Люблінська унія. Об’єднання більшості українських земель у складі Польщі

§ 3. ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ. ОБ’ЄДНАННЯ БІЛЬШОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ ПОЛЬЩІ

1558-1583 рр. - Лівонська війна. Війна Московії проти Лівонського ордену німецьких лицарів, а після його розпаду (1561) - проти Великого князівства Литовського, Польщі (з 1569 р. - Речі Посполитої), Данії та Швеції за вихід до Балтійського моря.

1569 р. - Люблінська унія. Об’єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського в Річ Посполиту.

Прочитайте фрагмент джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Чому український князь виступав на сеймі «спільним станам Польської Корони зі станами Великого князівства Литовського»? 2. Що мав на увазі князь, коли казав, що належить до народу, який «кожному народові рівний шляхетністю»? 3. Чим відрізнялися вірування поляків та українців, про які йдеться в джерелі? 4. Чому князь, на вашу думку, відстоював право на свободу віросповідання та збереження місцевих звичаїв?

Під час сейму в Любліні 1569 р., на якому вкотре обговорювали питання об'єднання (унії) Великого князівства Литовського та Королівства Польського, український князь Костянтин Вишневецький звернувся до присутніх з такими словами: «І на цьому перед Вашою Королівською Милістю наголошуємо, що погоджуємося на (приєднання) як люди вільні, свободні, щоб це не принизило нашої шляхетної гідності. Бо ж ми є народом так поштивим, що жодному народові і на світі не поступимося, і впевнені, що кожному народові рівні шляхетністю... Також просимо, оскільки ми (з поляками) різної віри, а власне ми - греки, то щоб нас і в цьому не було понижено і щоб нікого не примушували до іншої віри». * З

1. Що спричинило об’єднання Великого князівства Литовського та Польського королівства?

Зовнішньополітичні інтереси Литви. Шлях до об’єднання Великого князівства Литовського з Польщею був доволі тривалим. Започаткувала його Кревська унія 1385 р., метою якої було спільне подолання зовнішньої небезпеки - тоді обом державам загрожували лицарі-хрестоносці.

З другої половини 15 ст. став набирати сили новий суперник Литви - Московське князівство, яке почало претендувати на українські й білоруські землі. На початку 16 ст. Велике князівство Литовське у війнах з Московією втратило майже третину своєї території, зокрема Чернігово-Сіверщину й Смоленськ. Ситуація загострилася в середині 16 ст., коли розпочалася війна Московського царства проти Лівонії. Литва, що підтримувала лівонців, опинилася на межі катастрофи. Щоб уникнути цілковитого завоювання Москвою, потрібно було знайти надійного союзника. Єдиним реальним кандидатом на таку роль було Польське королівство, з яким Велике князівство Литовське вже вісім разів обговорювало й укладало різноманітні угоди-унії та з яким було пов’язане особою спільного монарха (великий князь литовський обіймав одночасно й королівський престол).

Попри переваги зовнішньополітичних чинників у поступовому зближенні Литви з Польщею, не можна відкидати особливості внутрішнього життя Великого князівства Литовського загалом і українських земель зокрема. Адже в обговоренні ідеї унії брали участь українські можновладці. Одні з них всіляко опиралися об’єднанню Литви з Польщею в одну державу, інші, навпаки, підтримували його.

Руські князі, у тому числі й представники роду Острозьких, уперто противилися унії, побоюючись, що після приєднання до Польського королівства втратять свої привілеї, адже за польськими законами вся шляхта мала рівні права. Литовська та руська (українська й білоруська) середня та дрібна шляхта підтримувала об’єднання, сподіваючись у такий спосіб здобути для себе більших привілеїв.

Московські вояки. З книжки «Записки про московські справи» австрійського дипломата й мандрівника С. Герберштейна. 1549 р.

Позиція польських можновладців щодо державного об’єднання. Об’єднання в одну державу було вигідним не лише Великому князівству Литовському, а й Польщі: польська шляхта прагнула розширення своїх володінь, а в самій державі вільних земель уже не було. Завдяки укладанню шлюбів, успадкуванню маєтків і наділів польська шляхта займала щодалі більше посад на Волині, Поділлі й Підляшші. Усі ж скарги місцевих землевласників на порушення привілею Казимира від 1447 р., яким заборонялося роздавати землі в Литовському князівстві іноземцям, залишалися без відповіді. Через конфлікти, що виникали на цьому ґрунті, поставало питання про офіційне затвердження шляхетських надбань.

Роздивіться ілюстрації. • 1. Яких історичних діячів зображено на першій ілюстрації? • 2. Чому автор обрав саме такий сюжет для втілення ідеї Люблінської унії на третій ілюстрації? • 3. Що спільного в сюжетах ілюстрацій, у чому істотна відмінність?

1. Пам’ятник на честь 500-річчя Кревської унії. (Краків).

2. Герб Речі Посполитої.

3. Фрагмент монумента на честь Люблінської унії 1569 р. (Люблін).

Зверніть увагу!

Для Польської Корони і надалі символом держави залишався коронований «Білий орел», розташований на червоному полі, а для Великого князівства Литовського - гербовий знак «Погоня», тобто срібний вершник з піднесеним над головою мечем на червоному тлі.

2. Як розгорталися події під час Люблінського сейму 1569 р.?

Попри взаємну зацікавленість сторін, домовленість про державну унію Великого князівства Литовського й Польського королівства досягалася протягом тривалого часу та в гострих суперечках.

Монета короля Сигізмунда ІІІ 1617 р. із зображенням гербів Польщі та Литви.

Люблінський сейм розпочався 10 січня 1569 р. Півроку польські та литовські посли не могли дійти згоди. Представники Польщі пропонували унію, за якою Велике князівство Литовське зливалося з Польським королівством у єдину державу; окремими в Литовському князівстві мали лишатися тільки адміністрація та судочинство. Це змушувало литовських послів чинити опір: вони прагнули якомога повніше зберегти державну окремішність свого князівства. Проте серед литовських представників не було єдності. Князі та середня й дрібна шляхта обстоювали передусім станові інтереси, які не збігалися.

Розбрат у таборі литовських представників вдало використали поляки. Коли литовсько-руські князі залишили засідання сейму й роз’їхалися по своїх маєтках готуватися до воєнних дій проти Польщі, польський король Сигізмунд ІІ Август, спираючись на підтримку дрібної та середньої шляхти, у березні та травні 1569 р. видав універсали про приєднання Підляшшя й Волині до Польського королівства. За універсалом місцева шляхта зрівнювалася в правах з польською. Наступний королівський універсал проголосив приєднання до Польщі Київщини й Брацлавщини. «Надзвичайно важливо для Речі Посполитої, щоб Київ перебував під владою Польської держави, оскільки Київ - це ворота усіх тих володінь, до яких належать Волинь і Поділля».

Рішучі заходи Польщі змусили литовських магнатів повернутися за стіл переговорів. Уболіваючи за цілісність своїх маєтків, литовські князі погодилися на унію й не виступали проти того, що українські землі передавалися Польській Короні. Українські князі також звели свої вимоги до мінімуму - свободи віросповідання, непорушності місцевих звичаїв та вільного користування рідною мовою.

Люблінська унія. Фрагмент картини Я. Матейка.

• 1. Як у листі пояснено перебіг подій червня 1569 р.? • 2. Зробіть висновок про наміри литовсько-руської знаті об'єднатися в одній державі з поляками.

У листі до Миколая Радзивілла Григорій Ходкевич зазначав: «Нічого втішного не можу написати вам звідси. Всі наші справи, як і раніше, йдуть гірше й гірше, я вже не бачу ніяких засобів виправити їх. У суботу король вирішив відокремити від нас Київ, і сьогодні, мабуть, буде присягати як польський сенатор київський воєвода. Тому прошу вас сповістити, чи прибудете ви до нас і коли. Це тим більше важливо, що поляки, віднявши в нас усіх людей, бажають ще, щоб ми самі дали їм військо на захист держави, - для того, думаю, вимагають цього, щоб тим скоріше погубити нас. Дядько мій (Ієронім Ходкевич), трокський каштелян, наказав вам довго жити. Розмовляючи в мене за обідом... про те, яку згубу приносить нам ця унія, він, спонукуваний любов’ю до батьківщини, сказав, що бажав би не дожити до неї, що й трапилося, - він не дожив до ранку й віддав душу Богові. Писано 6 червня 1569 р.».

Роздивіться карту. • 1. Які українські землі перебували у складі Польщі до Люблінської унії 1569 р.? • 2. Які українські землі увійшли до складу Польського королівства за Люблінською унією? • 3. Які нові воєводства було утворено на українських землях у складі Польського королівства після Люблінської унії? Які міста були їх центрами? • 4. У складі яких держав перебувала решта українських земель?

• 5. З якими державами сусідила Річ Посполита на сході та півдні? • 6. Які з держав перебували в залежності від Османської імперії наприкінці 16 ст.?

Українські землі в 16 — першій третині 17 ст.

3. Що передбачала ухвала Люблінського сейму 1569 р.? Яким був державний устрій Речі Посполитої?

1 липня 1569 р. сейм виніс ухвалу про унію двох держав: Великого князівства

Литовського та Польського королівства. Нову державу - Річ Посполиту, утворену внаслідок унії, мали очолювати єдиний король, спільно обраний і коронований як польський король і як великий князь литовський, спільний сейм (сенат і посольська ізба). Угоди з іншими державами належало укладати від імені Речі Посполитої. Литовська, українська, білоруська й польська шляхта зрівнювалася у правах та отримувала право на землеволодіння по всій території Речі Посполитої. Ліквідовувалися митні кордони. Литва зберігала певну самостійність: право й суд, адміністрацію, військо, скарб. Гарантувалося збереження «руської мови» в публічній та діловій сферах.

• Річ Посполита була однією з найбільших європейських держав останньої третини 16-18 ст.: на території 815 тис. км2 мешкало близько 8 млн осіб різних етносів і віровизнань.

• Зробіть висновок про соціальну структуру населення Речі Посполитої та про національний склад (за діаграмами). • Скориставшись діаграмою, визначте релігійну (конфесійну) належність населення Речі Посполитої.

Соціальна структура Речі Посполитої після Люблінської унії

Національний склад населення Речі Посполитої після Люблінської унії

На українських землях кількість шляхти в середині 16 ст. не перевищувала 5 % усього населення. У середині 17 ст. на території Волині та Центральної України чисельність шляхти становила 38,5-40 тис. осіб, або 2,3-2,5 % загальної чисельності населення регіону.

Скориставшись схемою, 1) поміркуйте, чи всі верстви населення брали участь в управлінні державою; 2) аргументуйте чи спростуйте твердження, що Річ Посполита була шляхетською республікою; 3) наведіть докази: а) що влада короля була обмеженою; б) що попри певні обмеження влада короля фактично не була слабкою.

4. Які зміни відбулися в українських землях після Люблінської унії?

Унаслідок Люблінського унійного сейму більшість українських земель було об’єднано в складі Польщі. (Згадайте, у складі яких держав у цей час перебували Закарпаття, Північна Буковина та Чернігово-Сіверщина).

У Польщі на українських землях стало шість воєводств: Руське (із центром у Львові), Белзьке (Белз), Подільське (Кам’янець), Волинське (Луцьк), Брацлавське (Брацлав), Київське (Київ). Їх очолювали призначені урядом воєводи. Вони керували шляхетським ополченням, головували на місцевих сеймах і наглядали за діяльністю шляхетських земських судів. Зверніть увагу, що у складі Польщі буде створено ще одне українське воєводство - Чернігівське (сталося це у 1635 р.).

Засідання сенату насів Сигізмунда ІІ Августа. Гравюра 70-х рр. 16 ст.

Воєводства поділялися на повіти. Винятком було Руське воєводство, яке поділялося на землі, а ті у свою чергу - на повіти.

Скасування міждержавного кордону сприяло активному переселенському рухові. На Волинь і Київщину рушила галицька шляхта, яку вабила служба при княжих дворах. Простолюд переселявся на незаселені терени Брацлавщини та Київщини, що сприяло їх господарському освоєнню. Невпинно зростала кількість міст. Протягом останньої чверті 16 - першої половини 17 ст. у Київському воєводстві з’явилося близько 200 міст і містечок, у Брацлавському - близько 100. За перше поунійне десятиліття на Волині виникло близько 50 містечок, а до середини 17 ст. ця кількість зросла до 180. Багато міст мали магдебурзьке право, що сприяло пожвавленню ремесла й торгівлі. Закладення нових міст на південно-східному прикордонні супроводжувалося будівництвом оборонних замків, які відігравали важливу роль у захисті від нападів з Криму.

Чисельність населення на південно-східних територіях протягом останньої чверті 16 - першої половини 17 ст. зросла у 20-30 разів. На колишніх напівпорожніх прикордонних землях Київщини та Брацлавщини мешкало близько мільйона людей.

1. Владича вежа Верхнього замку в Луцьку - центрі Волинського воєводства.

2. Фортеця в Кам’янці - центрі Подільського воєводства.

Через Польщу в Україну проникали ідеї Відродження, Реформації та Контрреформації, набувала поширення західноєвропейська система освіти. Не маючи власної вищої школи, українці навчалися в європейських університетах, прилучаючися до наукових і мистецьких традицій. Хвиля західноєвропейських культурних впливів не поглинула споконвічних традицій. Нове й старе в українській культурі мирно співіснувало, нашаровуючись одне на одне. Саме тому культурне життя в Україні другої половини 16 - першої половини 17 ст. визначають як національно-культурне відродження.

Водночас Люблінська унія сприяла розширенню польського землеволодіння, що супроводжувалося пришвидшенням закріпачення селян, ускладненням

соціальних стосунків, загостренням релігійної ситуації через поширення католицизму. Один з найістотніших негативних наслідків - ополячення української шляхти.

Як ви думаєте, чи можна вважати Люблінську унію закономірним фіналом тривалого історичного процесу, чи ця подія - швидше випадковий збіг обставин, з яких вдало скористалися політичні еліти? Доберіть 3-5 аргументів на користь своєї думки, поділіться міркуваннями із класом.

Перевірте себе

1. З якого документа наведено уривок? • Про які зміни в управлінні державою йдеться?

«Польське королівство і Велике князівство Литовське становлять неподільне тіло, одно зібрання, один народ... Головний сейм завжди повинен бути один, а не окремі; крім того, повинен бути один ніколи не роздільний сенат для всіх справ і потреб тих народів і ніколи вже не повинен він бути іншим, тобто не повинен складатися лише з сенаторів того чи того народу».

2. Установіть хронологічну послідовність подій: • Люблінська унія; об'єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського в Річ Посполиту; • початок Лівонської війни; • Кревська унія.

3. Які з перелічених воєводств були сформовані на українських землях у складі Польського королівства після Люблінської унії: • Белзьке; • Брацлавське; • Волинське; • Київське; • Подільське; • Руське?

4. Виберіть слова та словосполучення, які доречні в розповіді про початок доби польського володарювання на українських землях: • католицизм; • монгольська навала; • вальний сейм; • Грюнвальдська битва; • Мукачівський замок; • шляхетська республіка; • султан СулейманІ; • король Сигізмунд ІІ Август. Свій вибір поясніть.

5. Дайте відповіді на запитання: • Що змушувало схилятися до унії з Польщею Велике князівство Литовське? • Як ставилися до унії українські князі-магнати? • Які обставини спонукали українську знать переходити до табору прихильників об'єднання Литовського князівства й Польського королівства?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно