§ 7. Православна церква в першій половині XVII ст.

1. Становище православної церкви після церковних соборів у Бересті

Берестейська унія фактично розділила Київську митрополію і призвела до утворення двох церков - греко-католицької та православної. Остання була напівлегальною, її не визнавали ані уряд, ані католицька церква. Проте вірною їй залишалася більшість українського населення. Розгорнулася боротьба за відновлення прав утискуваної церкви, до якої долучилися представники всіх верств українського суспільства. Очолили боротьбу братства за широкої підтримки українського козацтва. Значні повноваження мали Львівське Успенське, Луцьке Хрестовоздвиженське та Київське Богоявленське братства, наділені правом ставропігії, що мало надзвичайне значення для збереження православної церкви. Після Берестейської унії більшість єпископів стали уніатами, вірність православ’ю зберегли тільки два: львівський - Гедеон Балабан та перемишльський - Михайло Копистенський. Після їхньої смерті єдиним православним єпископом залишався Єремія Тисаровський, який спромігся обійняти Львівську кафедру, запевнивши короля, що він - уніат. Зі смертю Єремії польський уряд міг оголосити православну церкву неіснуючою, скориставшись відсутністю єпископів.

Єпископ Гедеон Балабан. Гравюра XVI-XVII ст.

Перетворення братств на потужну силу, здатну боротися за православну віру, відбувалося поступово. На початку XVII ст. братства були впливовими організаціями, які мали право пильнувати за дотриманням священниками церковних приписів, вказувати священнослужителям, кого з парафіян відлучати від церкви тощо. Їхньою діяльністю опікувалися запорожці, яких було чимало поміж братчиків. Козаки підтримували братства й православну церкву не лише коштами, а й військовою силою. Наприклад, 1610 р. православне духовенство Києва звернулося до козаків із проханням покласти край сваволі священників-уніатів, які не дозволяли православним служити в Софійському соборі.

За підтримки козацтва та меценатки Єлизавети (Галшки) Гулевичівни, яка заповіла на заснування монастиря та школи власні маєтності, у 1615 р. в Києві постав Богоявленський монастир. Наступного року при монастирі було засноване Богоявленське братство. Особливої сили й політичної ваги братству надав вступ до нього гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного з усім Військом Запорозьким. Завдяки цьому братство перетворилося на могутній осередок національно-визвольного й культурного руху. Цей акт засвідчив, що козацтво брало православну віру під свій захист та опіку. Саме за ініціативи братства та сприяння козацтва у 1620 р. було поновлено вищу православну церковну ієрархію.

Галшка Гулевичівна. Художник В. Кравченко. 1997 р.

Роздивіться портрет Єлизавети (Галшки) Гулевичівни й дайте відповіді на запитання. 1. Які зображення становлять тло, що на ньому намальовано постать меценатки? Чому? 2. Які алегоричні образи використано в картині?

2. Відновлення вищої православної ієрархії

Загрозливе становище православної церкви спонукало до рішучих дій. Серед української православної верхівки виникла ідея відновити ієрархію без згоди Речі Посполитої. Підтримав ідею П. Конашевич-Сагайдачний. Разом із козаками він скористався подорожжю з Москви Патріарха Єрусалимського Феофана ІІІ, влаштувавши пишну зустріч. Патріарх об’їхав навколишні монастирі. У Києво-Печерському монастирі скликали з’їзд, учасники якого звернулися до Феофана з проханням висвятити православних ієрархів. Проте патріарх вагався, і лише у жовтні 1620 р. таємно висвятив на Київську митрополію Йова Борецького, на Полоцьку архієпископію - Мелетія Смотрицького та ще кількох православних ієрархів. Таємне висвячення митрополита не вирішувало проблеми відновлення православної ієрархії. За тогочасними законами лише король міг затвердити ієрархів на їхніх посадах. Проте польська влада була невдоволена такими діями й розгорнула репресії проти православних.

Ознайомтеся з текстом джерела й дайте відповіді на запитання. 1. За яких обставин було написано твір? Про які утиски йдеться в документі? 2. Чому українці прагнули відродити вищу православну ієрархію? 3. Чому противники відродження ієрархії звинувачували православну церкву в заколоті та бунтарстві?

«Упродовж останніх двадцяти п’яти літ нам не вдається досягти справедливості святої й забезпечити мир релігії нашій від тих великих насильств, утисків і правопорушень, які над нами чиняться. Що далі, то гірші й тяжчі переслідування, зловмисні обвинувачення та обмови доводиться нам зносити від противників наших... Не є гріхом, не є зневаженням прав, не є образою королівської гідності, не є ані заколотом, ані повстанням, не є бунтом, не є зневаженням зверхності, не є криміналом, не є шпигунством, ані зрадою, ані змовою з ворогами коронними, що ми, за поміччю Духа Святого, маємо посвячених митрополита й єпископів».

Й. Борецький. «Протестація». 28 квітня 1621 р.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Йов Борецький. Художник Г. Зорик. 2011 р.

Йов Борецький (?-1631) - церковний, політичний та освітній діяч. Освіту здобув у Львівській братській школі, пізніше був її ректором. Один з ініціаторів утворення Київської братської школи, її перший ректор. Очолив Київську митрополію після відновлення православної ієрархії. Автор низки релігійних та полемічних творів. Підтримував тісні зв’язки з гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним, за що зажив слави «козацького митрополита». Робив спроби примирити православних та уніатів.

Великі надії у справі відродження православної церкви митрополит Й. Борецький покладав на освіту й книговидання. Як організатор і покровитель Київської братської школи, підтримував її власним коштом. Він згуртував навколо себе талановитих учених, письменників, просвітителів, зокрема Петра Могилу, Лаврентія Зизанія, Єлисея Плетенецького. Близькими сподвижниками митрополита були козацькі керманичі Петро Конашевич-Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Оліфер Голуб.

3. Легалізація православної церкви. Заходи митрополита Петра Могили для впорядкування церковного життя

Для Й. Борецького визнання православної ієрархії стало справою всього життя. Розгорнулася бурхлива і тривала сеймова боротьба, сповнена гострих баталій оборонців та противників відновленої ієрархії. На боці противників був і сам король Сигізмунд ІІІ. Довершити справу визнання ієрархії вдалося Петру Могилі вже за наступного короля - Владислава IV.

Обраний у 1632 р. новий польський король підписав «Пункти для заспокоєння руського народу», за якими українцям та білорусам повертали втрачені після Берестейської унії права: за православними визнавали право обирати свого митрополита і єпископів, визначали умови розв’язання суперечок між православними та греко-католиками стосовно церков і земель тощо. Було визнано право обирати чотирьох православних єпископів - львівського, перемишльського, луцького і мстиславського. Незабаром наступника Й. Борецького Ісайю Копинського, якого не визнавала влада, було усунуто, а митрополитом обрано П. Могилу.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Петро Могила. Невідомий художник. Перша половина XVIII ст.

Петро Могила (1596-1647) народився в сім’ї молдовського господаря Симеона та угорської князівни Маргарет. Навчався у Львівській братській школі та Замойській академії, слухав лекції в університетах Західної Європи. Служив у польському війську, брав участь у битві під Хотином (1621). Згодом постригся в ченці. З 1627 р. - архімандрит Києво-Печерського монастиря, у 1632-1647 рр. - митрополит Київський і Галицький. Активний борець з уніатством. Добився в польського короля легалізації православної церкви в Україні. За його участю створено Київський колегіум. Канонізований православною церквою України.

Новий глава православної церкви рішуче заходився оновлювати церковне життя.

Собор Святої Софії у Києві після реставрації П. Могили. Художник А. ван Вестерфельд. 1651 р.

Поліпшенню становища церкви, за задумом П. Могили, мало сприяти налагодження суворої дисципліни серед священників і ченців. Було, зокрема, запроваджено постійний нагляд за духовенством, за порядком богослужінь тощо. До обов’язків священника додавалося проголошення по неділях і святах виховних проповідей для парафіян. Серйозною перешкодою для підвищення авторитету церкви було право магнатів втручатися в церковні справи на території своїх маєтків. П. Могила докладав зусиль, щоб обмежити це право. Прагнув він також піднести й роль митрополита. Було створено і схвалено всіма патріархами «Православне сповідання віри» - стислий виклад головних положень православ’я.

Заходи митрополита передбачали збільшення кількості й оновлення змісту церковних книжок. Основним осередком книговидання стала друкарня Києво-Печерського монастиря. У 1646 р. у ній було видано надзвичайно важливу богослужбову книгу, автором якої був П. Могила, - «Требник». У ньому містилися тексти молитов і священнодійств, що стосуються здійснення священником таїнств і певних богослужінь: хрещень, молебнів, відспівування померлих, освячення житла, плодів тощо - тобто треб. У творі П. Могила вживає багато українських слів, а окремі частини «Требника» написано книжною українською мовою. Це сприяло українізації богослужіння, а сама служба ставала зрозумілішою для простолюду.

Портрет Петра Могили на фресці церкви Спаса на Берестові в Києві

Клопотаннями П. Могили церкві повертали майно й землі. Митрополит опікувався відновленням духовних святинь православ’я: було реставровано Софійський собор, Десятинну церкву, церкву Спаса на Берестові, Михайлівський собор Видубицького монастиря та багато інших. За його часів було наведено лад у печерах Києво-Печерського монастиря та канонізовано його угодників.

Для розв’язання поточних проблем єпархій та митрополії було відновлено традицію скликання соборів. Суперечності між духовенством мала вирішувати спеціально створена церковна судова установа - митрополича консисторія.

Діяльність П. Могили стала визначальною для подальшого розвитку церковного, культурного, національного та суспільного життя нашого народу. Цей період увійшов в історію під назвою Могилянська доба.

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Які заходи передували утвердженню П. Могили на митрополичій кафедрі? 2. Доведіть, що П. Могила одразу проявив себе як владний і рішучий ієрарх церкви. 3. Як би ви сприйняли приїзд митрополита, мешкаючи в тогочасному Києві?

«Могила був обережнійший. Він теж мусів здобути силоміць свою катедральну церкву - св. Софію, що була в руках уніатів. Але се зробили його люде наперед, а Могила приїхав на готове. Се було в звичаях того часу, і серед православних тільки збільшило славу Могили як чоловіка, що вміє сильно постояти за добро православної церкви, і за се пробачили йому навіть суворе поступованнє з попереднім митрополитом Копинським, що не хотів добровільно уступитися перед Могилою, вважаючи його лядським прислужником. Та мусів.

Кияне, духовенство, доохрестна шляхта українська радісно вітали Могилу стрічами, промовами, віршами й школярськими ораціями. В його особі святкували свою першу національну побіду по стількох літах смутку, неволі й пониження».

М. Грушевський.

«Ілюстрована історія України»

ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ ЩОДО ЗАПРОПОНОВАНИХ ТВЕРДЖЕНЬ

• Після Берестейської унії православна церква опинилася поза законом і могла припинити існування. Активну роль у збереженні православ’я відігравали братства, до яких на початку XVII ст. приєдналося українське козацтво.
• Відновлення православної ієрархії відбулося завдяки рішучим діям православної еліти, підтримці козацтва та перебуванню в Києві Патріарха Єрусалимського.
• Діяльність П. Могили стала важливою віхою розвитку не лише православної церкви, а й української культури. Вона сприяла формуванню національної свідомості українського суспільства, визріванню в його надрах ідей боротьби проти іноземного й релігійного гноблення.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

► Затвердження польським сеймом «Пунктів для заспокоєння руського народу» ► початок діяльності Богоявленського братства у Києві ► обрання православним митрополитом Й. Борецького.

2. Складіть речення, використовуючи зазначені терміни, поняття, назви.

Православні єпископи; Берестейська унія; братства; «Пункти для заспокоєння руського народу»; «Требник».

3. Дайте відповіді на запитання.

► Що визначало становище православної церкви після Берестейської унії? ► Коли та за яких обставин було відновлено вищу православну ієрархію? ► Які події сприяли узаконенню існування православної церкви? ► До яких заходів вдався П. Могила задля оновлення церковного життя?

4. Визначте, чи є істинною думка, висловлена українським ученим та єпископом Іваном Огієнком.

«Золотою добою української культури, нерозривно пов’язаної з духовним життям, було XVII ст. Київ став центром української науки. Без сумніву, велика заслуга тут була самого Петра Могили, його соратників та учнів».

5. Порівняйте становище православної та греко-католицької церков (за матеріалом попереднього параграфа), визначте спільне та відмінне. Про що свідчить таке становище?

6. У 1623 р. посол на сейм, православний український шляхтич Лаврентій Деревинський, покидаючи засідання, сказав митрополиту Й. В. Рутському: «Бачимо, що ми нічого не д осягнемо проти вас за життя короля, але під час безкоролів’я ми вже всіма силами п овстанемо проти вас».

Чи справдилися слова посла? Доведіть свою думку.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 8 клас Власов, Панарін 2021", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)