Укладення Берестейської церковної унії
- 16-10-2022, 23:58
- 446
8 Клас , Історія України 8 клас Гісем, Мартинюк 2021
§ 5. Укладення Берестейської церковної унії
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: про причину укладення, передумови, сутність і наслідки Берестейської церковної унії; як розвивалася полемічна література; що таке «Берестейська церковна унія», «українська унійна (греко-католицька) церква», «полемічна література».
ПРИГАДАЙТЕ: 1. Якими були особливості церковного життя на українських землях у XVI ст.? 2. Що таке «право патронату»? Яку роль воно відігравало в церковному житті? 3. Як укладення Люблінської унії вплинуло на церковне життя?
1. Причини й передумови укладення Берестейської церковної унії. Головною причиною укладення Берестейської церковної унії став глибокий занепад православного церковного життя на українських і білоруських землях у складі католицької Речі Посполитої. Ситуація ускладнювалася загрозою поширення протестантизму й посиленням наступу католицизму. Не зупиняючись на боротьбі проти протестантизму, католицизм піддавав нищівній критиці вади руського православ’я. Порятунком від них деякі православні ієрархи вважали перехід православної церкви в підпорядкування Папи Римського.
Тогочасні європейські державні та церковні діячі неодноразово обговорювали питання відновлення єдності християнської церкви. Інтерес до цієї справи особливо посилився в умовах розгортання Контрреформації. Католицька церква активізувала свої наміри розширити вплив на сході з метою об’єднання католиків та православних під зверхністю Папи Римського. У Речі Посполитій ідею унії православної та католицької церков пропагували єзуїти. У 1577 р. польський проповідник-єзуїт Петро Скарга видав книгу «Про єдність церкви Божої під одним пастирем та про грецьке від тієї єдності відступлення», у якій доводив необхідність об’єднання двох церков.
Незважаючи на критичне ставлення до православ’я у своєму творі, П. Скарга відіграв роль натхненника православного релігійного відродження першої половини XVII ст. на українських землях. У відповідь з’явилися численні твори православних письменників-полемістів (про них ви дізнаєтесь далі в параграфі).
Питання церковної унії представники Папи Римського обговорювали з українсько-білоруською православною знаттю. Загалом вона прихильно ставилася до можливого об’єднання за умови, що воно відбудеться на рівноправних засадах. Завдяки унії знать прагнула оновити православну церкву, наблизити її до потреб часу.
Українсько-білоруські православні єпископи, які поділяли унійні настрої, вбачали в об’єднанні шлях до подолання кризи православної церкви. Вони вважали, що завдяки цьому позбудуться принизливої для духовенства залежності від торгово-ремісничого люду, об’єднаного в братства. Українсько-білоруська православна знать сподівалася, що унія сприятиме досягненню православними фактичної рівності в правах із католиками в Речі Посполитій, дозволить православним ієрархам, як і католицьким, отримати місця в сенаті.
- Якими були передумови укладення Берестейської церковної унії?
Берестейська церковна унія — церковна угода 1596 р., за якою більшість ієрархів Київської православної митрополії вийшли з підпорядкування Константинопольського патріархату й перейшли під зверхність римо-католицької церкви. Вони приймали католицьке вірування, але зберігали візантійську обрядовість.
П. Скарга на посаді ректора Вільнюської академії. Невідомий художник. 1699 р.
Із меморандуму православних єпископів до польського короля Жигмунта III (1594 р.)
Перш за все ми, єпископи, у старших наших, їх милостях патріархах, великі недоладності й недбалість до церков Божих [бачимо]... Саме через це ми, не бажаючи далі перебувати в такій непорядності та під таким їхнім пастирством, одностайно погодившись. хочемо з допомогою Божою стати до об’єднання віри й того пастиря одного, головного, якому самим спасителем це довірено, найсвятішого Папу Римського нашим пастирем визнати; тільки просимо, аби господар, його милість, нас єпископами. привілеєм його королівської милості. затвердити та закріпити на вічні часи зволів.
Робота в парах. Обговоріть і визначте, які прагнення православних єпископів наведено в меморандумі.
Польська влада всіляко підтримувала прагнення схильних до унії православних ієрархів, підкреслюючи, що єдина віра є чинником зміцнення держави. Церковна унія розглядалася нею як шлях до закріплення українських і білоруських земель під польською зверхністю.
2. Церковні собори в Бересті 1596 р. та утворення унійної (греко-католицької) церкви. За підтримки Папи Римського польський король Жигмунт (Сигізмунд) III Ваза у 1596 р. скликав церковний собор у місті Берестя, де мало відбутися урочисте проголошення унії. Для участі в його роботі прибули православний митрополит і його єпископи. Однак уже на початку роботи прихильники унії християнської церкви і традиційного православ’я не знайшли спільної мови й розділилися на два окремі собори. Противники об’єднання засудили діяльність митрополита Михайла Рогози та тих єпископів, які прийняли унію. У свою чергу, митрополит і вірні йому єпископи офіційно затвердили акт унії православної та католицької церков.
За умовами Берестейської унії українська унійна (греко-католицька) церква зберігала свою обрядовість і звичаї, але визнавала зверхність Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви.
Проте, відповідно до папських документів, унія розглядалася не як об’єднання двох окремих церков, а як «примирення і навернення руських єпископів до католицької церкви» після «засудження й відкинення єресей, помилок і схизм». Тобто до римської церкви приєднувалася не руська церква, а сукупність окремих єпископів та вірян.
Ця обставина сприяла посиленню критики унії її противниками. Водночас єпископи — прибічники об’єднання тримали свої приготування в таємниці й практично позбавили можливості участі в них широких кіл православних вірян. Це стало однією з головних причин опору унії.
Учасники обох соборів у Бересті після невдалих спроб знайти порозуміння прокляли одне одного. Це започаткувало поділ Київської митрополії на унійну (греко-католицьку) та православну частини, що спричинило тривале релігійне протистояння в українському суспільстві.
Розпочалася тривала боротьба «Русі з Руссю» (як називали її сучасники) — між православними і греко-католиками. Проголошуваного зрівняння в правах греко-католиків і католиків не відбулося. Обіцяних місць у сенаті греко-католицькі єпископи не отримали. У ситуації чинності «права патронату» в Речі Посполитій від світської влади залежало, яка саме церква (греко-католицька чи православна) існуватиме на підвладній їй території.
Українська унійна (греко-католицька) церква — церква, яка виникла в результаті укладення Берестейської церковної унії 1596 р.
Після укладення Берестейської церковної унії 1596 р. греко-католицьку церкву називали «унійна церква», у XVII ст. — «руська унійна церква». Назву «греко-католицька церква» запровадила в 1774 р. імператриця Марія-Терезія для підданих західноукраїнських земель, що перебували у складі Австрії.
У складних умовах загострення суперечностей на ґрунті віросповідання греко-католицьке духовенство протистояло спробам католицької церкви за допомогою унії окатоличити й полонізувати українське населення. Відстоюючи національну ідентичність, греко-католицька церква довела, що вона є українською церквою.
Українська православна церква, яка після унії перебувала у складному становищі, не скорилася й продовжувала шукати шляхи для свого оновлення. У цьому вона спиралася на підтримку русинських православних шляхтичів, міщан і нової суспільної верстви — козацтва. Захист православ’я став одним із головних гасел українського народу в подальшій національно-визвольній боротьбі.
3. Розвиток полемічної літератури. У XVI — першій половині XVII ст. на українських землях значного поширення набули твори полемічної літератури.
У той час, коли обговорювалася ідея унії православної та католицької церков, першим на українських землях осередком антикатолицької полеміки стало місто Острог.
На заклики П. Скарги до унії церков православні відповіли «Посланням до латинян із їх же книг», написаним у 1582 р., імовірно, аріанином Іваном Мотовилом за дорученням князя В.-К. Острозького, та творами ректора Острозької школи Герасима Смотрицького «Ключ Царства Небесного» і «Календар римський новий», виданими в 1587 р. У своїх працях Г. Смотрицький критикував католицизм, обґрунтовував шкідливість календарної реформи Папи Григорія XIII. Іван Франко назвав твори Г. Смотрицького «гарячим покликом до духовної діяльності», звертаючи увагу на їхній вплив на тогочасну українську спільноту. Серед найвідоміших православних письменників-полемістів були «Клірик Острозький», Мелетій Смотрицький, Стефан Зизаній, Захарія Копистенський, Іван Вишенський.
Берестейська унія (фрагмент). Фотокопія
Із твору Г. Смотрицького «Ключ Царства Небесного» (1587 р.)
...Учителі костьолу римського... як усно [з] кафедр костьолів, так і письмово з верстатів друкарських, і багатьма активними діями з великою кількістю й потужним старанням, обминаючи своїх, котрі від їх костьолу, узнавши в ньому щось непристойне, відступивши, звертаються до вас, народи руські, різними методами, засобами, підносячи честь, святолюбність, багатство і над усіма під небом зверхність своїх католиків римських і від них встановлені закони й віру також, а ваших патріархів грецьких і від них державну віру і закон із вами спільно з недовірством, глупством, відступництвом змішавши, перед очима вашими явно топчуть ногами та закликають вас до єдності.
Робота в парах. Обговоріть і визначте, до чого автор привертав увагу в наведеному уривку.
Полемічна література — літературно-публіцистична творчість, у якій обговорювалися проблемні питання церковно-релігійного та національно-політичного змісту на українських землях у XVI—XVII ст.
- Чи погоджуєтеся ви з оцінкою полемічної літератури цього періоду І. Франком?
В антиунійній полемічній літературі початку XVII ст. вирізнявся твір «Пересторога» невідомого автора, у якому знайшли відображення ідеї гуманізму. На боці прихильників унії в полеміці брав активну участь один із її головних організаторів Іпатій Потій.
Письменник-полеміст І. Вишенський, який був ченцем Афонського монастиря в Греції, надсилав звідти листи в Україну.
У них він висловлювався проти з’єднання православної і католицької церков, окатоличення й полонізації українського населення.
У 1600—1601 рр. І. Вишенський написав «Краткословний отвіт» П. Скарзі. На думку українського літературознавця ХХ ст.
Д. Чижевського, стиль полемічних творів І. Вишенського «наближається до кращих взірців барокового стилю». Знавець творчості полеміста І. Франко присвятив йому свою поему «Іван Вишенський».
Працюємо з хронологією
1596 р. — укладення Берестейської церковної унії.
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
- Укладення Берестейської унії 1596 р. призвело до появи унійної (греко-католицької) церкви. Водночас в українському суспільстві загострилися суперечки на ґрунті віросповідання.
- Розвиток полемічної літератури відображав існування в суспільстві досить розвинених культурних норм ведення суперечок і прагнення силою слова довести свою позицію протилежній стороні.
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Три речення». Правила гри. Учитель/учителька об’єднує учнів та учениць у групи і доручає за визначений час сформулювати й передати зміст певного питання трьома простими реченнями. Перемагає та група, чиї речення найкраще відображатимуть зміст матеріалу.
2. Визначте причини й передумови укладення Берестейської церковної унії. 3. Як відбулося утворення унійної (греко-католицької) церкви? 4. Поясніть, як ви розумієте вислів, що Берестейська унія започаткувала тривалу боротьбу «Русі з Руссю». 5. Якими були особливості розвитку тогочасної полемічної літератури та її значення для українського суспільства?
6. Покажіть на карті (с. 5) місце підписання Берестейської церковної унії. 7. Порівняйте дати укладення Люблінської та Берестейської уній. Скільки років їх розділяє? Чи існує зв’язок між ними? Чому? Висловіть свої пропозиції щодо того, як краще запам’ятати ці дати. 8. Охарактеризуйте Берестейську церковну унію за планом: 1) причини укладення; 2) передумови укладення; 3) дата підписання; 4) основні положення; 5) результати; 6) наслідки унії.
9. Робота в парах. Обговоріть і запропонуйте розв’язання історичної задачі. У протистоянні між православними і греко-католиками після укладення Берестейської унії протестантські громади допомагали православним. Чим, на вашу думку, це обумовлювалося? Яких засобів у відстоюванні своїх прав протестанти могли навчити православних? 10. Робота в малих групах. Розподіліть ролі та розіграйте діалог прибічників і противників укладення Берестейської церковної унії (за необхідності зверніться до додаткових джерел).
Перша сторінка полемічного твору «Апокрисис» (від грец. — відповідь) Христофора Філалета. Фотокопія
Коментарі (0)