§ 43. Практичне заняття

Варіант 1. Українська греко-католицька церква в умовах наростання національго руху в Західній Україні

ЗГАДАЙТЕ Які головні релігійні конфесії існували в Західній Україні в XIX - на початку XX ст. і які національні групи населення їх підтримували?

Документи та матеріали

1. Історик Дмитро Дорошенко про історичну роль Української греко-католицької церкви (УГКЦ)

УГКЦ зробилася головним оборонцем української народності проти полонізації. Це вона врятувала Галичину від національної смерті. Вона зробилася батьківською вірою, і народ кріпко до неї прив’язався... З кругів греко-католицького духовенства вийшло національне відродження Галицької України... Церква стала тут за останні часи справжньою національною церквою західного українства. Вона виявила національну творчість, більшу ніж на цій самій території виявила Православна церква.

Джерело: Енциклопедія українознавства. Загальна частина:

У 3 т. - Львів; Станіслав; Коломия, 1934. -Т. 2,- С. 629.

2. Про патріотичну діяльність митрополита Андрея Шептицького

...У січні 1906 р. Шєптицький очолив делегацію до імператора Франца-Йосифа І, яка порушила питання про надання українцям рівних прав з іншими народами Австро-Угорської монархії.

Шєптицький підтримував розвиток культурно-освітнього життя на західноукраїнських землях, чим сприяв пробудженню національної свідомості українського населення. 1901 р. підтримав Сецесію українських студентів Львівського університету. 1902 р. митрополит поставив питання про необхідність відкриття української гімназії у Станіславі (тепер Івано-Франківськ), а в 1910 р. на засіданні палати панів вимагав створення українського університету у Львові. Дбав про організацію фахової підготовки молоді. Із цією метою сприяв становленню і розвитку хліборобської школи у с. Коршів та садівничої школи у с. Маловищі. Шептицький сприяв і розвитку української культури. 1905 р. заснував церковний музей (згодом перейменований у Національний музей ім. митрополита Андрея Шептицького)... На кошти митрополита придбано будівлю, у якій розмістилася художня школа О. Новаківського, а також майстерні М. Сосенка та О. Криласа. Шептицький надавав стипендії молодим українським митцям для здобуття художньої освіти у найкращих закладах Європи. 1903 р. заснував Народну лікарню... Шептицький був ініціатором і засновником Земельного банку у Львові (1910), підтримував діяльність українських культурно-просвітницьких товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар»...

Джерело: Енциклопедичний довідник. Історія України. К., 2008. - С. 1459.

3. Історик Ярослав Грицак про зменшення ролі священиків у визвольному русі Західної України на початку XX ст. і посилення впливу світської інтелігенції...

До кінця XIX ст. основне середовище національних діячів становили греко-католицькі священики. У 1900 р. в Галичині не було жодного світського за походженням інтелігента. ...Всі українські діячі були синами греко-католицьких священиків або селян. З 1900-х рр. і аж до початку Першої світової війни національний рух стає переважно світським. На зламі двох століть греко-католицьке духовенство все ще залишається головним джерелом формування інтелігенції, але керівництво національним рухом перебирає до своїх рух світська інтелігенція, і це приводить до зростання антицерковних настроїв як серед лідерів, так і серед охоплених національним рухом галицьких селян. Молоде покоління українських діячів пратуло обмежити впливи церкви на національний рух, надавши йому більш світського, модерного характеру.

Джерело: Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації. - К., 2000. - С. 78.

Використавши подані уривки з документів і ваші знання про греко-католицьку церкву, дайте відповіді на запитання.

Коли і в яких історичних умовах виникла в Україні греко-католицька церква? Яку мету ставила тодішня влада і католицька церква, підтримуючи Унію?

Коли греко-католицька церква була прирівняна у правах з римо-католицькою?

Які особливості церковного устрою і богослужіння в греко-католицькій церкві відрізняли від російської православної та римо-католицької церков і наближали до інтересів українців?

• Які історичні умови сприяли перетворенню греко-католицької церкви в захисницю інтересів українського народу?

• Хто такі «будителі», з яких соціальних верств вони вийшли та яку роль відіграли у розвитку національного руху в Західній Україні?

• Назвіть представників греко-католицького духовенства - активних учасників національно-визвольного руху в Західній Україні в XIX ст.

• У створенні яких західноукраїнських національних партій брали активну участь представники греко-католицького духовенства?

• У створенні й діяльності яких просвітницьких організацій Західної України брало активну участь греко-католицьке духовенство?

• Що вам відомо про роль Андрея Шептицького у відстоюванні національних прав українців, розбудові національно-культурного життя Західної України і піднесенні національної самосвідомості українського населення?

• Чому саме на політичному етапі національно-визвольного руху в Західній України зменшується роль греко-католицьких священиків і зростає роль у його керівництві світської інтелігенції?

Складіть на підставі своїх відповідей короткий реферат.

Варіант 2. Ідеї автономії та самостійності у програмах українських політичних партій Наддніпрянщини

Підготувати реферат, звернувши увагу на питання.

1. Що викликало появу в українському визвольному русі на початку XX ст. двох течій - автономістської та самостійницької?

2. На підставі Документа 1 визначте, які аргументи використовує М. Міхновський, щоб довести необхідність повної незалежності України. Чи переконливі, на ваш погляд, ці аргументи?

3. Порівняйте уривки із «Самостійної України» (Документ 1) з Нарисом програми Революційної української партії (Документ 2). У чому полягає спільність і принципова різниця змісту цих документів?

4. Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) ставила своєю метою автономію України. В її програмі (Документ 3) охарактеризовані вимоги, на які повинна була погодитися Росія, щоб Україна стала її автономною частиною. Враховуючи історичний досвід перебування України у складі Російської імперії, обґрунтуйте висновок, чи можна було виконати цю програму й забезпечити умови для вільного національного й політичного життя українського народу.

5. Яка політична лінія в українському русі мала на початку XX ст. більше прихильників і чому?

6. За якою лінією було майбутнє?

Документи та матеріали

1. Уривки з брошури «Самостійна Україна» Миколи Міхновського (1900 р.)

Ми визнаємо, що наш нарід... перебуває у становищі зрабованої нації.

...Державна самостійність єсть головна умова існування нації, а державна незалежність єсть національним ідеалом у сфері міжнаціональних відносин...

Коли в української держави відібрано бути державою, то поодинокі члени колишньої республіки позбулися усіх елементарних політичних прав людини. Колишній український республіканець має менше прав, ніж нинішній найостанніший московський наймит. Правительство чужинців розпоряджається на території колишньої української республіки, наче в завойованій свіжо країні, висмоктує остатні сили, висмикує ліпших борців, здирає останній гріш з бідного народу.

Українська інтелігенція стає до боротьби за свій нарід, до боротьби кривавої і безпощадної. Вона вірить у сили свої і національні, і вона виповнить свій обов’язок. Вона виписує на своєму прапорі ці слова: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ». Вона віддає себе на служения сьому великому ідеалові і доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець, доти українська інтелігенція не покладе оружія, доти усі покоління Українців йтимуть на війну.

...Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє індивідуальне національне «я». ...Нині увесь цвіт української нації по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією надією: «Одна єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ». Нині ми всі солідарні, бо зрозуміли, через що були в нас і Берестечки, і Полтава.

...Але як партія бойова, партія, що виросла на ґрунті історії і єсть партією практичної діяльності, ми зобов’язані вказати ту найближчу мету, яку ми маємо на оці. Ся мета - повернення нам прав, визначених Переяславською конституцією 1654 року з розширення її впливу на цілу територію українського народу в Росії. Ми виголошуємо, що ми візьмемо силою те, що нам належить ся по праву, але віднято в нас теж силою. Наша нація довго нездужала, але нині вже стає до боротьби. Вона добуде собі повну свободу і перший ступінь до неї: Переяславська конституція.

Ми розуміємо, що боротьба буде люта й довга, що ворог безпощадний і дужий. Але ми розуміємо й те, що се вже остатня боротьба, що потім уже ніколи не настане слушний час до нової боротьби. Ніч була довга, але ранок наблизився і ми не попустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах: ми розіб’ємо їх до схід сонця свободи!

Джерело: Українська суспільно-політична думка в 20 столітті: Документи і матеріали / Упорядкували Тарас Гунчак і Роман Сольчаник. - Сучасність, 1983. -Т. 1. - С. 61-72.

2.3 «Нарису Програми Революційної української партії», підготовленого Київською вільною громадою РУП (К.В.Г. РУП) 1903 р.

...Ставлячи пункт автономії України, К.В.Г. РУП керувалася слідуючим: практично пункт автономії України зараз для українського пролетаріату геть важливіший і істотніший, ніж пункт Самостійної України; крім того, автономія, безперечно, являється етапним пунктом на шляху до Самостійної України. Через се Київс. В. Г. знайшла, що самостійна Україна мусить залишатися лише ідеалом (який визнається); в програмі ж minimum ця вимога цілком позбавлена рації і значення.

Джерело: Українська суспільно-політична думка в 20 столітті: Документи і матеріали. - Т.1. - С.121.

3.3 програми Української соціал-демократичної робітничої партії (1905 р.)

...Українська с.д. партія перш за все і головним чином вимагає:

1) демократичної республіки - в якій найвища державна влада у всіх міжнародних і тих внутрішніх ділах, що стосуються всієї Російської держави, належить виключно одному виборному законодавчому зібранню народних представників;

2) автономії України з окремою державною інституцією (сеймом), якому належить право законодавства у внутрішніх справах населення тільки на території України;

3) загального, рівного, прямого виборчого права з таємним голосуванням для кожного громадянина старше 20 років; права кожного виборця бути обраним у всяку представницьку інституцію...

6) права кожної нації на культурне і політичне самоопреділення;

7) широкого самоврядування (автономії) місцевого і крайового для всього населення держави;

8) необмеженої свободи слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків...

11) знищення усяких привілеїв класів, верств (сословій), походження, статі, релігії і націй;

12) рівноправності всіх мов у школах, судах, у крайових, громадських і державних інституціях;

13) проголошення релігії ділом кожного громадянина...

15) заміни постійного війська народною міліцією.

Джерело: Багатопартійна українська держава на початку XX ст.: Програмні документи перших українських політичних партій. - К., 1992. -С. 9-11.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно