§ 14 Архітектура. Скульптура. Живопис.

Які напрямки домінували в українській архітектурі XVIII ст.?

З яких матеріалів майстри виготовляли скульптури?

Якими були основні риси українського живопису XVIII ст.?

Упродовж уроку з’ясуйте: культура мала церковне чи світське спрямування?

1. Архітектура.

Для української архітектури початку XIX ст. характерним було поширення класицизму, який надавав будівлям особливої офіційності. За канонами класицизму сформувалися певні вимоги до міської забудови: квадратна площа у центрі міста, від якої йшли прямі вулиці, поділяючи місто на квадрати та прямокутники. Нова міська архітектура враховувала й особливості місцевості. У Західній Україні з традиційною міською забудовою не було потреби у таких рішучих змінах. Там, зазвичай, зберігали історичне ядро міста, а всі новації в архітектурі виносили за його межі.

У Києві збудовані в стилі класицизму за проектами архітектора Вікентія Беретті приміщення Київського університету та Інституту шляхетних дівчат; Андрія Меленського — театр, церква Миколи Доброго і церква Миколи на Аскольдовій могилі, пам’ятник (колона) на честь відновлення магдебурзького права у Києві.

Київський університет на поштовій листівці 1914 р. і сьогодні (вгорі праворуч). В. Беретті.

Інститут шляхетних дівчат. Київ. В. Беретті.

Будови архітектора А. Меленського у Києві: зліва направо — церква Миколи Доброго, колона на честь відновлення магдебурзького права, церква Миколи на Аскольдовій могилі.

Зразками різних напрямів класичної архітектури в Одесі стали: міський театр (архітектор Тома де Томон), а також Воронцовський палац, Потьомкінські сходи, будинок Старої біржі, які утворили єдиний архітектурний ансамбль (архітектор Франческо Боффо). В архітектурі Львова класицизм представлений ратушею на площі Ринок з високою вежею та годинником.

Перший київський театр. А. Меленський. Малюнок

Воронцовський палац в Одесі. Ф. Боффо

Театр в Одесі. Тома де Томон

Потьомкінські сходи в Одесі. Ф. Боффо

Будинок Старої біржі в Одесі. Ф. Боффо

Ратуша на площі Ринок у Львові

Проявом загальноєвропейських впливів було утворення палацово-паркових ансамблів та декоративно-пейзажних парків. Палацово-паркові ансамблі поєднували архітектуру, мистецтво і природу. Серед них вирізнялися гармонією палацові ансамблі на Чернігівщині: Тарновських у селі Качанівка та Григорія Галагана в селі Сокиринці. У декоративно-пейзажних парках під впливом ідей романтизму будували водоспади, гроти, утворювали ставки, вирощували рідкісні породи дерев, розбивали оранжереї. Найвідоміші серед таких парків — «Софіївка» в Умані (заклав Станіслав Щенсний Потоцький) та «Олександрія» у Білій Церкві (заклав Францішек Ксаверій Браницький).

Садиба Г. Галагана у Сокиринцях

Садиба Г. Тарновського в Качанівці. В. Штернберґ

Парк «Софіївка» в Умані

Парк «Олександрія» у Білій Церкві

1. Який архітектурний стиль набув популярності в Україні на початку XIX ст.?

2. Назвіть архітектурні пам’ятки України, побудовані в стилі класицизму.

3. Які палацово-паркові ансамблі та декоративно-пейзажні парки були створені в Україні?

Детальніше про... особливості міського майдану Полтави

Найвизначнішим українським архітектурним ансамблем доби класицизму став центральний міський майдан Полтави — Олександрійський (Круглий). Створений упродовж 1803—1840 рр., він мав не квадратну, а круглу форму. Унікальність цього ансамблю полягає у вдалому узгодженні типових («зразкових») проектів, загальновикористовуваних у всій імперії, з особливостями місцевого ландшафту і природи. Автором проекту Олександрійської площі був архітектор Михайло Амвросимов.

Жінка в історії Олександра Браницька

Олександра Браницька (Енгельгард) — племінниця князя Григорія Потьомкіна, улюблена фрейліна Катерини II, дружина коронного гетьмана Францішека Ксаверія Браницького. Але водночас — це вольова та цілеспрямована жінка, завдяки якій на північно-західній околиці м. Біла Церква у 1793 р. було засновано декоративно-пейзажний парк «Олександрія». На це О. Браницьку надихнули подорожі Європою. Для втілення у життя своїх задумів Олександра запросила найкращих європейських архітекторів, садівників та інженерів. Вони вдало поєднали природний ландшафт й архітектурне оформлення. Містки, колонади, скульптури, фонтани, водоспади разом з галявинами, дібровою, ставками та річкою Рось утворили неперевершений парковий ансамбль.

1. Якими були передумови і причини створення декоративно-пейзажного парку в Білій Церкві?

2. Живопис і скульптура.

Творці образотворчого мистецтва цього періоду розвивали різні жанри, проте визначальна роль належала портретному живопису, автори якого прагнули відобразити передовсім внутрішній світ людини. Серії портретів створили художники Дмитро Левицький та Володимир Боровиковський. Значний внесок у розвиток образотворчого мистецтва здійснили Василь Тропінін (автор портрета ймовірно У. Кармалюка (див. с. 44), картини «Дівчина з Поділля»), Іван Сошенко («Продаж сіна на Дніпрі»), Аполлон Мокрицький (автор портретів Є. Гребінки (див. с. 92) та Миколи Гоголя).

Дівчина з Поділля. В. Тропінін

Продаж сіна на Дніпрі. І. Сошенко

Портрет Миколи Гоголя. А. Мокрицький

Важливим досягненням українського мистецтва першої половини XIX ст. стала творчість Тараса Шевченка. Він — автор понад 130 портретів та серії «Мальовнича Україна» — перших в українській графіці офортів (вид гравюри на металі, що утворюється у результаті відтисків з друкарських форм, на яких попередньо витравлене кислотами зображення).

Селянська родина. Т. Шевченко

Свати. Офорт із серії «Живописна Україна». Т. Шевченко

Катерина. Т. Шевченко

У мистецтві класицизму помітну роль відігравала монументальна скульптура. На вулицях і площах міст встановлювали пам’ятники, завдяки чому мистецтво скульптури набуло громадського значення. Видатним скульптором епохи був Іван Мартос — автор пам’ятника А. де Рішельє в Одесі (1828 р.), що став символом міста. У канонах класицизму скульптори Василь Демут-Малиновський, Петро Клодт і архітектор Костянтин Тон виконали пам’ятник князеві Володимиру, встановлений у Києві в 1850—1853 рр. на честь хрещення Русі.

Офорт із серії «Мальовнича Україна». Видубицький монастир. Т. Шевченко

Пам’ятник А. де Рішельє в Одесі. І. Мартос

Пам’ятник князеві Володимиру в Києві

1. Хто з українських митців творив у сфері образотворчого мистецтва?

2. Який внесок Т. Шевченка в українське мистецтво?

3. Назвіть видатних скульпторів того часу.

3. Декоративно-ужиткове мистецтво.

Продовжувало розвиватись у той час і декоративно-ужиткове мистецтво. «Декоративне» означало «прикрашати», а «ужиткове» вказувало, що речі мають, окрім естетичного, практичне застосування. Головне призначення творів декоративно-ужиткового мистецтва — одягу, декоративних тканин, килимів, меблів, художнього скла, фарфору, фаянсу, ювелірних та інших художніх виробів — зробити гарним речове середовище людини, її побут.

Декоративне мистецтво України розвивалось у двох основних напрямках: домашнє художнє ремесло й організовані художні промисли. Щоправда, перехід від мануфактури до капіталістичної фабрики спричинив зменшення ролі домашніх промислів, основою яких було рукоділля.

Із-поміж порівняно нових видів декоративно-ужиткового мистецтва особливого розвитку в XIX ст. набули килимарство, художня обробка металу, кераміка, витинанка, які були призначені для оздоблення житла. Серед інших видів декоративно-ужиткового мистецтва розвивалися вишивка, деревообробний промисел, гончарство, розпис. Залежно від регіону України ці твори вирізнялися технікою виробу, кольором, узорами.

1. У чому призначення творів декоративно-ужиткового мистецтва?

2. У яких двох напрямках розвивалося декоративне мистецтво України?

3. Назвіть види декоративно-ужиткового мистецтва.

1. Визначте за картосхемою, які орнамент та колір вишивки характерні для вашого регіону.

Детальніше про... українські витинанки

Цей вид декоративного мистецтва зародився в Україні лише наприкінці XVIII ст., що зумовлено здешевленням паперу, який використовували у техніці витинанки. Паперовими витинанками оздоблювали стіни, печі, полиці, вікна. Переважали геометричний та рослинний орнаменти витинанок, хоча траплялися фігурки людей і тварин, зображення предметів побуту, архітектури тощо. Для витинання окремих фігур папір не перегинали, натомість орнаментальні узори та прикраси витинали, складаючи аркуш кілька разів (удвоє, вчетверо, увосьмеро і навіть ушістнадцятеро). Від кількості складань залежало розмаїття форм та композиція узорів. Подекуди з паперу витинали цілі рушники, доповнювали їх аплікаціями або й розмальовували.

Коли в Україні було закладено парк «Олександрія», ... у Франції художник Жак Луї Давид написав картину «Смерть Марата», у зв’язку з убивством її головного персонажа.

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте прізвища українських художників та їхні роботи.

2. Здійсніть науковий та художній опис архітектурної пам’ятки за власним вибором, дотримуючись такого алгоритму: назва пам’ятки, місце розташування, автор, основні архітектурні ознаки, призначення, унікальність споруди, загальне враження.

3. Підготуйте повідомлення про декоративно-ужиткове мистецтво України кінця XVIII — першої половини XIX ст.

4. Заповніть таблицю. Результати роботи узагальніть висновком.

Краєвиди парку «Софіївка» в м. Умань

скачать dle 11.0фильмы бесплатно