Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний

§14. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний

Упродовж уроку порівняйте методи і результати діяльності П. Сагайдачного і С. Наливайка

Проти кого були спрямовані морські походи козаків?

Хто очолював похід на Кафу?

Якими були основні прийоми ведення бою козаками?

1. Петро Конашевич-Сагайдачний — воїн і політик Зверніть увагу — це важливо!

Новий злет могутності козацтва пов'язаний з ім’ям славетного гетьмана Петра Сагайдачного (справжнє його прізвище Конашевич, а Сагайдачний від «сагайдак» - колчан зі стрілами та луком). Перша згадка про його гетьманування припадає на 1606 р. Сагайдачний дбав про те, щоб кожен козак, який ішов у бій, мав шаблю, рушницю і решту необхідного кожен підрозділ: чайка, курінь, полк або інший окремий підрозділ - декілька гармат з порохом та ядрами. Сагайдачний у козацькому війську проводив навчання і підтримував сувору дисципліну, а в бою намагався діяти несподівано для ворога, більше атакувати, аніж захищатися.

За час гетьманування Сагайдачного Річ Посполита двічі намагалася взяти козаків під свій контроль, відсилаючи для цього коронні війська. Назустріч їм виходило козацьке військо. Завдяки дипломатичному хисту гетьмана кожного разу укладали угоди: Вільшанську 1617 р., Роставицьку 1619 р. Вони передбачали зменшення кількості козацтва, заборону морських походів та інші обмеження. Але після підписання угод коронне військо йшло з України, а неофіційними володарями краю і надалі залишалися козаки.

Через таку «угодовську» політику гетьмана запорозькі козаки декілька разів знімали Сагайдачного з гетьманства, але згодом знову обирали, через його неабиякий хист полководця. Король і сейм неодноразово дорікали йому за самовільні морські походи і грозили покараннями, але розуміли, що він єдиний, хто може миром залагоджувати стосунки козаків із Річчю Посполитою. У підсумку П. К.-Сагайдачний став найвпливовішою людиною українських прикордонних воєводств і 1618 р. з Військом Запорозьким увійшов до Європейської ліги для боротьби з Османською імперією.

1. Які заходи П. Сагайдачного сприяли зміцненню козацького війська?

2. Яким чином П. Сагайдачний утримував рівновагу між козаками й Річчю Посполитою?

3. Чому П.К.-Сагайдачний став найвливовішим на українському прикордонні?

Дослідник про Сагайдачного і обмеження козацьких прав згідно Роставицької угоди 1619 р.

Михайло Грушевський (український історик)

Нема сумніву, що козацька старшина, поступаючись вимогам уряду та його чорній невдячності супроти козацького війська, мала надію, що й цим разом обставини незадовго розвіють всі обмеження, покладені на козаччину останньою комісією... Сагайдачний, щоправда, їздив на Низ і палив козацькі чайки - так, принаймні, доносив... (королівським урядникам), але не перший це раз уже палено ті чайки, а вони все далі зіставалися.

1. Поміркуйте. Чому король вимагав, щоб козаки попалили свої чайки?

2. Зверніть увагу на рік укладання Роставицької угоди та порівняйте цей документ із текстом, поданим нижче і виділеним коричневим кольором. Чому дослідник говорить про чорну невдячність уряду Речі Посполитої?

3. Яка подія відбулася в Києві 1620 р.?

Хрест, пожертвуваний П. Сагайдачним Богоявленській церкві братського монастиря в Києві

Попрацюйте з картою «Походи П. К.-Сагайдачного 1618 та 1621 рр.»

1. Які українські землі за Деулінським перемир’ям відійшли під владу Речі Посполитої?

2. Похід на Москву 1618 р.

Зверніть увагу — це важливо!

Тим часом продовжувалися польсько-московські війни. 1617 р. королевич Владислав вирушив на Москву, але дійшовши туди, опинився в складній ситуації. В зв’язку із тим король вчергове звернувся по допомогу до козаків, погоджуючись на їх вимоги про свободу православного віросповідання, збільшення реєстрового козацького війська, визнання Річчю Посполитою адміністративної й судової автономії козацтва. Отож, влітку 1618 р. Петро Сагайдачний із двадцятитисячним козацьким військом вирушив у похід.

Йдучи на Москву через Чернігово-Сіверщину, козаки брали під свій контроль міста, що були в них на дорозі, а коли підійшли під Москву, також робили сміливі рейди ближчими і дальшими укріпленими містами. І хоча перший штурм Москви виявився невдалим, наляканий таким розвитком подій московський уряд погодився заради миру поступитися Речі Посполитій Смоленською і Чернігово-Сіверською землями. Це було засвідчено в Деулінському перемир’ї, підписаному 1 грудня 1618 р. на 14 з половиною років.

Похід 1618 р. ще більше зміцнив позиції П. Сагайдачного в Україні. Він цим скористався, щоб захистити рідну віру. 1620 р., незважаючи на заборони і погрози короля, гетьман запросив до Києва Єрусалимського патріарха Феофана і забезпечував йому захист, коли він вперше після 1596 р. висвячував нового православного митрополита та єпископів. Король так і не наважився застосувати проти гетьмана та його козаків своє військо.

1. На яких умовах козаки вирушили у Московський похід 1618 р.?

2. Що передбачало Деулінське перемир’я 1618 р.?

3. Коли єрусалимський патріах Феофан відновив православну ієрархію в Україні?

3. Хотинська війна 1621 р.

Зверніть увагу — це важливо!

Турецький султан Осман II через постійні козацькі напади і намагання Польщі взяти під свій контроль Валахію та Молдавію (відшукайте на карті) вирішив поневолити Україну та Польщу і заразом знищити козаків. 1620 р. його війська у битві під Цецорою розгромили десятитисячну польську армію на чолі із коронним гетьманом Станіславом Жолкевським. А 1621 р. султан, зібравши величезне військо (від 100 до 250 тисяч), рушив до Хотинської фортеці, де стояло лише 35-тисячне військо Речі Посполитої.

Оскільки, з одного боку, нависла велика загроза не тільки над Польщею, але й над Україною, а з іншого - королівський уряд не полишав спроб обмежити козацькі вольності й утискав православну церкву, козаки провели протягом 5—7 червня 1621 р. велику раду в урочищі Суха Діброва (нині Черкаська область). У ній взяли участь і реєстрові, і низові козаки, а також православне духовенство на чолі з митрополитом Иовом Борецьким (це вперше київський митрополит долучився до козацької ради). Рада постановила взяти участь у війні, але за це домагатися від короля затвердження нового православного митрополита і його єпископів, визнання козацьких прав, збільшення козацького реєстру. Польський король дав надію козацьким послам, що виконає їх умови.

Хотинська війна тривала з 2 до 28 вересня 1621 р. 40-тисячне козацьке військо на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним з’єдналося під Хотином із 35-тисячним коронним військом на чолі з Каролем Ходкевичем лише за день до першого турецького штурму. Турки прагнули перш за все знищити козаків і спрямовували на них більшість своїх головних ударів. Та козаки протягом місяця не тільки успішно відбили всі ворожі атаки і вдало контратакували, але и постійними вилазками примушували османів боятися ночі в своєму ж таборі. Через безуспішні атаки і великі втрати султан був змушений погодитися на мирну угоду. У підсумку завдяки тісній співпраці козаків із коронним військом вдалося відвернути загрозу турецького поневолення, між країнами зберігалися старі кордони «як до війни», ворогуючі сторони зобов’язувалися не нападати одна на одну. Так 1621 р. було розвіяно міф про непереможність турецької армії, а слава про козацьку доблесть розійшлася далеко за межі країни.

1. Якими були причини Хотинської війни?

2. Чому в урочищі Суха Діброва зібралася козацька рада? Назвіть її дату та рішення.

3. Коли відбулася Хотинська війна? Назвіть її наслідки?

Дослідник про перемовини козацьких представників: П. Сагайдачного та Й. Курцевича (настоятеля Трахтемирівського монастиря) з королем перед Хотинською війною.

Михайло Грушевський (український історик)

Король на ... домагання (козаків) відповів досить стримано і не чітко ... (так що) поміж українців прийнято було за факт, що король пообіцяв (затвердити православних ієрархів). А поміж католиків ходила та мова, ... що король обіцяв швидше дати корону собі відібрати, ніж дозволити схизматику (православному) засісти на митрополії київській. Кожен міг тішитися по-своєму.

1. Хто очолював козацьке посольство до короля?

2. Поміркуйте. Чому король уникнув прямої відповіді козакам?

Дослідник про третій великий штурм козацького табору.

Михайло Грушевський (український історик)

Але ще більша битва відбулася третього дня (4 вересня), коли турецьке військо ударило ще сильніше, всіма силами, і знов особливо на козаків. Сам султан виїхав придивлятися турецьким тріумфам. Але цим разом козаки не тільки відбилися, але, вийшовши з табору, перейшли в атаку і, підтримані поляками, збили турків з позицій, понищили їм гармати, ... (полонили) кілька значних персон, і одного пашу Сагайдачний Ходкевичу в дарунок прислав. На турків такий страх це все нагнало, що збиралися тікати, і про султана оповідали, що плакав зі злості...

Сигізмунд III в головному уборі

Іменний меч Петра Конашевича-Сагайдачного

Примітка. Турецька армія загалом провела 9 великих штурмів, і всі вони були невдалими. Натомість козаки провели цілий ряд нічних вилазок і лише одна була невдалою.

Хотинська фортеця

1. Поміркуйте. Якої тактики дотримувався П. Сагайдачний, щоб досягнути перемоги над турками: атакувальної, контратакувальної чи оборонної?

Герб Петра К.- Сагайдачного

Сучасник про роль козаків у Хотинській війні 1621 р.

З хроніки XVII ст.

Ці козаки кожного благословенного дня стикалися з невірними і давали їм битву, перемагали їх і не допустили знищення поляків. Якби не було козаків, Бог один знає, поляки були б переможені протягом 3-4 днів.

Особистість.

Петро Сагайдачний (близько 1577—1622)

Ім’я (повне). Петро Кононович Конашевич-Сагаидачнии. Отримав прізвисько Сагаидачнии від козаків за вправну стрільбу з лука.

Народження. Народився близько 1577 р. в с. Кульчиці (нині Симбірський р-н, Львівської обл.).

Походження. Конашевичі-Попелі - українські православні шляхтичі з Галичини.

Освіта. Острозька академія. Під час навчання в академії написав полемічний твір «Пояснення про унію».

Початкові умови формування особистості. На межі 80- 90-х рр. XVI ст., коли П. Конашевич навчався в Острозі, місто було твердинею православ’я і союзником українського козацтва. Атмосфера Острога, насичена релігійно-патріотичними і прокозацькими настроями, стала вагомим чинником формування особистості майбутнього гетьмана.

Ключові події життя.

Взяття Кафи. Гравюра з «Віршів на жалісний потреб.», 1622 р.

Наприкінці XVI ст. пішов на Запорожжя, де швидко здобув авторитет завдяки особистій хоробрості та таланту полководця. У 1606 р. припадає перша згадка про гетьманування Сагайдачного. з 1616 р. - гетьман реєстрового і низового козацтва (з перервами по кілька місяців у 1617, 1619, 1621 р.). Керівник більшості морських і суходільних походів. Вдосконалив козацьке військо. Уклав з польським урядом 1617 р.

Вільшанську і 1619 р. Роставицьку угоди. 1618 р. посприяв підписанню Деулінського перемир’я.

Для утворення антитурецької коаліції вів перемовини із перським шахом Абасом І Великим і грузинським володарем Мегрелії (Гурії).

1620 р. посприяв відновленню вищої православної церковної ієрархії та вступив з усім Військом Запорозьким до Київського братства.

1621 р. зажив безсмертної слави під Хотином, але отримав важке поранення отруєною стрілою в руку. Декілька місяців хворів, а перед смертю заповів своє майно на потреби Київського братства та Львівської братської школи. 1622 р. помер у Києві. Був похований у Богоявленському соборі Київського Братського монастиря.

Наслідки діяльності. Завдяки діяльності П. К.-... було звільнено тисячі українських ... ; покращено озброєння, дисципліну і загалом боєздатність

... війська; зміцнено його позиції в городовій Україні. Завдяки вперше після 1596 р. було висвячено православного ... та є.в; Чернігово-Сіверщину об’єднано з рештою ... земель; захищено Україну та від турецького поневолення.

1. Усно заповніть пропуски у підрубриці «Наслідки діяльності».

2. Що сприяло піднесенню авторитета П.К.-Сагайдачного у козацькому середовищі?

Детальніше про...

поховання Петра Конашевича-Сагайдачного

Смерть Петра Конашевича-Сагайдачного стала трагедією для сучасників. У Києві зібрався велелюдний похорон. Студенти Київської братської школи читали над його могилою «Вірші на жалісний погреб знатного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного». Ці вірші написав ректор школи Касіян Сакович. Вони були надруковані з декількома гравюрами. Так 1622 р. було створено один з перших світських поетичних творів із портретом-гравюрою. Практично і своїм життям, і навіть своєю смертю Петро Сагайдачний достойно спричинився справі утвердження українського народу.

Петро Конашевич-Сагайдачний, Гравюра з «Віршів на жалісний погреб...», 1622 р.

Коли в Україні під Хотином вирішувалося питання про межі мусульманського і християнського світів у Європі,...

у Німеччині в ході Тридцятилітньої війни за визначення меж між католицьким і протестантським світами оголосила про саморозпуск «Протестантська ліга».

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними.

- 1616 р. - взяття козаками Сагайдачного м. Кафи.

- 1618 р. - московський похід П. Сагайдачного. Деулінське перемир’я.

- 1620 р. — Цецорська битва.

- 5-7 червня 1621 р. - козацька рада в Сухій Діброві.

- 2-28 вересня 1621 р. - Хотинська війна.

2. Хто вперше взяв участь у козацькій раді в урочищі Суха Діброва.? Коли відбулася рада?

3. Підготуйте історичну довідку «Хотинська війна 1621 р., її причини, перебіг та наслідки».

4. Обґрунтовано підтримайте або заперечте думку: «Гетьман Сагайдачний (1616-1622 рр.) - це козак на службі інтересів польського короля».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно