Події 1650-1653 років
- 25-10-2022, 20:15
- 471
8 Клас , Історія України 8 клас Хлібовська, Наумчук 2021
§ 23. Події 1650-1653 років
Упродовж уроку дослідіть обставини, які змусили Богдана Хмельницького шукати нового союзника у війні
Згадайте хронологію подій Національно-визвольної війни українського народу в 1648-1649 роках.
Як ви розумієте значення поняття «коронне військо»?
Чи пам’ятаєте ви, що, відповідно до Зборівського мирного договору, встановлювалася автономія Війська Запорозького у складі Речі Посполитої в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств? Що вам про це відомо?
1. Перший молдовський похід. Відновлення воєнних дій
У протистоянні з Річчю Посполитою Богдан Хмельницький прагнув заручитися підтримкою православних держав Трансильванії, Волощини, Молдови. Насамперед йшлося про Молдову, правитель якої Василь Лупул підтримував польський уряд. А король прагнув використати її в боротьбі проти повстанців. 1650 року козацько-кримськотатарське військо рушило на Молдовське князівство. У вересні 1650 року здобуло столицю держави Ясси. Господар Молдови Василь Лупул погодився на союз із Військом Запорозьким. Одночасно Богдан Хмельницький виношував плани заснування власної правлячої династії, для чого домігся згоди на одруження свого сина і спадкоємця Тимоша і дочки молдовського господаря Розанди. Так завершився перший молдовський похід.
Польський уряд прагнув не допустити зміцнення козацької держави. Річ Посполита першою почала воєнні дії на прикордонні, порушивши тим самим Зборівський договір. Наприкінці 1650 року сейм схвалив воєнний наступ на Гетьманщину. Командувачами було призначено звільнених з кримськотатарського полону Миколая Потоцького та Мартина Калиновського.
Пам’ятний знак на місці загибелі брацлавського полковника Данила Нечая, Світлина
1. Підрахуйте, якій річниці Краснянської битви присвячено пам’ятний знак, встановлений у 2016 році.
2. Дослідіть, чи у вашому регіоні є пам’ятні місця, пов’язані з боротьбою козацтва за волю.
У лютому 1651 року коронна армія під орудою Мартина Калиновського напала на корпус полковника Данила Нечая, який стояв у містечку Красне на Брацлавщині. Завдяки раптовості та чисельній перевазі, полякам удалося повністю розгромити козаків, хоча коронне військо також зазнало значних втрат. У бою загинув Данило Нечай. Потім польська армія спробувала захопити місто Вінницю. Проте в результаті активних дій полковника Івана Богуна та вчасно надісланого Богданом Хмельницьким підкріплення вдалося відстояти Вінницю й вигнати загарбників за межі козацької держави. Так було зірвано спробу поляків утвердитися на Брацлавщині.
- 1. Коли відбувся й чим завершився перший молдовський похід?
- 2. Яка зі сторін-підписантів Зборівського договору першою порушила його умови?
- 3. Хто й коли зірвав спробу коронного війська утвердитися на Брацлавщині?
2. Битва поблизу Берестечка. Білоцерківський договір 1651 року
Після зимових поразок Річ Посполита до початку літа зібрала велике військо: регулярні королівські загони, шляхетське ополчення, наймані західноєвропейські загони та озброєні слуги на чолі з Яном II Казимиром, Миколаєм Потоцьким та Мартином Калиновським. До війська Богдана Хмельницького входили козацькі та селянські загони, кримськотатарська кіннота Іслам-Гірея III. Армії були стягнуті в низовину, що лежала в межиріччі річок Стиру і Пляшівки на околиці містечка Берестечко на Волині. З одного боку її оточували болота, а з другого — великий ліс. Тут відбувся один із найбільших боїв Національно-визвольної війни.
Картина Миколи Івасюка «Іван Богун під Берестечком», 1919 рік
1. Якими художніми засобами митець передав настрій козаків під Берестечком?
Берестецька битва тривала з 18 по 30 червня 1651 року. Обидві сторони билися відчайдушно. Очевидець оповідав: «Усе було у вогні, не було нічого чутно, лише гук... з ручної стрільби й гармат, так що ми вже думали, що звідти живим ніхто не повернеться». На третій день бою стала відчутною деяка перевага козацько-кримськотатарського війська. Проте в найбільш вирішальний момент поранений Іслам-Гірей III відвів свої загони з поля битви. Богдан Хмельницький з малою охороною кинувся навперейми ханові, однак був ним ув’язнений і відпущений лише по завершенні бою. Тим часом козаки майже десять днів в оточенні боронилися від чисельнішого коронного війська. Після чого 30 червня під орудою Івана Богуна налагодили переправу через річку Пляшівку, і під покровом ночі більша частина війська вийшла з оточення. Вдалося врятувати також більшість гармат. Героїчно билися воїни, приблизно 300 козаків, котрі прикривали відступ. Хоча Берестецька битва була для козаків невдалою, вважати її цілковитою поразкою не можна. Козаки не капітулювали, значну частину армії було врятовано завдяки рішучим діям Івана Богуна. Богдану Хмельницькому вдалося за короткий час відновити боєздатність війська. Наступ противника був зупинений неподалік міста Біла Церква.
Тим часом з півночі на Київ рушила армія великого литовського гетьмана Януша Радзивілла. Перемігши козаків у битві біля містечка Лоєва, литовські війська спочатку пішли на Чернігів, який не змогли взяти, а потім — на Київ. У бою поблизу Києва козаки змушені були відступити перед чисельно переважаючим ворогом. Наприкінці липня 1651 року місто було захоплене, пограбоване і спалене. Це була одна із найбільших пожеж в історії Києва. Однак вже на початку вересня Януш Радзивілл, дізнавшись про наближення козацьких полків, залишив Київ і рушив на з’єднання з польською армією. Результатом літньої військової кампанії стало укладення 18 вересня 1651 року Білоцерківського мирного договору, який обмежував володіння гетьмана лише землями Київського воєводства, але в цій непростій ситуації дозволяв Богдану Хмельницькому зберегти козацьку державу і дав час готуватися до наступної боротьби.
- 1. Де відбувся один із найбільших боїв визвольної війни?
- 2. Коли відбулася й чим завершилася Берестецька битва?
- 3. Що стало результатом літньої військової кампанії 1651 року?
Детальніше про...
умови Білоцерківського договору
- Обмеження території козацької держави Київським воєводством.
- Позбавлення української сторони права на дипломатичні відносини з іноземними державами.
- Повернення польської адміністрації до Брацлавського і Чернігівського воєводств.
- Підтвердження гетьманських повноважень Богдана Хмельницького за умови його підпорядкування коронним гетьманам.
- Відновлення прав магнатів і шляхти на довоєнні маєтки.
- Зменшення козацького реєстру із 40 до 20 тисяч.
- Повернення «випищиків» до попереднього соціального стану.
Військові події 1650-1653 років
Попрацюйте з картою.
- 1. Порівняйте напрямки руху козацьких військ у 1650-1653 роках.
- 2. Знайдіть на карті місця головних битв, а за матеріалом параграфа визначте, коли вони відбулися.
- 3. Дослідіть, яке місто було знищено, яке — розграбовано, а які — потрапили в облогу.
- 4. Де й між ким було укладено мирні договори?
- 5. Віднайдіть територію та межі Війська Запорозького згідно з Білоцерківським договором.
- 6. Куди було перенесено Запорозьку Січ у 1652 році?
3. Батозька битва. Молдовські походи. Воєнна кампанія 1653 року
Молдовський господар Василь Лупул після Берестецької битви відмовився дотримуватися союзу з Військом Запорозьким. Тоді гетьман разом із кримським ханом вирушили у другий молдовський похід, а король, щоб захистити свого нового союзника, відправив навперейми їм військо на чолі з Мартином Калиновським. Бій відбувся 23 травня 1652 року поблизу гори Батіг на Брацлавщині (нині Вінницька область). Польський табір був оточений та атакований з усіх боків. Королівське військо зазнало нищівної поразки. Після Батозької битви втратив чинність Білоцерківський договір, позаяк повсталі козаки, селяни і містяни знову очистили від королівських урядників Брацлавське і Чернігівське воєводства. Гетьман же із сином Тимошем рушили до Молдови, відновили союз із Василем Лупулом, а дещо згодом справили весілля Тимоша і Розанди.
Портрети Розанди Лупул і Тимоша Хмельницького із музею Богдана Хмельницького в Чигирині
У відповідь правителі Волощини Матвій Бесараб і Трансильванії Дєрдь II Ракоци, об’єднавши свої зусилля, навесні 1653 року захопили місто Ясси й усунули від влади Василя Лупула. Через це в квітні 1653 року відбувся третій молдовський похід. Тиміш Хмельницький на чолі експедиційного козацького корпусу відновив владу тестя над Молдовою. Проте ненадовго. Василь Лупул знову змушений був утікати зі своєї столиці і потрапив в оточення в місті Сучава. В серпні 1653 року розпочався трагічний четвертий молдовський похід. Козаки на чолі з Тимошем Хмельницьким прорвалися крізь оточення до Василя Лупула, але зняти облогу не змогли. До того ж син Богдана Хмельницького зазнав смертельного поранення від гарматного ядра. Надалі відносини між обома державами були припинені.
Богдан Хмельницький не зміг надіслати до Молдови підкріплення, бо разом із кримськими татарами оточив 40-тисячне військо Яна II Казимира під Жванцем (неподалік Хотина). Від повного розгрому коронну армію під час Жванецької облоги, яка тривала з жовтня по грудень 1653 року, знову порятував Іслам-Гірей III. У грудні 1653 року він уклав з королем Кам’янецьку угоду. За нею, король мав виплачувати ханові щорічні «упоминки» — своєрідну данину, а щодо козаків — повертали в дію умови Зборівського договору. Та вони вже не влаштовували Військо Запорозьке. Зважаючи на це, Богдан Хмельницький вирішив шукати нового союзника.
- 1. Які наслідки мала битва біля гори Батіг на Брацлавщині?
- 2. Коли відбулися третій і четвертий молдовські походи?
- 3. Що спонукало Богдана Хмельницького наприкінці 1653 року шукати нового союзника?
1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.
2. Користуючись рубрикою «Детальніше про...», складіть історичну довідку про Білоцерківський мирний договір за критеріями: обставини укладання; рік укладання; договірні сторони; території, на які поширювалася влада гетьмана; чисельність козацького реєстру; припинення чинності договору.
3. На прикладі бойових побратимів Богдана Хмельницького — Данила Нечая та Івана Богуна — доведіть українську народну мудрість «Вірного друга народ прославить, бо він товариша в біді не оставить».
4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.
Коментарі (0)