Походи козаків у першій чверті XVII ст.

§13. Походи козаків у першій чверті XVII ст.

Пригадайте причини утворення козацтва.

Чому було створено реєстрове козацьке військо?

Що називають Солоницькою трагедією?

Протягом уроку з’ясуйте наслідки козацьких походів першої чверті XVII ст.

1. Військове мистецтво - запорука успішних військових походів українських козаків Зверніть увагу — це важливо!

Для козаків під час військових виправ були притаманними кмітливість та винахідливість. Основна козацька зброя - рушниця та шабля, використовували також списи, луки, пістолі та іншу зброю. Дуже цінували козаки гармати. Здобували їх під час походів, купували, а також виготовляли у власних майстернях. У бою козаки надавали перевагу невеликим гарматам через їх маневреність.

Основою козацького війська була піхота. А оскільки в козаків не було чіткого поділу на різні види військ, то це була така піхота, яка однаково вправно воювала в чистому полі і у відкритому морі, вміла захоплювати добре укріплені міста та фортеці і споруджувати власні фортифікації (укріплення).

Козаки виробили чи довели до досконалості цілий ряд прийомів ведення бою. Найвідоміші з них: шикування у три шеренги під час стрільби із рушниць, ведення бою під прикриттям рухомого табору - «вужака» зі скріплених між собою возів та морські походи на козацьких човнах - «чайках». Ефективність військового мистецтва козаків стала передумовою їх визнання як окремого стану Речі Посполитої.

1. Якою зброєю користувалися козаки?

2. Що було основою козацького війська?

3. Які прийоми ведення бою були характерними для козаків?

Козак у степу (фрагмент картини С. Васильківського)

Детальніше про... козацьку прикордонну службу

Для спостереження за степом роз’їздили пікети - козацькі загони з 3-10 вершників. А на давніх курганах чи спеціально насипаних нових на відстані видимості одна від одної розміщувалися «фігури» - одночасно спостережні вишки і сигнальні вогнища, часто із просмолених бочок, які при горінні давали багато диму. Неподалік, інколи під «фігурою», облаштовували таємний сховок для вартових козаків. У випадку небезпеки «фігури» підпалювали, тому попередження про напад швидко досягало Січі або котрогось із замків України.

Свідок подій про тришеренгове шикування козаків.

Гійом Левассер де Боплан (французький інженер)

Поки одні стріляють з рушниць, їхні товариші набивають і подають їм інші, уже набиті, щоб знову стріляти, і таким чином ведуть вогонь безперервно і дуже влучно.

Тришеренгове шикування козаків

Свідок подій про бій козаків під прикриттям табору.

Г. Л. де Боплан (французький інженер)

... Найбільше вони проявляють спритності та доблесті, ...б’ючись у таборі під прикриттям возів (бо вони дуже влучно стріляють із рушниць, які є їхньою звичайною зброєю)... Сотня цих козаків під прикриттям табору не побоїться і тисячі поляків чи навіть (кількох) тисяч татар.

Козацький табір в русі

 

Примітка. Під час захисту вози зазвичай розміщували в декілька рядів і зв’язували залізними ланцюгами. На возах, за наявності, розміщували невеликі гармати: три спереду, дві позаду, декілька по боках табору. Інколи при тривалій обороні табір обкопували ровом. З табору козаки полюбляли здійснювати несподівані вилазки.

Схема чайки. Із книги Г. Л. де Боплана

Свідок подій про козацькі човни «чайки».

Г. Л. де Боплан (французький інженер)

... Таке судно не має кіля, його основа - це човен з верби або липи... Збоку він обшивається і вивершується дошками ... кожен ряд у напуск на наступний. розширюючись у міру підвищення. ...Товсті, як бочка, в’язанки очерету ... кріпляться ... по всій довжині човна від одного краю до другого... їхні човни не мають верхньої палуби і коли наповнюються водою, очерет, прив’язаний довкола човна, не дає йому затонути. (Козаки) користуються двома стернами (кермовими веслами) по краях човна. оскільки човни дуже довгі і треба було б забагато часу, щоб розвертатися. З кожного боку від 10 до 15 весел, і швидкість більша, ніж у турецьких галер. Є також і щогла, на якій вони напинають достатньо незграбне вітрило. Використовують його лише в тиху погоду, а при сильному вітрі воліють веслувати. У кожен човен сідає від 50 до 70 козаків, кожен з яких має дві рушниці і шаблю. На човні також є 4-6 фальконетів (невеликих гармат) і запас харчів. (мають) запас пороху, достатню кількість свинцю, запас ядер для фальконетів, у кожного є годинник (пристрій для орієнтування на місцевості, попередник компаса). Так ось виглядає летючий козацький табір на Чорному морі.

1. Використовуючи наведені вище документи, спростуйте міф про те, що основними засобами війни для козака були кінь та шабля.

Очевидець про Великий Луг і Військову скарбницю.

Г. Л. де Боплан (французький інженер)

...(Є) понад 10 тис ... островів та острівців, розкиданих вздовж і впоперек (Дніпра) цілком хаотично, заплутано і нерівномірно; одні з них сухі, інші - болотисті, до того ж усі вкриті великим, як списи, очеретом, який заважає бачити протоки, що їх розділяють. Саме в плутанині цих місць козаки мають свою схованку, яку називають «Військовою скарбницею». Усі здобуті у турків гармати вони опускають (там) на дно... Кожен козак має свою окрему схованку ... (в якій) ховає свій малий добуток...

1. Що козаки називали Військовою скарбницею?

Козацька зброя

1. Відшукайте на ілюстрації: рушниці, пістолі, шаблю, ціп, бойову косу та козацькі гармати.

2. Північні походи українських козаків Зверніть увагу — це важливо!

Хоча коронне військо здобуло перемогу на р. Солониця, але Станіслав Жолкевський не мав можливості рушити на південь, щоб узяти під контроль Базавлуцьку Січ. Отже, козацтво не було знищене, а Запорожжя і надалі залишилося його надійним прихистком, куди стікалися усі, хто мав хоробре серце та зазнав кривд від магнатів та королівських урядників.

Сейм після перемоги на Солониці оголосив козаків ворогами держави, але продовжував запрошувати на свою службу. Зокрема, реєстровці Самійла Кішки брали участь у польсько-шведській війні в Лівонії, 50 тисяч козаків брали участь в облозі і здобутті королем Смоленська, 30 тисяч українських козаків були на коронній службі під час Московської кампанії 1611-1613 рр.

Щодо наслідків, то, збираючи з козаків, як тоді казали, податок кров’ю, держава визнавала право на існування козацького стану. До своїх воєн, та ще й у таких кількостях, сприяло росту козацтва в Україні, зростанню його військової майстерності та поширенню козацького права в Брацлавському, а особливо - Київському воєводствах.

1. Де зберігся козацький устрій і козацькі вольності після поразки 1596 р. на р. Солониця?

2. Про які північні походи козаків ви дізналися?

3. Якими були наслідки залучення Річчю Посполитою козаків до своїх воєн?

Детальніше про...

окремі особливості ведення бою козаками на суші

Легка козацька кіннота була не чисельною і використовувалася переважно для розвідки. Вершник, крім звичної шаблі і списа, міг мати лук зі стрілами, або пістолі. Під час штурму фортець козаки використовували гуляй-городи - дерев’яні вежі на колесах, а також свої знання саперної справи: робили підкопи і закладали під стінами вибухівку. Коли козаки мали достатньо сил, то намагалися несподівано атакувати ворога, наступаючи лавою - півколом - і б’ючись галасом (від галасувати, кричати), тобто змішуючись із ворожим військом у рукопашну.

3. Південні походи козаків. «Доба героїчних походів»

Зверніть увагу — це важливо!

Якщо північні походи козаки здійснювали на запрошення і за підтримки королівства, то, захищаючи свою Батьківщину з півдня, могли розраховувати лише на свої власні сили. При цьому у боротьбі проти Кримського ханства і Османської імперії козаки перейшли до активних наступальних дій: будували чайки і виходили в Чорне море, щоб знищувати ворожі кораблі та фортеці, здобувати зброю, гроші та інші потрібні їм речі, звільняти з рабства бранців.

Протягом першої чверті XVII ст. козакам вдалося оволодіти майже всіма важливими турецькими і татарськими фортецями на узбережжі Чорного моря, було знищено не один десяток турецьких кораблів, звільнено тисячі українських невільників, тому цей період увійшов в історію під назвою «Доба героїчних походів». Більшістю вдалих морських і суходільних походів того часу керував гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Блискучою його морською операцією став похід 1616 р., коли козаки захопили найбільший невільничий ринок у Криму - місто Кафу (саме там продавали більшість ясиру з України). Козаки знищили декілька десятків кораблів, близько 14 тисяч турецького війська, звільнили кілька тисяч невільників і з багатою здобиччю повернулися додому.

Активні наступальні дії козаків вносили розлад в економіку Османської імперії, змушували і хана, і султана тримати великі гарнізони по своїх містах, що ослаблювало їхні можливості для наступу в українських землях. До того ж османи були змушені перекинути частину свого флоту із Середземного у Чорне море, що полегшило становище інших європейських країн.

1. Які активні наступальні дії застосовували козаки в боротьбі проти татар і турків?

2. Чому перші два десятиліття XVII ст. називають «Добою героїчних походів козаків»?

3. Хто очолював похід козаків на Кафу?

Сучасник подій про штурм козаками турецької галери.

Г. Л. де Боплан (французький інженер)

...(чайки) виступають з води не більше, як на 2,5 стопи, тому ... (козаки) помічають судно або галеру раніше, ніж можуть бути помічені самі. ... (переслідували галеру здалеку), намагаючись плисти так, щоб сонце до вечора було у них за

Уявний підводний човен козаків

Примітка Несподівані козацькі атаки посеред відкритого моря породили припущення, що саме козаки вперше використовували підводні човни.

спиною. За годину перед заходом сонця вони з силою гребуть до судна чи галери, доки не опиняться на відстані 1 льє (~ 5,6 км) ...Потім десь близько півночі вони щосили веслують до судна. ...Ті, що на судні, дуже дивуються, побачивши, що на них напало 80 чи 100 човнів, з яких сипляться люди, одразу ж захоплюючи корабель.

1. З’ясуйте за документом. Які тактичні прийоми дозволяли козакам атакувати галеру несподівано і з невеликими втратами?

Попрацюйте з картою «Південні козацькі походи»

1. Попрацюйте в трійках. 1-й учень з’ясовує, які міста були здобуті козаками. 2-й - місця перемог над турецьким флотом. 3-й - шляхи повернення козаків додому. Обміняйтеся інформацією.

Сучасник про повернення козаків з морського походу.

Гійом Левассер де Боплан (французький інженер)

Тепер слід повернутися у свій край. (Але турецька) варта (галери) у гирлі Борисфена (Дніпра) подвоєна. Вони (козаки), одначе, кепкують з цього,... причалюють у затоці, ... за 3-4 льє (~ 18 км) на схід від Очакова. В цьому місці ... у напрямку до Борисфена (Дніпра) тягнеться ... дуже низька долина, яка інколи заливається на півстопи водою. Звідси козаки по 200—300 чоловік починають перетягати волоком один за одним свої човни і протягом двох-трьох днів дістаються до Борисфена (Дніпра).

Примітка. Залежно від обставин, козаки могли вибирати й інші шляхи (див. карту). Окрім того, козаки на чайках могли атакувати турецькі галери у Дніпровському лимані.

Галера - судно, яке могло ходити під вітрилами або на веслах

1. Про які способи повернення козаків з морських походів говориться в документі і в примітці до нього

Коли в Україні Петро Сагайдачний звільняв невільників із Кафи,...

у Франції єпископ Люсонський, майбутній кардинал де Рішельє, увійшов до королівської ради як державний секретар у військових справах.

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними.

- 1611 р. - здобуття коронними військами за допомогою козаків Смоленська.

- 1616 р. - здобуття козаками П. Сагайдачного Кафи (нині м. Феодосія).

2. Поясніть значення понять: рухомий козацький табір, чайка, «героїчні походи».

3. Підготуйте повідомлення «Причини і наслідки військових походів козаків першої чверті XVII ст.».

4. Подумайте та дайте обґрунтовану відповідь. Яким чином козаки здобували військову освіту? Як до козаків можна застосувати прислів’я «вік живи - вік учись»?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно