§ 28. ПИЛИП ОРЛИК І ЙОГО КОНСТИТУЦІЯ. ЛІКВІДАЦІЯ КОЗАЦТВА НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ

За цим параграфом ви зможете:

• схарактеризувати гетьманство П. Орлика та його Конституцію;

• з’ясувати, як було остаточно ліквідовано козацтво на Правобережжі.

1. Гетьман Пилип Орлик. Конституція П. Орлика. Ліквідація козацького устрою на Правобережжі

16 квітня 1710 р. під Бендерами відбулася козацька рада. Новим гетьманом було обрано найближчого сподвижника Івана Мазепи генерального писаря його уряду Пилипа Орлика (1672-1742). Він очолив першу українську політичну еміграцію у Західній Європі й уряд в екзилі (еміграції).

Під час козацької ради 16 квітня було схвалено написаний ним документ «Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького» (пізніше цей документ отримав назву «Конституція Пилипа Орлика»). Це була угода між старшиною і запорозькими козаками, з одного боку, та гетьманом — з другого.

Уперше новообраний гетьман укладав зі своїми виборцями офіційну угоду, де чітко зазначалися умови, за яких він отримував владу.

Таким чином, проголосивши фактично республіканський політичний устрій Української держави, «Конституція Пилипа Орлика» стала зразком тогочасної політичної думки не тільки в Україні, а й загалом у Європі.

Конституція обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу — Генеральної Ради. У ній були закладені підвалини принципу розподілу законодавчої, виконавчої та судової влади, впроваджувалася виборність посад.

Остання сторінка «Конституції...» з підписом. П. Орлика

Пилип Орлик

Пилип Орлик походив з давнього чеського роду. Його батько загинув у війні з Туреччиною. Навчався Орлик спочатку в єзуїтській колеги у Вільно, а потім у Києво-Могилянському колегіумі. Був освіченою людиною, знав кілька європейських мов. Обіймав посади в Генеральній військовій канцелярії, згодом став генеральним військовим писарем і найближчим радником гетьмана І. Мазепи.

Документ складався зі вступу й 16 статей. У ньому проголошувалася незалежність України від Московії та Речі Посполитої; обґрунтовувалася протекція шведського короля та союз із Кримським ханством; територія України визначалася Зборівським договором 1649 р.; козакам поверталися їхні традиційні території в Подніпров’ї; при гетьманові утворювалася Генеральна рада із законодавчою владою, яка складалася з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та з делегатів від запорожців; справи про кривду гетьманову та провини старшини розглядав генеральний суд, до якого гетьман не мав права втручатися; державна скарбниця і майно підпорядковувалися генеральному підскарбію; встановлювалася виборність полковників, сотників із наступним їх затвердженням гетьманом; гетьман мав захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.

Зміст документа відповідав інтересам козацької старшини, яка завдяки послабленню гетьманської влади отримала можливість більшої участі в державному управлінні. Конституція Пилипа Орлика до 1714 р. діяла на тій частині Правобережної України, де зберігався військово-територіальний полковий устрій.

1. Коли була прийнята Конституція П. Орлика? 2. Які її основні положення?

2. Похід Пилипа Орлика на Правобережжя. Московсько-турецька війна

Подальші дії П. Орлика були спрямовані на створення коаліції, для звільнення України з-під московської влади. Він уклав угоду з кримським ханом Девлет-Гіреєм, шведським королем Карлом XII, прибічниками поваленого польського короля Станіслава Лещинського. Угоди передбачали спільне визволення Гетьманщини й Слобожанщини. До цієї коаліції приєдналася Туреччина, яка 20 листопада 1710 р. оголосила війну Московії. За спільним планом союзників передбачалося здійснити військову експедицію з метою звільнення Правобережної України.

На початку 1711 р. хан із 40-тисячною ордою та 2 тисячами запорожців вирушив на Слобідську Україну. Не досягнувши там воєнного успіху, він із 12-ма тисячами захоплених бранців повернувся у Крим. Тим часом Орлик із 5-ма тисячами запорожців, 20-30-тисячною татарською ордою і загоном поляків рушив на Правобережжя. Він здобув Немирів, Брацлав, Вінницю і взяв в облогу Білу Церкву. До нього приєдналося близько 11 тисяч місцевих козаків на чолі з Самусем. Однак, коли прийшла звістка про наближення московських військ, татари припинили облогу і розпочали брати ясир (10 тисяч мешканців). Місцеві козаки залишили гетьмана і кинулися рятувати своїх близьких. З Орликом мало хто залишився, він був змушений припинити похід і з невеликим загоном прибічників повернувся до Бендер. Козаки Самуся відмовилися відступати і продовжили боротьбу. Вирішальна битва з російськими і польськими військами відбулася при обороні Богуслава.

«...Але коли деякі Гетьмани Війська Запорозького узурпували владу, порушуючи всіляке природне право й рівність, вони на власний розсуд встановили такий закон: «Я так хочу, я так велю». Через таке деспотичне право (завдяки) некомпетентності гетьманського правління на батьківщині і у Війську Запорозькому виникли численні безпорядки, порушення законів і вольностей, громадські утиски, насильницьке розміщення військових постоїв, зневажливе ставлення до старшин, полковників та знатних козаків... Якщо у діях Ясновельможного гетьмана буде помічено щось несумісне з правами та вольностями, шкідливе та некорисне для Вітчизни, тоді Генеральна старшина, полковники і генеральні радники будуть уповноважені вільними голосами чи приватно або, якщо виникне така необхідність, й публічно на раді висловити Його Вельможності докір щодо порушення прав та вольностей без осудження та найменшої образи високої регіментарської честі. На ті докори Ясновельможний гетьман не має ображатися та мститися, а навпаки, намагатися виправити недоладності». (зі ст. VI Конституції Пилипа Орлика)

1. З якою метою було ухвалено документ? 2. На яких засадах формувалися органи влади? 3. Як розподілялася влада згідно з Конституцією? 4. Як аргументувалася потреба обмеження влади гетьмана?

Петро І використав похід П.Орлика як привід для початку війни проти Османської імперії влітку 1711 року. Московська армія вирушила до Молдавії, де її володар підняв антитурецьке повстання.

8-9 липня 1711 р. відбулася вирішальна битва біля р. Прут. Армія Петра І була оточена турецьким військом, і їй загрожувала капітуляція. Петро І вирвався з оточення лише завдяки підкупу та великим політичним поступкам.

За Прутським мирним договором 1711 р., московська сторона повертала Туреччині Азов, знищувала свої фортеці, нещодавно збудовані на Запорожжі, і зобов’язувалася не втручатися у проблеми Речі Посполитої.

Окремий пункт стосувався українських земель, від яких Росія повинна була відмовитися і повернути під протекторат Кримського ханства та Туреччини. Проте його сформулювали дуже нечітко і було незрозуміло, чи йдеться про Запорожжя, Правобережжя, чи про всю Гетьманщину.

Росія зволікала з виконанням умов договору. Зрештою, наприкінці 1711 р. Туреччина висунула московській стороні вимогу передати всю Наддніпрянську Україну з Києвом під її протекторат відповідно до умов Прутського миру. Московія відмовилася це зробити. У результаті переговорів було досягнуто домовленості, що московити відмовляються від Правобережжя (крім Києва з околицями) і західної частини Запорожжя (землі на правому березі Дніпра з Кодаком), а турки — не висувають претензій на інші запорозькі землі та Лівобережну Україну. Ці домовленості були зафіксовані в московсько-турецькому договорі, підписаному в квітні 1712 р., та Адріанопольському договорі 1713 р.

Розуміючи, що Правобережжя втрачене, царський уряд аж до 1714 р. «зганяв» населення на Лівобережжя, щоб позбавити П. Орлика будь-якої підтримки.

1. Коли гетьман П.Орлик здійснив похід на Правобережжя? 2. На яку державу покладав надії П.Орлик у боротьбі за звільнення України?

3. Ліквідація козацького устрою на Правобережжі. Спроба Пилипа Орлика створити антимосковську коаліцію

Після підписання миру між Москвою та Стамбулом Україна залишалася знову розділеною. Влада ж Орлика над Правобережною Україною, отримана згідно із султанським указом, була нетривалою. У квітні 1714 р. між Туреччиною й Польщею було укладено договір, за яким Правобережна Україна залишалася за Польщею. Таким чином, гетьманство П. Орлика на українських землях скінчилося.

Тим часом у 1712 р. польський сейм ухвалив рішення про скасування полкового устрою на Правобережжі. У 1714 р. московські війська передали полякам Білу Церкву, а залишки правобережних полків переправилися на лівий берег Дніпра. Польща остаточно відновила свою владу на Правобережжі. Проте ці землі не стали «пусткою». Уже з 1720-х рр. почалося їх інтенсивне заселення і відродження. Проте цього разу козацтво вже не відігравало вирішальну роль у цьому процесі.

У червні 1714 р. Орлик виїхав із Бендер у подорож до країн Європи, де намагався створити нову антимосковську коаліцію.

На запрошення Карла XII Пилип Орлик зі своїми прибічниками прибув до Швеції. У 1720 р. перебрався до Німеччини, а згодом до Франції. Однак політичної підтримки своїх планів у правителів європейських держав не знайшов.

Після підписання російсько-шведського Ніштадтського мирного договору 1721 р. на перебування українських політичних емігрантів в усіх європейських столицях дивилися як на небажане. До того ж на П. Орлика полювали російські шпигуни, які намагалися його вбити.

У 1722 р. Орлик був змушений переїхати на територію Туреччини. Всі його дипломатичні зусилля зі створення антимосковської коаліції виявилися марними.

Коли було ліквідовано козацький устрій на Правобережжі?

ВИСНОВКИ

Після поразки виступу гетьмана І. Мазепи козаки, які опинилися в еміграції, в 1710 р. обрали собі гетьманом П.Орлика.

Вступаючи на посаду, П. Орлик підписав з козаками договір, який увійшов історію як «Конституція П.Орлика». Вона стала першою у сучасному розумінні конституцією.

Конституція обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу — Генеральної ради. У ній були закладені основи принципу розподілу законодавчої, виконавчої та судової влади, впроваджувалася виборність посад.

Спираючись на підтримку Османської імперії, П.Орлик спробував утвердити свою владу на українських землях. Проте відновлення козацької держави не входило в плани тодішніх європейських володарів. Завдяки діяльності П.Орлика в тамтешніх дипломатичних колах стали краще уявляти трудноті політичної ситуації на українських землях і прагнення українців.

Ще однією сумною подією стала остаточна ліквідація козацтва на Правобережжі у 1714 р.

ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ

1. З якою метою П. Орлик запропонував козацтву «Пакти і конституції...»?

2. Чому походи П. Орлика в Україну зазнали поразки?

3. Якими були наслідки для України Прутського походу Потри І?

4. Чому у Правобережній Україні було ліквідовано козацький устрій?

5. Складіть історичний портрет П. Орлика.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно