§ 6. РЕЄСТРОВЕ КОЗАЦТВО. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦЬКОГО СТАНУ. КОЗАЦЬКІ ВІЙНИ КІНЦЯ XVI ст.

За цим параграфом ви зможете:

• визначати відмінності між запорозьким і реєстровим козацтвом;

• характеризувати процес становлення козацтва як стану суспільства.

1. Утворення реєстрового козацтва

З кожним роком козацтво ставало чисельнішим і засвідчувало свою здатність бути серйозною перешкодою набігам кримських татар і турків на українські землі. Литовська, а згодом і польська влада виявили зацікавленість у використанні козаків як професійних воїнів.

У 1572 р. за дорученням короля Сигізмунда II Августа було прийнято на державну службу і вписано до спеціального списку-«реєстру» 300 козаків.

Реєстрові козаки, як їх відтоді стали називати, отримували особливі групові права й привілеї. Зокрема, на власну адміністративну владу й козацьке судочинство. Це сприяло виокремленню козацтва з інших верств населення й перетворенню його на новий суспільний стан.

Подальші заходи з визнання українського козацтва як окремого стану здійснив у 1578 р. король Стефан Баторій, який серйозно переймався проблемами військової могутності Речі Посполитої у війні з Московією (у цей час тривала Лівонська війна 1558-1583 рр.). Для війни проти Московської держави він узяв на державну службу вже 500 козаків з річною платою 15 флоринів, визначивши у спеціальній «Постанові щодо низовців» їхні права й обов’язки. Формальним старшим реєстровців було призначено канівського і черкаського старосту, князя Михайла Вишневецького, а його помічником, тобто безпосереднім керівником (поручником або ж гетьманом), — шляхтича Яна Оришовського. Також цим актом Баторій намагався перевести увагу козаків з походів на Молдавію і Крим, які викликали серйозні ускладнення з Османською імперією.

Реєстрові козаки

Яке озброєння реєстрових козаків бачимо на малюнку?

Стефан Баторій під Псковом (худ. Я. Матейко)

Із «Постанови щодо низовців», затвердженої королем Стефаном Баторієм 16 вересня 1578 р.

«...перед тим же паном старостою мають скласти присягу на вірність і йому бути послушними... тобто не мають воювати землі Волоської, не чинити в ній жодних шкод і розрух, а якщо хтось би те чинив, мали б гамувати, хапати і бити як нашого коронного неприятеля. Так само мають триматися щодо Білгорода, Очакова, Тягині, сіл і степів їхніх, аби там шкод жодних не чинили, ані не позволяли чинити; цареві кримському, його землям, людям, улусам, степам щодо челяді, худоби і всілякої речі не мають чинити шкоди, бо цар з татарами зобов’язався служити нам проти неприятелів коронних, однак мають давати нам знати про царських людей; взагалі будуть поступати відповідно до наших наказів»

1. Які обов’язки мали виконувати реєстрові козаки на державній службі? 2. Які факти свідчать, що влада Речі Посполитої намагалася використати реєстровців проти козаків Запорозької Січі?

Реєстрові козаки звільнялися від сплати податків і виконання всіх повинностей, крім обов’язкової військової служби на власні кошти. За свою службу вони отримували право володіти землею, яку могли передавати у спадок. Замість місцевої влади вони підпорядковувалися гетьману і старшині, яких обирали на козацькій раді.

Військо козаків-реєстровців дістало назву «Його Королівської Милості Запорозького Війська» або «Військо низовиків». Резиденцією реєстровців стало місто Трахтемирів поблизу Канева. Як символ незалежності від державного війська козаки одержали від Стефана Баторія власні прапор і печатку.

У походах Стефана Баторія 1578-1582 рр. реально взяло участь близько 5 тисяч козаків. Вони зарекомендували себе з кращого боку, і реєстр було збільшено з 500 до 600.

Загострення відносин з Османською імперією змусило сейм Речі Посполитої знову згадати про реєстровців, і в 1590 р. реєстр було збільшено до 1000 козаків. їх планували використати «для вгамування свавілля українського», тобто припинення козацьких походів у володіння османів. Проте такі плани виявилися нереальними.

Фактично з реєстрових і нереєстрових козаків сформувалася одна військово-політична організація — Військо Запорозьке. Козаки спільно виступали в морські походи, боролися за розширення козацьких прав і захищали права православних.

Коли і з якою метою було створено реєстрове козацтво?

2. Козацькі війни кінця XVI ст.

Наприкінці XVI ст. на українських землях загострилися соціальні суперечності. Сейми Речі Посполитої в цей час дозволили королю роздавати на «вічність» польській шляхті «українські пустки» у Придніпров’ї, причому не тільки незаймані, а й заселені селянами та козаками землі. Вільними вважалися також ті терени, на володіння якими дрібна українська шляхта не змогла навести достатньо доказів.

Військо Запорозьке мало клейноди — спеціальні військові знаки, регалії та атрибути. За часів Стефана Баторія ними були прапор, печатка, булава та бунчук. Прапор (хоругву) Війська Запорозького завжди носив хорунжий попереду війська, поруч із гетьманом. Печаткою Війська Запорозького розпоряджався суддя. На ній був зображений козак у гостроверхій шапці й жупані, із шаблею, порохівницею на боці та мушкетом на лівому плечі. Ознакою влади гетьмана була булава.

Гетьманові надавався також бунчук — палиця завдовжки 2-2,5 м із кулею або вістрям угорі, під яким прикріплювалися китиці чи волосся з кінського або телячого хвоста. Він указував місце перебування гетьмана під час бою. Згодом кожен полк також отримав свої прапор і печатку, а ознакою влади полковника стала невелика бойова булава — пірнач (шестопер).

Назвіть основні клейноди Війська Запорозького.

Селяни втрачали свою особисту свободу й закріпачувалися. Влада Речі Посполитої намагалася взяти під контроль українське козацтво й не бажала рахуватися з його становими інтересами. Усе це спричинило в 90-х рр. XVI ст. на українських землях спалах перших повстань або козацьких війн.

У серпні 1591 р. підняв на повстання козаків-реєстровців гетьман Криштоф Косинський. Він вирішив скористатися невдоволенням козаків, які не отримали обіцяної платні від польської влади, для того щоб помститися українським магнатам Янушу Острозькому й Олександру Вишневецькому, які відібрали в нього маєток.

Виступ К. Косинського підтримало чимало незадоволених, і впродовж 1592 р. повстання охопило Київське, Брацлавське й частково Подільське воєводства. На території, звільненій від польської влади, він запроваджував козацькі порядки. Це збентежило польський уряд, за наказом якого було зібрано для боротьби з повстанцями велике військо, очолюване київським воєводою Костянтином-Василем Острозьким.

У вирішальній битві 23-31 січня 1593 р. під селищем П’ятка на Житомирщині повстанці зазнали поразки й відступили на Запорожжя. Навесні 1593 р. Косинський вирушив із Томаківської Січі, щоб продовжити боротьбу, але під Черкасами загинув. Повстанці, втративши свого очільника, були розбиті надвірними військами черкаського старости.

К. Косинський

Пам’ятник повстанцям К.Косинського у Білій Церкв

Придушивши виступ К. Косинського, польська влада не зробила нічого для розв’язання проблем, які його викликали, що й обумовило початок нового повстання під проводом Северина (Семерія) Наливайка. Передували повстанським діям походи С. Наливайка в Молдавію, які викликали невдоволення польської влади. У липні 1594 р., зібравши кількатисячний загін охочих козаків, він став громити шляхетські маєтки на Поділлі й закликав запорожців підтримати його. До повсталих приєднався загін запорозьких козаків, очолюваних гетьманом Григорієм Лободою. У жовтні 1594 р. повстання охопило всю Брацлавщину, Київщину й Волинь. Повстанське військо налічувало 12 тис. козаків. Підтримка населення обумовлювала можливість тривалої боротьби повстанців. Козацько-селянське військо, яке налічувало 12 тис. осіб, здобуло Гусятин, Бар, Канів, Луцьк та інші міста. Повстанський рух перекинувся на Білорусь.

Боротьба під проводом С. Наливайка істотно відрізнялася від попередніх повстань не тільки масштабами, а й соціальною базою. Щоб розширити територію повстання, козацькі ватажки поділили сили й рушили в різні частини Польсько-Литовської держави. Навесні 1595 року повстанці на чолі із С. Наливайком повели наступ на Луцьк, а потім повернули на Могилів, щоб підняти білоруське й польське селянство.

Другий загін під проводом Григорія Лободи та Матвія Шаули пішов на південь Наддніпрянщини, щоб очистити його від панів, а потім і далі на північ по Дніпру — на з’єднання із С. Наливайком. Такий широкий розмах повстання загрожував самому існуванню Речі Посполитої.

С. Наливайко

Польський король знову оголосив про набір посполитого — шляхетського ополчення. Стати на чолі каральної експедиції проти повстанців доручено Станіславу Жолкевському. Він намагався розбити козацькі сили поодинці. Водночас підтримував таємне листування з різними козацькими керівниками про припинення воєнних дій та ізоляцію С. Наливайка.

Козацьким загонам усе ж таки вдалося з’єднатися, але перед потужнішою силою шляхетського війська вони відступили.

Щоб урятувати жінок, дітей і старих, які перебували в козацькому таборі, С. Наливайко вирішив вийти на Лівобережжя й шукати захисту на території Московської держави. Проте під Лубнами польська кіннота відрізала повстанцям шлях до відступу. Оточені в урочищі Солониця, козаки й селяни приготувалися до оборони. Повстанці оточили свій табір возами в чотири ряди, побудували вал, викопали рів, на висотах поставили гармати.

Кілька разів поляки безуспішно штурмували козацькі укріплення. Вночі повстанці робили сміливі вилазки, внаслідок яких польські вояки зазнавали великих утрат. Облога табору тривала два тижні (травень-червень 1596 року). Становище і козаків, і шляхти було вкрай важким. Не стало їжі, фуражу, повстанці були відрізані від води.

Тоді С. Жолкевський вдався до хитрощів. Два дні важкі польські гармати обстрілювали табір повстанців, призводячи до великих жертв, а потім поляки розпочали переговори, обіцяючи повсталим амністію.

У таборі козаків почався розкол. Козаки схопили й стратили гетьмана Г. Лободу, який хотів знайти порозуміння з ворогом, але й прибічники Г. Лободи не залишилися в боргу — вони підступно захопили поранених С. Наливайка та М. Шаулу й видали їх шляхті.

Станіслав Жолкевський не дотримав свого лицарського слова, і за його наказом більшість учасників повстання, які були в таборі, перебито. С. Наливайка та ще шістьох керівників повстання відправили до Варшави, де у 1597 р. після жорстоких тортур їх стратили. За одними даними, Северинові Наливайку відрубали голову, після чого він був четвертований, а шматки його тіла порозвішували по всьому місту, за іншими — він був спалений живцем.

Взяття Луцького замку С. Наливайком (худ. Б. Карабулін)

Козацький табір на р. Солониці

Якою була мета козацьких повстань?

3. Спроба ліквідації реєстрового козацтва та його відновлення

Козацькі війни 1591-1596 рр. призвели до ліквідації згідно з сеймовою постановою реєстрового війська. Разом з тим, король Сигізмунд III не наважився вжити суворих заходів щодо козаків, окрім їхніх ватажків, адже запорожці фактично охороняли все південне прикордоння Речі Посполитої. Відповідно й козаки виправдовували свою боротьбу проти татар, зокрема, й далекі морські та сухопутні походи, «служінням польському королю».

Зрештою, нові війни Речі Посполитої потребували професійного війська. У 1601 р. сейм скасував заборони і відновив усі раніше надані реєстровцям привілеї. У козацтва починалася «героїчна доба».

Чому польська влада не мала сталої позиції щодо реєстрового козацтва?

ВИСНОВКИ

Утворення реєстрового козацтва стало поштовхом до оформлення козаків у новий стан українського суспільства зі своїми правами, привілеями й обов’язками.

Козацькі війни кінця XVI ст. мали характер боротьби козацтва за свої станові інтереси. Гасел звільнення українського народу й захисту його національно-релігійних прав не висувалося. Проте вони сприяли набуттю козацтвом досвіду повстанської боротьби й управління великими територіями.

ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ

1. Хто такі реєстрові козаки? Що зумовило їх появу?

2. Які факти свідчать про те, що виникнення реєстрових козаків сприяло перетворенню козацтва на окремий стан українського суспільства?

3. Якими були причини козацьких війн кінця XVI ст.?

4. Хто очолив повстання козаків у 1591 р.? Що стало приводом до нього?

5. Назвіть дату повстання С. Наливайка. Які терени воно охопило?

6. Чому покарання козаків були відносно незначними за повстання XVI ст.?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно