§ 39 Живопис. Архітектура. Міський та сільський простір.

У чому особливість романтизму і класицизму в мистецтві?

Поясніть значення терміна «регулярна забудова».

Що таке монументальна скульптура? Наведіть приклади.

Упродовж уроку з’ясуйте, які нові течії виникли у мистецтві та визначте їхні особливості.

1. Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Скульптура.

У живописі середини XIX ст. продовжував зберігати свої позиції романтизм. Представником романтичної лінії у малярстві був Іван Айвазовський, який створив всесвітньо відоме полотно «Дев’ятий вал». Упродовж останніх десятиліть XIX — початку XX ст. розвивалися два провідних стилі епохи — реалізм і модерн. Типовим для художників-реалістів було зображення буденного життя, побуту народу. З-поміж жанрів переважали пейзаж та портрет. Сільський побут, пейзаж, звичаї провінції відображені у художніх полотнах Архипа Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі»; Миколи Пимоненка «Святочне ворожіння»; Кирияка Костанді «В люди». Серію пейзажів створив Іван Труш, зокрема «Дніпро біля Києва». Художник написав також галерею портретів сучасників — відомих діячів української культури. Майстер історичних та побутових сюжетів — Ілля Рєпін — є автором картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

Святочне ворожіння. М. Пимоненко, 1888 р.

В люди. К. Костанді, 1885 р.

Портрет Лесі Українки. І. Труш, 1900 р.

Дев’ятий вал. І. Айвазовський, 1850 р.

Місячна ніч на Дніпрі. А. Куїнджі, 1880 р.

Дніпро біля Києва. І. Труш, 1910 р.

Запорожці пишуть листа турецькому султанові. І. Рєпін, 1880—1891 рр.

Наприкінці ХІХ — на початку XX ст. поширився модерн. Поєднання естетики модерну з національними живописними традиціями започаткувало український стиль у живописі модерну. Його засновником вважають художника Федора Кричевського («Наречена»). У творчості Сергія Васильківського пейзажний живопис органічно поєднувався з історичними сюжетами доби козацтва, зокрема у картині «Козаки в степу», або з побутовими сюжетами, як у картині «Чумацький Ромоданівський шлях».

Наречена. Ф. Кричевський, 1910 р.

Чумацький Ромоданівський шлях. С. Васильківський, XIX ст.

Дівчина в червоному капелюсі. О. Мурашко, 1902—1903 рр.

Козаки в степу. С. Васильківський, 1890 р.

Реалістичний напрямок переважав у скульптурі. Монументальна скульптура набувала громадського звучання. У різних містах на громадські кошти споруджували пам’ятники відомим історичним діячам, поетам, прозаїкам. Встановлений 1888 р. на Софійському майдані у Києві, пам’ятник Богданові Хмельницькому Михайла Микешина став одним із символів міста. Засновником української жанрової скульптури був Леонід Позен, автор скульптурних композицій «Скіф», «Переселенці».

Пам’ятник Богданові Хмельницькому в Києві. М. Микешин, 1888 р.

Скіф. Л. Позен, 1889—1890 рр.

Переселенці. Л. Позен, 1884 р.

1. Які жанри переважали у реалістичному живописі? Наведіть приклади творів мистецтва.

2. Хто був засновником українського модерну в живописі? Наведіть приклади творів мистецтва.

3. Назвіть твори монументальної і жанрової скульптури.

Активна життєва позиція Сергій Васильківський (1854—1917)

Ім’я (повне). Сергій Іванович Васильківський.

Народження. 7 (19) жовтня 1854 р. у містечку Ізюм на Харківщині.

Походження. Батько служив писарем, а дід чумакував, мав козацьке походження.

Освіта. Харківська гімназія і, водночас, уроки малювання у професійного художника. Харківське ветеринарне училище (не закінчив). Петербурзька Академія мистецтв. їздив до Франції для вдосконалення професійної майстерності.

Початкові умови формування особистості. Дід розказував малому Сергійкові чимало цікавих оповідок про козаччину, а мати співала йому українських пісень. Героїчна минувшина і народна пісня, а також твори І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Гоголя справили на хлопчика глибоке враження.

Особистість та мистецтво. Автор пейзажів «Весна в Україні», «Козача левада», «Дніпровські плавні»; творів на історичні теми «Бій запорожців з татарами», «Козаки у степу», «Похід козаків»; жанрових картин «Козак і дівчина», «Ярмарок у Полтаві». Написав серію портретів Т. Шевченка. Протягом семи років працював над картинами для оформлення будинку Полтавського земства — «Чумацький Ромоданівський шлях», «Козак Голота», «Вибори полковником Мартина Пушкаря». Разом з М. Самокишем створив альбоми «З української старовини» та «Мотиви українського орнаменту». Очолював Харківське літературно-художнє товариство. Ініціював відкриття художнього училища у Харкові. Перед смертю понад 1500 своїх творів передав Харківському художньому музею.

Результати діяльності. (Сформулюйте самостійно).

1. Встановіть зв’язки між земською реформою 1864 р. і творчістю С. Васильківського.

Активна життєва позиція Микола Пимоненко (1862—1912)

Ім’я (повне). Микола Корнилович Пимоненко.

Народження. 9 (21) березня 1862 р. у Пріорці — передмісті Києва.

Походження. Батько був маляром, розписував церкви.

Освіта. Київська рисувальна школа. Петербурзька Академія мистецтв. Через хворобу повернувся до України, але викладачі Академії, серед яких — Ілля Рєпін, дозволили талановитому студентові надсилати свої художні роботи на виставки до Академії. Ці роботи були зараховані як екзаменаційні.

Початкові умови формування особистості. Часто допомагав батькові, коли той малював ікони чи розписував церкви на Київщині. Це заняття припало йому до душі, тому вирішив здобувати відповідну освіту.

Особистість та мистецтво. Викладав у художній школі, художньому училищі та політехнічному інституті в Києві. Тонкий психологізм, довершеність у деталях, ретельність у підборі кольорів — визначальні риси творчості Миколи Пимоненка. Найбільш знані роботи — «Весілля в Київській губернії», «Вихід з церкви у чистий четвер», «Свати», «Святочне ворожіння», «Проводи рекрутів», «Ярмарок», «Київська квітникарка», «У похід», «Біля річки», «Перед грозою». У 1909 р. його картину «Гопак» експонували у Парижі, її придбав музей Лувра. Разом з іншими художниками долучився до реставрації Кирилівської церкви та розпису Володимирського собору в Києві. Член Товариства пересувних художніх виставок, Товариства мюнхенських художників і французької Інтернаціональної спілки мистецтв та літератури.

Результати діяльності. (Сформулюйте самостійно).

1. Дайте обгрунтовану відповідь. Чи продовжив Микола Пимоненко батьківську справу?

2. Стилізація та модерн в архітектурі.

У другій половині XIX — на початку XX ст. інтенсивне будівництво охопило усі великі міста, набуваючи в кожному з них особливих рис. Почався розквіт еклектики (з давньогрецької — свобода вибору) як провідного напрямку в оздобленні будинків. У архітектурі — це свобода використання різних архітектурних стилів і декору, які склалися в будівельній практиці різних часів і народів. Тогочасні архітектори вважали, що головну роль відіграє раціональне планування, а вибір стилів оформлення залежить від призначення будівлі та смаків замовника. У цей час були споруджені Одеський оперний театр, Львівський оперний театр, резиденція православних митрополитів у Чернівцях (нині — Чернівецький університет). У Києві працював відомий архітектор Олександр Беретті, за участю якого збудовано Володимирський собор.

Одеський оперний театр, 1883—1887 рр.

Львівський оперний театр, 1897—1900 рр.

Резиденція митрополитів у Чернівцях, 1864—1873 рр.

Володимирський собор у Києві, 1862—1896 рр.

В останні десятиліття XIX ст. — на початку XX ст. утвердився новий стиль — модерн. Його прихильники домагалися логічного і зразкового планування, використовували нові залізобетонні та інші будівельні матеріали. Українські архітектори-модерністи прагнули поєднати новітні технології з народними традиціями. Утвердження модерну збіглося з добою індустріалізації, тому масштабним стало будівництво приміщень індустріального і громадського призначення — банків, бірж, театрів, народних будинків, клубів, пасажів, ринків, прибуткових будинків.

Яскравими зразками українського архітектурного модерну є «Будинок з химерами» у Києві архітектора Владислава Городецького, будинок Полтавського губернського земства, споруджений за проектом Василя Кричевського. Взірцем раціоналістичного модерну став Бессарабський ринок у Києві — перший критий ринок в Україні. На західноукраїнських землях поєднання елементів модерну і народної архітектури втілив Іван Левинський у будівлі страхової компанії «Дністер» у Львові (с. 225).

«Будинок з химерами» у Києві, 1901—1903 рр.

Будинок Полтавського губернського земства, 1903—1908 рр.

Бессарабський ринок, 1910—1912 рр.

1. Які будівлі були споруджені в Україні в період поширення еклектики?

2. У чому особливості модерну в архітектурі?

3. Назвіть будівлі — зразки українського архітектурного модерну.

Активна життєва позиція Владислав Городецький (1863—1930)

Ім’я (повне). Лешек Дезидерій Владислав Городецький. Син Владислава Городецького.

Народження. 23 травня (4 червня) 1863 р. у с. Шолудьки на Вінниччині.

Походження. Із польського роду зі шляхетським корінням.

Освіта. Реальне училище в Одесі. У 5-му класі училища відзначений свідоцтвом Ради Петербурзької Академії мистецтв за «рисунок ручним пензлем з гіпсу». Завдяки цьому вступив на архітектурне відділення Академії.

Початкові умови формування особистості. Своє мистецьке покликання відчув в Одесі, яка зачарувала його архітектурою.

Особистість та мистецтво. Протягом тридцяти років мешкав у Києві. Працював інженером. За його проектами було збудовано споруди у різних стилях: модерному та модернізованих історичних стилях (неоготика, неоренесанс, необароко тощо): будинок Міського музею (нині — Національний музей українського мистецтва), Миколаївський римо-католицький костел, Караїмська кенаса. Візиткою майстра став, переважно бетонний, «Будинок з химерами», в якому він мешкав. Із боку вулиці в будинку три поверхи, а з боку схилу — шість. Неповторним є оздоблення химерними істотами (звідси й назва), вилитими з бетону. Також Владислав Городецький був автором серії ювелірних прикрас, ескізів жіночого вбрання, театральних костюмів і декорацій. Мав власний бетонний завод «Фор». З 1996 р. вулиця у Печерському районі Києві названа на честь архітектора Городецького.

Результати діяльності. (Сформулюйте самостійно).

1. Поміркуйте, чому Владислава Городецького називали «повелителем цементу і бетону».

Активна життєва позиція Василь Кричевський (1873—1952)

Ім’я (повне). Василь Григорович Кричевський.

Народження. 31 грудня 1872 р. (12 січня 1873 р.) у с. Ворожба на Сумщині.

Походження. Батько був земським фельдшером, а Василь — найстаршим з восьми дітей.

Освіта. Харківське технічно-залізничне училище. Досвід роботи у майстернях архітекторів С. Загоскіна та О. Бекетова. Вільний слухач Харківського університету.

Початкові умови формування особистості. З дитячих літ любив малювати. Особливо добре вдавалися йому замальовки хат, інтер’єрів, орнаментів.

Особистість та культура. Працював помічником міського архітектора Харкова, згодом - проектувальником у Службі шляхів і будівель місцевої залізниці. Мандруючи Полтавщиною, зібрав багатий етнографічний матеріал. Його вважають зачинателем українського архітектурного модерну, який поєднував українську автентику та модерн. У цьому стилі протягом 1903—1908 рр. було зведено будинок Полтавського губернського земства (нині — Полтавський краєзнавчий музей). Спроектував Народний дім у Лохвиці. Започаткував оформлення книжок та періодичних видань українськими орнаментами. Очолював школу килимарства Варвари Ханенко на Васильківщині. Відновлював традиційну кераміку в Миргороді та Опішні. Творець українського стилю в декоративно-ужитковому мистецтві.

Результати діяльності. (Сформулюйте самостійно).

1. Підберіть факти, які підтверджують захоплення В. Кричевського українською культурою.

3. Зміни у міському та сільському просторі.

Упродовж другої половини XIX ст. міста стрімко збільшувалися за рахунок приєднання до своїх територій передмість, сіл і хуторів, що спричинило зміни в їхньому плануванні. Навколо старих центрів, сформованих відповідно до вимог класицизму, поставали нові райони, які забудовували нерівномірно та примхливо, створюючи мозаїку вулиць і провулків. Промислові центри обростали підприємствами, що й були індустріальною межею міста.

На прилеглих до центра майданах, вулицях і проспектах будували громадські споруди. Навколо залізничних вокзалів зводили готельні комплекси. Біржі, банки та кредитні установи утворювали діловий центр міста, магазини й пасажі — криті галереї з крамницями по обидва боки проходу — торговельний центр. Базарні площі поступово замінювалися критими ринками. У великих містах діяли електричне освітлення вулиць, дороги з твердим покриттям, водогони і каналізація, громадський транспорт.

Зміни в невеликих містах та сільській окрузі були менш значними. Зростання чисельності заможних селян спричинило розбудову приватного житла — переважали трикамерні хати (хата, сіни, комора). Окремі селяни почали будувати житла із цегли, покриваючи їх бляхою або черепицею. У селищах при заводах зводили для колективного проживання робітників бараки. За можливості робітники будували землянки або хати-мазанки.

1. Чим були зумовлені зміни у міському просторі?

2. Як оновлювали архітектуру центра міста?

3. Які зміни відбулися у спорудженні приватного житла?

Коли в Україні у Києві було добудовано «Будинок з химерами», ... біля містечка Кітті-Хок (США) Орвіл Райт здійснив перший у світі політ на аероплані «Флайер-1». Дальність польоту становила 37 метрів, а тривалість — 12 секунд.

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте архітектурні споруди та їхні назви.

2. Поясніть значення понять: реалізм, модерн, еклектика.

3. Оберіть серед зображених у параграфі картин ту, яка вам найбільше сподобалася. Охарактеризуйте її за алгоритмом: автор, назва картини, рік написання, хто (що) зображений на картині. Обґрунтуйте свій вибір.

4. За допомогою схеми і методу «Прес» доведіть, що українське мистецтво XIX — початку XX ст. було полікультурним. Доповніть схему переліком митців-українців та їхніх робіт.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно