Войти
Закрыть

Розвиток культури у 20-90-х роках ХVIII ст.

8 Клас

XVIII ст. було парадоксальною добою в історії української культури. Воно стало свідком дивовижного розквіту українського мистецтва й літератури, що відобразився у химерному стилі бароко. Проте майже одночасно з цим створювалися умови, за яких українська культура позбавлялася своїх самобутніх рис і змушена була адаптуватися до російських імперських взірців. У чому, на думку історика, полягала суперечність розвитку української культури у XVIII ст.? 1. РОЗВИТОК ПОЧАТКОВОЇ І СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ У XVIII ст. в Гетьманщині зберігався високий рівень шкільної освіти. Початкову освіту здобували в школах, де навчання тривало три роки й викладали основи читання і письма. На західноукраїнських землях набули поширення уніатські школи при монастирях. Основна їхня частина перебувала в підпорядкуванні Василіанського ордену греко-католицької церкви. Свідчать документи Про діяльність церковно-парафіяльних шкіл на Харківщині (XVIII ст.) ...Школа містилася біля церкви й поділялася на дві хати: в одній жив дяк із сімейством, у другій поміщалася школа з довгими столами, за якими сиділи три класи школярів: у першому — ті, що вчили буквар, у другому — де учили Часослов і у третьому — де вивчали Псалтирі; у другому і третьому учили й письму. Школярами були й малі діти, й дорослі. Писали або крейдою на чорних дощечках, або чорнилами на папері......
0 Переглянути

Поділи Речі Посполитої. Зміни у становищі Правобережної України та західноукраїнських земель

8 Клас

В останній третині XVIII ст. внаслідок втручання більш сильних сусідів Річ Посполита зазнала поділів і припинила своє існування. Російська влада довгий час виступала проти поділу та ліквідації Речі Посполитої, яка перебувала під її впливом. Однак імператриця Російської імперії Катерина II вбачала небезпеку в посиленні влади шляхти всередині Польщі. Скориставшись напруженим становищем у Речі Посполитій, Австрія і Пруссія почали захоплювати прикордонні польські території. 25 липня 1772 р. Росія, Австрія і Пруссія здійснили Перший поділ Речі Посполитої. З травня 1791 р. так званий Чотирирічний сейм затвердив нову Конституцію Польщі. Конституція скасувала право «вето», яким володіли депутати сейму, а також зрівняла у правах шляхту й міщан. Невдоволені Конституцією польські магнати створили конфедерацію у с. Торговиця (біля м. Умань). Торговицька конфедерація оголосила рішення сейму незаконними та протиправними і звернулася до імператриці Катерини II з проханням «повернути Речі Посполитій свободу і законність». У відповідь у травні 1792 р. армія Російської імперії увійшла на територію Правобережжя та рушила до Волині. Свідчать документи Зі звернення представників Тортовицької конфедерації до імператриці Катерини II Польська нація, об’єднана в одну загальну конфедерацію, звертається до тебе як до божества, прихильного до її свободи, і закликає тебе до себе на допомогу. 5 січня 1793 р. Пруссія і Росія уклали угоду про другий поділ Речі Посполитої. Другий поділ остаточно затвердив Гродненський сейм 1793 р. Він став останнім сеймом Речі Посполитої....
0 Переглянути

Правобережна Україна. Землі Західної України у 20-90-х роках XVIII ст.

8 Клас

Наприкінці XVII ст. Річ Посполита повернула собі території Правобережної України. На цих землях польська влада почала відновлювати шляхетське землеволодіння і систему панщини. У межах своїх володінь магнати створювали слободи — самоврядні поселення, населення яких на певний період часу звільнялося від податків. Але після закінчення цього пільгового терміну знову вводилася панщина і зростав визиск із селянства. Через посилення економічного і соціального гніту частішали випадки втечі селян з панських маєтків. Крім цього, значно посилився наступ католицької церкви на православ’я. Майже всі території Правобережжя приєдналися до унії та прийняли греко-католицьку віру, а православні парафії перетворювали на уніатські. Таким чином, до соціальних утисків додавався релігійний тиск. Більшість міст, які не мали магдебурзького права, залежали від магнатів і потерпали від їхнього свавілля. Тому на початку XVIII ст. міста перебували у стані занепаду. Погіршення становища населення призвело до розгортання стихійної боротьби з поляками. Оскільки козацтво на Правобережжі було ліквідоване, деякий час повстанці не мали єдиного керівництва. Їх, щоправда, називали збірною назвою — гайдамаки....
0 Переглянути

Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні. Підкорення Кримського ханства Росією

8 Клас

Після смерті Д. Апостола вибирати гетьмана знову заборонили. І ось у 1750-х роках нова російська імператриця Єлизавета І несподівано вирішила відновити інститут гетьманів з метою стабілізувати ситуацію на півдні. Адже саме Українська козацька держава могла надійно закрити кордон з боку Кримського ханства, Османської імперії та Речі Посполитої. Існує версія, що окрім зовнішньополітичних розрахунків, в пригоді тут стало... кохання. Думки істориків Наталя Яковенко, українська історикиня, про обставини відновлення гетьманства На цей раз причиною став не великодержавний розрахунок, а романтична пригода і сентимент нової імператриці Єлизавети Петрівни, таємно одруженої з простим козаком із с. Лемеші на Чернігівщині Олексієм Розумовським. За красивий голос і гарну поставу Олексій серед інших парубчаків був узятий до придворної капели (впродовж XVIII ст. мода на українських музик у Петербурзі не переводилася), і там зійшовся з Єлизаветою, тоді ще царівною. У 1744 р. імператриця здійснила подорож на батьківщину графа Розумовського (графський титул родині Розумовських був пожалуваний 1744 р.), вклонилася київським святиням і вельми прихильно сприйняла висловлені їй у Глухові прохання старшини відновити давні вольності, у тому числі й гетьманство....
0 Переглянути

Відродження гетьманства. Данило Апостол. Правління гетьманського уряду. Нова Січ

8 Клас

Політику царизму щодо Гетьманщини багато в чому диктували взаємини Російської імперії з Османською імперією. Протягом XVI - початку XX ст. між двома державами відбулися війни за панування над чорноморським регіоном. Російські царі мали твердий намір усунути вагомих суперників: Османську імперію та її васала Кримське ханство. У цьому протистоянні важливу роль відігравали українські землі. Поміркуймо! Поміркуйте, яке значення мали українські землі для Росії у війнах з Османською імперією. Як це впливало на політику російського уряду щодо Гетьманщини? Наближення нової російсько-турецької війни (1735-1739 рр.) змусило російський уряд дещо пом’якшити політику щодо Гетьманщини. Як тил російської армії українські землі мали бути базою розташування військ і джерелом матеріально-технічного забезпечення армії. Тому першу Малоросійську колегію було ліквідовано, Гетьманщину передано у відання Колегії закордонних справ і головне — дозволено обрати гетьмана. У 1727 р. в Глухові на гетьманство було обрано Данила Апостола (1727-1734 рр.)....
0 Переглянути

Імперський наступ на автономію Гетьманщини

8 Клас

На початку XVIII ст. Московське царство продовжувало міцнішати. Реформи Петра І мали на меті передусім підпорядкувати всі сфери життя держави царській владі й подолати відмінності в устрої Росії і новоприєднаних земель. Серед козацької верхівки не було єдиного бачення майбутнього Гетьманщини, існувала соціальна напруженість між козацькою старшиною і низами. Підкорюючи українські землі, російські правителі діяли методом тиску й підкупу. Протягом 1715-1721 рр. за наказом Петра І на будівництво ладозьких каналів під Санкт-Петербургом було споряджено 20 тис. козаків. Тяжка праця і складні природні умови призводили до великої кількості смертей козаків на роботах. Численні обмеження на торгівлю пришвидшували занепад міст. Тоді як в Європі суспільне життя поступово переміщувалося до міст, міське життя Гетьманщини занепадало. У Києві, що був найбільшим містом, налічувалося близько 2,5-6 тис. дворів. Розміри полкових міст не перевищували 400-600 дворів. Російські чиновники дедалі більше обмежували права міст на самоврядування. Переважну частину населення Гетьманщини становили селяни. Протягом XVIII ст. селяни поступово втрачали особисту свободу та право вільно переміщуватися з одного місця на інше. Більшість земель належала козацькій старшині. На середину XVIII ст. вільними були трохи більше як 10 % сіл. Сотні, а іноді тисячі селян виконували повинності на користь окремих старшинських родин. Посилювалося також розшарування в середовищі козацтва й селян. Відбувалося і збідніння деякої частини козаків....
0 Переглянути

Практична робота «Руїна — кризове явище в історії України». Узагальнення з розділу 4

8 Клас

Упізнайте гетьманів України за їхніми портретами й характеристиками. Установіть між ними відповідність. Розташуйте портрети й характеристики у хронологічній послідовності. 2. За допомогою матеріалів розділу 4 та додаткових джерел інформації складіть розповідь про життя і діяльність одного з обраних персонажів, дібравши про нього 10 цікавих фактів. А Гетьман Правобережної України, названий «сонцем Руїни». Прагнув витіснити поляків з Правобережжя. Мав підтримку Османської імперії. Б Гетьман Лівобережної України, який уклав Конотопські статті з московським царем. Ініціатор Великого згону в 1678-1679 рр. З 1674 р. гетьман «обох сторін Дніпра». В Гетьман Лівобережної України, який уклав Московські та Батуринські статті з московським царем. Г Уклав Гадяцький договір із Річчю Посполитою. Упродовж 1659 р. відчайдушно боровся з московськими військами поблизу Конотопа, заручившись підтримкою кримських татар....
0 Переглянути

Церковне життя. Освіта. Наукові знання. Архітектура. Образотворче мистецтво

8 Клас

Для української козацької старшини важливим було підтримувати високий статус православної церкви. Водночас складним було становище Київської митрополії. На перемовинах із Річчю Посполитою і Московським царством неодноразово висловлювалися пропозиції і вимоги щодо її автокефалії. Проте в 1685-1686 рр. Московії вдалося розколоти середовище православних ієрархів і підпорядкувати Київську митрополію Москві. Це негативно позначилося на розвитку самої церкви. Вона занурилася у світ жорсткого московського православ’я з його ортодоксальністю і відсутністю розвитку. 2. ОСВІТА Сучасники відзначали досить високий рівень освіченості населення українських земель. Після Зборівського договору та створення козацької держави постала проблема побудови адміністративної, військової, судової систем козацької держави. Це потребувало великої кількості освіченого населення. Відкривалися сотні парафіяльних або дяківських шкіл, які діяли при церквах. Заклади утримувалися коштом громад і братств. Викладачем був дяк, якого наймала й утримувала громада. Навчали читання, письма й арифметики. Середню і вищу освіту здобували в колегіумах. На землях Української козацької держави спочатку був лише один заклад такого типу — Києво-Могилянський колегіум (з 1701 р. — академія)....
0 Переглянути

Пилип Орлик і його Конституція. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні

8 Клас

Цей документ був зводом норм, які повинні були, у разі звільнення Лівобережної і Правобережної України, регулювати діяльність державної влади. Також Конституція визначала взаємодію між гетьманом і старшиною. Мала на меті упорядкувати церковне, політичне, економічне, фінансове управління, судову систему і правові відносини. Саме в Конституції фіксувалися обов’язки всіх станів українського суспільства і вводилося поняття «народ». На дипломатичному рівні вона була маніфестом до країн Європи. П. Орлик виступав за повну незалежність України, а її союзниками вбачав Швецію і Кримське ханство. Конституція відображала основні ідеї гетьмана щодо реформування управління державою. Головним постійно діючим державним органом мала бути Генеральна рада, до якої повинні входити полковники, генеральна старшина, представники Запорозької Січі та делегати від полків. Вводилася виборність місцевої адміністрації. Діємо: практичні завдання В інтернет-додатку (https://cutt.ly/YnfW8Qv) ознайомтеся з витягами з Конституції П. Орлика....
0 Переглянути

Гетьманщина за часів Івана Мазепи

8 Клас

Іван Мазепа належав до роду шляхтичів. Його батько брав участь в укладенні Гадяцької угоди. Мати також була непересічною жінкою. Втративши чоловіка, вона опікувалася громадськими і церковними справами, була ігуменею Києво-Печерського Вознесенського монастиря. І. Мазепа здобув добру освіту: навчався в Києво-Могилянській колегії та єзуїтській школі у м. Варшава. Служив при дворі короля Яна II Казимира. І. Мазепа, крім української, добре володів польською, латинською, італійською, французькою і татарською мовами. І. Мазепа став гетьманом Лівобережжя після усунення від влади І. Самойловича 25 липня 1687 р. Цього самого дня він підписав нову угоду з Московією під назвою Коломацькі статті. Ця угода, в основі якої лежали Глухівські статті 1669 р., ще більше обмежували права Української козацької держави. Усі нові положення по суті погіршували правове становище Гетьманщини. КОЛОМАЦЬКІ СТАТТІ 1687 р.: основні положення Обмеження прав козацтва щодо обрання гетьмана. Заборона самостійної зовнішньої політики. Збільшення кількості московських гарнізонів. Заборона ведення торгівлі з Кримським ханством. Обмеження права гетьмана на пожалування маєтків. Упроваджувалася політика денаціоналізації українців — закладалися основи майбутньої асиміляції. У договорі значився пункт про заохочення шлюбів між українцями і московитами. Поступово І. Мазепа, показавши свої політичні здібності, здобув авторитет у московського царя Петра І та підняв статус гетьманської влади. Це дало йому можливість рішуче діяти як у внутрішній, так і зовнішній політиці....
0 Переглянути
Вперед
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 83
Назад

Навігація