§ 51. Узагальнення до теми

1. Модернізація і розвиток освіти. Модернізаційні процеси, які відбувалися в Україні в другій половині XIX - на початку XX ст., справили значний вплив на розвиток усіх сфер культури, зокрема на стан народної освіти. Перш за все, відбулося помітне розширення шкільної мережі, хоча цей процес не встигав за потребами часу й охоплював не всі соціальні й національні групи населення України. Лише 13 % українського населення Наддніпрянщини станом на 1897 р. уміли читати й писати. Ні російські, ні австрійські можновладці належним чином не піклувалися про розвиток освіти на українських землях, віддаючи перевагу ліквідації неписьменності на корінних імперських територіях. Початкових і середніх шкіл в Україні не вистачало навіть для тих дітей, батьки яких мали для їх навчання матеріальні можливості. У Наддніпрянщині не могли навчатися понад дві третини дітей. До того ж Валуївський циркуляр 1863 р. та Емський указ 1876 р. поставили заслін на шляху використання у навчанні української мови як у загальноосвітніх школах, так і у вищих навчальних закладах. Після революції 1905-1907 рр. ситуація стала змінюватися. З’явилася легальна українська преса, національно-культурні товариства, зокрема «Просвіти», які поширювали свій вплив на всі губернії Наддніпрянщини. Але після її поразки почалася реакція, яка негативно відбилася на культурно-освітній сфері.

Модернізація суспільства сприяла розвитку наук - як природничих, так і гуманітарних. Деякі з учених-природознавців, які працювали в Україні (Володимир Вернадський, Данило Заболотний, Іван Пулюй, Ілля Мечников та ін.), вийшли на передні рубежі світової науки. Вчені-гуманітарії, зокрема історики, етнографи, мовознавці, вивчали минуле і сучасне народу, його історичні корені, на численних фактах підтверджували його самостійний історичний розвиток і вказували на перспективу національно-державного відродження.

У Західній Україні, яка входила до складу конституційної Австро-Угорської монархії, ситуація була краща. Тут працювали українські ніколи, цілком легально видавалися українські газети і часописи. У Львівському університеті діяла кафедра української історії і літератури, а в Чернівецькому університеті - кафедра української мови й літератури.

2. Ще не вмерла Україна... У 1862 р. відомий український поет і етнограф Павло Чубинський (1839-1884) написав вірш «Ще не вмерла України...». Він починається словами, які сьогодні відомі всім громадянам нашої країни:

Ще не вмерла України

Ні слава, ні воля,

Ще нам, браття молодії,

Усміхнеться доля.

Вірш швидко поширився серед української інтелігенції. Невдовзі він став піснею. Музику до нього написав західноукраїнський композитор і диригент Михайло Вербицький (1815-1870). Ця пісня незабаром стала виконуватися як український національний гімн. Вона надавала українцям почуття оптимізму і надихала їх на боротьбу за світле майбутнє. У незалежній Україні пісня «Ще не вмерла України...» (з деякими переробками в тексті) з 2001 р. стала Державним гімном.

3. Модернізм у літературно-мистецькому житті. В умовах політичної залежності й денаціоналізації українського народу культура залишалася одним з основних бастіонів у боротьбі за його самозбереження. У тій мірі, у якій українці ще не втратили своєї мови і культури, залишалася надія на відродження.

Друга половина XIX - початок XX ст. позначені видатними досягненнями української культури, які сприяли утвердженню національної самосвідомості українського народу. Українська культура піднімається на рівень світової культури.

Початок XX ст. ознаменувався продовженням прогресу українського мистецтва, який був започаткований ще геніальним Т. Шевченком. Українські митці долали численні перепони, які на їх шляху зводили ті, хто заперечував сам факт існування українського народу, а отже, і його культури. На межі ХІХ-ХХ ст. розгорнулася боротьба ідейних та художньо-естетичних течій у літературі й мистецтві. Вона охопила всі види мистецтва — літературу, музику, театр, живопис, скульптуру, архітектуру. Поряд з реалізмом утверджується модернізм, який вів пошук нових засобів мистецького відображення світу. Митці-модерністи виступають проти обмеження проблематики побутовим описом, зокрема улюбленою для літератури XIX ст. сільською проблематикою. Вони шукали нових тем і шляхів у мистецтві, засвоюючи нові ідеї та форми, зокрема сучасного їм світового мистецтва. Модерністи зосереджувалися на внутрішніх переживаннях, психології своїх героїв, відходячи від описовості, деталізації зовнішніх обставин життя. Часто вони ставали об’єктом критики й осуду, їх звинувачували у відірваності від життя, запитів народних мас, декадентстві. Інколи так і було. Але це були винятки. Творчість видатних письменників, новаторів слова початку XX ст. - М. Коцюбинського, Олександра Олеся, В. Стефаника та інших - пронизана любов’ю до рідного народу, співпереживанням його бідам, упевненістю у його відродженні. Заслуга модерністів полягає в тому, що вони підняли українське мистецтво на вищий щабель розвитку, який відповідав тодішньому стану світової культури. Вони відірвали його від описання побуту й шаблонного патріотизму, у якому воно перебувало десятиліттями. У свій час такий підхід задовольняв читачів, коло яких було досить вузьким. Але модерна епоха розширила читацьку аудиторію, яка вимагала глибшого розуміння добра і зла, виходу на рівень загальнолюдських цінностей - проблем і переживань, які були близькі та зрозумілі кожній людині, незалежно від її соціального і національного походження.

На початку XX ст. українська культура, залишаючися глибоко національною, піднялася на загальноєвропейський рівень, стала культурою народу, який бореться за своє національне визволення в складних умовах поділу українських земель між різними державами.

Тематичне оцінювання

Запитання на вибір однієї правильної відповіді

1. Софія Русова ввійшла в історію як

А Відома революціонерка

Б Українська поетка

В Видатна дослідниця у сфері математики

Г Творець концепції української національної освіти

Ґ Видатна співачка

2. Укажіть міста Наддніпрянщини, де були університети

А Київ

Б Житомир

В Катеринослав

Г Харків

Ґ Одеса

Д Лубни

3. Перший учений-лауреат Нобелівської премії, родом з України

А Олександр Ляпунов

Б Іван Пулюй

В Ілля Мечников

Г Володимир Вернадський

Ґ Данило Заболотний

4. Укажіть автора вірша «Ще не вмерла Україна», який став гімном України.

А Тарас Шевченко

Б Леся Українка

В Михайло Коцюбинський

Г Павло Чубинський

Ґ Олександр Олесь

Дайте відповідь на запитання

1. Які зміни відбулися в освіті у другій половині XIX - початку XX ст.? Як ці зміни пов’язані з модернізацією суспільства?

2. Охарактеризуйте спільне і відмінне в розвитку освіти в Наддніпрянській та Західній Україні.

3. Як розвиток українського мистецтва пов’язаний з європейськими тенденціями?

4. Яке значення мала творчість М. Лисенка для формування української нації?

5. Яке значення для національно-визвольної боротьби українського народу мала діяльність М. Грушевського як історика?

6. Яким чином розвиток культури в другій половині XIX - на початку XX ст. впливав на формування модерної української нації?

7. Який вплив справила епоха модернізації на розвиток українського мистецтва початку XX ст.?

8. Чи пов’язані модернізаційні процеси в економіці й суспільному житті Україні з появою модерністського напряму в мистецтві?

9. Який вплив справили на розвиток національно-визвольного руху на Західній Україні представники культури Наддніпрянської України, а діячі західноукраїнської культури - на процес національного відродження на Наддніпрянщині?

10. Назвіть досягнення європейського і світового рівня представників науки, літератури і мистецтва України. Хто з них сьогодні найбільш знаний за межами України?

11. Як у творчості українських письменників, композиторів і художників цього періоду відбилася ідея єдності, соборності України?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно