1. Причини козацьких повстань

Зростання козацького стану непокоїло уряд Речі Посполитої. Проте зашкодити цьому влада не могла. Поширення фільварків та кріпацтва посилило соціальну напруженість і збільшило кількість селян-утікачів на Запорожжя. Натомість постійні військові походи козаків швидко робили із селян вправних воїнів, здатних протидіяти утискам з боку польського уряду.

Покозаченню і зростанню чисельності запорожців сприяла також і непослідовна політика Речі Посполитої. Зазвичай на війну запрошували більше козаків, ніж було у реєстрі, обіцяючи різні винагороди. Після завершення військових дій не лише не давали обіцяного, але й примушували запорожців відмовитися від козакування. Відтак декларовані права козаків часто зводила нанівець практика тогочасного життя. Через брак грошей у казні платню за службу не лише затримували, а й почасти не виплачували.

Стосунки між владою і козаками особливо загострилися наприкінці XVI століття. В 1590 році польський сейм виніс дві ухвали щодо козацтва. В першій йшлося про збільшення козацького реєстру на випадок війни з Османською імперією. Друга ухвала — «Про порядок щодо низовців і України» — мала на меті упокорити козацтво. Згідно з цим документом, встановлювали суворий контроль за набором реєстровців, призначенням козацької старшини зі шляхти. Нереєстровців зобов’язали залишити Дніпровий Низ. Їм заборонили постачати зброю, продовольство, порох. За окремою ухвалою того ж сейму, король Сигізмунд III мав право роздавати «пустки» за Білою Церквою, зокрема і землі, які здавна колонізували уходники та запорожці. Такі заходи посилили незадоволення серед козацтва і призвели до відкритої непокори, яка вилилась у повстання.

• 1. Які фактори посилили втечі селян на Запорожжя?
• 2. У чому проявилася непослідовна політика Речі Посполитої щодо козаків?
• 3. Які ухвали прийняв польський сейм у 1590 році? Що вони передбачали?

2. Повстання під орудою Криштофа Косинського

До вибуху загального невдоволення призвів конфлікт між одним із козацьких ватажків Криштофом Косинським та білоцерківським старостою князем Янушем Острозьким. Князь силоміць приєднав до староства маєток Рокитно, наданий Криштофу Косинському за службу сеймовою ухвалою 1590 року. Обурений такими діями, Косинський на чолі загону козаків у грудні 1591 року захопив Білу Церкву. Так розпочалося повстання.

Криштоф Косинський, Поштова марка. 2010 рік

1. Скориставшись пошуковиком, дізнайтесь, як називається спеціальна історична дисципліна, що вивчає історію поштових марок.

Тривалий час влада не протидіяла козакам, вважаючи цю боротьбу приватною справою князів Острозьких. Проте згодом надала їм військову підтримку. В лютому 1593 року козаки програли бій під П’яткою (нині Чуднівський район Житомирської області). Повстанці зобов’язалися повернути захоплену раніше зброю, відступити за пороги, відрахувати з війська усіх княжих слуг, що примкнули до повстання, і надалі служити князям Острозьким.

Навесні 1593 року Криштоф Косинський спробував поновити повстання. На цей раз об’єктом козацьких претензій став черкаський староста князь Олександр Вишневецький, який брав участь у королівському війську в битві під П’яткою. В сутичці біля міста Черкаси загинув Криштоф Косинський. Однак наступні успішні дії козаків змусили князя піти на поступки. За угодою, козаки отримали право вільно виходити на Запорожжя; учасникам повстання 1591-1593 років гарантували амністію; Олександр Вишневецький мав повернути захоплене майно і коней. Такі рішення фактично перекреслювали сеймові ухвали 1590 року.

• 1. Назвіть передумови повстання Криштофа Косинського.
• 2. На яких умовах повстанці капітулювали в лютому 1593 року?
• 3. Що передбачала угода між запорожцями та князем Олександром Вишневецьким?

3. Повстання 1594-1596 років та його результати

Чергове загострення стосунків між козаками і владою знову призвело до повстання. Йому передувала війна між Священною Римською та Османською імперіями, розпочата в 1593 році. На допомогу османському війську султан готував похід загонів кримських татар. Порубіжні українські землі опинилися в зоні цього походу. Захистити їх від нападу ординців уряд Речі Посполитої не міг. Тому він розпочав мобілізацію добровольців. Один із таких загонів очолив Северин Наливайко. Прагнучи запобігти нападам кримських татар, козаки здійснили кілька успішних походів на Молдову, васала султана. Але ситуацією скористався польський уряд, посадивши на молдовський престол свого ставленика Єремію Могилу. Новий правитель визнав протекторат польського короля і залагодив конфлікт між Річчю Посполитою та Османською імперією. Козакам заборонили здійснювати походи на молдовську територію. Таке рішення вони сприйняли як обмеження своїх прав і повстали. Одночасно діяло кілька загонів, котрими керували Северин Наливайко, Григорій Лобода та Матвій Шаула.

Козацький табір на річці Солониці, Реконструкція

1. Пригадайте, що таке козацький табір.

2. Опишіть особливості козацького табору на річці Солониці.

Упродовж 1594-1596 років повстання поширилося на Брацлавщину, Волинь, Білорусь. До козацького війська долучалися селяни та містяни. Для боротьби з повстанськими загонами залучили регулярну армію, яку очолив польний гетьман Станіслав Жолкевський.

У березні 1596 року відбулася битва в урочищі Гострий Камінь. Переможною вона не стала для жодної зі сторін. Після бою козаки відступили до Переяслава. Згодом поблизу міста Лубни заклали добре укріплений табір на річці Солониці. Коронне військо оточило повстанців. Становище ускладнилося тим, що в таборі перебували жінки, діти, поранені, котрі рятувалися від помсти з боку влади. Облога тривала близько двох тижнів. В обмін на вільний вихід, козаки погодилися видати своїх ватажків і наприкінці травня 1596 року склали зброю. Однак Станіслав Жолкевський не дотримав обіцянки. В результаті кривавої розправи коронного війська над повстанцями було знищено близько десяти тисяч люду. Ця подія ввійшла в історію під назвою Солоницька трагедія. В 1597 році у Варшаві стратили Северина Наливайка. Повстання кінця XVI століття засвідчили спромогу козаків боротися за свої права. Натомість жорстокі дії з боку влади мали на меті упокорити козацтво.

• 1. Перелічіть обставини, які загострили відносини між козаками і урядом Речі Посполитої.
• 2. На які території поширилося повстання упродовж 1594-1596 років?
• 3. Стисло охарактеризуйте Солоницьку трагедію.

Козацькі повстання (війни) 90-х років XVI століття

Попрацюйте з картою.

• 1. Де відбувся головний бій козацької війни 1591-1593 років?
• 2. Відшукайте місця з’єднання козацьких загонів Северина Наливайка та Матвія Шаули, Григорія Лободи.
• 3. Назвіть місця двох головних битв війни 1594-1596 років.
• 4. Віднайдіть межі районів козацьких воєн 1591-1593 та 1594-1596 років.

Северин Наливайко

(1560-1597)

Северин Наливайко, Поштова марка. 2011 рік