ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1

Повсякденне життя представників основних верств суспільства

Повсякденне життя — це життя з його щоденними справами, трудовою діяльністю, різноманітними успіхами й проблемами, зустрічами та розмовами, побутом і відпочинком. Повсякденне життя в мікросвіті — у сім’ї, у власному будинку, у колі друзів. Іншою складовою є життя в макросвіті. Тут людина вступає в складні стосунки із соціальними верствами, підприємствами, урядом, церквою, навчальними закладами. Загалом повсякденна — тема надзвичайно широка.

Представники бідної шляхти XVI ст. м. Львова. Реконструкція

І. Переглянувши матеріал § 1, дайте відповіді на запитання.

• Чому суспільство поділяється на суспільні верстви?

• За якими ознаками в суспільстві виокремлювалися привілейовані та непривілейовані верстви.

• Які верстви потрібно вважати основними, а які неосновними. Чому?

• Складіть схему поділу суспільства на верстви у вигляді піраміди.

II. Проаналізувавши подані документи, ознайомтеся з повсякденням представників різних суспільних верств на рівні життя в макросвіті.

1. Прочитайте уривок із жалуваної грамоти польського короля Сигізмунда І про підтвердження місту Володимиру магдебурзького права (1509) і проаналізуйте його за поданим планом.

• Які прояви магдебурзького права описані в уривку?

• Визначте формулювання, яке доводить, що представники королівської влади не мали в місті з магдебурзьким правом жодних владних повноважень.

• Поміркуйте, з приводу яких питань могли «радитися» містяни.

• Доведіть, що міста з магдебурзьким правом самостійно споруджували оборонні укріплення.

• Хто вирішував справи про поселення нових містян у місті? Яка неодмінна умова при цьому ставилася королівською владою?

«Одним листом й. к. м.... благоволив підтвердити їм право магдебурзьке, що мають вони... між собою судитися й радитися, а старости володимирські й інші урядовці в те їхнє магдебурзьке право вступатися не повинні й не мають права перебирати з них на себе право судити їх... Крім цього, його пресвітла милість, отець наш, велів їм приходячих вільних людей у місті тамтешньому осаджувати. А другим листом й. к. м. ...благоволив їм дати й дозволити таке в Володимирі помірне1: з кожної маци2 по пенязю, а мостове3 з гостя4 — від воза по півгроша брати. І ці пенязі на оборону міста віддавати їм велів... І те магдебурзьке право ми підтверджуємо цим нашим привілеєм...»

2. Прочитайте уривок із «Статутів на волоки» 1557 р. й визначте ті умови роботи селянина на панщині, які відображає джерело. Дайте відповіді на запитання.

• Чому в документі не згадується про умови оплати праці селянина?

• Чи звільняло селянина покарання за невиконання панщини від відробітків у господарстві феодала?

• Чи звільняла селянина від панщини хвороба? Як селянин міг уникнути покарання за невихід на панщину через хворобу?

• Поміркуйте, чому поміщики вимагали від селян відробітків і не погоджувалися на відкуплення грішми пропущених днів панщини.

• Чому поміщики-католики не примушували селян-православних працювати в день православного Великодня?

1 Помірне — плата за обмір певних величин.

2 Маца — міра, яка дорівнювала майже 10 пудам.

3 Мостове — плата за проїзд через міст.

4 Гість — іноземний купець.

• За рахунок якого часу карали селян, що запізнилися на роботу?

• Користуючись календарем, визначте тривалість панщини наприкінці червня, липня й серпня.

«... І якщо котрийсь чоловік не вийде на роботу, то за перший день прогулу заплатить гріш, а за другий день — барана, а якщо й третій раз прогуляє або через п’янство не вийде, то бичем на лавці скарати, а дні пропущені відробити; однак, якби з якої причини підданий не міг вийти на роботу, він має... оповістити про те уряд, а уряд, визначивши причину заслужну, не має його ніяк за ті провини карати, але іншого дня примусити відробити повинність, яку він пропустив, але не відкуплюватися від роботи нікому... А до роботи приступати підданим, як сонце сходить, а зійти, як заходить, а відпочинку тим, що з худобою роблять, перед обідом — година, у полудень — година, надвечір — година; а котрі пішо роблять, тим відпочинку в ті ж часи, але по півгодини має бути, а то літом на Великдень відпочивання; а хто рано на роботу не вийде через запізнення, такий другого дня стільки часу, на скільки запізнився, відробити має».

3. Прочитайте уривки зі скарги православних руських міщан. Дайте відповідь на запитання.

• Про які суспільні верстви йдеться?

• Назвіть описані в документі приклади приниження релігійних почуттів.

• Поміркуйте, до яких наслідків призводить подібне приниження й окремих суспільних верств, і всього народу.

• Виходячи зі змісту уривка, зробіть припущення, з якої причини й з якою метою частину міста позбавляли води.

«У великих містах церкви запечатані, церковні маєтки зруйновані, у монастирях замість монахів тримають худобу... З монастиря Лещинського зробили корчму. Придивись ще до образ і нечуваного гноблення. Хіба не гноблення народу нашого руського те, що, крім інших міст, робиться у Львові? Хто додержує грецької віри й не перейшов в унію, той не може проживати в місті, міряти ліктем і квартою й бути прийнятим у цех; не дозволяється проводжати за церковним обрядом тіло померлого жителям міста й відкрито приходити до хворого з тайнами Божими. Знову ж — хіба не гноблення у Вільні, при тому нечуване: коли хочуть тіло померлого поза замком проводжати через замкову браму... то вони цю браму зачиняють і тіло доводиться проносити через іншу браму, яку використовують для вивезення міських нечистот;... усякій халупі дозволяють мати трубу для води, а велика площа (частина міста) і багато будинків не мають жодної труби, хоча відомо, що вона була і сліди її є». 4

4. Прочитайте уривок з листа брацлавськоі шляхти королю Стефану Баторію від 7 липня 1576 р. Дайте відповідь на запитання.

• Чи дозволяє цей документ визначити зміст одного з положень Люблінської унії 1569 р.? Про яке саме положення йдеться?

• Чим ви можете пояснити порушення цієї умови унії з польського боку й прагнення її дотримуватися з руського боку?

«Хоча найясніший милостивий королю, за ухвалою унії, листи з канцелярії вашої королівської милості не іншим, а тільки руським письмом мають бути видані, але... це нам над право й над вольності наші діється, що листи з канцелярії в. к. м. до нас письмом польським видають. Про що... покірними нашими просьбами просимо, щоб в. к. м. при привілею та свободах наших нас залишити й до нас листи з канцелярії в. к. м. руським письмом видавати наказати благоволив...»

III. Ознайомлення з повсякденням представників суспільних верств на рівні життя в мікросвіті.

Щоб ознайомитися з повсякденням мікросвіту представника певної верстви, ми пропонуємо заздалегідь, готуючись до заняття, поділити клас на творчі групи, щоб за допомогою додаткової літератури й Інтернету проаналізувати прояви повсякдення мікросвіту шляхтичів, селян, містян і козаків, зосередившись на таких проявах, як одяг, їжа, побут, спілкування в родині, у громаді, виховання дітей, та інших проявах, які вас зацікавлять.

Ю. Брандт. Бесіда з молодими пралями. 1882 р.

Ю. Брандт. Зустріч на мосту. 1884 р.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно