ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4

Руїна: причини й наслідки

I. Перечитайте параграфи, що стосуються подій другої половини 50-х — першої половини 60-х років XVII ст. Визначте причини Руїни — ті чинники внутрішньополітичного та зовнішньополітичного життя, які призвели до вибуху громадянської війни.

II. Прочитайте уривок із звіту представника царського уряду князя Д. Великогагіна про вибори гетьмана на «чорній раді» у Ніжині 7 червня 1663 р.

Знайдіть у тексті такі прояви Руїни, як:

1. ворожнеча між суспільними верствами;

2. міжусобна боротьба старшинських угруповань за владу;

3. утручання іноземних держав у внутрішні справи України.

«... В обози до наказного й кошового гетьманів було послано наказ, щоб вони, гетьмани, полковникам, сотникам, отаманам, осавулам, козакам, черні і міщанам наказали на раді бути без зброї, для того щоб між ними не виникло сварки й убивства, однак і гетьмани, і все військо прийшли зі зброєю. Тоді ми наказали їм зброю із себе зняти й покласти; старшина послухалася, зброю зняли й віддали тримати своїм челядникам, ...а потім, згідно з наказом, ми стали читати промову, з Іванового боку Брюховецького полковники, і сотники, й отамани, й осавули, і козаки, і чернь обирали в гетьмани його, Івана, і за своїм козацьким звичаєм уверх шапки кидали, а з Якимового боку Сомка полковники ж і все військо в гетьмани обирали його, Якима Сомка. На тому гетьманському обиранні полку Якима Сомка кінні люди з його Якимовим бунчуком і з литаврами, і з багатьма прапорами піші люди в раду вскочили, а піхота його ж Сомкова зі зброєю прибігла й у раді людьми замішали, а нас (князя і почт) з місця збили, й обидві сторони між собою бій учинили, і багатьох людей козаків переранили, а інших і до смерті побили, і раду розірвали, і розійшлися у свої обози.

А на завтра того числа (18 червня)... до нас прибіг із свого обозу наказний гетьман Яким Сомко з полковниками... і сказали, що полків сотники, отамани й осавули, козаки та чернь, котрі були при них, відійшли в обоз до кошового гетьмана, до Івана Брюховецького, а їх хотіли побити до смерті, і щоб їх, Якима Сомка з товаришами, черні вбити не дати, і ми відіслали їх у місто до воєводи Михайла Дмитрієва, щоб їх уберегти й побити не дати, і веліли їм там бути до указу...

...Непейцин був посланий ...в обоз Брюховецького, котрий не забарився явитися зі своїми прибічниками, які зібрали в числі до сорока тисяч... Тихо й спокійно всіма вольними голосами в справжні гетьмани був обраний Брюховецький... і йому були передані грамота, стверджуюча його гетьманство, жалувана грамота на булаву й на староство гадяцьке...»

III. Поміркуйте, чим була зумовлена ота «ненаситна жадоба крові» під час ніжинських подій, які знайшли своє відображення у відомому козацькому «Літописі Самовидця».

«У ті дні не один заможний чоловік полишив свою домівку, замінив пристойну одіж на дрантя й страху ради бідний ховався, де міг, а всі інші жителі по містах і селах, пробуваючи між смертю та життям і знеможені млосним чеканням, кожен думав, до чого приведе оця ненаситна жадоба крові й коли цьому лиху настане кінець».

IV. Прихильність до Москви, яку відверто проявляв І. Брюховецький, зовсім не сподобалася запорожцям. Кошовий отаман Ж. Рог, учорашній побратим І. Брюховецького, написав йому лист-застереження: «Нерозумно чиниш, що з нами починаєш сваритися. Зброя не допоможе в полі, коли в домі не буде злагоди. Хоч ти від царської величності достоїнством (боярським) пожалуваний, але честь свою отримав від Війська Запорозького; Військо не знає, що таке боярин, знає тільки гетьмана... Пам’ятай давню філософську притчу, що щастя на швидкому колесі дуже хутко обертається; умій, вельможносте твоя, щастя цінувати...»

1. З’ясуйте, у яких словах Ж. Рог натякає, що суспільство тримається на суспільній злагоді, а не на силі зброї.

2. Якими словами кошовий указує на незадоволення гетьманом, який піддається іноземному впливу?

3. Що розуміє кошовий під «умінням цінувати щастя»? Яке щастя мав на увазі кошовий Ж. Рог?

V. Прочитайте слова І. Брюховецького, сказані навесні 1668 р.: «...Кожному даємо на розсуд: чи зручна то справа неприятеля у вітчизні маючи та його однодушно не виганяючи, між собою один проти одного воювати і свою єдино-утробну братію, як неприятелів, гонити, чого сам Творець, наш Ісус, терпіти й кожного, хто на братню кров наступає, благословляти не буде; оскільки ж не від іншого лише від домової незгоди та внутрішнього розрізнення, які протягом минулих літ між нами існували, Україна, вітчизна наша милая, винищена й пишне людське життя розорилося?.. Чи не раділи й не сміялися наші вороги, коли бачили, що ми самі кров свою проливали?»

1. На які прояви «Руїни» указує гетьман?

2. Пригадайте, як «Руїна» позначилася на долі І. Брюховецького.

3. Поміркуйте, як пов’язана «Руїна» зі смертю гетьмана.

VI. Перечитайте історичне джерело. Які наслідки «Руїни» ви можете додати до тих, про які пише козацький літописець?

Про пустку, на яку перетворилося Правобережжя, розповідає козацький літописець Самійло Величко: «...Перед моїми очима постали численні безлюдні міста й замки, порожні вали, колись висипані працею людською, як гори й горби. Усі вони правили тоді за пристановище й поселення диких звірів. Я побачив, що фортеці... одні стоять малолюдні, інші зовсім спорожніли — зруйновані, зарослі землею, запліснявілі, обсаджені бур’яном і повні лише червів, і зміїв, й усякого гаддя, що там гніздиться. Роздивившіїся, побачив я покриті мохом, очеретом і зіллям просторі тогобічні україно-малоруські поля й розлогі долини, ліси й великі сади, красні діброви й річки, стави й занедбані озера... Бачив я, окрім того, у різних місцях багато людських кісток, сухих і голих — їх покривало саме тільки небо. Я питав тоді себе: "Хто вони?” Надивився я того всього, що кажу, порожнього й мертвого, повболівав серцем і душею — бо ж зробилася пусткою ця красна колись і переповнена всілякими благами земля, частка вітчизни нашої україно-малоруської, і впали у незвідь посельці її, славні предки наші!»

скачать dle 11.0фильмы бесплатно