Українсько-московський договір 1654 р.
- 25-10-2022, 21:40
- 1 037
8 Клас , Історія України 8 клас Щупак 2021
§ 26. Українсько-московський договір 1654 р.
Пригадайте, яким був характер зовнішньої політики Московського царства? Чим це загрожувало Українській козацькій державі?
1. ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА 1654 р.
До осені 1653 р. Національно-визвольна війна зайшла у глухий кут. Вона потребувала великих людських і фінансових ресурсів, яких у козацької держави бракувало. У пошуках союзників Б. Хмельницький ще від 1648 р. пішов на налагодження контактів з Московією. Протягом війни відбувався постійний обмін посольствами. Ситуацію ускладнювала загроза підписання польсько-московської угоди, спрямованої проти Української козацької держави.
Восени 1653 р. на Земському соборі в Москві було вирішено підписати угоду з Військом Запорозьким щодо його прийняття під протекцію царя. Уже 23 жовтня Московія оголосила війну польсько-литовській державі, а до Війська Запорозького було відправлено представницьке посольство на чолі з боярином Василем Бутурліним.
Свідчать документи
З рішення Земського собору в Москві
А про гетьмана про Богдана Хмельницького та про все Військо Запорозьке бояри і думні люди сказали, щоб великий государ цар і великий князь Олексій Михайлович усія Русі змилувався того гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорозьке з містами їхніми та із землями прийняти під свою державну високу руку для православної християнської віри та святих Божих церков, тому що панів рада і уся Річ Посполита на православну християнську віру... повстали й хочуть... викоренити.
- 1. Як у постанові Земського собору пояснюється рішення про «прийняття під царську руку» Війська Запорозького?
- 2. Якими, на вашу думку, були справжні мотиви цього рішення?
Московити прибули напередодні проведення козацької ради, яка планувалася на 18 січня 1654 р. Домовилися про оголошення змісту українсько-московської угоди на старшинській раді.
Наступного дня було вирішено винести всю процедуру на Генеральну Військову раду. На ній були присутні близько 200 полкових і сотенних старшин, які представляли 12 полків і 166 міст. Тобто не були представлені всі регіони Війська Запорозького.
Учасники висловили підтримку діям Б. Хмельницького, але потім відбулися дискусії з приводу присяги. Козацтво, яке було виховане на політичних традиціях Речі Посполитої, де шанувалося європейське право, вважало, що присяга має бути обопільна. Водночас, за московською політичною культурою, цар не присягав.
Складна зовнішньополітична ситуація диктувала свої умови, і 18 січня 1654 р. Б. Хмельницький і старшина в церкві Переяслава присягнули на вірність царю. Своєю чергою московський посол передав гетьману від царя символи влади: прапор, боярську шапку, ферязь (парадний одяг можновладців у Московії) і булаву.
Думки істориків
Сергій Плохій, український і американський історик
У Переяславі царські представники застосували щодо нових підданців правила степової дипломатії... Ці принципи передбачали наявність «лояльного правителя» і «слабкий протекторат, скріплений присягою», внаслідок чого закладались відносини підданства..., натомість друга сторона розглядала це як... нетривале підкорення... Подальші події переконливо показали, що жодна зі сторін переяславських перемовин повністю не розуміла, в які саме відносини вона вступає.
На які відмінності у підходах Московії і Війська Запорозького до Переяславської угоди вказує історик?
Незгода полковника Івана Богуна (картина художника Мирослава Добрянського, 2005 р.)
Розгляньте картину й визначте, які настрої в частини українського суспільства викликала Переяславська угода. Як можна пояснити ці настрої?
2. БЕРЕЗНЕВІ СТАТТІ 1654 р.
27 лютого 1654 р. до Москви вирушило посольство з умовами угоди з боку української сторони (23 статті — пункти).
З 23 березня до 5 квітня тривали перемовини, під час яких велася дискусія щодо різних пунктів. У результаті було подано документ з 11 статей, де були відсутні сім статей початкового варіанта, а інші — об’єднані. Цей варіант було затверджено під назвою «Статті Богдана Xмельницького».
Статті з базового варіанта, які не потрапили до цього документа, були пізніше затверджені царськими грамотами. Цей комплекс документів дістав пізніше назву «Березневі статті».
Згідно з документом Військо Запорозьке мало певні права, а також було окреслено обопільні обов’язки.
БЕРЕЗНЕВІ СТАТТІ 1654 р.: основні положення
- Українська козацька держава зберігала свій устрій і форму правління, повну самостійність у внутрішній політиці.
- Підтверджувалися всі права і привілеї козацтва, шляхти, духовенства і міщан.
- Чисельність козацького війська (реєстр) становила 60 тис. осіб.
- Українська влада зберігала право на політичні відносини з іншими державами, проте мала повідомляти московську сторону про зміст переговорів. Військо Запорозьке не мало права на самостійні відносини з Річчю Посполитою та Османською імперією.
- Українська козацька держава зобов’язувалася виплачувати визначену суму до московської скарбниці.
- На Кодаку мали стояти постійні українські гарнізони, а московський уряд повинен був їх забезпечувати всім необхідним.
- Московія зобов’язувалася дислокувати війська на кордоні між Військом Запорозьким і Річчю Посполитою, поставити гарнізон у Києві та захищати всі кордони української держави.
- Щодо Кримського ханства, то московський уряд гарантував утримання свого прикордонного населення і особливо донських козаків від нападів на підданих хана.
Спробуйте представити Березневі статті у графічній формі, виділивши позитивні й загрозливі для козацької держави положення.
3. ДИСКУСІЇ НАВКОЛО ХАРАКТЕРУ УКРАЇНСЬКО-МОСКОВСЬКОЇ УГОДИ
Загалом українсько-московська угода 1654 р. означала встановлення формальної васальної залежності. Чимало питань залишалися дискусійними і могли тлумачитися сторонами по-своєму. Проте на момент її підписання в Української козацької держави фактично не було іншого вибору.
Думки істориків
Сергій Плохій, український і американський історик
Козаки вважали Переяславську угоду контрактом, що має зв’язувати обов’язками обидві сторони. З боку Хмельницького, він та його держава потрапляли під протекторат царської влади. Вони обіцяли відданість і військову службу в обмін на захист, пропонований Московською державою. Цар, однак, сприймав козаків як нових підданих, щодо яких він не має жодних зобов’язань...
- 1. Подумайте, чому для московського царя було важливим отримати односторонню присягу від козаків під час укладення угоди.
- 2. Чим, на вашу думку, пояснюється таке різне розуміння угоди козаками і Москвою? До яких наслідків це призвело?
Відео «Міфологія возз’єднання» («Живе телебачення», тривалість 04 хв 14 с)
Використано відеофрагменти і саундтреки з фільму «Вогнем і мечем» (1999 р.)
https://cutt.ly/CnjqUxo
Перегляньте відео й дайте відповіді на запитання:
- 1. Якими були історичні передумови укладення українсько-московської угоди?
- 2. Яких цілей, на думку українських істориків, намагався досягнути московський цар, укладаючи угоду з Б. Хмельницьким?
Угоду між Військом Запорозьким і Московським царством 1654 р. історики називають Переяславською Радою. Однак насправді це був цілий комплекс усних і письмових домовленостей, які зіграли в розвитку Української козацької державності важливу роль.
ЗНАЮ МИНУЛЕ || ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ || ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Знаю і систематизую нову інформацію
Утворіть логічні пари з назв історичних подій і їхнього опису. Доповніть пари відповідними датами.
Обговорюємо в групі
Зіставте умови Березневих статей 1654 р. із попередніми угодами Війська Запорозького з Річчю Посполитою. Усно визначте їхні позитивні й негативні наслідки. Результати роботи запишіть у накреслену в зошиті таблицю.
Мислю творчо
1. На думку українського історика Івана Лисяка-Рудницького, Переяславська угода була «вирішальним кроком» у піднесенні азійської, відрізаної від морів Московії до рівня потужної держави, а «Україна стала для Росії першим вікном в Європу». Поміркуйте над словами історика і висловіть припущення, які саме наслідки Переяславської угоди мав на увазі автор.
2. Підготуйте доповідь до учнівської конференції на тему: «Переяславська рада 1654 р. очима українських, російських і польських істориків». Проведіть круглий стіл (засідання істориків) у формі дебатів, використовуючи тези своєї доповіді.
Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію.
Запам’ятайте їх:
1653 р. — Земський собор у Москві
Січень 1654 р. — Переяславська рада
Березень-квітень 1654 р. — Березневі статті
Коментарі (0)