2. Воєнна кампанія 1654-1655 років та її наслідки

У 1654-1655 роках з новою силою розгорнулося воєнне протистояння тепер вже між Військом Запорозьким і Московським царством — з одного боку та Річчю Посполитою і Кримським ханством — з іншого. Навесні 1654 року почалася московсько-польська війна. Головні сили московського війська і 20-тисячний козацький полк під командуванням наказного гетьмана Івана Золотаренка рушили на Білорусь, де передбачався стратегічний удар вздовж смоленського прикордоння. До осені цього року були взяті міста Полоцьк, Вітебськ, а згодом — Вільно і Гродно. На частині білоруської території запровадили козацький устрій, хоча це спричинило гостру суперечку із царським урядом. Під контроль козаків перейшли також землі Східної Волині та Західного Поділля.

Восени 1654 року польське і кримськотатарське військо розпочало похід на Брацлавщину і Західне Поділля. Щоб не потрапити до рук ворогів, населення чинило відчайдушний опір. Так, жителі міста Буша, що на Поділлі (нині село Вінницької області), тримали облогу польських військ Стефана Чернецького і майже всі полягли. Коли ж загарбники вдерлися в замок, жінка місцевого сотника Олена Зависна підпалила пороховий льох, підірвавши себе разом з ворогами. Встояло місто Умань, яке Іван Богун перетворив на неприступну фортецю. Загалом же внаслідок воєнних дій Брацлавщина зазнала великих руйнувань. Сучасник так описував тодішнє запустіння регіону: «Міста і села порожні, куди військо не прибуде — людей не застає».

Воєнні дії 1654-1656 років

Попрацюйте з картою.

• 1. У якому місті проголосили союз із Московським царством?
• 2. Віднайдіть території, підкорені в результаті спільного походу московських військ та козацького корпусу під проводом Івана Золотаренка.
• 3. Знайдіть місця головних битв та назвіть їхні дати.
• 4. Назвіть місто, мешканці якого героїчно оборонялись і загинули смертю хоробрих.
• 5. Обороною якого міста керував Іван Богун? Що стало результатом успішної оборони?

У січні 1655 року біля невеликої фортеці Охматів (нині село в Черкаській області) відбувся бій, у якому з обох сторін загинуло багато вояків, а частина замерзла, бо стояли люті морози. Пізніше козаки назвуть це місце Дрижиполем. І хоча битву не виграла жодна зі сторін, наступ коронної армії був зупинений. Протягом весни 1655 року козацькі полки Івана Богуна звільнили Брацлавщину і Західне Поділля. У вересні того ж року коронне військо зазнало поразки в битві біля Городка (нині місто у Львівській області), після чого козаки оточили Львів, але після сплати містянами контрибуції, облогу зняли. Наприкінці 1655 року було домовлено про невтручання Кримського ханства у війну Війська Запорозького і Московського царства з Річчю Посполитою.

• 1. Які території увійшли до складу Війська Запорозького навесні-влітку 1654 року?
• 2. Наведіть приклади героїчної оборони українських міст.
• 3. Які результати воєнних дій 1655 року?

3. Віденське перемир’я. Українсько-шведсько-трансильванський союз

Результати воєнно-політичних подій 1655 року для Війська Запорозького загалом були успішними. Натомість Річ Посполита опинилася в складному становищі через вторгнення армії шведського короля Карла-Густава X. Швеція прагнула остаточно утвердитися на балтійському узбережжі Східної Пруссії та Ліфляндії (сучасна Латвія), частиною якого володіла Річ Посполита. В результаті успішних воєнних дій шведи захопили значну територію держави разом із її столицею — Варшавою. Річ Посполита стояла на краю загибелі. Царський уряд, занепокоєний успіхами Швеції — основного претендента на виключне володіння балтійським узбережжям — змінив орієнтири зовнішньої політики. У жовтні 1656 року він уклав Віленське перемир’я з Річчю Посполитою, направлене проти Швеції.

У відповідь, дбаючи про інтереси своєї Батьківщини, того ж року Богдан Хмельницький сформував союз із трансільванським князем Дєрдем II Ракоци. Велися переговори про союз із Швецією. Упродовж грудня 1656 - липня 1657 років тривала військова кампанія трансільванського князя і козаків на чолі з Антоном Ждановичем. Спільними зусиллями союзники здобули Перемишль, Берестя, Краків та інші міста Речі Посполитої. Однак закріпити успіх не вдалося. Навесні 1657 року з війни проти Речі Посполитої вийшла Швеція, влітку — Трансильванія. 27 липня 1657 року помер Богдан Хмельницький. Перед смертю, на козацькій раді він передав гетьманську булаву молодшому синові Юрію.

Своїм спадкоємцям гетьман залишив Українську козацьку державу — Військо Запорозьке, яка охоплювала терени колишніх Чернігівського, Брацлавського та Київського воєводств і території в Південній Білорусі, східній частині Волині та східній частині Західного Поділля.

• 1. Які події стали передумовою укладання Віленського перемир’я?
• 2. З ким Богдан Хмельницький сформував союз у 1656 році?
• 3. Який спадок залишив своїм нащадкам гетьман Богдан Хмельницький?

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Користуючись рубрикою «Детальніше про...», складіть історичну довідку про Березневі статті за критеріями: обставини укладання; рік укладання; договірні сторони; чисельність козацького війська.

3. Проаналізуйте, про яку історичну подію йдеться у спогадах очевидця подій Семена Павші: «Уманський і Брацлавський полки не хотіли ... їхати задля цієї присяги до Переяслава. ... Переяславських містян гнали до присяги, якій вони дуже опиралися. Місцевий війт захворів. Коли його, хворого, було наказано привести до церкви Пречистої Богородиці, він мусив виконати присягу, але з розпачу помер на третій день після цієї присяги... ». Назвіть причини та наслідки цієї події.

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.