Архітектура та образотворче мистецтво
- 12-09-2022, 01:47
- 703
9 Клас , Історія України 9 клас Власов (повторне видання) 2022
§ 35. Архітектура та образотворче мистецтво
1. Поява нових архітектурних стилів у другій половині XIX — на початку XX ст.
У 40-х років XIX ст. класицизм поступився місцем іншому стильовому напряму, що відповідав новим історичним умовам і мистецьким уподобанням.
Провідним напрямом в архітектурі став історизм - використання архітектурних стилів та декоративних елементів, що склалися в будівельній практиці попередніх часів. Саме цим терміном характеризують поширення в архітектурі другої половини XIX ст. - початку XX ст. неороманського, неоготичного, неоренесансного, необарокового, неокласицистичного та інших стилів (нео- — новий). Стиль архітектурних споруд, у яких змішано елементи кількох стилів, визначають як еклектику.
СЛОВНИК
Еклектика - формальне поєднання різних стилів.
Миколаївський костьол у Києві. 1899-1909 рр. Сучасне фото
Пригадайте, які архітектурні стилі були поширені на теренах України. Як архітектурні стилі відображають дух певних епох?
При будівництві різних споруд в той час використовували різні стилі. Для церков обирали візантійський стиль, театри будували в ренесансному, особняки - у романському, синагоги - у мавританському. Хоча такий підхід і не був загальноприйнятим. Приміром, у Києві у стилі французького ренесансу споруджено будівлю Національної опери (за проектом петербурзького архітектора Віктора Шретера). У 1899-1909 рр. архітектор Владислав Городецький у неоготичному стилі спорудив Миколаївський костьол.
Володимирський собор у Києві. 1862-1882 рр. Сучасне фото
Здійсніть віртуальну чи реальну мандрівку до Володимирського собору. Роздивіться розписи, які прикрашають храм. Поцікавтесь історією їх створення. Оберіть для себе кілька сюжетів, які вам найбільше імпонують. Свій вибір поясніть.
Володимирський собор у Києві було зведено в неовізантійському стилі. Храм було закладено в 1862 р. Його будівництво затяглося на два десятиліття (завершено в 1882 р.). Над проектом працювали кілька відомих архітекторів. Завершував проектування син Вікентія Беретті - Олександр Беретті. Внутрішнім опорядженням Володимирського собору керував професор Київського університету Адріан Прахов. Розписувати собор він запросив найкращих живописців того часу: Віктора Васнецова, Михайла Нестерова, Миколу Пимоненка, Михайла Врубеля. Виконання настінних розписів тривало понад десять років. У 1896 р. відбулося відкриття та освячення собору.
Архітектори Львова другої половини XIX ст. найчастіше зверталися до неоренесансного стилю, хоча у деяких спорудах простежуються риси класицизму. Йдеться, зокрема, про будівлю Національного університету «Львівська політехніка» (1873-1877). Інший приклад - колишній будинок Галицького сейму, у якому нині розміщено головний корпус Львівського національного університету ім. І. Франка (1877-1881 рр., архітектор Юліуш Гохбергер). У неоренесансному стилі споруджено будинок Львівського оперного театру (1897-1900 рр., архітектор Зигмунт Горголевський).
Будівля театру опери і балету в Одесі. 1884-1887 рр. Сучасне фото
Шедевр світової архітектури та одна з найкрасивіших споруд у Європі. Це перша у Південній Україні будівля, оснащена електрикою і паровим опаленням. Фасади прикрашають лоджії, балкони, алегоричні скульптурні композиції, що символізують усі види театрального мистецтва.
Будинок резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації у Чернівцях. 1862-1882 рр. Сучасне фото
У червні 2011 р. цю споруду внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Справжньою архітектурною перлиною є театр в Одесі, зведений за проектом віденських архітекторів Германа Гельмера та Фердинанда Фельнера у 1884-1887 рр. одеським архітектором Феліксом Гонсіоровським у стилі неоренесансу та необароко. Ці самі архітектори розробили проект, за яким у 1904-1905 рр. збудовано театр у Чернівцях.
У Чернівцях у 1864-1882 рр. споруджено будинок резиденції митрополита Буковини і Далмації (нині - один із корпусів Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича) - символ буковинської столиці та її найбільша окраса. Проект архітектурного ансамблю розробив чеський учений, архітектор Йозеф Главка, поєднавши елементи візантійського та романського стилів.
2. Модерн в архітектурі
На межі XIX і XX ст. почався новий етап в архітектурі. Як протиставлення відтворенню стилів минулого набув поширення стиль модерн.
Утвердження модерну збіглося з добою індустріалізації. Саме на цей період припадає масштабне будівництво приміщень індустріального й громадського призначення - банків, бірж, театрів, народних будинків, клубів, пасажів, ринків, прибуткових будинків, у яких використовували нові технології та матеріали. Тож визначальною ознакою модерну стало застосування нових конструкцій з металу й залізобетону, опоряджувальної скульптури з цементу. Архітектори керувалися принципами раціоналізму й уваги до функціональної організації простору. Для модерну характерні примхливі, мінливі форми, асиметричність та вільне планування, застосування символіки. У планах і фасадах переважають криволінійні форми, об’ємні композиції часто бувають асиметричними, фасади прикрашаються ліпленим декором і скульптурою, глазурованою керамікою тощо.
Будинок з химерами в Києві. 1902-1903 рр. Сучасне фото
«Ластівчине гніздо» в Ялті. 1912 рр. Сучасне фото
Будівля страхового товариства «Дністер» у Львові. 1905-1906 рр. Сучасне фото
Яскравим зразком архітектурного модерну в Києві є Будинок з химерами архітектора Владислава Городецького. Раціонально розпланований і технічно досконалий, збудований у 1902-1903 рр., він став перехідним типом між особняком та прибутковим будинком.
До відомих споруд архітектури модерну в Україні з елементами неоготики належать будівля Державного банку в Києві, зведена 1902-1905 рр. за проектом О. Кобелєва й О. Вербицького, та «Ластівчине гніздо» в Ялті, створене архітектором В. Шервудом у 1912 р. Взірцем так званого раціоналістичного модерну є Бессарабський ринок у Києві, спроектований архітектором Г. Гаєм у 1908-1912 рр. Це був перший критий ринок в Україні. У споруді поєднано модерні, раціоналістичні форми з національними мотивами.
Будинок Полтавського земства (нині - Полтавський краєзнавчий музей). 1903-1908 рр. Сучасне фото
Зв’язок з українською народною архітектурою засвідчують дві башти, що завершуються ступінчастими пірамідальними дахами, як у дерев’яних дзвіницях. Центральний вхід із зрізаними кутами повторює традиційні вхідні одвірки в народному житлі й дерев’яних церквах.
У процесі розвитку модерну в Україні сформувався національний стиль в архітектурі, визначальною рисою якого була стилізація під народну архітектуру та відродження традицій українського бароко. Найвидатнішою пам’яткою національного стилю українського модерну є Будинок Полтавського земства, зведений за проектом Василя Кричевського в 1903-1908 рр.
У західноукраїнських землях поєднання елементів модерну та народної архітектури втілено в будівлі страхового товариства «Дністер» у Львові, спорудженій у 1905-1906 рр. архітектором Іваном Левинським. Її силует нагадує традиційні споруди Карпат. Будівля оздоблена ліпниною та майолікою, в орнаментиці якої використано популярні тоді мотиви гуцульської кераміки.
На підставі тексту та ілюстрацій дайте відповідь на запитання. Чому архітектурні споруди, збудовані в стилі модерну, такі різні?
3. Особливості українського образотворчого мистецтва доби
В образотворчому мистецтві другої половини XIX ст. активно розвивався побутовий жанр, тематика якого була спрямована на зображення повсякденного життя народу за принципами реалізму.
Істотну роль відігравав і реалістичний пейзаж як самостійний жанр та як елемент побутової картини. Активно розвивався портретний жанр.
Святочне ворожіння. Художник М. Пимоненко. 1888 р.
На картині зображено сцену ворожіння на воску. Дівчата вилили розплавлений віск у воду і, вийнявши захололий шматок, розглядають його химерні форми, намагаючись розгадати за тінню на стіні свою майбутню долю.
Зображенню сільського побуту, природи та звичаїв української провінції присвятив творчість художник-реаліст Микола Пимоненко, найвідомішими картинами якого є «Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Жнива», «Проводи рекрута». Художник вивчав побут, одяг, природу і надзвичайно точно відтворював їх. За майстерне поєднання побутового жанру й поетичного українського пейзажу М. Пимоненка називають співцем українського села.
Підторжя. Полтавщина. Художник С. Васильківський. 1904 р.
Село взимку. Глухомань. Художник П. Левченко. 1890-1910 рр.
У живописі другої половини XIX - початку XX ст. популярним був пейзажний жанр. У картинах природи художники втілювали не просто певний пейзажний мотив - вони створювали національно самобутній образ батьківщини. Визначними українськими пейзажистами були Сергій Світославський та Петро Левченко. Картину П. Левченка «Село взимку. Глухомань» вважають перлиною українського пейзажного живопису.
Запорожці пишуть листа турецькому султанові. Художник І. Рєпін. 1880-1891 рр.
Визнаним майстром пейзажу був Сергій Васильківський. У його картинах переважали українські мотиви: «Ранок (Отара в степу)», «Дніпрові плавні», «Ранок на Дніпрі». Сучасники називали С. Васильківського «небесним» художником через особливе ставлення митця до неба. Пейзаж у творчості С. Васильківського органічно поєднувався з історичними сюжетами з доби козацтва («Козачий пікет», «Запорожець у розвідці», «Козаки в степу», «Козача левада») або з побутовими картинами («Козак в степу», «Ярмарок у Полтаві»). Уславився С. Васильківський і в історичному жанрі. Найвизначнішим його твором на історичну тему вважають картину «Сторожа запорозьких вольностей» («Козаки в степу»).
Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р. Художник М. Самокиш. 1931 р.
Портрет Лесі Українки. Художник І. Труш. 1900 р.
Поетеса вбрана в чорну сукню, одяг освіжає біле жабо, а вся увага сконцентрована на обличчі, особливо на очах.
Помітну роль у розвитку історичного жанру як в українському, так і в російському живописі відіграв твір Іллі Рєпіна «Запорожці», або «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Цей твір - чи не найзнаменитіша картина, присвячена історії українського козацтва. Ніхто до Рєпіна з такою переконливістю, розмахом і психологічною глибиною не відображував Січ і козаків-запорожців.
Миколі Самокишу належить слава засновника батального живопису в Україні. Найвідоміші його картини - «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким» та «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.». Протягом 1901-1908 рр. разом із С. Васильківським М. Самокиш писав монументальні панно для інтер’єру будинку Полтавського земства.
СЛОВНИК
Імпресіонізм (у перекладі з фр. враження) - мистецький напрям, представники якого прагнули найточнішого відображення мінливого реального світу і своїх вражень від нього. Назву напряму дала картина К. Моне «Враження. Схід сонця».
Наприкінці XIX - на початку XX ст. творчість нового покоління українських митців зазнала впливу поширеного в Європі модернізму, зокрема однієї з його течій - імпресіонізму.
Видатним портретистом, майстром пейзажу та побутового жанру був Іван Труш. Художник залишив більш як 350 портретів видатних діячів культури та науки того часу. Справжній шедевр у галереї трушівських портретів - портрет Лесі Українки. Малював його художник з натури 1900 р. Цей портрет вважають одним із найкращих прижиттєвих портретів Лесі Українки.
Поєднавши надбання французького імпресіонізму й ґрунтовну реалістичну школу Петербурзької академії мистецтв, Олександр Мурашко створив власний неповторний стиль. Митець творив переважно в галузі портретного й жанрового живопису (сцени повсякденного життя). Протягом 1902-1904 рр. він працював у Парижі, де захопився імпресіонізмом. Саме в Парижі художник створив одну з найвідоміших своїх картин «Дівчина в червоному капелюсі».
Картину побудовано на контрасті двох кольорів - червоного і чорного, характерній рисі українського мистецтва.
Дівчина в червоному капелюсі. Художник О. Мурашко. 1902-1903 рр.
Пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві. Скульптор М. Микешин. 1888 р.
За допомогою мережі Інтернет підготуйте невелику розповідь про будь-яку картину українського художника кінця XIX - початку XX ст. Уявіть себе екскурсоводом музею. Що б ви хотіли розповісти про обрану вами картину своїм однокласникам? Підготуйте в класі мініпроєкт «Екскурсія залою українського живопису кінця XIX - початку XX ст.».
4. Особливості мистецтва скульптури
Помітні зміни відбулися і в мистецтві скульптури. Від другої половини XIX ст. більшого громадського звучання, зокрема, набула монументальна скульптура. У різних містах України на громадські кошти було встановлено пам’ятники Б. Хмельницькому (Київ), І. Котляревському (Полтава), М. Гоголю (Ніжин, Харків), А. Міцкевичу (Львів), О. Пушкіну (Харків). Славнозвісний монумент на честь гетьмана Богдана Хмельницького, що височіє на Софійському майдані в Києві і є одним із символів міста, створив Михайло Микешин.
ПЕРЕВІРТЕ, ЧОГО НАВЧИЛИСЯ
1. Складіть синхроністичну таблицю створення найвизначніших пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва.
2. Установіть послідовність створення пам’яток архітектури, зображених на ілюстраціях.
3. Виконайте проект. Роздліліться на групи і створіть план одноденної екскурсії пам’ятками архітектури чи образотворчого мистецтва українських земель другої половини XIX - початку XX ст.
4. Доповніть речення.
Найвизначнішими пам’ятками модерну в архітектурі України початку XX ст. є...
5. Хто серед перелічених діячів української культури першої половини XIX ст. творив у царині архітектури?
а) М. Микешин; б) В. Городецький; в) В. Кричевський; г) І. Левинський; д) К. Трутовський; е) С. Світославський; є) Ю. Захарієвич; ж) П. Левченко.
6. Укажіть прізвища митців - авторів живописних полотен.
• 1. «Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Сінокіс». • 2. «Дівчина у червоному капелюсі». • 3. «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким». • 4. «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». • 5. «Сторожа запорозьких вольностей (Козаки в степу)».
7. Обґрунтуйте й уточніть загальне твердження про розвиток українського образотворчого мистецтва.
Пріоритетними в мистецтві живопису другої половини XIX - початку XX ст. були пейзажні та побутові жанри.
Коментарі (0)