Культурно-освітнє життя. Острозька академія, братські школи, єзуїтські колегії. Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Іван Федоров
- 27-09-2022, 14:06
- 494
8 Клас , Історія України 8 клас Сорочинська, Гісем
§ 8. КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЄ ЖИТТЯ. ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ, БРАТСЬКІ ШКОЛИ, ЄЗУЇТСЬКІ КОЛЕГІЇ. ПЕРЕСОПНИЦЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ. КНИГОВИДАННЯ. ІВАН ФЕДОРОВ
За цим параграфом ви зможете:
• характеризувати культурно-освітнє життя українських земель XVI ст.;
• визначати історичне значення Пересопницького Євангелія, роль Івана Федорова у розвитку книгодрукування на українських землях.
1. Умови розвитку української культури в XVI ст.
XVI ст. характеризується подальшим розвитком української культури. Проте умови, у яких він відбувався, були досить складними. Головною передумовою розвитку культури будь-якого народу є наявність власної держави. На жаль, відсутність державності в українців у цей період спричинила залежність розвитку культури від політики урядів країн, у складі яких перебували українські землі.
Внаслідок Люблінської унії 1569 р. у межах однієї держави опинилося більшість українських земель. Це, з одного боку, сприяло їх культурному зближенню, а з другого — спричинило процеси полонізації та окатоличення українців. Важливе місце в культурному розвиткові цього періоду належало церкві. Криза православної церкви і втрати нею свого привілейованого становища у суспільстві негативно позначилося на розвитку української культури. Також мала свій вплив на розвиток культури боротьба різних станів українського суспільства за свої національні й релігійні права.
У XVI ст. українська культура зазнавала впливу культурно-ідеологічних течій, що панували в цей час у Європі. Із заходу на схід українськими землями поширювалися західноєвропейські культурні впливи, пов’язані з Відродженням (Ренесансом), Реформацією та Контрреформацією. Українські культурні діячі, сприймаючи нові європейські ідеї цієї доби, шукали в них шляхи розв’язання тогочасних проблем своєї Батьківщини.
Які зовнішні чинники впливали на розвиток української культури в XVI ст.?
2. Розвиток української мови
У XVI ст. писемну мову українців і білорусів називали «руською». У Великому князівстві Литовському вона мала статус офіційної. Нею були написані Литовські статути, велося діловодство в судах і державних установах тощо.
У текстах багатьох тогочасних документів дослідники визначають вплив усної народної мови. Вважається, що в XVI ст. у руській мові під впливом усного народного мовлення з’являються риси української літературної мови.
Однією з перших книг, перекладених із церковнослов’янської тогочасною українською мовою, було, як ви вже знаєте, Пересопницьке Євангеліє, написане в монастирі в селі Пересопниця на Рівненщині. Багатьох дослідників цієї унікальної пам’ятки вражають талант і сміливість його перекладачів — архімандрита Пересопницького монастиря Григорія і сина священнослужителя з міста Сянок Михайла Василевича. Вони не просто замінювали слова церковнослов’янської мови або неслов’янського походження на зрозумілі тогочасним українцям розмовні, а й наводили їх тлумачення та добирали синоніми.
Дещо пізніше з’являються інші переклади релігійних текстів українською мовою — Крехівський «Апостол» (60-ті рр. XVI ст.), Волинське Євангеліє (1572 р.) тощо.
Яка книга є пам’яткою, що свідчить про розвиток української мови в XVI ст.?
3. Освіта
У XVI ст. на українських землях, як і в попередні часи, при церквах і монастирях діяли початкові школи. Дяки, які вчителювали там, навчали дітей читання й письма церковнослов’янською мовою, арифметики й співу. Великі православні школи існували на Волині (у Заблудові, Острозі, Володимирі-Волинському), в Києві, при Михайлівському Золотоверхому монастирі і у Львові. Згодом виникають школи у Смотричі на Поділлі (1579), у Білостоці (1581) і в Холмі (1582).
Діти заможних верств суспільства мали можливість здобути домашню освіту. З допомогою вчителів-бакалаврів, окрім читання, письма й арифметики, вони вивчали латинську та грецьку мови, основи філософії.
У 70-х рр. XVI ст. на українських землях відбувалося становлення закладів середньої освіти. У Європі в цей час виникали середні школи, де навчали латинської мови і «семи вільних наук» — граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музики. В Україні освітніми закладами такого типу стали слов’яно-греко-латинські школи.
Першу таку школу відкрив князь К.-В. Острозький у своєму замку близько 1578 р. Утримувалася вона на кошти князя. Острозький також відкрив у своєму замку друкарню, організував науковий гурток і започаткував вивчення у цій школі основ філософії. Це означало, що Острозька школа, крім середньої, давала початки вищої освіти. Також за підтримки князя запрошені ним українські та грецькі філологи й богослови готували переклад Біблії церковнослов’янською мовою для подальшого друку. Створений князем К.-В. Острозьким освітній, науковий і видавничий осередок сучасники з повагою називали академією.
Де і коли була заснована перша слов’яно-греко-латинська школа на українських землях?
Слов’яно-греко-латинські школи засновували також православні братства. Перша така школа на українських землях, як ви вже знаєте, була створена 1585 р. при Львівському братстві.
«Апостол» І. Федорова
Острозький замок (сучасний вигляд)
Братська школа
Водночас із братськими (православними) школами на українських землях виникають єзуїтські (католицькі), протестантські, а після Берестейської унії й уніатські (греко-католицькі) школи. Всі вони надавали середню освіту й заразом сприяли поширенню впливу своїх церков в Україні. Особливо вирізнялися єзуїтські колегіуми. Вони прославилися хорошими педагогами, зразково організованим навчанням, гарними бурсами для учнів і, разом з тим, вихованням у фанатично католицькому дусі.
Що сприяло розвитку шкільної освіти на українських землях?
4. Літописання, література і книговидання
У XVI ст. на українських землях продовжувалася традиція створення літописів. У короткому Київському літописі описано події, що відбувалися у 862- 1515 рр. Давня історія Русі подана в ньому на основі київського і галицько-волинського літописання ХІ-ХІІІ ст., а період 1491-1516 рр., що вирізняється докладністю і точністю датування, — очима очевидця, який, імовірно, жив на Волині.
Із «порядку шкільного» — статуту Львівської братської школи 1587 р.
Багатий над убогим у школі нічим вищий не може бути, лише наукою самою... Навчати і любити дітей дидаскл (викладач) повинен усіх однаково — як синів багатих, так і сиріт убогих, так і тих, які на вулицях просять харчів, як того, хто має більше чи менше здібностей, — але, навчаючи, не надавати переваги одному проти другого.
Учитель повинен кожного разу пильнувати: коли б котрого отрока не було, повинен за ним послати й довідатися про причину, чому не прийшов... Зранку, відразу після молитви, кожен повинен відповідати, що він учора вивчив, і показати своє письмо, яке підготував удома.
Після обіду хлопці повинні самі писати на таблицях завдання, які дав їм учитель, окрім малих, для яких повинен писати сам учитель, а вивчивши у школі, повинні одне одного запитувати важкі слова, тобто диспутувати, а йдучи додому, вірш повторити, щоб, прийшовши зі школи додому, діти могли перед своїми рідними... прочитати з поясненням те, що вивчили у школі; а що вчили того дня, повинні вдома ввечері написати і зранку принести до школи, показати своєму вчителеві...
1. Як, відповідно до статуту, відбувався процес навчання? 2. Чи можна стверджувати, що статут сприяв утвердженню принципів справедливості й відповідальності у шкільному житті? Чому?
Сторінка короткого Київського літопису
Сторінки «Букваря» І. Федорова
Події на українських землях згадуються в білоруських (західноруських) літописах. У літописі, створеному в містечку Баркулабово біля Орші, описано події з 1563 по 1608 рр. У ньому розповідається про козацьке повстання під проводом С. Наливайка, боротьбу між православними і прихильниками унії на українських та білоруських землях.
У літературі, крім полемічної літератури (ознайомитеся з нею в §9), розвивалися інші жанри. Під впливом західноєвропейського Відродження поширюється новолатинська поезія. Її представники дотримувалися ідеалів гуманізму, часто зверталися до образів античності, писали свої твори латиною. Одним із кращих творів цього жанру є написана в 1584 р. поетом Себастіаном Кльоновичем поема «Роксоланія». У ній змальовано побут і звичаї українського селянства, описано природу України, Львів, Київ та інші міста, наведено зразки українського фольклору латиною.
У XVI ст. успішно розвивалося книговидання. Значний внесок у його становлення зробив московський першодрукар Іван Федоров (Федорович).
Переїхавши до Львова, він видав за кошти Львівського братства в 1574 р. свої перші книги в Україні — «Апостол» і «Буквар». «Буквар» став першим шкільним підручником на українських землях.
Особливо плідною була діяльність І. Федорова в Острозі, куди його запросив працювати князь К.-В. Острозький.
Складіть розповідь за малюнком: Іван Федоров показує Костянтинові-Василеві Острозькому перший примірник надрукованої Острозької Біблії
Пам’ятник І. Федорову у Львові
У 1581 р. він надрукував тут Острозьку біблію — перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою.
Окрім Острозької, до великих друкарень належала друкарня Львівського братства, що розпочала свою роботу в 1586 р. Її було створено на основі друкарні І. Федорова, викупленої братством після смерті друкаря.
До кінця століття на українських землях уже діяло декілька десятків друкарень.
Які книги були надруковані Іваном Федоровим?
Яку назву мав перший шкільний друкований підручник на українських землях?
ВИСНОВКИ
Великий вплив на умови розвитку української культури в XVI ст. мали політичні чинники.
У XVI ст. на основі писемної руської мови українців і білорусів під впливом усного мовлення формувалася українська літературна мова.
У другій половині XVI ст. на українських землях сформувався новий тип навчальних закладів — слов’яно-греко-латинська школа, що відповідала тогочасним освітнім потребам і сприяла підвищенню рівня освіти в Україні.
Розвиток книговидання на українських землях сприяв поширенню освіти, допомагав православним українцям протидіяти полонізації та окатоличенню.
ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ
1. Які європейські культурно-ідеологічні течії впливали на розвиток української культури в XVI ст.?
2. Як називали в XVI ст. писемну мову українців і білорусів?
3. Які форми здобуття освіти існували в Україні в XVI ст.? Коли було створено першу братську школу на українських землях? Який навчальний заклад тих часів в Україні давав початки вищої освіти?
4. Які літописи розповідають про події XVI ст. в Україні?
5. Яке значення, на вашу думку, відігравав культурно-освітній центр, створений князем К.-В. Острозьким?
6. Якими були здобутки українського книговидання в XVI ст.? Коли було надруковано Острозьку Біблію?
Коментарі (0)