§ 34 Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях початку XX ст.

Яку роботу в Галичині здійснювали «Просвіти»?

Які політичні партії були створені на західноукраїнських землях у XIX столітті?

Що таке Рейхсрат? Коли він почав діяти?

Упродовж уроку визначте основні напрямки розвитку українського руху в Галичині, Буковині й на Закарпатті

1. Суспільно-політичне життя в Галичині на початку XX століття.

Наприкінці XIX — на початку XX ст. лідером національного руху стало нове покоління інтелігенції, значна частина якого здобула світські професії. 1899 р. у Львові створили Українську національно-демократичну партію (УНДП), яка проголосила своєю стратегічною метою національну незалежність, а однією з найближчих цілей — автономію Східної Галичини як окремого коронного краю у складі Австро-Угорщини. Поміркована орієнтація та підтримка з боку «Просвіти» зробили УНДП найвпливовішою партією Галичини. Значно меншу роль відігравала Українська соціал-демократична партія, позаяк пропагувала непопулярний у Галичині марксизм.

Щоденну роботу з підвищення освітнього рівня населення і залучення його до національного руху здійснювали численні громадські, культурно-освітні та господарські товариства. Активною була робота «Просвіт». У 1913 р. в Галичині уже налічувалося 2649 читалень, які робили доступною літературу про історію України, досвід інших народів у суспільних і господарських справах.

На початку XX ст. новинкою часу стали молодіжні спортивні організації, які в Західній Україні мали виразне національне спрямування. Серед зачинателів руху був Іван Боберський. Він став одним з керівників товариства «Сокіл», заснованого 1894 р. за чеським зразком. «Соколи» найбільше приділяли увагу гімнастиці, протипожежній безпеці й туризму. У

1900 р. Кирило Трильовський утворив спортивно-громадську організацію «Січ», яка займалася фізичним і патріотичним вихованням молоді на прикладі запорозького козацтва. Упродовж першого десятиліття діяльності у «Січах» налічувалося вже кілька десятків тисяч молодих українців. 1911 р. учні львівських шкіл утворили з метою військової підготовки військово-спортивне товариство «Пласт». Пластові організації функціонували незалежно одна від одної, були різні за віковим складом і напрямком роботи. Військове навчання молоді здійснювало також утворене у 1912 р. товариство «Січових стрільців».

1. Яка політична партія була найпопулярнішою? Чому?

2. Чому читальні відігравали важливу роль у формуванні національної свідомості українців?

3. Які військово-спортивні організації було створено? Хто їх очолив?

Із резолюції Української національно-демократичної партії:

«Будемо підтримувати, скріпляти та розвивати почуття національної єдності з російськими українцями та змагати до витворення разом з ними культурної одноцільності; будемо серед російських українців підтримувати такі змагання, що ведуть до перетворення абсолютиської російської держави в конституційно-федералістичну, оперту на автономії національностей...»

1. Підсумуйте цитату одним реченням, використовуючи слово «соборність».

І. Франко. 1898 р. Один з ініціаторів створення УНДП в 1899 р.

Детальніше про... Народні доми в Галичині

Це приміщення, збудовані на кошти громад або меценатів для організації культурно-просвітницької діяльності в містах та містечках Галичини. У Народних домах були приміщення для зібрань, могли діяти читальні, аматорські художні колективи (драматичні та хорові), подекуди духові оркестри.

Детальніше про... молодіжні спортивні організації

Діяльність таких організацій спиралася на ідею необхідності гармонійного — інтелектуального та фізичного — розвитку людини. На той час у школах ще не проводили уроків на кшталт фізичного виховання або захисту Вітчизни. Цим займалися молодіжні спортивні, а згодом військово-спортивні організації. При цьому коло їх зацікавлень могло бути широким. Зокрема, «соколи», крім гімнастики й туризму, займалися фехтуванням і велоспортом, а також культурно-освітньою роботою: створювали хори, драматичні гуртки, духові оркестри, бібліотеки.

Активна життєва позиція Іван Боберський (1873—1947)

Ім’я (повне). Іван Миколайович Боберський.

Народження. 14 серпня 1873 р. в с. Доброгостів (нині — Дрогобицького р-ну Львівської обл.).

Походження. З давнього священицького і шляхетського роду.

Освіта. Самбірська класична та Перша Українська академічна гімназії; університетські студії у Львові, Відні, Граці (Австрія).

Початкові умови формування особистості. Ріс у Карпатах, де батько служив священиком у гірських та підгірських селах.

Особистість і українське національне відродження. Подорожував Швецією, Німеччиною, Чехією, де вивчав фізичну культуру. Повернувшись додому, займався педагогічною діяльністю у Львові. 1900 р. вступив до спортивного товариства «Сокіл», став його головою. Керував гуртком з підготовки учителів руханки (фізичної зарядки та гімнастики). Впровадив у спортивну термінологію слова: «відбиванка» (волейбол), «копаний м’яч» (футбол), «кошиківка» (баскетбол), «гаківка» (хокей), якими на західноукраїнських землях послуговувалися до 1939 року. Створив першу футбольну команду «Український спортивний кружок». Був автором перших підручників з фізичного виховання. Популяризував серед населення важливість фізкультури і спорту. У 1908-1914 рр. — голова спортивного товариства «Сокіл-батько», яке координувало діяльність регіональних товариств «Сокіл». Сприяв становленню організації «Пласт».

Результати діяльності. «Проф. Боберський був душею і пропагатором, в слові й у ділі, фізичного виховання української нації», — Степан Шах (сучасник Івана Боберського, український педагог).

1. Аргументовано підтвердьте або спростуйте думку Степана Шаха.

Фрагмент Сокільського маршу:

«Соколи», «Соколи», ставаймо в ряди!

Нас поклик «Борімось!» взиває.

В здоровому тілі — здорова душа,

Де сила — там воля витає.

Як славно, бувало, козацькі сини

Боролись до смерти-загину.

Боротись будемо, «Соколи», всі ми —

За матір святу — Україну!

1. Проаналізуйте. Про яку мету товариства можна дізнатися зі слів маршу?

Активна життєва позиція Кирило Трильовський (1864—1941)

Ім’я (повне). Кирило Йосипович Трильовський.

Народження. 6 травня 1864 р. в с. Богутин (нині — Золочівського р-ну Львівської обл.). Походження. Із сім’ї священика.

Освіта. Золочівська польська школа; Бродівська школа, Золочівська та Коломийська гімназія. Через хворобу в 1876—1879 рр. вчився самотужки. Згодом закінчив Львівську та Віденську військові школи. Здобув ступінь доктора права у Львівському університеті.

Початкові умови формування особистості. Батьки розмовляли польською, але вважали себе русинами, тому домашнім репетитором сина став український учитель, який прищепив йому любов до всього українського.

Особистість і українське національне відродження. Навчаючись у Золочівській гімназії, створив таємний гурток, який пропагував твори українських письменників. У студентські роки був членом українського «Академічного братства». Брав участь у віче польських та українських студентів, на яких закликав молодь активніше прилучатися до громадського життя. Належав до Русько-Української радикальної партії (РУРП). Ініціював створення в Коломиї політичного товариства «Народна воля». Представляв інтереси українців від виборчого округу Коломия-Косів у Рейхсраті (парламенті). В 1900 р ініціював створення першого руханково-протипожежного товариства — «Січ» — із концепцією фізичного виховання молоді та відновлення серед неї «лицарського духу Запорозької Січі». Видавав низку українських часописів.

Результати діяльності. (Сформулюйте самостійно).

1. Хто — І. Боберський чи К. Трильовський — більше займався політикою? Відповідь обгрунтуйте.

2. Реформа виборчої системи. Боротьба за створення українського університету.

Одним з напрямків політичної боротьби українців Галичини стала вимога проведення виборчої реформи. Українці вважали, що збільшення їхнього представництва у віденському парламенті й Галицькому сеймі сприятимуть відстоюванню їхніх прав. У 1907 р. в Австро-Угорській імперії було запроваджене загальне виборче право для чоловічого населення. Це розширило українське представництво у Державній раді та в Галицькому сеймі. В австрійському парламенті українські депутати відстоювали надання українським землям політичної автономії у складі Австро-Угорщини, а член Української національно-демократичної партії Юліан Романчук став заступником голови Рейхсрату.

Актуальним залишалося й питання відкриття українського університету. Вимоги скасувати національні обмеження у Львівському університеті не дали результатів. Тому українські студенти відстоювали ідею створення окремого університету. На хвилі протистояння між українськими та польськими студентами звичним явищем стали бійки і сутички. У 1910 р. дійшло до збройної сутички, в якій загинув український студент Адам Коцко. Тому, українці почали масово залишати університет. Після тривалих переговорів уряд погодився, щоб не пізніше 1916 р. збудувати для українських студентів окремий університет. Однак цьому завадила війна. Втім, українці Галичини, не чекаючи урядових дій, ще 1881 р. заснували «Руське Педагогічне Товариство», яке у результаті видання спеціальної літератури та створення приватних навчальних закладів сприяло розвитку національної освіти краю.

Загострило політичну ситуацію в Галичині те, що український студент Мирослав Січинський убив у 1908 р. губернатора Альфреда Потоцького. Приводом до таких дій стали масові порушення прав українського населення під час виборів 1907 р. до парламенту, в яких вважали винним саме губернатора. Поляки намагалися використати цей терористичний акт для антиукраїнської кампанії. Однак консолідованому польському таборові протистояли представники української інтелігенції, згуртовані навколо УНДП, товариства «Просвіта», молодіжних спортивних організацій.

1. В якому році запровадили в Австро-Угорщині загальне виборче право для чоловіків?

2. Яку вимогу перед австрійським урядом ставили українські студенти?

3. Яка подія загострила політичну ситуацію в Галичині?

Дослідник про розвиток шкільництва в Галичині. Світлана Гірняк (український історик):

«Руське Педагогічне Товариство» займалося видавничою діяльністю, зокрема для українських учителів виходила газета «Учитель», а для дітей — «Дзвінок», друкували численні книжечки для малечі. Під егідою товариства для українських дівчат у м. Перемишлі було відкрито «Руський інститут для дівчат», а також у Львові ...створено приватну руську жіночу гімназію. У Східній Галичині відкривали народні університети. Один із них — «Товариство українських наукових викладів імені Петра Могили».

Примітка. Товариство щонеділі у містах Галичини організовувало цікаві й популярні наукові виступи.

1. Як із цитатою пов’язане слово «пасивність»? Відповідь обґрунтуйте.

Перемишль (нині — Польща). Панорама міста.

3. Особливості українського руху на Буковині й Закарпатті.

Наприкінці ХІХ — на початку XX ст. український рух на Буковині набув масовості та ідеологічної зрілості. Замість традиційних термінів «русин», «руський народ» у мовну свідомість входили слова «українець», «український народ». Національний рух охопив усі групи українського населення: селян, інтелігенцію, студентську молодь. Розвивалася мережа культурних, освітніх і господарських товариств, серед яких були «Українська школа», «Українська хата», «Український міщанський клуб», «Жіноча громада». Вони поширювали знання серед населення краю, протидіяли румунізації та онімеченню, доводили історичне право українців на Буковину, налагоджували зв’язки з українцями з інших земель. Водночас зародився молодіжний спортивний рух, одним із організаторів якого був Єротей Пігуляк. Він став першим отаманом утвореного у 1905 р. «Союзу січей», що об’єднував гімнастично-пожежні товариства «Січ». Єротей Пігуляк говорив: «Яка молодь, така буде доля народу».

Наприкінці XIX — на початку XX ст. відбувалася політизація українського руху Буковини. Ініціаторами виникнення політичних партій краю стали народовці. У 1909 р. у Чернівцях була утворена селянська партія «Руська рада», яку очолив С. Смаль-Стоцький, згодом виникли Українська народна партія та Українська національно-демократична партія. Політичні партії Буковини, організовуючись та створюючи програми, наслідували політичні партії Галичини.

На Закарпатті національний рух на початку XX ст. залишався, як і раніше, слабким. Із кінця XIX ст. угорський уряд вживав заходи для сприяння мадяризації населення. Частина української інтелігенції асимілювалася. До цього процесу, на відміну від Галичини, прилучилась і Греко-Католицька церква. Оскільки Закарпаття було відділене від Галичини кордоном, а контакти з нею залишалися традиційно слабкими, тут, на відміну від Буковини, не змогли розвинутись українофільські течії. Як наслідок, українські парафіяльні школи занепадали, закривалися газети. На початку XX ст. на Закарпатті не було жодної української школи. У політичному житті переважали москвофіли. Українська орієнтація була пов’язана лише з тижневиком «Наука», який із 1903 р. редагував Августин Волошин, та письменником і громадським діячем, одним з лідерів народовців Юрієм Жатковичем.

1. У чому проявлялась ідеологічна зрілість українського руху на Буковині?

2. Коли в Чернівцях була створена селянська партія «Руська рада»?

3. Як розвивався національний рух на Закарпатті?

Активна життєва позиція Августин Волошин (1874—1945)

Ім’я (повне). Августин Іванович Волошин.

Народження. 17 березня 1874 р. в с. Келечин (нині — Міжгірського р-ну Закарпатської обл.).

Походження. З роду священиків.

Освіта. Ужгородська гімназія; теологічний факультет Будапештського університету (після першого року навчання залишив через хворобу); Ужгородська семінарія; Вища педагогічна школа в Будапешті (отримав диплом викладача математики та фізики).

Особистість і українське національне відродження. Працював професором, а згодом директором учительської семінарії в Ужгороді. Був одним з небагатьох активістів українського національного руху на Закарпатті та редактором єдиної в Угорщині української газети «Наука». Видав «Методичну граматику угро-руського літературного язика для народних шкіл», «Практичну граматику малоросійської (рутенської) мови», де обґрунтував окремішність української мови. Разом з дружиною Іриною опікувався дітьми-сиротами, для яких створив будинок сімейного типу.

Результати діяльності. (Сформулюйте самостійно).

1. Порівняйте суспільно-політичні умови, в яких діяли А. Волошин та І. Боберський. Запропонуйте власний обгрунтований висновок.

Коли в Україні було створено товариство «Пласт», ... у Берліні (Німецька імперія) відбувся другий в історії чемпіонат Європи з хокею із шайбою (перший було проведено 1910 р. у Швейцарії).

Підсумуйте свої знання

1-2. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1900 р. — створено спортивно-громадську організацію «Січ»;

— 1905 р. — на Буковині створено молодіжну спортивну організацію «Союз січей»;

— 1907 р. — в Австро-Угорщині запроваджено загальне виборче право;

— 1909 р. — у Чернівцях виникла селянська партія «Руська рада»;

— 1911 р. — утворено товариство «Пласт»;

— 1912 р. — утворено товариство «Січові стрільці».

3. Підготуйте повідомлення на тему: «Молодіжно-спортивні товариства Західної України».

4. Доповніть схему та, спираючись на неї, підготуйте розповідь «Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях початку XX століття». Назвіть схему.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно