Історико-географічні назви українських земель XVI-XVIII ст.

Історико-географічні назви українських земель XVI-XVIII ст.

Брацлавщина - східна частина Поділля із центром у м. Брацлаві. Збігається з межами Брацлавського воєводства. Нині - Вінницька область.

Буковина - територія між середньою течією Дністра та головним Карпатським хребтом у долинах верхньої течії р. Пруту і р. Серету. Нині Південна Буковина - територія Румунії, Північна Буковина - територія Чернівецької області.

Великий Луг - у ХVІ-ХVІІІ ст. так називалися плавні в пониззі Дніпра (нижче о. Хортиця), де жили й господарювали запорозькі козаки. Загальна площа Великого Лугу становила понад 400 кв. км. 1956 р. цю територію затопили води Каховського водосховища.

Волинь - територія в басейні приток р. Прип’яті й верхів’їв Західного Бугу. Нині - Волинська область із центром у м. Луцьку.

Галичина (Східна й Західна) - територія на північ від Карпатських гір у басейні річок Дністра (верхня й середня течії), Західного Бугу (верхня течія), Сяну (верхня течія); територія сучасних Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей, а також Перемишльського, Жешівського, Замойського, Холмського та інших воєводств Польщі. Центр Східної Галичини - м. Львів.

Гетьманщина - у другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст. напівофіційна назва Лівобережної України (з Києвом), що перебувала під владою російського царя. Нині Чернігівська й Полтавська області та частини деяких суміжних областей.

Закарпаття - сучасна Закарпатська область та землі, населені русинами-українцями в теперішній Словаччині й Румунії.

Запорожжя, або Вольності Війська Запорозького Низового, - назва володінь Запорозької Січі. Сучасні Дніпропетровська, Запорізька та частина Кіровоградської, Донецької і Херсонської областей.

Запорозька Січ - назва вживалася як синонім «Запорожжя». У вузькому значенні - центральне укріплене поселення козаків, де перебувала козацька влада (Кіш). Має паралельні назви залежно від розташування: Хортицька, Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька, Кам’янська, Олешківська, Нова (Підпільненська). Існувала в ХVІ-ХVІІІ ст.

Київщина - точно не збігалася з межами сучасної Київської області. Залежно від часу назва означала землі Київського князівства, воєводства, намісництва, губернії.

Лівобережна Україна - те саме, що й Гетьманщина, проте вживається й щодо інших періодів історії, а не лише другої половини ХVІ-ХVІІІ ст.

Малоросія - в офіційних документах царської Росії назва тієї частини України, яка з другої половини ХVІІ ст. входила до складу Московської держави.

Наддніпрянщина - літературна назва земель, що прилягають з обох боків до Дніпра.

Нижнє Подніпров’я - те саме, що й Наддніпрянщина, але на відтинку Дніпра на території Дніпропетровської та Запорізької областей і нижче.

Низ - те саме, що й Запорозька Січ. У ХVІ-ХVІІІ ст. ця назва часто вживалася для означення території, освоєної козаками-запорожцями, де проживали нереєстровці.

Новгород-Сіверщина - північна частина сучасних Чернігівської області та Брянської області Росії (Стародубщина).

Новоросія - штучний термін, що виник в офіційних документах царської Росії 1765 р. для означення великої території на півдні держави без чітких кордонів. Нині це землі України, Росії та Молдови.

Південна (Степова) Україна - обширний регіон, що охоплює кілька сучасних областей (Дніпропетровську, Запорізьку, Херсонську, Одеську, Миколаївську).

Північне Причорномор’я - територія нинішніх Херсонської, Миколаївської, Одеської, Запорізької, Дніпропетровської областей та Криму.

Поділля - землі в басейні Південного Бугу й лівобережного басейну Дністра, які до XVI ст. називалися Пониззям. Нині - це територія Хмельницької і Вінницької областей.

Подніпров’я - те саме, що й Наддніпрянщина, проте частіше вживається, коли йдеться про землі нинішніх Дніпропетровської та Запорізької областей.

Покуття - південна частина сучасної Івано-Франківщини.

Полісся - територія в басейні річок Прип’яті, середнього Дніпра й Десни (Пінська низовина). Українське Полісся - це північні землі сучасних Чернігівської, Київської, Волинської, Рівненської та Житомирської областей.

Правобережна Україна - історична назва частини України, яка після Андрусівського перемир’я між Росією та Польщею відійшла до Польщі.

Прикарпаття - частина західноукраїнських земель у передгір’ї Карпат. Зокрема, вживається для означення території Івано-Франківської та Львівської областей.

Середнє Подніпров’я - те саме, що й Наддніпрянщина, але в межах середньої течії Дніпра.

Слобідська Україна (Слобожанщина) - історична територія, що охоплює нинішні Харківську, Сумську та частину Донецької, Луганської областей України, а також Воронезької, Курської та Бєлгородської областей Росії.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно