Практичне заняття 3. Богдан Хмельницький як політик і людина
- 27-09-2022, 00:15
- 306
8 Клас , Історія України 8 клас Струкевич (2 варіант підручника)
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3
Богдан Хмельницький як політик і людина
І. Продовжте ознайомлення з біографією Б. Хмельницького.
1. Прочитайте інформацію про життєвий шлях Б. Хмельницького до Національно-визвольної війни.
2. Використовуючи знання, отримані з теми «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.», продовжте біографію гетьмана.
Організатор і керівник Національно-визвольної війни українського народу Богдан Хмельницький народився 27 грудня 1595 р. на хуторі Суботові поблизу Чигирина в сім’ї галицького шляхтича, чигиринського підстарости Михайла Хмельницького й місцевої козачки. Освіту здобув у Львівському єзуїтському колегіумі, де отримав ґрунтовні знання з історії, географії, юриспруденції, вивчив польську та латинську мови, а пізніше турецьку й татарську.
З молодих років Богдан опановував військову справу. У 1620 р. разом із батьком брав участь у поході польського війська в Молдову, який завершився поразкою під с. Цецорою. Михайло Хмельницький загинув, а Богдан на два роки потрапив до турецької неволі до Константинополя.
Повернувшись із полону, продовжив службу в Чигиринському полку. Одружився з Ганною Сомківною, донькою заможного переяславського міщанина, і до середини 1640-х років у родині було вже семеро дівчат і троє хлопців.
Перебуваючи на козацькій службі, Б. Хмельницький брав участь у Смоленській війні 1632-1634 рр. проти Москви, ходив у морські походи проти Османської імперії.
Дослужився до посади писаря реєстрового війська. Але за участь у національно-визвольному повстанні 1637-1638 рр. був понижений у посаді до сотника. При цьому він не втратив авторитету впливового старшини. У 1639 р. та 1646 р. входив до складу козацьких посольств до польського короля.
В. Гондіус. Богдан Хмельницький. 1651 р.
Навесні 1647 р. Б. Хмельницький став жертвою свавілля з боку польських урядовців. Вони напали на його дім, розграбували господарство, до смерті побили молодшого сина. Зрештою насильно відібрали батьківський хутір Суботів. Козацький старшина спробував шукати справедливості й захисту в короля, проте нічого не домігся. Магнат А. Конєцпольський лише посміявся з цього приводу: «Ось вам і король, та чи ж допоможе вам король, такі-сякі сини».
II. Богдан Хмельницький як політик.
• Перечитайте зібрані для практичного заняття узагальнення прожиття та діяльність Б. Хмельницького й запишіть у робочий зошит ті справи й перетворення, які дозволяють говорити про нього як про Великого гетьмана.
Автори фундаментального дослідження життя й діяльності Б. Хмельницького В. Смолій та В. Степанков переконані, що, «зважаючи на масштаби впливу діяльності Б. Хмельницького на подальший розвиток української нації, він має всі підстави носити титул Великий та бути канонізованим Українською православною церквою».
Богдан Хмельницький — одна з найяскравіших постатей серед українських державних діячів. Діяльність Великого гетьмана — визначна. Основним внеском Б. Хмельницького в історію українського народу стало відродження Української держави. За словами сучасника, «виною синів Володимирових Русь упала — за Хмельницьких, при Богдані, на ноги встала».
Створена Б. Хмельницьким Українська козацька держава повернула українців до сім’ї самостійних народів. Опираючись на силу створеної держави, український народ повірив у власні сили, відстоював свої природні права та вольності. У нього сформувалося почуття гідності, честі та лицарства.
Саме Б. Хмельницький визначив, що кінцевою метою національно-визвольної боротьби має стати об’єднання всіх етнічних українських земель у складі Української козацької держави — спадкоємиці княжої Русі.
Своєю політикою він показав усім наступним поколінням українців, що боротьба за національне визволення й відновлення держави може бути успішною лише на ґрунті узгодження інтересів різних верств, станів і угруповань.
Заслугою гетьмана стала грандіозна перебудова економічних відносин на засадах справедливості та вільної праці. За його гетьманування було ліквідовано магнатське й шляхетське землеволодіння, фільварково-панщинне господарювання, кріпацтво. Селяни отримали право спадкоємного володіння землею. Найголовніше — вони отримали волю, право переходити в козацтво й підніматися сходинками козацької служби.
Козацькі та старшинські господарства перетворювалися на господарства фермерського типу, пов’язані з ринком і використанням найманої праці.
Гетьман був видатним дипломатом: за короткий термін він зумів налагодити роботу дипломатичної служби і за її допомогою досягнути утвердження Української держави на міжнародній арені.
Гетьманщина стала повноправним учасником європейських політичних процесів. За допомогою дипломатичних засобів Б. Хмельницький неодноразово домагався політичної ізоляції головного супротивника Української козацької держави — Польщі. Він зумів створити ряд успішних антипольських союзів
і коаліцій за участі Криму, Молдови, Волощини, Московії, Трансільванії, Бранденбургу, Литви та Швеції. Гетьман уважався одним із найвправніших дипломатів Європи XVII ст. На власному зовнішньополітичному досвіді він пересвідчився, що не можна розраховувати на успіх, опираючись на одного союзника. Успіх можливий при опорі на широкий міждержавний союз. Тоді зрада одного із союзників не призводить до згубних наслідків.
Богдан Хмельницький був видатним полководцем європейського рівня, створив одну з найбоєздатніших армій у Європі. Вона здобувала перемоги над взірцевою польською армією, підсиленою німецькими найманцями, вишколеними в боях Тридцятирічної війни. В історії воєнного мистецтва Б. Хмельницький стоїть поруч із видатними полководцями XVII ст. — О. Кромвелем, Я. Собеським, Густавом II Адольфом, Є. Савойським. Битви під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, Зборовом, Батогом стали взірцем майстерності Хмельницького-полководця. Його стратегія завжди мала активний, наступальний характер. Це була стратегія концентрованого удару по ворогу з одночасними маневрами на флангах, нав’язування ворогу невигідної позиції, несподіване використання резерву та ін.
III. Коментуємо погляди вчених.
Прочитайте висловлювання польського історика Л. Кубалі.
1. Поміркуйте, з ким із відомих вам видатних політичних діячів стародавнього світу, доби Середньовіччя ви б поставили в один ряд Б. Хмельницького.
«Чужинці порівнювали Хмельницького з Кромвелем ... Але треба визнати, що Б. Хмельницький мав при тому далеко важчі завдання: його край мав майже звідусіль відкриті кордони. Він не мав, як Кромвель, у своєму розпорядженні вишколеної інтелігенції й засобів старої сильної держави. Військо, фінанси, державне господарство, адміністрація, зносини із сусідніми державами — усе це треба було створити, усе це тяжіло над його головою. Він мусив добирати й навчати людей, доглядати найменших подробиць. І коли його військо не вмирало з голоду, коли він мав зброю, гармати, амуніцію, добрих шпигів і зручних агентів, то це його особиста заслуга ... скрізь сильна воля й залізна рука ... Не було такої ситуації, з якої він не зумів би вийти з користю для себе».
Прочитайте уривки із праці Ю. Мицика, С. Плохім, І. Стороженка «Як козаки воювали».
2. Відшукайте в параграфах конкретні докази того, що Б. Хмельницький усунув два названі недоліки.
«Богдан Хмельницький брав участь у Тридцятилітній війні напередодні її завершення (1645) на боці Франції проти Іспанії. Отже, він був свідком і учасником зародження нових тактичних способів збройної боротьби, особисто був знайомий з талановитим французьким військовим теоретиком і полководцем Конде. Крім того, досвід козацько-селянських повстань проти шляхетсько-магнатської Польщі протягом 1591-1638 рр. засвідчив, що причиною їхніх поразок було застосування переважно оборонних тактичних способів боротьби, а найголовніше — відсутність хорошої кінноти».
3. Пригадайте, у яких битвах і воєнних кампаніях Національно-визвольної війни нова тактика була успішно застосована Б. Хмельницьким. Користуючись матеріалом підручника, проаналізуйте застосування цієї тактики.
«Керуючись новою тактикою та враховуючи умови театру війни, Б. Хмельницький відмовляється від облоги фортець, блокуючи їх, і зосереджує увагу на бойових діях проти головних сил ворога шляхом «промислу», тобто пошуку зустрічі з ним».
IV. Богдан Хмельницький як людина.
• Які риси характеру як людини дають можливість виявити цитати зі спогадів венеційського посла А. Віміні про гетьмана?
«Росту він скоріше високого, ніж середнього, широкий в кістці й міцної будови. Його мова й спосіб правління вказують, що він володіє розсудливою думкою й проникливим розумом. У поведінці він м’який і простий, і тим викликає до себе любов козаків, але з іншого боку — тримає їх у дисципліні суворими карами ... Усім, хто входить до його кімнати, він тисне руку й усіх просить сідати, якщо вони козаки».
Ставши гетьманом, Богдан так і залишився жити у своєму будинку в Чигирині й використовував його як гетьманську резиденцію.
«У цій кімнаті стоять тільки грубі дерев’яні ослони, укриті шкіряними подушками ... дамаський килим простягається перед невеликим ліжком гетьмана; у головах його висять лук і шабля, єдина зброя, яку він звичайно носить».
Про частування при гетьманському дворі амбасадор стверджує: «Стіл не відзначався більшою розкішшю, як і решта обстановки й посуду, бо їдять без серветок і не видно іншого срібла, крім ложок і кубків ... Але гетьманський стіл не бідний добрими та смачними стравами і звичайними в країні напоями: горілкою, пивом, медом. Вино, яким мало запасаються й рідко п’ють, подають до столу тільки в присутності знатних чужоземців».
Срібний кухоль Б. Хмельницького. XVII ст.
Водосвятна чаша Б. Хмельницького. 1630-і роки
Коментарі (0)