1. Устрій Війська Запорозького

Козацька держава називалася Військо Запорозьке. Її територія — це землі колишніх Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств. Столиця — місто Чигирин. Запроваджувався новий адміністративно-територіальний устрій. Землі держави поділялися на 16 полків: на Правобережжі — 9, на Лівобережжі — 7. Центром полку було одне зі значних міст полкової канцелярії. До полку входило 10-20, а то й більше сотень. Центрами сотень ставали міста, містечка й великі села. Окремою адміністративною одиницею була Запорозька Січ, наділена правом автономії. В Києві розташовувалася резиденція митрополитів, котрим підпорядковувалися православні єпархії всієї Речі Посполитої. В історичній літературі за козацькою державою закріпилася назва Гетьманщина.

За державним устроєм Військо Запорозьке — республіка, якою керували виборні посадовці чи органи влади. В роботі генеральних військових рад могли брати участь усі козаки, а також представники інших соціальних верств: шляхти, містян, духовенства. Але з часом ради майже перестали скликати, бо велике зібрання людей зазвичай проходило бурхливо і важко було дійти згоди. Важливі питання вирішували на старшинській раді, до якої входили гетьман, генеральна старшина, полковники, представники міст та духівництва. Її очолював гетьман як глава держави. Він також був найвищим суддею, головнокомандувачем військ і головним господарником. До генеральної старшини належали: генеральний обозний, котрий відповідав за матеріальне забезпечення війська, генеральний суддя, генеральний писар, генеральний підскарбій, генеральний осавул, генеральний хорунжий, генеральний бунчужний.

У полках були свої ради, а полковник мав повноваження, схожі до гетьманських, але в межах полку. Полковника обирали голосуванням, або ж призначав гетьман, коли козаки не мали суттєвих заперечень проти його кандидатури. Те ж саме стосувалося сотні й сотників. І полки, і сотні були водночас військовими та територіально-адміністративними одиницями.

• 1. Які території входили до складу Війська Запорозького?
• 2. Назвіть основні органи влади козацької держави.
• 3. Хто керував полками і сотнями?

Схема «Армія Війська Запорозького»

Схема «Судочинство Війська Запорозького»

1. Об’єднайтеся в пари. За вказівкою вчителя/вчительки одні пари складають розповідь за схемою «Армія Війська Запорозького», інші — «Судочинство Війська Запорозького».

2. Соціально-економічні перетворення

Під час визвольної війни відбулися зміни в соціально-економічному житті суспільства. В результаті воєнних успіхів козаків і селянських повстань магнати, католицька шляхта, духівництво залишили землі Війська Запорозького. Були ліквідовані фільварки, кріпацтво, панщина й майже весь комплекс існуючих до 1648 року повинностей і поборів. Великі простори земель перейшли у користування козаків, містян, селян. Формувалася також державна власність. Були видані універсали на захист маєтностей православної церкви, в якій козаки вбачали духовну опору суспільства. Водночас проводилася політика, спрямована на охорону майна і приватної власності. Гетьман намагався запобігти руйнації міст і містечок як осередків ремесел, промислів і торгівлі, а відтак суворо забороняв «свавілля чинити, міста палити й руйнувати».

Універсал Богдана Хмельницького від 30 травня 1652 року. Світлина

Універсал — розпорядчий акт адміністративно-політичного характеру українських гетьманів (іноді представників генеральної старшини) у XVII-XVIII століттях.

Основними заняттями населення й надалі були хліборобство, тваринництво і ремесло. Вирощували жито, пшеницю, ячмінь, хміль, розводили коней, свиней, волів. Ремісники виготовляли шаблі та іншу зброю, сільськогосподарський реманент, вози, одяг, зводили будівлі. Було налагоджене виробництво поташу (соди), селітри, відмінного пороху. Важливу роль у господарстві відігравала внутрішня і зовнішня торгівля. Ярмарки стали звичним явищем для козацької держави. Частими гостями на ярмарках були молдовські, волоські й угорські купці. Кримські татари продавали коней, худобу, овець, а купували хліб та інші продукти. Торгівлю вели османи, вірмени, а найбільше греки. В грошовому обігу ходили польські, московські, османські й австрійські золоті та срібні монети.

Золотий дукат XVII століття. Світлина

1. Пригадайте назву історичної дисципліни, яка вивчає монети як історичне джерело.

Забезпечення потреб війська, дипломатичні переговори і спорядження посольств, утримання державних урядників та ведення воєнних дій вимагали чималих коштів. Основні джерела прибутків козацької держави були такими: плата за оренду державної землі, а також за промисли в державних водоймах, лісах тощо, збори з торгів і ярмарків, ввізне і вивізне прикордонне мито; загальні податки, які платили не з окремої людини, а з двору. Розпоряджався фінансами гетьман, але за їхнє надходження і впорядкування відповідав генеральний підскарбій.

• 1. Яке головне соціальне досягнення Національно-визвольної війни?
• 2. Назвіть основні господарські заняття населення.
• 3. Що формувало бюджет козацької держави?

Європа середини XVII століття

Попрацюйте з картою.

• 1. Знайдіть найактивнішого та потенційних союзників Війська Запорозького.
• 2. Вкажіть країни, відносини Гетьманщини з якими були мінливими.

3. Зовнішня політика: в пошуку союзників

На зовнішню політику держав у ранньомодерну добу впливало кілька чинників: віросповідання, намагання збільшити територію, династичні відносини, тобто родинні стосунки між володарями різних країн. Зокрема, в 1652 році був укладений шлюб між старшим сином гетьмана Тимошем Хмельницьким та донькою молдовського господаря Василя Лупула Розандою.

Богдан Хмельницький розумів, що на той час сильна козацька держава була не вигідною для жодного її сусіда. Відтак він намагався використати ворожнечу сусідніх держав для зміцнення Війська Запорозького. Ведучи перемовини з Кримським ханством чи Молдовським князівством, Венеційською республікою чи Османською імперією, князівством Волощина чи Московським царством, він був ладен визнати васальну залежність, аби розбудувати козацьку державу. Зовнішню політику гетьмана прийнято називати полівасалітетом — одночасною підтримкою дружніх стосунків із різними країнами за рахунок визнання їхньої формальної зверхності.

Проте, станом на 1649 рік непримиренним ворогом козаків залишалася Річ Посполита. Найактивнішим, але не завжди надійним союзником було Кримське ханство, союзниками — Османська імперія, Швеція, Московія. Вони висловлювали прихильність до боротьби козаків, але активно у воєнні дії не втручалися. Стосунки з придунайськими князівствами Волощиною, Молдовою, Трансильванією (Семигородом) змінювалися залежно від того, хто ставав їхнім володарем, або від кого вони відчували більшу загрозу чи підтримку. Отже, розуміючи роль зовнішньої підтримки в збереженні держави, гетьман і його оточення, поряд із військовими діями, провадили активну дипломатичну діяльність у пошуку союзників, а також для нейтралізації ворогів.

• 1. Які чинники впливали на зовнішню політику держав у ранньомодерну добу?
• 2. Що таке полівасалітет? З якою метою використовував його Богдан Хмельницький?
• 3. Які держави були ворогами, а які — союзниками Війська Запорозького?

1. Уважно розгляньте хмаринку слів. Випишіть у зошит із хмаринки слова та поясніть їхнє значення.

2. Складіть історичну довідку про устрій козацької держави за критеріями: назва держави, територія, столиця, статус Запорожжя, державна релігія, глава держави, законодавча влада, уряд.

3. Користуючись текстом параграфа, доведіть або спростуйте думку: «У соціально-економічному житті козацької держави під час Національно-визвольної війни відбулися глибокі зрушення».

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.