Українське мистецтво першої половини XVII ст.

§17. УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст.

1. Яку роль у розвитку мистецтва займала церква?

2. Виникнення якого жанру образотворчого мистецтва пов’язане з православними братствами?

Особливості розвитку українського мистецтва

У першій половині XVII ст. в умовах гострої ідеологічної боротьби проти експансії католицизму духовною зброєю українських митців була наполеглива творча праця з піднесення власної культури. У церковних розписах та іконах простежуються прагнення до реалізму, заповнення релігійних сюжетів образами, узятими з реального життя. Розвиваються такі світські види живопису, як портретний та історичний.

Про високий рівень мистецтва захоплено пише вже згаданий П. Алеппський: «Перебуваючи перед тим у неволі та рабстві, тепер козаки живуть у радощах, веселощах та на волі; спорудили соборні церкви, створили боголіпні ікони, чесні і божественні іконостаси та хоругви. Як ми зауважили, церкви одна від другої величніші, кращі, гарніші, вищі і більші; іконостаси, тябла та ікони одні від одних кращі і досконаліші, навіть сільські церкви одна від другої кращі...».

Зародження українського театру

Театральне мистецтво найбільш пов’язане із суспільством. Від часу своєї появи театр став улюбленим видом мистецтва українського народу. У період поширення ідей гуманізму в школах для кращого засвоєння учнями латинської мови ставили комедії давніх римських авторів. Однак їх було мало і за змістом вони не завжди підходили шкільній молоді. Тоді вчителі шкіл створювали власні твори. Так виникла шкільна драма.

Розвитку шкільної драми сприяли єзуїти, які у своїх школах з навчально-виховною метою використовували різні театральні дії - від декламації до діалогів, від простих вистав до постановки великих драм з прологами, епілогами, інтермедіями. Інтермедії - це п’єски-вставки, веселі побутові сценки, не пов’язані із сюжетом драми, вони виконувалися для розваги глядачів між діями самої драми. Їх запозичили братські школи, бо вони мали велике пізнавальне і виховне значення.

Найдавнішими текстами українських театральних творів, які дійшли до наших днів, були декламація на Різдво Христове, написана П. Бериндою, та дві інтермедії під назвами «Продав кота в мішку», «Найкращий сон». Сюжети цих інтермедій написано народною мовою і взято з фольклору. Уперше в українській літературі в них з’являється образ простої людини — селянина.

Наприкінці XVI - на початку XVII ст. в Україні розвивається мандрівний народний музичний ляльковий театр - вертеп, вистави якого мали певний сюжет з декораціями й костюмами. Сама ж вистава відбувалася на спеціально виготовленій для цього дерев’яній двоярусній сцені заввишки у зріст людини. Верхній ярус було призначено для показу вистав релігійного змісту, нижній - для комічних побутових п’єс.

Вертеп набув великої популярності в Україні і став улюбленим народним мистецтвом. Театр виступав з виставами на ярмарках, на міських і сільських площах у святкові дні.

Усна народна творчість

Народна творчість у першій половині XVII ст. розвивалася на основі традицій лірико-епічних творів Київської Русі. Вона проявлялася в народних піснях, темами яких були взаємини людини з природою, праця на землі, особисті стосунки між людьми. У них оспівувалися людські чесноти - працьовитість, правдивість, а висміювалися негідні вчинки й негативні риси характеру людини.

У цей період особливим видом усної народної творчості стають думи, які відрізняються від лірико-епічних та історичних творів своєю формою і способом виконання.

Характерною особливістю народних дум є відображення реальної дійсності та їхнє велике виховне значення. Теми більшості дум - це любов до рідної землі, дружба й братерство, товариський обов’язок, подвиги синів українського народу в боротьбі з ворогами. Деякі думи мають повчальний характер: учать шанувати родину, батьків тощо.

Зародилися думи в козацькому середовищі ще в XVI ст., а із часом поширилися по всій Україні. За тематикою і сюжетами найдавнішими є думи про боротьбу з татарами і турками: «Втеча трьох братів із города Азова із турецької неволі», «Маруся Богуславка», «Самійло Кішка» та ін. Думи виконували професійні народні співаки - мандрівні кобзарі та бандуристи (кобза та бандура - українські струнні щипкові музичні інструменти). Цей вид мистецтва зберігся до наших днів.

Поряд із думами важливе місце в українському фольклорі займають історичні пісні. Поширеними були також колядки, щедрівки, веснянки, купальські, весільні, поховальні, колискові, дитячі пісні й примовки. Усна народна творчість була важливим елементом української національної культури.

Музика

У першій половині XVII ст. продовжувався процес становлення професійної музики. Якщо в XVI ст. у багатьох церквах України вже існував багатоголосий спів, то в цей період він набуває більшого розвитку, як і світська музика: міська побутова пісня (кант), цехова інструментальна й театральна музика. На зразок ремісничих цехів в українських містах існували музичні цехи - об’єднання музикантів («трембачів», «сурмачів» та ін.). Вони грали не тільки на весіллях та святах, а й під час козацьких військових походів.

Сліпий кобзар з хлопчиком-поводирем. Художник С. Васильківський

Співаки на хорах. Фрагмент ікони XVII ст.

Удосконалювалася кобза та бандура, незамінні атрибути професійних виконавців народних дум та історичних пісень.

Архітектура

Як і в попередній період, для цього виду мистецтва характерним було спорудження (частіше - добудова) замків, храмів. Великого розмаху набуло цивільне будівництво - приватних міських будинків багатих городян та панських палаців. У добу бароко в архітектурі й образотворчому мистецтві помітне захоплення митців пишністю форм, декоративністю, героїзацією образів. Відбудованим, побудованим або перебудованим стародавнім спорудам зодчі надають іншого вигляду: церковні завершення - бані - набувають грушоподібної форми й мають кілька ярусів, а вікна і портали декоруються наличниками та колонками з лекальної (фігурної) цегли. Ліпні оздоби порталів і фронтонів будівель прикрашаються образами з античної міфології і мистецтва.

Про архітектуру саме першої половини XVII ст. є не багато відомостей, бо до наших днів збереглося мало архітектурних пам’яток. На цей час припадає спорудження Теребовльського замку, а також архітектурного ансамблю Мгарського монастиря, заснованого в 1619 р. (неподалік від міста Лубни). Цікавою архітектурною спорудою була церква Різдва в Тернополі, збудована в 1602-1608 рр. зодчим Леонтієм.

Спасо-Преображенський собор Мгарського монастиря

На цей час припадає реставрація Софії Київської коштом митрополита П. Могили. Цікавими архітектурними спорудами були дім Острозьких в Ярославі, замок у Старому Селі біля Львова, деякі цивільні будинки на площі Ринок у Львові.

Помітною є відсутність архітектурних споруд цього часу на Лівобережній Україні. Є свідчення того, що вони існували, але не збереглися через тривалі війни і руйнування середини та другої половини XVII ст. В усякому разі достеменно відомо про існування будинку-палацу князя Вишневецького в Лубнах, який будували італійські зодчі і який було оздоблено мармуром та картинами італійських художників.

Розвивалася також дерев’яна архітектура - як світські, так і культові споруди. Це означає, що її супроводжувало різьбярство.

Робота в групах: Якщо у вашому регіоні збереглися архітектурні пам’ятки І пол. XVII ст., спробуйте порівняти їх з відомими пам’ятками архітектури цього ж періоду в інших регіонах та визначити їх особливості.

Образотворче та інші види мистецтва

Образотворчому мистецтву цього періоду властиві художнє використання народних і релігійних традицій, прагнення до реалізму.

Фрески українських майстрів збереглися в багатьох храмах. Характерною ознакою живопису був іконопис.

П. Алеппський так писав про український живопис: «Козацькі іконописці взяли красу форм, фігур, фарб від західних майстрів, єднаючи запозичення з потребами православної ікони». Основою іконописного стилю за візантійською традицією було золоте тло, але вже витворювався власний український іконописний стиль з улюбленими сюжетами, як-от: Христос-виноградар, Трійця на конях, Христос - Недріманне Око, Страшний суд, птиця Пелікан тощо.

Богородчанський іконостас. Робота Іова Кондзелевича

До найкращих зразків української іконографії та церковного різьблення цього періоду належить іконостас в Успенському соборі Києво-Печерського монастиря, Богородчанський іконостас у Манявському скиті в Галичині видатного маляра й різьбяра Іова Кондзелевича.

Набуває розвитку й світське художнє мистецтво. Однією з найкращих пам’яток живопису є портрет князя К.-В. Острозького. Намальований на дошці, очевидно, він раніше висів у храмі в м. Острозі, бо князь зображений з грішми в руках, які він наче щойно відрахував. Це була ознака ктиторства, тобто пожертви церкві та покровительства їй. Портрет цілком реалістичний, у ньому художник передав поважний вигляд старого князя, але без звичайної магнатської пихи. Головна увага митця зосереджена на ретельно виписаному обличчі князя. Взагалі в Острозі, очевидно, існувала ціла група майстрів-художників, які створили багато творів, однакових за стилем.

У живопису світського характеру найпопулярнішим стає легендарний образ безсмертного козака Мамая, запорожця-характерника (чаклуна), котрий у найскрутнішу хвилину невідомо звідки з’являвся на допомогу людині, міг вийти з будь-якої ситуації. Цей образ малювали прості сільські малярі. Їхніми картинами прикрашалися і панські світлиці, і сільські хати.

Крім того, розвивалося й образотворче мистецтво малих форм - оформлення рукописних і друкованих книг тощо. До перших ілюстрованих видань належить «Анфологіон» (1618) та вірші К. Саковича на похорон гетьмана Петра Сагайдачного (1622), прикрашені численними гравюрами. Узагалі, тоді гравюра розвивалася у двох центрах - Києві та Львові. Дослідники навіть об’єднують їх в одну Київсько-Львівську граверну школу. Принагідно тут ще раз наголосимо на культурній єдності західних, центральних та східних українських земель. Гравюри майстрів цієї школи часто мали історично-побутовий зміст, на них бачимо плани міст та замків, портрети історичних осіб та ін. Серед найвідоміших граверів були Тимофій Петрович, Тарас Земка та ін.

Фрагмент інтер’єру костела в Язлівці. XVII ст.

Декоративне оздоблення каплиці Синявських. Робота Й. Пфістера. XVI-XVII ст.

Як галузі мистецтва в цей час набувають розвитку геральдика та сфрагістика - художні композиції обрамлення гербів магнатів і шляхти, виготовлення печаток міст та приватних осіб.

Своєрідною галуззю мистецтва стало людвисарство (лиття з міді) і конвісарство (лиття із золота). Дуже поширеним було виготовлення гармат та іншої вогнепальної зброї. Визначним майстром з відливання гармат був Юрій зі Львова. Популярним і потрібним було лиття дзвонів. Виготовляли й інші металеві предмети - висячі замки, канделябри тощо.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Спробуйте визначити ознаки українського національного відродження в мистецтві.

2. Чому збереглося мало пам'яток архітектури цього періоду?

3. Чим пояснити появу світського портретного живопису?

4. Порівняйте зміст слова «вертеп» у ХVII ст. і сьогодні. У чому ви бачите спільність і відмінність його значення?

5. Як ви думаєте, чому в цей період набуває розвитку геральдика?

1. Чому студенти захоплювалися проведенням вертепу на ярмарках?

2. Чому скрипалі, бандуристи, лірники користувалися в Україні великою повагою?

Ключові поняття: шкільна драма, інтермедія, вертеп, дума, кобзар, бандурист, мистецький стиль бароко.

ДОКУМЕНТ

Як автор наведеного з твору уривка бачить естетичні принципи людини та можливість пізнання людиною природи?

Із твору К. Транквіліона-Ставровецького «Зерцало богословія» (1618)

И тако украсив всякою краскою и наипервей заготовал палац чудный престронный з вшеляким богатством и достатком и раскошами на мешкания всегосветного царя и властителя всех в мире человека глаголю...

Виденієм же наслаждается красоты женской и оздобу шат светлых от камней многоценных диамантов и от начиния златого и сребного зрок напасе и засмакует красоту тех и слухом пріймает смак с гласов радостворных от песней и музиков...

Яко в теле очи всю красоту мира сего зрят, тако и в души ум много зрительное око, той зрит видимая и невидимая небесных и земных многую красоту.

Жолтовський П. М. Художнє життя на Україні у ХІV-ХVІІІ ст. - К., 1983. - С. 10.

В Києво-Могилянській академії, як і в інших тогочасних навчальних закладах, діалектикою називали курс «малої логіки», у якому викладали вчення про три операції розуму, тобто поняття, судження і умовивід. Цей курс за ренесансними традиціями вважався основою риторичного мистецтва (риторики).

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО РОЗДІЛУ «УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVI - У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТ.»

1. Берестейська унія відбулася в...

А 1517 р.

Б 1569 р.

В 1596 р.

2. ІІІ Литовський Статут був затверджений у...

А 1517 р.

Б 1566 р.

В 1588 р.

3. У 1625 році козацько-селянське повстання очолив...

А І. Сулима

Б Т. Трясило

В М. Жмайло

4. У 1630-1631 рр. козацьке повстання очолив...

А І. Сулима

Б Т. Трясило

В М. Жмайло

5. Дайте визначення поняттям:

А Слобода - це...

Б Ординація Війська Запорозького Реєстрового - це...

6. Розташуйте події у хронологічній послідовності

А а) висвячення Петра Могили в Київські митрополити

б) Куруківська угода

в) відновлення Київської православної митрополії

г) повстання П. Павлюка (Бута), Д. Гуні

Б а) зруйнування фортеці Кодак І. Сулимою

б) Пункти заспокоєння руського народу

в) морський похід козаків на Кафу

г) відкриття Київської братської школи

7. Напишіть речення, вставивши пропуски.

А У ____ році Єрусалимський ____ Феофан висвятив ____ у Київські митрополити.

Б У ____ році відбулося відкриття ____ колегії, за рахунок об’єднання ____ та Київської Лаврської шкіл. 8

8. Знайдіть відповідність між авторами та їхніми працями

А 1. П. Могила

2. К. Ставровецький

3. М. Смотрицький

а) Граматика словенська

б) Великий требник

в) Зерцало богословія

Б 1. К. Сакович

2. М. Смотрицький

3. П. Беринда

а) Граматика словенська

б) Лексикон славенороський

в) Стихи на погреб П. Сагайдачного

9. Укажіть тенденції розвитку театрального мистецтва на українських землях у першій половині XVII ст.

10. Які літературні напрямки стали провідними в першій половині XVII ст.?

11. Чому, на вашу думку, виникали козацько-селянські повстання на початку XVII ст.? Чи можна було їх уникнути?

12. Чим пояснити те, що козаки підтримали православну церкву і опікувалися питанням відродження Київської митрополії?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно