§ 14. ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ

За цим параграфом ви зможете:

• характеризувати церковне життя першої половини XVII ст.;

• визначати роль митрополита Петра Могили в реформуванні православної церкви;

• описувати становлення греко-католицької церкви.

1. Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Антиунійні виступи

Як відомо, укладення Берестейської унії спричинило розкол в українському суспільстві на прихильників і противників православної та греко-католицької церков. Одразу після укладення унії 15 грудня 1596 р. король Сигізмунд III видав універсал із вимогою до всього православного духівництва й вірних визнати унію. Користуючись «правом патронату», він роздавав єпископські кафедри тим, хто визнав унію, фактично ліквідувавши православну ієрархію. На місцях у православних силою відбирали церкви й монастирі та передавали греко-католикам.

Такі дії викликали спротив прихильників православ’я. Так, коли у 1599 р. король призначив архімандрита Києво-Печерської лаври Іпатія Потія греко-католицьким митрополитом, міщани й козаки не пустили його до монастиря. У 1609 р. озброєні кияни напали на Видубицький монастир, де сховався намісник греко-католицького митрополита Антоній Грекович. їхні дії перешкодили останньому, незважаючи на підтримку влади, захопити Софійський собор і Києво-Печерську лавру. У 1618 р. козаки втопили Грековича в Дніпрі. Внаслідок боротьби православної шляхти на сеймі Речі Посполитої Сигізмунд III офіційно визнав Києво-Печерську лавру за православними.

Київська митрополія фактично розкололася на визнану польською владою греко-католицьку («з’єднану») і нелегальну, не визнану владою й патронами-католиками, православну («нез’єднану») церкви. У цих умовах православна церква в Україні вистояла завдяки підтримці вірних. На захист православ’я піднялися братства. Братчики складали колективні протести щодо протиправних дій греко-католиків та їхніх протекторів на сеймики й Вальний сейм Речі Посполитої, вели процеси за церковне майно й подавали відповідні матеріали сеймовим послам.

Митрополит Іпатій Потій

Активно боролася за свої права українська православна шляхта на сеймах Речі Посполитої. Це був єдино можливий законний шлях до відновлення православної церкви. Після участі української шляхти у збройному виступі проти короля (1606-1607 рр.) сейм ухвалив рішення, що православним не повинно чинитися перешкод у відправі богослужінь, і підтвердив права та привілеї церковних православних братств. У 1609 р. сейм визнав існування в Речі Посполитій як греко-католицького, так і православного духівництва. Утиски будь-кого з них повинні були каратися на державному рівні. Важливе значення мало прийняте в 1618 р. рішення сейму, відповідно до якого нікого не можна силою примушувати змінювати віру.

Проте на місцях проти православних, як і раніше, чинили свавілля та примус: монастирі й церкви силою передавали греко-католикам, обмежували у правах православну шляхту, не допускали до участі в роботі магістратів православних міщан.

Яким був вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні?

Якими методами велася боротьба за церкву?

2. Відновлення ієрархії православної церкви

На початку 20-х рр. XVII ст. важливу роль у захисті православної церкви в Україні відіграли козаки. Гетьман реєстрового козацтва П. Конашевич-Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства. Він підтримав ідею, що виникла у православних колах, про відновлення православної ієрархії без згоди влади Речі Посполитої. Для цього було вирішено скористатися приїздом до Києва у 1620 р. єрусалимського патріарха Феофана.

На прохання православних міщан, козаків і шляхти Феофан висвятив київським митрополитом Йова Борецького, а також ряд єпископів. Таким чином, було відновлено православну ієрархію.

Влада Речі Посполитої відмовилася визнати висвячених з допомогою козацтва православних ієрархів. Розпочалася тривала боротьба. Важливу роль у ній відігравало козацтво, яке на той час являло собою потужну військову силу. Лише в 1632 р. новообраний король Речі Посполитої Владислав IV погодився офіційно визнати ієрархів православної церкви. Це рішення увійшло до складених 1632 р. «Статей для заспокоєння руського народу». За ними відновлювалося право обрання православного митрополита «за давніми правами та звичаями — дворянством, духівництвом та обивателями грецької віри, які не перебували в унії».

Коли було відновлено ієрархію православної церкви?

Хто став митрополитом відновленої церкви?

Коли було легалізовано православну церкву владою Речі Посполитої?

Митрополит Йов Борецький

«Требник» П. Могили

Софійський собору 1651 році (худ. А. ван Вестерфельд)

3. Діяльність митрополита Петра Могили щодо зміцнення православної церкви

Після 1632 р., коли Владислав IV погодився легалізувати православну церкву, привілей на Київську митрополію він надав архімандритові Києво-Печерського монастиря Петру Могилі.

Ставши митрополитом Київським і Галицьким, П. Могила спрямував свою діяльність на реформування церкви. Насамперед він упорядкував церковне життя. Відтепер жоден єпископ не міг посісти кафедру без згоди митрополита. За розпорядженням П. Могили було проведено ретельну перевірку щодо дотримання церковних канонів під час призначення всіх рядових священиків і видання їм нових свідоцтв із докладним визначенням обов’язків.

Для контролю за станом церковного життя й поведінкою духівництва до парафій монастирів і єпископів скеровувала спеціальних «митрополичих намісників» і «візитаторів». Для розв’язання поточних проблем у єпархіях щорічно скликалися з’їзди священиків — єпархіальні собори.

П. Могила заснував митрополичу консисторію — церковний судовий орган.

Петро Могила (1596-1647) походив із молдавського князівського роду. Освіту здобув у Львівській братській школі та кількох західноєвропейських університетах. Спочатку служив у польському війську, брав участь у Хотинській битві 1621 р., а в 1625 р. прийняв чернечий постриг. З 1627 р. — архімандрит Києво-Печерської лаври, а з 1632 р. — митрополит Київський і Галицький. Чимало зусиль доклав для легалізації православної церкви, домігся повернення захоплених уніатами монастирів і церков (Софійського собору й Видубицького монастиря у Києві тощо). Його стараннями й коштами було вперше ґрунтовно реставровано Софійський собор і багато споруд Києво-Печерської лаври. Могила був ініціатором створення Київського колегіуму (1632 р.), його філій у Вінниці, Кременці і Гощі. Величезну роль зіграв в оновленні православного богослов’я і зміцненні православної церкви в Україні.

Митрополит залишав за собою право відмови висвячувати на церковні посади запропонованих патронами негідних осіб.

П. Могилою та його сподвижниками було підготовлено новий православний Катехізис («Православне ісповідання віри») із викладом основ християнського віровчення, що був затверджений Київським церковним собором 1640 р. П. Могила написав великий полемічний твір «Літос, або камінь» (1644 р.) та «Євхаристіон, або Требник» (1646 р.), у якому визначалися догмати й обряди православної церкви.

Які реформи провів митрополит Петро Могила?

4. Становище греко-католицької церкви

Становлення греко-католицької церкви відбувалося доволі успішно завдяки підтримці влади Речі Посполитої та Папи Римського. Однак досить часто воно супроводжувалося утисками і насильством над православними. Водночас обіцяних місць у сеймі Речі Посполитої греко-католицькі єпископи так і не отримали.

Митрополит Іпатій Потій (1599-1613 рр.) активно залучав до греко-католицької церкви українську шляхту. Так, 1603 р. завдяки його наполегливості греко-католиками стали представники 50 родів волинської шляхти. У 1605 р. І. Потій отримав від короля Сигізмунда III право зверхності над усіма церквами «грецького та руського обрядів» на території Речі Посполитої. Він заснував першу греко-католицьку семінарію у Вільно та школу в Бересті.

Митрополит Йосип Вельямін Рутський

Реформи устрою греко-католицької церкви здійснив митрополит Йосип Вельямін Рутський (1613—1637 рр.). Для поліпшення рівня освіти греко-католицького духівництва він домігся від Папи Римського дозволу навчатися в західноєвропейських католицьких семінаріях. Прагнучи перешкодити полонізації та окатоличенню українців і білорусів, Й.В. Рутський 1615 р. за дозволом Риму зрівняв статус греко-католицьких та єзуїтських шкіл. У 1617 р. митрополит реорганізував греко-католицьке чернецтво за католицьким зразком, об’єднавши його у Василіанський орден. За його наполяганням ченці-василіяни майже при кожному своєму монастирі засновували школи.

Після відновлення православної церкви в 1621 р. митрополит Й.В. Рутський розпочав переговори з її владиками про примирення «однієї Русі з другою» і створення в Речі Посполитій окремого Київського патріархату для об’єднаних православної і греко-католицької церков, підпорядкованого Риму. Однак проти цього категорично виступили православна шляхта і запорозьке козацтво.

У 30-х рр. XVII ст. після легалізації православної церкви становище греко-католицької церкви ускладнилося. Влада Речі Посполитої, переконавшись у неможливості об’єднати всіх українців та білорусів в одній греко-католицькій церкві, була змушена піти на діалог із православною церквою, яка зберігала свій вплив.

Які заходи для впорядкування життя греко-католицької церкви здійснив митрополит Й.В. Рутський?

ВИСНОВКИ

Унаслідок Берестейської унії православна церква опинилася у важкому становищі. Вистояти вона змогла лише завдяки підтримці широких верств населення України.

Відновлення ієрархії православної церкви відбулося насамперед завдяки підтримці козацтва, що набувало ролі захисника й виразника прагнень українського народу.

Реформи православного митрополити П. Могили сприяли зміцненню церковного управління, дисципліни й моральності духівництва.

Греко-католицька церква в цей період переживала своє становлення. Зміцненню її устрою сприяли церковні реформи митрополити Й.В. Рутського.

ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ

1. Схарактеризуйте зміни в церковному житті України, що відбулися внаслідок Берестейської унії.

2. Якими були основні здобутки сеймової боротьби православної шляхти за свої права?

3. Як було відновлено православну церковну ієрархію в Україні? Чому польська влада противилася цьому процесові?

4. Які заходи для зміцнення православної церкви здійснив Петро Могила?

5. Завдяки чому греко-католицька церква знайшла опору в суспільстві?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно