Наступ Російської імперії на автономію Гетьманщини

Vitalyyyy
23-09-2022, 21:31
335

8 Клас , Історія України 8 клас Бурнейко, Наумчук

§33. Наступ Російської імперії на автономію Гетьманщини

Коли відбулася і як закінчилася Полтавська битва?

Чому гетьман І. Мазепа став вигнанцем?

Чому Конституція П. Орлика не була чинною?

Протягом уроку доберіть факти, які свідчать про обмеження української автономії російською владою

1. Гетьман Іван Скоропадський

Зверніть увагу — це важливо!

Хоча І. Мазепа та частина козацької старшини у 1708 р. перейшли на бік шведського короля, більшість населення Лівобережжя вважала шведів загарбниками. Щоб якось контролювати козаків, російський цар Петро І організував у Глухові «вибори» (по суті призначення) нового гетьмана. Ним у листопаді 1708 р. став Іван Скоропадський.

Тим часом Петро І здійснив антиукраїнські заходи у різних сферах. У політичній: дії гетьмана контролював царський представник; резиденцію гетьмана перенесли ближче до російського кордону в м. Глухів; у Глухові розташували два російські полки; на посадах козацьких полковників за наказом Петра І переважно були росіяни. В економічній: українським купцям дозволяли вивозити зерно в Європу тільки через російські північні порти; російські купці торгували в Україні на пільгових умовах; російській знаті в Україні надавались великі землеволодіння; мито з російсько-українського кордону надходило до царської казни; до Гетьманщини завозили мідні гроші; козаків часто залучали до будівництва фортець, каналів, доріг по всій Росії, де їх багато гинуло від надтяжких умов праці. У культурній: заохочувався переїзд до Петербурга і Москви українських науковців та діячів культури; було заборонено друкувати українські книги, окрім церковних. З українських монастирів вивезли давні листи, рукописні і друковані книги. Усі ці заходи Петра І прийнято називати наступом на автономію Гетьманщини.

І. Скоропадський намагався відстоювати давні права козацтва, тому він звернувся до Петра І із проханням про підписання нового договору, який би підтверджував давні права Гетьманщини, надіславши йому «Решетилівські статті». Петро І щоразу переносив підписання угоди, а натомість присилав все нові укази, які обмежували владу гетьмана і права Гетьманщини. Після смерті Скоропадського у 1722 р. Петро І заборонив вибори нового гетьмана.

1. Кого було обрано гетьманом на старшинській раді 1708 р.?

2. Якою була особливість політики Петра І стосовно українських земель?

3. Як І. Скоропадський відстоював козацькі права?

Детальніше про...

Решетилівські статті 1709 р.

Ще одна їхня назва - листування гетьмана І. Скоропадського та царя Петра І. Складалися вони з двох документів - зі звернення І. Скоропадського - «Просительних статей» і відповіді Петра І у формі указу. При цьому міністр-резидент Ізмайлов отримав явну інструкцію, яка зобов’язувала Ізмайлова слідкувати за тим, щоб в Україні «не було зради», а також дозволяла втручатися у міжнародні, майнові, управлінські справи Гетьманщини. Була також таємна інструкція, яка веліла стежити за гетьманом і старшиною, довідуватися про розмір зібраних податків, прислуховуватися до розмов старшини і козаків.

1. Обмеження прав доводить їх існування, власне, до обмеження. Використовуючи інструкції Ізмайлову, розкажіть про права Гетьманщини до репресій Петра І.

Особистість.

Іван Скоропадський (1646—1722)

Ім’я (повне). Іван Ілліч Скоропадський.

Народження. Народився 1646 р. в Умані.

Походження. Дід Федір був одним із сподвижників Б. Хмельницького і, за родинним переказом, загинув під час Жовтоводівської битви 1648 р.

Батько одружився з княжною Чарторийською.

Вони мали троє синів: Івана, Василя і Павла.

Освіта. Випускник Києво-Могилянського колегіуму.

Початкові умови формування особистості. У 1674 р. внаслідок зруйнування Умані турками й татарами родина Скоропадських перебралася на Лівобережну Україну. У 30-річний ясир потрапив брат Павло.

Ключові події життя.

До 1708 р. І. Скоропадський був військовим канцеляристом, пізніше - писарем Чернігівського полку, генеральним бунчужним, генеральним осавулом. З 1706 р. - полковником Стародубського полку. Був однодумцем Івана Мазепи, але у вирішальний момент облишив його.

З 1708 р. І. Скоропадський був гетьманом у найскрутніші часи терору (фізичних розправ з метою залякування) царату над українцями. З 1709 р. при гетьмані перебував царський міністр-резидент, який мав за ним стежити. За царським указом в 1711-1712 рр. здійснив другий згін населення Правобережної України на Лівобережжя. І. Скоропадський постійно звертався до царя із проханнями про відновлення давніх козацьких вольностей, але натомість у 1722 р. Петро І створив першу Малоросійську колегію, яка мала владу навіть над гетьманом. Повернувшись із Петербурга, І. Скоропадський наказним гетьманом призначив Павла Полуботка, а сам відійшов від справ і в скорому часі помер в Глухові 3 липня 1722 р. Похований в Гамаліївському монастирі.

Благодійність. Побудував Гамаліївський монастир у Глухові, церкву Предтечі у Стародубі, жертвував на потреби Єлецького монастиря в Чернігові. Опікувався відновленням Успенського собору Києво-Печерської лаври.

Наслідки діяльності. До останнього ... , хай і не завжди успішно, обмеженню української ... . Посприяв спорудженню нових та реставруванню старих православних ... та ... .

1. Заповніть пропуски у підрубриці «Наслідки діяльності».

2. Спробуйте підібрати факти, які підтверджують, і факти, які спростовують твердження: «Іван

Скоропадський був винуватцем обмеження автономії Гетьманщини».

2. Малоросійська колегія і наказний гетьман Павло Полуботок Зверніть увагу — це важливо!

Для посилення контролю над Гетьманщиною Петро І ще за життя Івана Скоропадського 2 квітня 1722 р. створив Малоросійську колегію. До Малоросійської колегії входили 6 російських офіцерів, а очолював її генерал С. Вельямінов. Розташовувалася вона у Глухові. Із створенням Малоросійської колегії Гетьманщина виводилася із підпорядкування колегії іноземних справ і підпорядковувалася, як будь-яка інша провінція, сенатові.

Малоросійська колегія здійснювала управління Гетьманщиною, збирала податки у царську казну, контролювала Генеральну військову канцелярію, розселяла російських солдатів та розглядала скарги від населення на діяльність місцевих органів влади та судів. Останнє здійснювалося, щоб посіяти розбрат, посварити між собою українців. Окрім того, козаків Гетьманщини було віддано під керівництво царським воєначальникам.

Тоді наказний гетьман Павло Полуботок вирішив діяти через постійні клопотання до царя, його наближених та російського сенату щодо відновлення в Україні гетьманства. Через настирливість П. Полуботка Петро І навіть заборонив йому звертатися до нього з подібними клопотаннями. Попри це П. Полуботок та активна козацька старшина розробили і подали на розгляд царю в 1723 р. Коломацькі чолобитні (від слів «бити чолом», тобто просити). Чолобитні містили прохання про відновлення здавна обіцяних українцям виборів гетьмана та про ліквідацію Малоросійської колегії. У відповідь Петро І ув’язнив усіх причетних до написання того документа у Петропавлівській фортеці-в’язниці. Відбуваючи там покарання, Павло Полуботок помер від катувань у 1724 р.

1. Який орган влади обмежував діяльність П. Полуботка?

2. Навіщо було створено Малоросійську колегію? Хто входив до її складу?

3. Чому Павло Полуботок потрапив до в’язниці?

Особистість.

Павло Полуботок (1660—1724)

Ім’я (повне). Павло Леонтійович Полуботок.

Народження. Народився в родинному хуторі Полуботівка (нині смт. Шрамківка Драбівського району Черкаської області).

Походження. Із заможної козацької родини. Дід Артемій був сотником Чернігівського полку.

Батько Леонтій пройшов шлях від писаря до Переяславського полковника.

Початкові умови формування особистості. Зростав у заможній старшинській родині в часи формування аристократичної республіки в Гетьманщині.

Освіта. Випускник Києво-Могилянського колегіуму.

Ключові події життя.

За дружину мав племінницю І. Самойловича. Спочатку служив як військовий товариш Чернігівського полку, згодом був серед значкового товариства. В 1692 р. І. Мазепа запідозрив його у змові, але завдяки заступництву миргородського полковника Данила Апостола П. Полуботок уникнув страти. 1706 року І. Мазепа, незважаючи на особисту неприязнь, призначив його чернігівським полковником. П. Полуботок був претендентом на гетьманство ще 1708 р., але Петро I не підтримав його кандидатуру: «Він дуже хитрий. Може Мазепі уподібнитися». У липні 1722 р. був призначений Скоропадським наказним гетьманом. П. Полуботок ініціював проведення судової реформи. 1723 р. за доносами голови Малоросійської колегії С. Вельямінова був викликаний у Петербург, де звернувся до Петра І з Коломацькими чолобитними. Проте до в’язниці його і старшин кинули нібито за зв’язки із П. Орликом. У 1723- 1724 роках перебував у Петропавлівській фортеці, де й помер. Похований у Петербурзі, поблизу церкви святого Самсонія.

Наслідки діяльності. Попри терор ... не вдалося залякати ... , про що і засвідчила вперта, хоч і не збройна боротьба та його прибічників.

Наказний гетьман не дожив лише 40 днів до ... Петра І і 3 роки до відновлення гетьманства.

1. Заповніть пропуски у підрубриці «Наслідки діяльності».

2. Підберіть факти з біографії Павла Полуботка до і після 1709 р., які свідчать про те, що його підтримувала значна частина козацької старшини.

Павло Полуботок розмовляє з Петром І в Петропавлівській фортеці (худ. В. Волков)

Дослідниця про легенду «Заповіт Павла Полуботка».

Наталя Яковенко (український історик)

... Від’їжджаючи за викликом царя до

Петербурга, обачний гетьман нібито

спакував власні та частину скарбових

коштовностей і переправив морем аж до

Англії, де їх було покладено в одному з

банків з умовою повернення нащадкам,

але тільки тоді, коли вони житимуть у

незалежній Українській державі.

1. Дайте відповідь. Чи вірите ви в правдивість фактів із наведеної легенди? Чому?

3. Гетьман Данило Апостол. Правління гетьманського уряду

Зверніть увагу — це важливо!

З одного боку, скарг на діяльність Малоросійської колегії все більшало. З іншого - Російська імперія готувалася до нової війни з Туреччиною, тож їй була потрібна підтримка козацького війська. У зв’язку з цим у 1727 р. було ліквідовано Малоросійську колегію і дозволено вибори гетьмана.

У жовтні 1727 р. на Генеральній раді у Глухові гетьманом обрали Данила Апостола, який у свій час був співавтором Коломацьких чолобитних. Умови його гетьманування визначалися «Рішительними пунктами» (1728 р.), виданими у формі царського указу. З метою впорядкування державного життя на Лівобережжі гетьман провів низку реформ (перетворень): а) впорядкував торгівлю - відновив пряму торгівлю з країнами Європи, б) в 1729- 1731 рр. провів «Генеральне слідство про маєтності» - повернув у державну власність незаконно захоплені землі, в) провів реформу фінансів - встановив точний бюджет (розподіл коштів) прибутків і витрат, г) удосконалив порядок судочинства - сільські і сотенні суди ставали колегіальними, а полкові ділилися для розгляду важливих та дрібних справ; ґ) розпочав укладення кодексу українських законів «Права, за якими судиться малоросійський народ»; д) дещо зміцнив владу гетьмана - відновив право самостійно призначати генеральну старшину та полковників, зменшив кількість царських полків у Гетьманщині до шести, повернув під владу гетьмана Київ.

У 1734 р. Д. Апостол помер. Російська імператриця Анна Іоанівна заборонила вибори гетьмана. Натомість було створено новий орган влади - «Правління гетьманського уряду», яке складалося з 6 чоловік: 3 українців та 3 росіян. Головою призначено князя Олексія Шаховського. Завдання «Правління» полягало у заохоченні російсько-українських шлюбів, тобто у русифікації населення Гетьманщини. Щоб розколоти українців, посіяти між ними ворожнечу, заохочувалися доноси. При цьому «Правління...» мало налагодити ефективне постачання російської армії людськими та матеріальними ресурсами з України під час нової російсько-турецької війни.

1. Що сприяло відновленню гетьманства у 1727 р.?

2. Які реформи здійснив Данило Апостол?

3. Який орган влади мав керувати Гетьманщиною після смерті Данила Апостола?

Угода

Основне з «Рішительних пунктів» 1728 р.

Заборона зовнішньополітичної діяльності.

Дозвіл розв’язувати прикордонні проблеми з Польщею та Кримом під наглядом російського резидента.

Обов’язкове затвердження царем посадових осіб вищого рангу (генеральна старшина, полковники).

Вища судова інстанція - генеральний суд мав складатися з 3 росіян та 3 українців на чолі із гетьманом.

Скасування заборони на купівлю в Україні землі росіянами. Нові землевласники мали коритися місцевій адміністрації.

Особистість.

Данило Апостол (1664—1734)

Ім’я (повне). Данило Павлович Апостол.

Народження. Народився в с. Великі Сорочинці на Полтавщині.

Походження. Походив з козацько-старшинського роду Апостолів, які з 1659 по 1736 рік були полковниками у Миргородському полку. Мав давнє молдовське боярське коріння.

Початкові умови формування особистості.

Виховувався в давній старшинській родині в дусі гетьмансько-старшинського автономізму.

Освіта. Випускник Києво-Могилянського колегіуму (ймовірно).

Ключові події життя.

До 1727 р. До 1727 р. був миргородським полковником. Відзначився під час Азовсько-Дніпровських походів у XVII ст. У жовтні 1708 р. перейшов на бік шведської армії; проте в листопаді став на сторону Петра І. Козацьке військо на чолі з Д. Апостолом неодноразово використовувалося Росією для впливу на польські справи. Співавтор Коломацьких чолобитних, за що був ув’язнений протягом 1723- 1725 рр.

Після 1727 р. У віці 73 років очолив Гетьманщину. Попри суворий контроль з Петербурга, провів «Генеральне слідство про маєтності», фінансову, торгівельну, судову реформи, уклав збірник «Права за якими судиться малоросійський народ», але його не затвердив російський уряд. Посприяв поверненню запорожців у їх старі володіння. За його гетьманування розпочалося будівництво «Української лінії» - укріплення між Дінцем і Дніпром. До будівництва було залучено 70 тис. людей. Помер 1734 року у Великих Сорочинцях на Полтавщині. Похований у збудованій ним Спасо-Преображенській церкві.

Наслідки діяльності. Гетьманщина, призупинення, ліквідація, автономія,

Російська імперія.

1. Усно сформулюйте наслідки діяльності Д. Апостола, використовуючи слова з підрубрики «Наслідки діяльності».

2. Подумайте. Що спільного в біографіях І. Скоропадського та Д. Апостола?

Залишки Української лінії

Дослідник про будівництво «Української лінії».

Володимир Пришляк (український історик)

...З квітня 1731 р. розпочалося спорудження колосальної «Української лінії», ... (це був) оборонний пояс від татарських набігів ... завдовжки 85 км від Переволочим над Дніпром до Сіверського Дінця (див. карту на ст.). (Він) включав 17 фортець і 49 редутів, щорічно вимагав на будівництво до 30 тис. козаків і посполитих (селян)... Головний тягар ліг на козацтво гетьманських і слобідських полків.

1. Навіщо будувалася Українська лінія і яких затрат потребувала?

Дослідник про «біронщину», що в Гетьманщині особливо розгорілася в часи Правління гетьманського уряду.

Орест Субтельний (канадський історик)

За правління Анни Іоанівни та її ... фаворита - ... Ернста Бірона ... представники (старшини) уникали громадських справ... (через) застосування ганебного принципу «слова й діла», за яким (достатньо було викрикнути «Слово і діло государеве» і вказати на когось, щоб) людину (поставити) під загрозу Таємної канцелярії, де її допитували, піддавали тортурам, могли засудити до страти чи заслання.