Узагальнення до теми 4 «Українські землі в 60—80-і роки XVII ст.»
- 26-09-2022, 18:18
- 291
8 Клас , Історія України 8 клас Струкевич
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО ТЕМИ 4 «УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 60—80-і роки XVII ст.»
Початок війни Швеції проти Польщі в 1655 р. Московія сприйняла як загрозу власній безпеці й у 1656 р. уклала сепаратне Віденське перемир'я з Польщею, знехтувавши інтересами свого союзника Війська Запорозького. Гетьман справедливо розціпив політику Москви як брутальну зраду умов українсько-московського договору й разом з іншими європейськими володарями почав вибудовувати антипольську коаліцію. Союз із Швецією та Трансільванією піднесли державу В. Хмельницького в 1657 р. на найвищий ступінь авторитету, сприяли поширенню влади й впливу Української козацької держави на Західне Поділля, Волинь, Полісся та Турово-Пінщину.
Гетьманщина стала повноправним учасником європейських політичних процесів. Український народ повірив у власні сили, відстоював свої природні права та вольності. У нього сформувалося почуття гідності, честі та лицарства.
Смерть великого гетьмана похитнула основи створеної ним держави. Єдине державне керівництво розшиюся на декілька старшинських угруповань. Вони розпочати боротьбу за владу й багатство. Гетьман І. Виговський продовжив зовнішньополітичний курс Б. Хмельницького, але відмовився від політики соціальної рівноваги, сприяв старшинам у накопиченні багатства. Така політика викликала незадоволення селянства й козацтва та призвела до Руїни — громадянської війни.
Суперечності, що виникли у відносинах між Україною та Московією, спонукали І. Виговського, а потім і Ю. Хмельницького шукати рівноправної державної угоди з Польщею. Проте імперські інтереси Польщі та Московії зійшлися на укладенні Апдрусівського договору 1667 р. Так, знову зрадивши умови українсько-московського договору, Москва спричинила до розділення України, повернення Правобережжя до складу Польщі. Незважаючи на це, українське громадянство, обравши гетьманом П. Дорошенка, продовжило боротьбу за незалежність і соборність. Гетьману вдалося ненадовго відновити єдність українських земель, а мешканцям Лівобережжя вигнати ненависних московських воєвод, допущених І. Брюховецьким до українських справ.
Змагання за гетьманську булаву нових претендентів, підтриманих сусідніми державами, викликало загострення внутрішньополітичної боротьби. Готуючись до рішучої боротьби за возз’єднання України. П. Дорошенко вирішив опертися на союз із Туреччиною. Скориставшись цим, султан відняв у Польщі Західне Поділля. Спроби Москви та Лівобережжя заволодіти Правобережжям у боротьбі з Туреччиною повернулися спустошенням краю та знищенням Чигирина. Зазнавши нечуваних жертв, Правобережжя було розділене між Туреччиною, Польщею та Московією. Підписанням Бахчисарайського договору Московія втретє зрадила українсько-московському договору 1654 р., відмовилася від протекції над Правобережжям на користь Туреччини.
Після поразки П. Дорошенка територія Гетьманщини обмежилася Лівобережною Гетьманщиною, що визнала своїм монархом московського царя й зуміла зберегти державну автономію. Політичну окремішність зберігали Запорожжя та Слобожанщина.
Коментарі (0)