Практичне заняття. Альманах «Русалка Дністровая». Галицько-руська матиця

1. Коли утворилася «Руська трійця»? 2. Хто входив до складу «Руської трійці»? 3. Коли і як утворилася Головна руська рада? 4. Назвіть основні заходи діяльності Головної руської ради.

Мета: визначити значення альманаху «Русалка Дністровая» та Галицько-руської матиці для розгортання українського національного руху на західноукраїнських землях.

Завдання для підготовки до практичного заняття: повторити матеріал підручника про утворення і діяльність «Руської трійці» (§8, п. 4) та Головної руської ради (§9, п. 2).

Хід роботи

1. Ознайомтеся із запропонованим матеріалом і виконайте завдання.

2. Об’єднайтеся в малі групи та сформулюйте висновки відповідно до мети заняття.

Альманах «Русалка Дністровая»

Альманах «Русалка Дністровая» вийшов друком у 1836 р. В основі альманаху були твори, раніше включені до підготовленої в 1834 р. членами «Руської трійці» збірки «Зоря».

Альманах «Зоря» містив народні пісні, твори самих гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Головними ідеями творів були:

засудження іноземних поневолювачів українців та оспівування героїчної визвольної боротьби народу;

уславлення народних ватажків — борців за національне і соціальне визволення народу;

визнання існування єдиного українського народу, який через поневолення імперіями роз'єднаний державними кордонами;

заклик до українських патріотів боротися за об'єднання галицьких русинів і наддніпрянських українців.

Спроби видати альманах «Зоря» наразилися на спротив як австрійських урядовців, так і консервативних кіл греко-католицького духовенства. Видання було заборонено віденською і львівською цензурою.

Шукаючи можливості видання альманаху, члени «Руської трійці» вилучили твори, які своїм змістом найбільше непокоїли цензорів, і змінили його назву на «Русалка Дністровая». Потім Я. Головацький домовився зі своїми друзями, послідовниками ідей слов'янського відродження, про видання альманаху в Пешті (тодішній столиці Угорщини) накладом 1 тис. примірників. Поява «Русалки Дністрової» викликала незадоволення у Відні та Львові. Увесь наклад альманаху було конфісковано й знищено. Урятувати пощастило лише 200 екземплярів.

Поява «Русалки Дністрової» стала ключовою подією не лише в діяльності «Руської трійці», а й усього українського національного руху у Східній Галичині. За словами М. Шашкевича, альманах мав «воскресити в новій силі руську славу, руську власть». Своїм змістом він переконливо засвідчував відмінність галицьких русинів від поляків і росіян, їхню єдність із наддніпрянськими українцями. «Русалка Дністровая» започаткувала нову українську національну літературу на західноукраїнських землях.

Видання альманаху стало своєрідним підсумком діяльності «Руської трійці». Через постійні утиски й переслідування гурток розпався. Альманах «Русалка Дністровая» залишався під забороною до 1848 р.

1. Виступаючи за заборону видання «Русалки Дністрової», представники галицького греко-католицького духовенства стверджували, що «нагадування про сумні історичні події, пов'язані з релігійним і політичним гнобленням, викликали б гіркі почуття...» Директор департаменту львівської поліції, висловлюючи причини відмови в дозволі на публікацію австрійської влади в краї, заявляв: «Досить клопоту нам завдають поляки, а ці шаленці намагаються відродити покладену до гробу русинську націю». Чому, на вашу думку, греко-католицьке духовенство, яке започаткувало українське відродження в краї, виступило проти видання альманаху? Чи можна вбачати у відмові представників австрійської влади одночасне визнання заслуг «Руської трійці»? Чому? 2. Девізом «Русалки Дністрової» автори обрали слова одного з діячів чеського й словацького національного відродження Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Поясніть, до чого члени «Руської трійці» закликали читачів альманаху. 3. Як ви розумієте слова М. Шашкевича, що призначення альманаху «Русалка Дністровая» «воскресити в новій силі руську славу, руську власть»? 4. У чому, на вашу думку, полягає значення «Русалки Дністрової» для розгортання західноукраїнського національного відродження? 5. Про появу «Русалки Дністрової» І. Франко писав, що вона «була для свого часу явищем наскрізь революційним». Поясніть наведену характеристику, спираючись на матеріал уроку.

Музей альманаху «Русалка Дністровая» у Львові у дзвіниці Святодухівської церкви

Печатка товариства Галицько-руська матиця

Галицько-руська матиця

Русинське культурно-освітнє товариство Галицько-руська матиця було засноване у Львові 16 липня 1848 р. Зразком для нього були обрані «матиці», створені чехами й словаками. Своєю головною метою товариство вважало здійснення видавничої та просвітницької діяльності й розвиток шкільництва у Східній Галичині. Першим головою Галицько-руської матиці був священик Михайло Куземський (1809—1879). Із 60-х рр. XIX ст. товариство стало виразником ідей москвофільства, які заперечували існування українського народу й української мови. До середини 80-х рр. XIX ст. товариство видало понад 80 книжок, серед яких були шкільні підручники, праці з ремесла й педагогіки. Друкованим органом Галицько-руської матиці був «Науковий сборник». Із другої половини 80-х рр. XIX ст. товариство поступово занепало й остаточно перестало існувати в 30-х рр. XX ст.

Оцініть роль і внесок Галицько-руської матиці в український національний рух на західноукраїнських землях.

Узагальнення знань за розділом II

1. Складіть перелік подій з історії західноукраїнських земель кінця XVIII — першої половині XIX ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Назвіть видатних діячів західноукраїнських земель цієї доби. У чому ви вбачаєте їхній внесок в історію України цього періоду?

3. Поясніть значення понять і термінів: коронний край, Королівство Галичини і Лодомерії, рутени, денаціоналізація, опришки, «будителі», «Руська трійця», «Русалка Дністровая», «Весна народів», революція, Головна руська рада, «Зоря Галицька», Галицько-руська матиця, Руський собор, Центральна рада народова.

4. Виконайте завдання за історичною картою: 1) порівняйте територію розселення західних українців наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. із сучасними кордонами України; 2) опишіть адміністративно-територіальний устрій, встановлений на території західноукраїнських земель Австрійською імперією; 3) розкрийте особливості сільськогосподарської спеціалізації західноукраїнських регіонів; 4) покажіть місця розгортання найбільших соціальних протестів у краї; 5) покажіть населені пункти, пов’язані з українським національним відродженням на західноукраїнських землях.

5. Обговоріть у малих групах і презентуйте висновки класу: 1) вплив реформ Марії Терезії та Йосифа II на життя краю й початок українського національного відродження; 2) особливості соціально-економічного стану західноукраїнських земель; 3) характер та особливості початку українського національного відродження в краї; 4) вплив революції 1848—1849 рр. на розвиток українського національного руху.

6. Порівняйте: 1) соціально-економічний розвиток українських земель під владою Російської та Австрійської імперій та європейських країн у цей період; 2) завдання, форми прояву й здобутки національних рухів на українських землях у складі Російської та Австрійської імперій та в європейських країнах під час революцій 1848—1849 рр.

«Хрест Свободи» на честь скасування панщини в Галичині. 1848 р.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно