Войти
Закрыть

Воєнно-політичні події 1654-1657 рр. Віденське перемир’я. Українсько-шведсько-трансильванський союз

8 Клас

Протягом 1654-1655 рр. війська Української козацької держави і Московії були союзниками у війні з Річчю Посполитою. Головним напрямком воєнних дій були литовсько-білоруські землі. На українських теренах планувалося вести лише оборонні дії, адже існувала загроза нападу військ Кримського ханства. Тим часом 1654 р. Річ Посполита підписала угоду з Кримським ханством про спільні дії проти Української козацької держави та московських військ. У січні 1655 р. польсько-кримське військо оточило й взяло в облогу Умань. Обороною керував Іван Богун. Він відбив всі ворожі атаки і дав час Б. Хмельницькому зібрати військо. Неподалік м. Охматпів, що на Черкащині, з 29 січня до 1 лютого 1655 р. відбулася переможна для українців битва. У народі це місце, з огляду на кривавість і драматичність подій та жорстокі морози, що стояли під час битви, прозвали Дрижи-полем. На білоруських землях грабунки та репресії з боку московитів спричинили селянські заворушення («шуши»). Цим скористався Я. Радзивілл і в грудні почав громити московські підрозділи. Водночас українцям вдалося відбити атаки литовських підрозділів і змусити противника відступити. 28-29 липня 1655 р. союзники захопили столицю князівства — м. Вільно. Успіхи на литовсько-білоруському театрі сприяли просуванню головних українських сил і московських військ у напрямку Львова. 19 вересня 1655 р. під містечком Городок союзники завдали нищівної поразки польському війську....
0 Переглянути

Українсько-московський договір 1654 р.

8 Клас

До осені 1653 р. Національно-визвольна війна зайшла у глухий кут. Вона потребувала великих людських і фінансових ресурсів, яких у козацької держави бракувало. У пошуках союзників Б. Хмельницький ще від 1648 р. пішов на налагодження контактів з Московією. Протягом війни відбувався постійний обмін посольствами. Ситуацію ускладнювала загроза підписання польсько-московської угоди, спрямованої проти Української козацької держави. Восени 1653 р. на Земському соборі в Москві було вирішено підписати угоду з Військом Запорозьким щодо його прийняття під протекцію царя. Уже 23 жовтня Московія оголосила війну польсько-литовській державі, а до Війська Запорозького було відправлено представницьке посольство на чолі з боярином Василем Бутурліним. Свідчать документи З рішення Земського собору в Москві А про гетьмана про Богдана Хмельницького та про все Військо Запорозьке бояри і думні люди сказали, щоб великий государ цар і великий князь Олексій Михайлович усія Русі змилувався того гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорозьке з містами їхніми та із землями прийняти під свою державну високу руку для православної християнської віри та святих Божих церков, тому що панів рада і уся Річ Посполита на православну християнську віру... повстали й хочуть... викоренити....
0 Переглянути

Зовнішня політика козацької держави: у пошуку союзників

8 Клас

Із самого початку повстання і Національно-визвольної війни стало зрозумілим, що без союзників здобути перемогу над Річчю Посполитою, однією з найбільших і найсильніших держав Європи, буде неможливо. Від початку Національно-визвольної війни перед Б. Хмельницьким постали дві важливі проблеми зовнішньої політики: 1. Отримання військової допомоги. Українська козацька держава мала менші можливості для збройної боротьби, ніж Річ Посполита. 2. Легітимація гетьманської влади в очах інших правителів Європи. Адже в ті часи лише легітимний (законний) правитель мав право на встановлення союзів і політичних угод. Історичні подробиці Легітимація влади — це процес набуття владою правової й моральної законності. На той час у регіоні Центральної і Східної Європи порядок денний встановлювали три великі країни імперського типу: Османська імперія, Московське царство та Річ Посполита. 2. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО І ДУНАЙСЬКІ КНЯЗІВСТВА Османська імперія домінувала на півдні. Для Української козацької держави союз з османами був вигідним. Султан міг надати війська, економічну допомогу, забезпечити спокій на кордоні й дати титул князя Б. Хмельницькому. Офіційні українсько-османські контакти розпочалися влітку 1648 р. А у 1649-1650 рр. було домовлено про те, що султан стане зверхником Війська Запорозького. Це було закріплено в грудні 1650 р....
0 Переглянути

Українська козацька держава — Військо Запорозьке

8 Клас

Уже до літа 1648 р. на підконтрольних козакам українських землях було ліквідовано устрій і лад Речі Посполитої. Б. Хмельницький почав створювати нову політичну модель козацької держави. Офіційною назвою держави було Військо Запорозьке. Історики дали назву цій державі Гетьманат, або Гетьманщина. У сучасній історіографії закріпилася назва Українська козацька держава — ця назва найповніше і точно розкриває суть країни. Гетьман був головою Війська Запорозького. Формально посада була виборна. Б. Хмельницький вже за рік гетьманства фактично перетворився на главу держави. Сучасники його сприймали як «государя і гетьмана». У 1649 р. Вселенський патріарх благословив Б. Хмельницького на гетьмана — процедура, яку проходили православні правителі. Гетьману підпорядковувалися всі сфери й важелі зовнішньої, внутрішньої і судочинної влади. Формально Військо Запорозьке було республікою. Проте влада Б. Хмельницького була фактично необмеженою. Гетьман керував державою спільно з радою, яка ділилася на Генеральну та старшинську. Думки істориків Наталя Старченко, українська історикиня Майбутніх дослідників очікує детальний аналіз тих людей, що оточували Б. Хмельницького «яко вольного і значного шляхти руської сина». Так охарактеризує гетьмана, чиє ім’я буде пов’язане з народженням козацької держави, буквально в першому ж реченні свого літопису, датованого 1720 р., Самійло Величко. Він же назве козаків «вольним, шляхетським, савроматійським, козако-руським» народом....
0 Переглянути

Битва під Батогом. Молдовські походи. Облога Жванця

8 Клас

На першу половину 1652 р. загроза відновлення воєнних дій була високою. На Поділлі зосереджувалося польське військо Мартина Калиновського. При коронному гетьманові було чимало найманої піхоти, славнозвісних крилатих гусарів і багато гармат. Становище Б. Хмельницького ускладнювало те, що після битви під Берестечком молодовський володар В. Лупул відмовився від шлюбу доньки з Тимошем Хмельницьким. Було вирішено подолати цю проблему силою зброї. Наприкінці травня 1652 р. Т. Хмельницький у супроводі кількох тисяч козаків рушив до Молдови на своє весілля. Коронний гетьман М. Калиновський, який мав 30-тисячне військо, вирішив підступно знищити гетьманича. Але на допомогу синові підійшов Б. Хмельницький з головними силами та кримцями. Розпочалася битва під Батогом (нині Вінницька область), що відбувалася протягом 1-2 червня 1652 р. Під час запеклого бою Т. Хмельницький зі своїм полком прорвався до ворожого табору і наказав підпалити копиці сіна. Серед коронного війська зчинилася паніка. У цей час Б. Хмельницький швидко перегрупував українські та кримські війська й новою атакою захопив останнє вороже укріплення. У результаті битви польське військо було повністю знищено. Загинув М. Калиновський із сином і чимала кількість офіцерів. Була знищена вся піхота й більшість гусар....
0 Переглянути

Події 1650-1651 рр. Битва під Берестечком. Білоцерківський договір. Іван Богун

8 Клас

У 1650 р. Б. Хмельницький продовжив налагоджувати дипломатичні контакти і шукати союзників. Українські посольства рушили в Османську імперію, Кримське ханство, Молдову, Трансильванію, Швецію, Московію та інші країни. Статус козацької держави й особисто Б. Хмельницького лише починали усвідомлювати при дворах Європи. Тому зовнішні союзи відігравали для України першорядну роль. Думки істориків Наталя Яковенко, українська історикиня Деколи можна почути думку, нібито Хмельницький з перших днів війни мав чітку програму «визволення українських земель з польського гніту». Поза сумнівом, це є спробою видати бажане за дійсне: гетьман ще довго відчував себе часткою Речі Посполитої, і його наміри не виходили за межі «козацького автономізму»... Спираючись на відомі вам історичні факти та додаткові джерела інформації, аргументовано підтвердьте або спростуйте точку зору дослідниці. Важливим напрямом зовнішньої політики гетьмана протягом 1650-1653 рр. були Молдовські походи. Вони були зумовлені як потребою державотворення, так і союзницькими обов’язками гетьмана....
0 Переглянути

Козацько-кримський союз. Події 1648-1649 рр. Зборівський договір

8 Клас

Приводом для повстання став конфлікт між Б. Хмельницьким та чигиринським підстаростою Д. Чаплинським. Навесні 1647 р. Д. Чаплинський напав на хутір Суботів. Він пограбував майно Б. Хмельницького, захопивши документи. Крім цього, побили його сина і забрали кохану жінку Мотрону. Коли Б. Хмельницький почав доводити свої права і вимагав відшкодування через суд, староста О. Конецпольський відмовив у захисті прав Б. Хмельницькому під приводом недійсності документів щодо власності на хутір. Те, що така відома і впливова людина стала жертвою свавілля, справило велике враження на суспільство. Кількість прихильників Б. Хмельницького швидко зростала. 2. ПОШУК СОЮЗНИКІВ Б. Хмельницький розумів, що головна небезпека полягала в геополітичному становищі України. Адже українські землі були міжнародно визнаною частиною Речі Посполитої. З інших боків територія була оточена двома великими країнами: Османською імперією та її васалами і Московським царством. До того, між Річчю Посполитою і Московією існувала військова угода проти Криму. Саме тому Б. Хмельницький велику увагу приділяв пошуку зовнішніх союзників. Він почав дипломатичну підготовку, спрямовану на укладення угоди з Кримським ханством. Хан Іслам-Гірей III погодився надіслати загін на допомогу в обмін на те, що син Б. Хмельницького Тиміш залишився в заручниках....
0 Переглянути

Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький

8 Клас

Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького 1648-1657 рр. є визначним явищем в українській історії. Війна призвела до істотних зрушень у житті українського суспільства, тому історики називають її Українською козацькою революцією. У роки війни була ліквідована особиста залежність селян від землевласників. Відбулися зміни в духовному й культурному житті українського народу. Головне — у результаті повстання відбулося відновлення української державності. 1. ПЕРЕДУМОВИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ Діємо: практичні завдання Опрацюйте текст пункту 1, рубрику «Думки істориків» і укладіть структурно-логічну схему «Передумови і рушійні сили Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.» «Золотий спокій», що за переконанням влади Речі Посполитої настав після придушення козацько-селянських повстань 1620-1630 рр., був нетривким. Усі стани українського суспільства, окрім магнатів, були незадоволені своїм становищем. Спроби козацтва утвердитися у соціальній структурі Речі Посполитої були невдалими. Якщо козак не потрапляв до реєстру, йому загрожувало опинитися поза законом або повернутися до залежного стану селянства. Погіршилося становище дрібнопомісної шляхти. Українська шляхта фактично існувала завдяки військовій службі, бо до 1630-х років Річ Посполита вела часті війни. Але припинення Тридцятилітньої війни в Європі й тривалий мир позбавили шляхту можливості підтримувати свій матеріальний стан. В умовах зростання фільваркового господарювання посилився наступ українських і польських магнатів на дрібніших власників. Вони викуповували землі, нерідко тиснучи на місцевих, організовували власні ярмарки, брали під контроль основні доходи краю. До того ж польські магнати комплектували управлінський апарат не місцевою, а своєю коронною шляхтою....
0 Переглянути

Козацько-селянські повстання 20-30-х років XVII ст. «Ординація Війська Запорозького»

8 Клас

Працюючи з текстом параграфа, систематизуйте інформацію в таблицю або структурно-логічну схему, карту пам’яті тощо за планом: 1. Причини повстання. 2. Час повстання. 3. Лідери повстання. 4. Ключові події. 5. Результати й наслідки. Заслуги козацтва в Хотинській війні давали запорожцям підстави очікувати розширення реєстру, відновлення прав православ’я, отримання інших обіцяних пільг. Проте владні кола Речі Посполитої вирішили інакше. За мирним договором з Османською імперією Річ Посполита гарантувала припинення козацьких походів і спалення запорозького флоту. Щодо реєстру — він мав обмежитися лише трьома тисячами осіб. Розміщення ж на українських землях особливо в зоні мешкання козаків кварцяного війська ще більше посилювало невдоволення діями влади. Історичні подробиці Кварцяне військо — наймане військо Речі Посполитої. Виникло в 1562 р. Кварцяне військо як постійна військова сила виступало ядром, до якого під час війн приєднувалися приватні загони шляхти, і тоді військо чисельно збільшувалося в кілька разів....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 160 161 162 163 164 165 166 167 168 ... 370
Назад

Навігація