найближчого оточення князя. Можливо, існувала школа й при Софійському соборі. При ньому було закладено першу відому на Русі-Україні бібліотеку й відкрито книгописну майстерню. Тут книги, привезені з Візантії та Болгарії, переписували й перекладали. Розгляньте ілюстрацію. Поміркуйте, чому поява графіті на стінах собору свідчить про широке поширення писемності серед різних верств населення Русі-України....
0 Переглянути

Повсякденне життя. Господарство. Ремесла. Торгівля

7 Клас

Оселі жителів тогочасної Русі-України були простими. Протягом XXI ст. більшість селян зводила напівземлянки прямокутної чи квадратної форми, невеликі за площею. Двосхилий дах хати вкривали соломою, деревом. Підлогу робили глиняною, рідше — дерев’‎яною і називали долівкою. Узимку помешкання опалювали курною піччю. Внутрішня обстановка дому була простою: стояли стіл, лава, скриня. Часто їх виготовляли самі господарі. Будинок та інші господарські будівлі називали двором. Двір зазвичай огороджували дерев’‎яним або глиняним тином. Краще облаштовували своє житло багаті громадяни. Їхні будинки були дерев’‎яними, іноді — мурованими з каменю. У деяких оселях зводили ґанки або галереї, бувало, на даху ставили голуб’‎ятники (наприклад, в Іскоростені, який спалила княгиня Ольга). Заможні громадяни мали ліжка, розкішні меблі, килими. Дім освітлювали свічками, що для бідняків було надто дорого....
0 Переглянути

Суспільний устрій. Влада князя

7 Клас

На ранніх етапах державності вільні селяни-общинники віддавали певну кількість сільськогосподарської продукції своїй родоплемінній знаті. Але з IX ст. право збирати данину з усього вільного населення мав лише київський князь і його дружинники. Збір данини називали полюддям. Хто із князів і чому унормував процес збору данини? У X ст. київські князі привласнили общинні землі. Тож наприкінці цього століття розпочалося формування спадкових (які передавали у спадок, а не надавали за службу) володінь удільних князів. Уділ — у Русі-Україні адміністративно-територіальна одиниця, якою управляв князь, залежний від великого київського князя. Князь Володимир Святославич провів адміністративну реформу — позбавив племінних князів права управляти землями і передав владу на місцях своїм синам. Київський князь у будь-який час міг відібрати ці володіння. Згодом право на земельні наділи мали вже не лише родичі князя, а й верхівка служивої знаті (бояри) та верховне духівництво. За вірну службу князь надавав своїм боярам і дружинникам «право кормління»: за велінням князя воїни залишали собі податки, які сплачувало населення певної території. А у X-XI ст. у Русі-Україні почали формуватися васальні відносини, які, однак, не обмежували перехід бояр на службу від одного князя до іншого....
0 Переглянути

Русь-Україна за Ярослава Мудрого. «Руська правда»

7 Клас

До яких би підступів не вдавався Святополк, це не врятувало його від загибелі, і Ярослав у 1019 р. посів великокнязівський стіл. Ярослав посприяв канонізації (проголошенню святими) Бориса і Гліба. Складається враження, що літописець склав оповідь про підступи Святополка Окаянного (від імені біблійного братовбивці Каїна) з повчальною метою. Але дослідники стверджують, що літопис описує події недостовірно. У своїй хроніці саксонський єпископ Тітмар стверджує, що на момент загибелі Бориса і Гліба Святополк перебував у в’‎язниці. А скандинавська «Сага про Еймунда» оповідає про криваву боротьбу між Яріслейфом (тобто Ярославом) і Буріслейфом (можливо, Борисом, а може, польським королем Болеславом). Поміркуйте, чому літопис всю відповідальність за братовбивство покладає на Святополка. Чому літописець показує Ярослава борцем за справедливість? У 1023 р. проти Ярослава виступив його старший брат Мстислав — князь Тмутороканський. Проте «не прийняли його кияни». Пригадайте, де лежали землі Тмутороканського князівства. Знайдіть ці території на карті на с. 32....
0 Переглянути

Князювання Володимира Великого

7 Клас

«Святослав посадив Ярополка в Києві, а Олега — у деревлян. У цей же час прийшли люди новгородськії просити собі князя: "Якщо не підете до нас, то самі знайдемо собі князя”. І рече до них Святослав: "Аби хто йшов до вас?” І відмовилися Ярополк і Олег. І говорить Добриня: "Просіть Володимира”. Володимир-бо був від Малуші — Ольжиної любимиці, сестри Добрині... і був Добриня дядьком Володимира» (із «Повісті минулих літ»). По смерті Святослава між його синами почалася боротьба за владу. Олег і Володимир не хотіли визнавати великим князем київським свого старшого брата Ярополка. У їхнє протистояння втрутився воєвода Свенельд, який служив Рюриковичам віддавна, ще за Ігоря та Ольги. Він підбурював Ярополка розправитися із братами і стати одноосібним правителем. Тож у 977 р. військо з Києва рушило до деревлянських земель. Олег загинув у бою. Дізнавшись про братову смерть, Володимир не став чекати нападу Ярополка, а подався до Швеції, домігся підтримки варягів і разом із сильною варязькою дружиною вирушив на Київ. Війна між братами була нетривалою. Володимир здолав Ярополка і став великим князем київським....
0 Переглянути

Княгиня Ольга. Правління Святослава Ігорьовича

7 Клас

Як і більшість оточення княгині, Ольга була язичницею. Язичництво — первісна релігія давніх слов’‎ян, які обожнювали сили природи та вірили в багатьох богів. Віра і звичаї вимагали, щоб Ольга помстилася деревлянам за загибель чоловіка. Княгиня розправилася з послами — представниками деревлянської знаті. За літописом, згодом вона зібрала рать, повела її в похід на деревлянську столицю Іскоростень — і винищила деревлянське військо. Цілий рік тривала безуспішна для Ольги облога Іскоростеня. Тоді княгиня вдалася до нових хитрощів. Вона попросила символічну данину - «від кожного двору по три голуби й по три горобці». Наказала воїнам прив’‎язати до птахів палаюче шмаття. Голуби та горобці повернулися до своїх домівок і підпалили місто. Дослідники вважають цю оповідь літописця легендою. Як ви вважаєте, чому у літописі так докладно описано жорстоку помсту Ольги? Чи допомогли такі дії княгині ствердитися при владі? Чому? Поміркуйте, про які устави та уроки йдеться у літописі. «І пішла Ольга по Деревлянській землі з сином своїм, і з дружиною своєю, визначаючи устави і уроки, і донині є місця її становищ і ловищ її» (із «Повісті минулих літ»). Сучасники вважали Ольгу «наймудрішою серед людей», бо вона першою з-поміж руських князів зрозуміла потребу впорядкувати й унормувати данину і повинності, поширити адміністративну й судову системи на всі підвладні Києву землі. Такі дії княгині сприяли зміцненню авторитету князівської влади і посиленню держави....
0 Переглянути

Правління Олега та Ігоря

7 Клас

«Ось чудь, словени, кривичі і інші вигнали варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були усобиці в них, і воювати вони між собою почали. І пішли вони за море до варягів, до русі. І просили княжити і володіти ними. І вибралося троє братів із родами своїми, і з собою всю узяли русь. І прийшли вони до словен, і поставили город Ладогу. І сів у Ладозі найстарший [брат] Рюрик, а другий, Синєус, — на Білім озері, а третій, Трувор, — в Ізборську» (із «Повісті минулих літ»). Не всім впливовим киянам сподобалося, що Аскольд прийняв хрещення. За свідченням літописця, який вважав Аскольда і його літописного співправителя Діра варязькими воїнами, усунув київського князя від влади Рюрик. На підтримку новгородського князя, на думку істориків, сподівалися змовники. Однак у 879 р. Рюрик помер. До Києва прибув чи то родич, чи то воєвода Рюрика — Олег. Разом із ним та його воїнами до Києва потрапив і малолітній син Рюрика Ігор, але про нього ми поговоримо пізніше....
0 Переглянути

Утворення Русі-України

7 Клас

Державу, яка виникла на території сучасної України, у писемних джерелах називають Руською землею. Тому і її народ називали руським. Однак цей термін не був одвічною назвою східних слов’‎ян. Широкого вжитку він набув лише у IX-X ст. Назва Руська земля в «Повісті минулих літ» уперше згадана в тексті про події 852 року: «В літо 852 [...] коли почав царювати Михаїл, почала прозиватися Руська земля». Чому для автора «Повісті минулих літ» було важливо зробити посилання на документи Візантійської імперії? У X ст. назва Русь стала офіційною. У договорах Русі з Візантією 907 та 911 років неодноразово згадано: «від роду руського», «Руська земля», «русичі». Існує кілька версій походження етноніма Русь. Найпопулярніші з них — три: 1) етнонім Русь має місцеве, середньодніпровське походження; 2) цю назву запозичили слов’‎яни у скандинавів; 3) русичами, або руссю, називали воїнів — верхівку східнослов’‎янського суспільства. Учені не мають єдиної думки щодо цього, але в літописах поняття «Русь» і «Руська земля» виступають у двох значеннях. Широке поняття стосується усіх східнослов’‎янських земель, а вузьке — на позначення Київщини, Чернігівщини і Переяславщини....
0 Переглянути

Сусіди східних слов’‎ян

7 Клас

В умовах Великого переселення народів залишатися осторонь процесів міграції було неможливо. Тому слов’‎яни боролися за кращі землі, об’‎єднувалися у союзи — вели активну зовнішню політику Візантійська імперія Як складалися відносини між візантійцями та давніми слов'янами? Східнослов’‎янські племена підтримували і розвивали зв’‎язки з ромеями — так називали себе жителі Візантії, літописи ж називають їх греками, а ми називатимемо візантійцями. Обидві сторони мали значну вигоду від взаємної торгівлі. Адже володіння візантійських імператорів із VI ст. поширювалися і на Крим. Вони прагнули контролювати Північне Причорномор’‎я, бо тут пролягав вигідний торговельний шлях «із варяг у греки». Знайдіть землі варягів на карті на с. 4. Прокладіть на відповідній сторінці контурної карти шлях від їхніх земель до Візантії. Східнослов’‎янські племена контролювали середню частину шляху і намагалися поширити свій вплив на Чорне море. Візантія прагнула зберегти свій вплив на поселення на території сучасного Кримського півострова. Тому між могутньою імперією та східними слов’‎янами тривала боротьба за території....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 50
Назад

Навігація