§ 34. ЛІКВІДАЦІЯ ГЕТЬМАНСТВА В УКРАЇНІ

1. ЯК ГЕТЬМАНУВАВ КИРИЛО РОЗУМОВСЬКИЙ

Схарактеризуйте діяльність Розумовського як гетьмана України.

У 1750 р., під час правління дочки Петра І Єлизавети, було надано дозвіл на обрання нового гетьмана. Ним став брат фаворита імператриці Олексія Розумовського — Кирило Розумовський.

Кирило Григорович Розумовський — останній гетьман України (1750—1764)

Народився в селі Лемеші на Чернігівщині, у козацькій сім’ї.

У 14 років потрапив до царського палацу завдяки братові Олексію, який дбав про його навчання. Кирило був високоосвіченою людиною (навчався в Німеччині), володів кількома іноземними мовами.

У 17 років став графом Російської імперії, у 18-річному віці призначений президентом Імператорської Академії наук. Одружився з родичкою імператриці Єлизавети І — графинею Катериною Наришкіною. У лютому 1750 р. проголошений гетьманом України. Після ліквідації гетьманства був у складі Державної ради, згодом залишив державні справи. Помер у 1803 р. в Батурині.

Церемонія обрання гетьмана проводилася у Глухові урочисто, але не відповідала козацьким традиціям і більше нагадувала масштабну театралізовану виставу з розписаними царськими чиновниками ролями.

Ставши гетьманом, Кирило Розумовський домігся підпорядкування собі Запорожжя, а згодом Києва. Він дістав право самостійно призначати полковників та роздавати землі. Відновив традицію скликання старшинських рад, які набули значення станово-представницького органу. Почалося відновлення Батурина, який знову став гетьманською резиденцією.

Гетьманський будинок у Батурині споруджений у стилі західноєвропейських королівських палаців, а навколо нього було розбито парк. У Глухові з’явились італійська опера, кав'ярні, французькі пансіони. Місто прикрашалося гарними будівлями, серед яких вирізнявся величезний будинок Генеральної канцелярії. У Глухові й Батурині збудовано цегельні заводи, парусна фабрика в Почепі, суконні фабрики в Нових Млинах і Батурині, миловарна й дзеркальна фабрики, кінний завод. Продаж продукції цих підприємств приносив прибуток гетьману понад 100 тис. руб. на рік.

Спираючись на текст та ілюстрації, поясніть, які заходи здійснив Кирило Розумовський на початку свого гетьманування?

1 — палац Розумовського в Батурині;

2 — інтер'єр палацу;

3 — Воскресенська церква — місце поховання Розумовського

Незважаючи на значний вплив гетьмана та його брата при петербурзькому дворі, активність Розумовського занепокоїла російську верхівку. Імперська влада ухвалила низку указів, що обмежували владу гетьмана. До нього було приставлено радника. Кирило Розумовський утратив право призначати полковників і міг лише пропонувати кандидатів. Гетьмана зобов’язали звітувати про власні прибутки й видатки, ліквідувати митні кордони між Україною та Росією, скасувати мито на ввезення російських товарів. У відповідь на клопотання відновити самостійні зовнішньополітичні відносини Гетьманщини Розумовський дістав відмову.

Ці обмеження не зупинили реформ гетьмана. Протягом 1760—1763 рр. провадилася судова реформа. Вищою судовою інстанцією став Генеральний суд, у складі якого, крім двох генеральних суддів, були виборні особи (по одній від полку). Суддів обирала старшина.

Кирило Розумовський здійснив зміни в армії та освіті. Так, усі козаки відтепер мали однакове озброєння (рушниця, шабля, спис) та уніформу — синій мундир із червоним коміром, білі штани й різнокольорові шапки. Упорядковувалася і вдосконалювалася артилерія. В усіх полках відкривалися школи для навчання козацьких дітей.

Дещо непослідовною була соціальна політика гетьмана. Він пороздавав старшині чимало сіл та містечок і видав універсал про заборону залежним селянам переходити від одного пана до іншого. Водночас він ініціював імператорський указ про заборону перетворювати козаків на хлопів.

Більшу частину часу Кирило Розумовський проводив у Санкт-Петербурзі. За його відсутності Україною управляла старшина, яка, подібно до Польщі, перетворилася на спадкову земельну шляхту.

Коли до влади в Російській імперії прийшла Катерина II, Кирило Розумовський повернувся в Україну. Він зібрав у Глухові старшинську раду, де було ухвалено петицію до імператриці з проханням відновити права Гетьманщини. Проте у Петербурзі це було розцінено як прагнення відділитись від Росії. Розлючена Катерина II запропонувала йому добровільно зректися булави. Як компенсацію він отримав чин генерал-фельдмаршала і низку нових маєтностей. У 1764 р. вийшов царський указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні.

У наступні роки Кирило Розумовський проживав у російській столиці або за кордоном. Згодом повернувся до Батурина, де й помер у 1803 р.

Чи збігаються характеристики істориків діяльності останнього гетьмана України Кирила Розумовського? Яку з цих точок зору поділяєте ви? Чому? Можливо, ви маєте власну точку зору, аргументуйте її.

Історик Михайло Грушевський про гетьмана

Новий гетьман був чужим для України. Він виріс у Петербурзі, мав зв’язки з петербурзьким панством. В Україні Розумовський нудився, держав себе не як товариш старшини, а ніби володар. Завів у своїй глухівській резиденції двір на взірець петербурзького. В справи українські не дуже мішався, і Україною правила старшина, зносячись безпосередньо з російським правительством...

Історик Іван Крип’якевич про гетьмана

Він був з козачого роду, але хлопцем дістався на царський двір до Петербурга, вчився у вищих школах, їздив по чужих краях. Розумовський відрізнявся від давніх гетьманів. Закинув українське вбрання, носив одежу на французький лад. Але в його грудях билося українське серце. Гетьман займався справами України, завів нові порядки в судах і в війську, пильнував добробут краю, прикрашував Україну новими будовами. Думав зробити гетьманство спадщинним у своєму роді і тим укріпити самостійність Української держави.

2. КОЛИ І НАВІЩО БУЛО СТВОРЕНО ДРУГУ МАЛОРОСІЙСЬКУ КОЛЕГІЮ

Яку діяльність проводи в Петро Рум’янцев в Україні? Якими були її наслідки?

Російська влада послідовно знищувала українську автономію. Зокрема, було скасовано слобідські козацькі полки і замість них створено полки гусарські. Слобідським старшинам, які переходили на службу в гусарські полки, надавали російські армійські чини. Територія Слобожанщини ввійшла до новоствореної Слобідсько-Української губернії з центром у Харкові.

Водночас запроваджувалася нова форма правління Гетьманщиною. Влада переходила до рук малоросійського генерал-губернатора, а також до Другої Малоросійської колегії, що діяла у 1764—1786 рр.

Як у документі Катерина II пояснює відставку Кирила Розумовського? Чи можна довіряти цьому поясненню? Яким визначався склад Малоросійської колегії і хто мав її очолити?

З указу Катерини II про ліквідацію гетьманства та утворення Малоросійської колегії (1764 р.)

Після звільнення графа Розумовського, на його прохання, з чину гетьманського наказуємо... створити Малоросійську колегію, у якій бути головним графу Рум'янцеву і з ним чотирьом великоросійським членам... на останні ж дві вакансії... представити малоросійських чиновників... Нижчих канцелярських службовців вибрати графу Рум’янцеву на свій розсуд.

...Наділяємо цих малоросійських чинів зрівнюванням у класах з великоросійськими чинами, а саме: генерального обозного Кочубея — генерал-майорським, генерального писаря Тиранського — чином статського радника, генерального осавула Журавку і хорунжого Апостола — полковницькими.

...Головному малоросійському командирові мати такі права, як генерал-губернатору і президенту Малоросійської колегії для... підтримування в народі порядку, безпеки і виконання законів.

У секретній інструкції Петру Рум’янцеву щодо управління краєм Катерина II радила: знищити залишки української автономії; закріпачити селян; здійснювати пильний нагляд за розвитком економіки; збільшувати збір податків. Для виконання цих наказів йому рекомендували діяти обережно, «щоб не викликати ненависті до росіян», «уміло вивертатися» та водночас «мати і вовчі зуби, і лисячий хвіст». Пропонували переконувати українських селян у тому, що погіршення їхнього становища є наслідком відсталості «малоросійських звичаїв». Щодо козацької старшини Рум’янцеву рекомендували вживати надійний метод «батога і пряника» — жорстоко карати за будь-яке прагнення до автономії і водночас пропонувати привабливі урядові посади.

Таким чином російська влада послідовно ліквідувала залишки гетьманського управління.

Проаналізуйте кожний із напрямів політики колегії. На що була спрямована діяльність П. Рум'янцева? Обґрунтуйте свою думку.

Основні заходи Другої Малоросійської колегії:

— ліквідовано органи гетьманського управління — Генеральну військову канцелярію, Генеральний військовий суд;

— проведено перепис населення і господарств;

— замінено натуральні повинності селян грошовим податком; введено подушне оподаткування; обмежено селянські переходи (внаслідок російська скарбниця збирала втроє більше грошей);

— створено поштову службу;

— ліквідовано козацькі суди. У судочинстві застосовували норми російського законодавства;

— ліквідовано виборність нижчої козацької старшини;

— збільшено кількість козацького війська (козакам заборонили ставати селянами чи міщанами);

— гетьманські клейноди відправлено до Петербурга.

3. ЯК ВІДБУВАЛАСЯ ЛІКВІДАЦІЯ ЗАЛИШКІВ ГЕТЬМАНСЬКОГО УСТРОЮ В УКРАЇНІ

Складіть ланцюжок історичних подій, що відображає ліквідацію залишків гетьманського устрою в Україні.

У 1781 р. в Лівобережній Україні сформовано три намісництва — Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське (згодом об’єднані в Малоросійське генерал-губернаторство). Намісництва ділилися на повіти. У губернських центрах і повітових містах створювалися російські адміністративні та судові установи.

Покажіть на картах 5, 6 територіальні зміни, які відбулися внаслідок ліквідацїї козацького адміністративно-територіального устрою на Лівобережній Україні та Слобожанщині.

У 1783 р. Катерина II своїм указом заборонила переходи селян на Лівобережжі та Слобожанщині, остаточно їх закріпачивши.

Як у документі Катерина II пояснює необхідність закріпачення селян? Чи згодні ви з її твердженням? Як ви ставитесь до кріпацтва як явища?

З указу Катерини II про остаточне закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні

Для повного одержання казенних прибутків у намісництвах Київському, Чернігівському і Новгород-Сіверському, щоб запобігти втечам й обтяженню поміщиків та інших сільських жителів, кожному з поселян залишитися на своєму місці і при своєму званні, де він записаний останньою ревізією. На випадок же втеч діяти за державними постановами.

Ми визнали за необхідне вчинити однакове розпорядження і щодо тих повітів, із яких складалися колишня Слобідська Українська губернія і які тепер увійшли до складу Харківського і частково Курського і Воронезького намісництва.

Сталися зміни й в українській армії: замість козацьких і компанійських полків формувалися кінні полки на кшталт російських. Строк служби в них становив шість років. Козацька старшина одержувала офіцерські звання, а козаки перетворювалися на державних селян.

У 1785 р. вийшла «Жалувана грамота дворянству», підписана Катериною II, за якою всі дворянські права та привілеї поширювалися на українську старшину. Це змінило соціальну структуру українського суспільства.

Як змінилася соціальна структура українського суспільства у II половині XVIII ст. порівняно із періодом Гетьманщини? Чому? Які були наслідки політики Катерини II для України?

Соціальна структура Лівобережної України (1795 р.)

Перевірте засвоєне на уроці

1. Коли було відновлено гетьманство в Україні? Хто був останнім гетьманом?

2. Назвіть реформи, здійснені гетьманом Кирилом Розумовським.

3. Хто очолював Другу Малоросійську колегію? Які заходи були нею здійснені?

4. Коли було ліквідовано автономний статус Слобожанщини?

5. Чим було зумовлено стримування реформаторської активності останнього гетьмана?

6. Як ви вважаєте, чи могла Україна вибороти незалежність за правління Кирила Розумовського?

7. Чим обернулася для українського народу ліквідація автономії Гетьманщини і Слобожанщини?

8. У чому полягає значення Гетьманщини для історії України?

9. З'ясуйте причини ліквідації гетьманства.

Домашнє завдання

1. Розгляньте сучасний малюнок, присвячений Кирилу Розумовському. Чи відображає він, на вашу думку, його діяльність? Чому? Чи додали б ви ще якісь зображення? Які саме?

2. Подумайте, чи можна суть політики Катерини II висловити її фразою: «Коли в Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все, щоб стерти з пам'яті їх та їхню добу»? Викладіть свою позицію, скориставшись методом «ПРЕС».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно