Вступ 9 клас Пометун, Гупан, Смагін
- 10-09-2022, 11:43
- 597
9 Клас , Історія України 9 клас Пометун, Гупан, Смагін
ВСТУП
1. Спадщина Раннього модерного часу в історії України
Спираючись на свої знання з історії 8 класу, пригадайте: як поділяється період Нової історії? У чому особливість української історії Ранньої модерної доби? Що стало найбільшим здобутком українського народу за тих часів?
Розгляньте подані ілюстрації й розкажіть про осіб, які зображені, та головні події історії України Раннього модерного часу.
2. ХІХ ст.: доба модернізації й національного відродження в Європі
Які суспільні явища були характерні для періоду Ранньої модерної, або Нової, історії? Як пов’язані модернізація й національне відродження?
ХІХ століття для Європи є продовженням періоду Нової історії, що виявився часом всеохоплюючої модернізації.
Модернізація суспільства (від англ. modern — «сучасний», «оновлений») — це перехід від аграрного суспільства до світського, міського й індустріального, процес реформування суспільства з метою його розвитку.
Модернізація суспільства передбачає значні одночасні зміни в економічній, політичній, соціальній та культурній сферах.
На основі схеми визначте зміни в житті суспільства, які пов’язані з модернізацією. Поясніть на прикладах, як вони пов’язані між собою.
Одним із наслідків нової епохи стала поява модерних націй.
Нація — це велика спільнота, яка має спільне історичне походження, спільну мову та звичаї, національну самосвідомість, що включає й відчуття в окремих людей своєї належності до цієї спільноти, і колективне усвідомлення своєї єдності й відмінності від інших, власну державність або принаймні прагнення до її створення.
Проте одного чи кількох із цих елементів може бракувати, що не заважає такій спільноті претендувати на звання нації.
Нова епоха європейської історії була, зокрема, добою розгортання національно-визвольних рухів і виникнення нових національних держав. Цей процес отримав назву національне відродження.
Національне відродження — процес відновлення національної культури, діяльність, спрямована на звільнення від іноземного панування з метою створення національної держави.
Протягом ХІХ ст. національне відродження в різних країнах пройшло шлях від поширення народної мови, історії і традицій у середовищі освічених верств населення до початку національного визволення.
3. Українські землі під владою двох імперій
Чому протягом ХІХ — на початку ХХ ст. особливості розвитку українських земель залежали від того, у складі якої імперії вони перебували: Російської чи Австрійської (з 1867 р. — Австро-Угорської)?
Унаслідок поділів Речі Посполитої до складу Російської імперії увійшли землі Правобережної України та Західної Волині. А внаслідок війн із Туреччиною другої половини ХVIII ст. до Росії приєднано Південь України й Крим (1783 р.). Це становило близько 80 % української етнічної території та 85 % українського населення. Українські землі, що перебували під владою Російської імперії, умовно називають Наддніпрянською Україною (Наддніпрянщиною), а ті, що під владою Австрії, — західноукраїнськими.
Обидві імперії, будучи за своїм політичним устроєм абсолютними монархіями, поєднували у своєму складі різні народи. Загальний порядок у них підтримувався за допомогою великої армії, поліції та бюрократичного апарату. І хоч обидві імперії проводили щодо українськихземель колоніальну політику, однак у політичному, соціально-економічному та культурному розвитку східно- й західноукраїнських земель були свої особливості.
У першій половині XIX ст. дев’ять українських губерній на території Російської імперії увійшли до трьох генерал-губернаторств: Малоросійського, Київського й Новоросійського.
Губернія — вища одиниця адміністративного поділу й місцевого устрою в Російській імперії.
Генерал-губернаторство — велика адміністративно-територіальна одиниця, до складу якої входила одна або кілька губерній.
Розглянувши схеми, порівняйте адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст. Відшукайте ці землі на карті 1 (див. Альбом карт).
У соціальному складі українців обох імперій переважали селяни, нечисленною була аристократія та світська інтелігенція.
В етнічному відношенні населення українських земель завжди відрізнялося різноманітністю й строкатістю.
Розглянувши таблицю «Чисельність населення та його етнічний склад», зробіть висновки про чисельність населення на території Наддніпрянської України й західноукраїнських земель, а також його етнічний і соціальний склад.
У багатьох районах підросійської території мешкала численна польська чи сполонізована шляхта (до 7,8 % населення Правобережжя).
«Смуга осілості» — територія компактного проживання євреїв у Російській імперії, визначена царським урядом з метою запобігання проникнення їх у великоруські губернії й захисту російського підприємництва від єврейської конкуренції.
Іншим спадком польської держави стало єврейське населення, для якого імперський уряд увів так звану «смугу осілості», що охоплювала територію колишньої Речі Посполитої. Відповідно Лівобережжя потрапило до зони «смуги», а Слобожанщина перебувала поза нею.
На початку XIX ст. переважна більшість населення на українських землях проживала в селах. Але згодом українські міста поступово стають густозаселеними, а їхні мешканці вже не були зайняті в сільському господарстві.
Містечко з характерним для міста торгівельно-ремісничим населенням, аналогічною інфраструктурою і плануванням відрізнялося меншою площею й кількістю населення. Містечка не були наділені магдебурзьким правом і тому не мали самоврядування й герба. Деякі з них отримували із часом статус міста, а інші — ставали селищами або селами.
Як й інші етноси модерної доби, український народ перетворювався на етнічну українську націю в процесі національного відродження.
Українське національне відродження — соціальний і політичний рух на території Російської та Австрійської (згодом Австро-Угорської монархії), що виступав за національно-культурне відродження й становлення української нації.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Що таке модернізація та які сфери вона охоплює?
2. Що називають національним відродженням?
3. Який був адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської й Австрійської імперій?
4. Що таке «губернія», «генерал-губернаторство», «смуга осілості»?
5. Покажіть на карті 1 території українських губерній, що входили до складу Російської імперії, та західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії.
6. Обговоріть у загальному колі:
якою є спадщина ранньомодерного часу в української історії?
У чому її значення для сучасної людини?
А для вас особисто?
7. Що спільного й відмінного в соціально-економічному розвитку українських земель у складі Російської й Австрійської імперій?
8. Які були спільні й відмінні риси українського й загальноєвропейського історичного розвитку протягом ХІХ ст.?
Коментарі (0)