§ 15 Практична робота № 3.

Яка суспільна верства була найчисельнішою в Україні?

Який транспорт був поширений у XIX ст.?

Що таке ярмарки?

Тема. Повсякденне життя.

Мета. З’ясувати особливості повсякденного життя українців Наддніпрянщини і західноукраїнських земель на основі досліджень істориків, свідчень очевидців та візуальних джерел.

Хід заняття

Завдання 1. Об’єднайтеся у пари і виконайте завдання 2-8 (за вибором або за вказівкою вчителя).

Завдання 2. Розгляньте зображення. Визначте особливості одягу селян, міщан та дворян. Який одяг наслідував європейські традиції, а який був самобутнім?

Міщани Житомира. Федір Солнцев

Сімейний портрет Миколи і Варвари Рєпніних

Київська губернія. Федір Солнцев (зображено селян)

Завдання 3. Розгляньте зображення. Визначте, якими видами транспорту користувались у першій половині XIX ст. Який транспорт був доступний для усіх верств населення, а який — лише для заможних людей?

Проводи рекрутів. Іван Соколов

Олександрівська площа у Полтаві. Є. Крендовський

Вид на Київ. Михайло Сажин

Вулиця Львова

Завдання 4. Розгляньте зображення. Опишіть детально внутрішнє оздоблення кімнат селянського та дворянського будинків. Порівняйте розміри селянської та дворянської садиб.

Інтер’єр оселі на Поділлі (реконструкція)

Чайна зала у Качанівській садибі. Олексій Волосков (реконструкція)

Садиба Г. Тарновського в Качанівці. Сучасний вигляд

Селянське подвір’я. Тарас Шевченко

Завдання 5. Опрацюйте документи № 1-3. Складіть раціон харчування селян та поміщиків.

№ 1 Очевидець про їжу селян. Домінік П’єр Де ля Фліз (французький лікар на царській службі в Київській губернії):

«Їжа селян майже однакова як влітку, так і взимку. Вони харчуються такими стравами: хліб житній, гречаний або ячмінний, зрідка пшеничний... Борщ готують із салом або зі свининою, капустою, буряками, щавлем улітку та з іншими овочами. Зрідка... їдять яловичину, частіше свинину, баранину або птицю, але лише на свято або у неділю. ...споживають багато картоплі, ...а також ячмінну, гречану, пшоняну кашу та галушки. ...Під час постів, яких селяни суворо дотримуються, вони заправляють їжу олією з коноплі, ріпи або льону. Заможніші мають солону або сушену рибу... Горіхи, бобові, кукурудза, часник, цибуля, свіжі або солоні огірки також належать до їхньої їжі. За винятком води, тут нема інших напоїв, окрім горілки, пива і зрідка меду...»

№ 2 Очевидець про їжу поміщиків. Микола Гоголь (український письменник):

«...нічого не згадуватиму про мнішки (картопляно-сирні пиріжки) в сметані, ні про утрібку (страва з пташиних нутрощів), яку подавали до борщу, ні про індичку із сливами та родзинками, ні про ту страву, яка виглядом нагадувала чоботи, намочені в квасі, ні про соус... який подавали весь охоплений винним полум’ям. ... дуже сподобалася риба, приготована з хроном».

№ 3 Очевидець про частування поміщиків на балу. Тарас Шевченко (український письменник та художник):

«Бал був увінчаний найрозкішнішою вечерею... і буквально був залитий шампанським всіх найменувань».

Завдання 6. Розгляньте зображення, опрацюйте рубрику «Детальніше про...» та документ № 4. Визначте, що нового з’явилось у благоустрої українських міст.

Детальніше про... Миколаївський ланцюговий міст у Києві

У 1854 р. на Всесвітній виставці у Лондоні було представлено срібну модель Миколаївського ланцюгового моста. Саме ця модель стала прообразом Бруклінського моста, зведеного пізніше у Нью-Йорку. Миколаївський ланцюговий міст був єдиним у світі шестипролітним переходом через водний простір. Проект моста розробив англійський інженер Чарльз Віньоль у середині 40-х рр. XIX ст. Для будівництва було використано цеглу місцевого виробництва. Металеві конструкції для моста доставили на шістнадцяти кораблях з Бірмінгема до Одеси, а звідти — возами до Києва. Опівночі частину Ланцюгового моста розводили і крізь вільний простір проходили щоглові судна. Довжина моста становила 776 метрів.

№ 4 Дослідник про благоустрій міст. Іван Крип’якевич (український історик):

«Нове місто заводить тривкі бруки й вигідні хідники та з року на рік їх поліпшує. Всюди проводять каналізацію, а де не було доброї води, уладжують новочасні водопроводи. У Галичині з наказу Йосифа II перенесено поза місто всі цвинтарі... Більші міста на початку XIX ст. дістали постійне освітлення. ...почали вживати світляний газ, який добували з вугілля. (Згодом) у малих містечках почали зводити нафтяні ліхтарі».

Нове освітлення на вулиці Львова (середина XIX ст.)

Бруківка на вулиці Дрогобича (середина XIX ст.)

Завдання 7. За документами № 5-7 визначте осередки громадського спілкування українців.

№ 5 Дослідник про значення церкви. Володимир Сироткін (український етнограф):

«Церква, крім культових відправлень, слугувала головним осередком громадського спілкування та святкового дозвілля... Регулярне відвідування церкви було обов’язковою ознакою порядності й доброчинності. До церкви приходили не тільки з нагоди релігійних свят, а й зі своїми сімейними потребами — народження дитини, весілля, хвороба чи смерть когось із рідні».

Спасо-Преображенська церква у Мошнах. Де ля Фліз

№ 6 Дослідник про ярмарки. Володимир Сироткін (український етнограф):

«...(учасники ярмарку), вирішивши господарські справи, віддавалися дозвіллю. Тут відбувалися зустрічі, знайомства, запрошення на храмове свято чи сімейні урочистості. Тут же ...привселюдно повідомляли про вчинення якогось злочину, прикмети злодія. На ярмарку збиралися лірники, які під схвальні вигуки натовпу змагалися в майстерності».

Ярмарок у Полтаві. В. Маковський

№ 7 Дослідник про корчму. Володимир Сироткін (український етнограф):

«Корчма, шинок — старовинний заклад для продажу горілки, їжі та для відпочинку подорожніх. Була розташована звичайно у центрі села, інколи — на околиці, на перехресті великих доріг... мала характер і громадської установи, своєрідного сільського клубу, тут можна було зустрітися з друзями, обмінятися новинами... біля неї щонеділі грали музики, лунали пісні».

Біля шинку. Іван Соколов

Завдання 8. Опрацюйте документи № 8-10. Як українці проводили дозвілля та святкування?

№ 8 Дослідник про святкування у Львові перемоги над Наполеоном. Іван Крип’якевич (український історик):

«Ранком були богослужіння, процесії, паради військ, ввечері уладили ілюмінацію цілого міста. На ринку виставлено було тріумфальну браму в римському стилі, ...на ратуші пишалися герби ...Австрії, Пруссії, Росії, Англії. Кам’яниці були обвішені лампіонами, а з Нептунової криниці підіймався високо водограй, освітлений різнобарвними світлами».

№ 9 Дослідниця про дозвілля під час Контрактового ярмарку в Києві. Наталія Полонська-Василенко (український історик):

«...на Контрактовий ярмарок ...прибували поміщики, купці з цілої України, з Росії, ...Польщі, Франції, Туреччини, Німеччини, Австрії. Зважаючи на великий з’їзд дідичів, у Києві тоді влаштовували концерти, балі, спектаклі; приїздила італійська опера».

№ 10 Дослідник про народні забави. Іван Крип’якевич (український історик):

«У ті часи поширилися також фестони (фестивалі) ...що їх уладжували всякі підприємці. У програму входили оркестри, танці, виступи акробатів, перегони, каруселі, фантова лотерея... Різні продавці розставляли столи із солодощами, кіоски з лимонадом і крамнички з медівниками. Особливою принадою для молоді служив високий стовп, вимащений милом, з ковбасою нагорі, що діставалася тому, хто перший виліз на стовп. Увечері площу освітлювали феєрверками... У ті часи поширюється гра у більярд...»

Завдання 9. Підбийте підсумки. Представте результати своєї роботи для обговорення в класі.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно