Зовнішня політика козацької держави: у пошуку союзників
- 25-10-2022, 21:39
- 801
8 Клас , Історія України 8 клас Щупак 2021
§ 25. Зовнішня політика козацької держави: у пошуку союзників
Покажіть на карті (с. 100) держави, з якими межувала Українська козацька держава, створена в ході Національно-визвольної війни.
1. ЗАВДАННЯ Й ЦІЛІ КОЗАЦЬКОЇ ДИПЛОМАТІЇ
Із самого початку повстання і Національно-визвольної війни стало зрозумілим, що без союзників здобути перемогу над Річчю Посполитою, однією з найбільших і найсильніших держав Європи, буде неможливо.
Від початку Національно-визвольної війни перед Б. Хмельницьким постали дві важливі проблеми зовнішньої політики:
1. Отримання військової допомоги. Українська козацька держава мала менші можливості для збройної боротьби, ніж Річ Посполита.
2. Легітимація гетьманської влади в очах інших правителів Європи. Адже в ті часи лише легітимний (законний) правитель мав право на встановлення союзів і політичних угод.
Історичні подробиці
Легітимація влади — це процес набуття владою правової й моральної законності.
На той час у регіоні Центральної і Східної Європи порядок денний встановлювали три великі країни імперського типу: Османська імперія, Московське царство та Річ Посполита.
2. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО І ДУНАЙСЬКІ КНЯЗІВСТВА
Османська імперія домінувала на півдні. Для Української козацької держави союз з османами був вигідним. Султан міг надати війська, економічну допомогу, забезпечити спокій на кордоні й дати титул князя Б. Хмельницькому. Офіційні українсько-османські контакти розпочалися влітку 1648 р. А у 1649-1650 рр. було домовлено про те, що султан стане зверхником Війська Запорозького. Це було закріплено в грудні 1650 р.
Переговори з османами Б. Хмельницький використовував, аби натиснути на московський уряд. У 1655 р. знову відбувся обмін посольствами, проте безрезультатно. Натомість плідними були відносини з васалами османів.
Кримське ханство було першою державою, яка визнала Українську козацьку державу та надала військову допомогу. Усі перемоги Б. Хмельницького в 1648-1653 рр. були здобуті за участі кримського війська. Проте ханство мало свої інтереси. По-перше, Крим перебував у ворожих відносинах з Московською державою. Відповідно хан тиснув на гетьмана щодо організації спільного походу на московські володіння. По-друге, хан не був зацікавлений у цілковитій перемозі Б. Хмельницького. Українсько-московська угода 1654 р. перетворила ханство на ворога Війська Запорозького. Проте кримці весь час намагалися поновити відносини.
Думки істориків
Наталя Яковенко, українська історикиня
Головним приятелем Хмельницького був Іслам-Гірей... В часи Хмельниччини природу своєї схожості розуміли обидві сторони: ...козакам і татарам не можна знизитися до хліборобства, війна для них необхідна. Вигодувані одним степом і звичні до однакового добичницького (козацького) хліба, запорожці без проблем знаходили порозуміння з татарами... Релігійна ж несумісність у моменти, коли на карту ставилося саме життя, важила небагато.
У чому історикиня вбачає передумови для союзницьких відносин між кримськими татарами й українськими козаками?
Молдавське й Волоське князівства посідали не останнє місце в спробах Б. Хмельницького породичатися з представником князівської родини. Відповідно шлюб Тимоша Хмельницького з Розандою Лупул давав цю можливість. Волоське князівство виступало противником посилення українців у Молдові з огляду на ворожнечу з В. Лупулом.
По смерті Т. Хмельницького ці країни перестали відігравати істотну роль у дипломатичних контактах гетьмана. Причому їхні правителі не надали допомоги і польській стороні в 1653 р.
3. ЦЕНТРАЛЬНО-ЗАХІДНА ЄВРОПА
Трансильванське князівство. Восени 1648 р. розпочалися перемовини з трансильванським князем Юрієм Ракоці. Було направлене велике посольство на чолі з генеральним писарем І. Виговським. Головним питанням у відносинах було отримання військової допомоги. Інтенсивність відносин між Військом Запорозьким і Трансильванією змінювалася залежно від перебігу подій Національно-визвольної війни. У 1656 р. сторони підписали союзну угоду про спільні воєнні дії проти Польщі.
Франція вбачала в Речі Посполитій потенційного союзника. Тому французький уряд намагався примирити ворожі сторони і надіслав до гетьмана Б. Хмельницького свого представника. Донесення про Національно-визвольну війну йшли в Париж регулярно. Записки Г. Боплана, П. Шевальє та інших сприяли розширенню знань західних європейців про Україну.
4. БАЛТІЙСЬКІ КРАЇНИ
Швеція була противником Речі Посполитої. Причини ворожнечі полягали в конкуренції за виходи до Балтійського моря і династичні суперечки. Ці обставини визначали шведський напрямок зовнішньої політики Війська Запорозького. Уже у 1650 р. перше українське посольство сягнуло Швеції з пропозицією союзу. У 1654 р. Б. Хмельницький відрядив до короля Швеції Карла X нове посольство з пропозицією утворити антипольський блок з України, Швеції, Трансильванії, Бранденбургу, Молдови і Волощини. Уже в 1655 р. Швеція оголосила Речі Посполитій війну і доволі швидко окупувала більшу частину країни, включно з Варшавою і Краковом. Навіть частина магнатів і литовський гетьман Я. Радзивілл перейшли на бік Карла X. Король повірив, що може посісти польський престол і тому відмовив Б. Хмельницькому в праві на Галичину і частину Волині.
Свідчать документи
З листа Б. Хмельницького до шведського короля Карла Густава
...Як від початку ми підняли зброю проти поляків на захист віри й вольності, так і тепер не перестаємо боротися проти кожного, хто хотів би сісти нам на шию, і, сподіваємося, що сам Всевишній Бог помститься за насильство і знущання над нами... Бажаємо насамперед, щоб ваша найясніша величність знала, що ми з’єднані... з вашою найяснішою величністю не іншим зв’язком, ніж тим, яким ми зобов’язані найсвітлішим воєводам Молдови і найсвітлішому князеві Трансильванії.
Поясніть, про які відносини між гетьманом і королем ідеться в листі.
Бранденбург-Пруссія була пов’язана з Королівством Польським давніми васальними зв’язками. Відповідно тривалий час місцевий правитель Фрідріх-Вільгельм І підтримував польську сторону під час Національно-визвольної війни. Наступ Швеції змінив позицію курфюрста. Він виступив на боці шведів. Відповідно почав шукати додаткових союзників і в 1655 р. спробував встановити відносини з Військом Запорозьким. У червні 1657 р. його посольство прибуло в Чигирин.
Отже, дипломатія Б. Хмельницького охоплювала майже всю Європу. Завдяки вмілій політиці гетьман зміг вивести Українську козацьку державу на європейську політичну арену.
Діємо: практичні завдання
- 1. Прокоментуйте характер взаємин Війська Запорозького (Гетьманщини) із зазначеними державами.
- 2. Як політичні інтереси європейських країн і міжнародні відносини в Європі впливали на події в Україні під час Національно-визвольної війни?
ЗНАЮ МИНУЛЕ || ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ || ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Знаю і систематизую нову інформацію
1. Увідповідніть назви країн і описи їхніх відносин з Українською козацькою державою.
2. Визначте, про які події йдеться в уривку з історичного джерела. Коли відбулися згадані події? Якими були їхні наслідки? «Та на цьому не скінчилися нещастя Ляської землі, бо через рік після перемоги під Берестечком повністю загинуло польське військо від козаків і татар, коли поляки покладалися на мир, укладений у Білій Церкві. Ні гетьман, ні старшина, ні жодна душа пішого війська не врятувалися... Того ж року господарю Василе довелося влаштовувати весілля своєї дочки Розанди з Тимошем, сином козацького гетьмана Хмеля».
Обговорюємо в групі
1. За допомогою вчителя/вчительки і матеріалів параграфа створіть кластер «Зовнішня політика Б. Хмельницького». Визначте у кластері основні й другорядні ланки. Обґрунтуйте, чому ви так вважаєте.
2. Пригадайте, які країни протягом історії були союзниками, а які — ворогами Русі-України. Чи змінилася геополітична ситуація для українських земель у другій половині XVII ст.?
Мислю творчо
1. Уявіть себе представником/представницею посольства однієї з тогочасних держав і спробуйте від імені обраної держави обґрунтувати позицію щодо міжнародних відносин з Українською козацькою державою.
2. Пригадайте, які правителі Русі-України застосовували в зовнішніх відносинах політику шлюбної дипломатії. Проведіть у класі дебати на тему «Шлюбна дипломатія — легке вирішення конфліктів чи нові зобов’язання?».
3. Напишіть есе на тему «Дипломатія Б. Хмельницького як засіб збереження Української козацької держави».
Коментарі (0)