Войти
Закрыть

Походи козаків першої чверті XVII ст. Петро Конашевич-Сагайдачний

8 Клас

На початку XVII ст. Річ Посполита розпочала серію війн і козацтво було тією військовою силою, якої потребувала держава. У 1600 р. запорожці на чолі з Гаврилом Крутневичем взяли участь у поході коронного війська до Молдови. У 1602 р. козаки під проводом Самійла Кішки воювали проти шведів у складі військ Речі Посполитої. Завдяки цим походам з козаків було знято заборони. Найважливішим напрямом козацької військової активності був захист південного кордону й походи проти Османської імперії і її васалів — Кримського ханства і Буджацької орди. Та крім цього, військо Запорозьке перейшло в рішучий наступ углиб володінь Османської імперії, організовуючи воєнні морські експедиції до берегів Чорного моря і аж до околиць Стамбула. Наприкінці 1590-х років П. Конашевич вступив до лав Війська Запорозького, де отримав прізвисько Сагайдачний. Під проводом Г. Крутневича й С. Кішки взяв участь у походах на початку XVII ст. Також, вірогідно, він був залучений до переговорів з польськими урядовцями щодо козацьких прав і свобод....
0 Переглянути

Реєстрове козацтво. Козацькі повстання кінця XVI ст.

8 Клас

Велике князівство Литовське, а з 1569 р. — Річ Посполита, гостро потребували військової сили для захисту кордонів і воєн із сусідами. Тому доволі швидко владні кола цих держав звернули увагу на козацтво й намагалися його залучити до своєї військової системи. Історичні подробиці Після Люблінської унії на всіх українських землях постала військова система Речі Посполитої. Було створене постійне Кварцяне військо, яке формувалося із найманих вояків і фінансувалося з четвертої частини («кварти») королівських прибутків. Уже перша згадка про козаків у 1489 р. вказує на їхню участь у складі польсько-литовського війська під час походу проти ординців. Перший достеменно відомий факт вербування козацького підрозділу на довготривалу службу поза українськими землями мав місце під час литовсько-московської війни 1534-1537 рр. У 1560 р., у черговій литовсько-московській війні, знову було навербовано козацькі підрозділи. У 1572 р. за короля Сигізмунда II Августа на постійну службу було наймано 300 осіб. Козаки мали бути вписані у певний реєстр. Від цього вони й дістали назву «реєстрові». Тих, хто не потрапив до реєстру, називали нереєстровими, або випищиками. Офіційно вони титулувалися як Військо Запорозьке, або Військо Низове....
0 Переглянути

Походження українського козацтва. Дмитро Вишневенький. Запорозька Січ

8 Клас

Споконвіку територією сучасної України проходив Великий степовий кордон, який простягався від земель Угорщини на тисячі кілометрів на схід аж до Китаю. Тут тривало протистояння та взаємодія різних племен і народів. Руські князі міцно тримали українське прикордоння. Задля захисту кордону князі намагалися утримувати прикордонне військо, яке складалося з місцевого населення (його називали «осаджене» населення). Протягом XIV-XV ст. на південному прикордонні Великого князівства Литовського (українські землі) «осаджувалось» дедалі більше вільного військового населення. Підпорядковувалося воно винятково князю. З курсу історії Середніх віків пригадайте, що означає «колонізація». До якого виду колонізації — внутрішньої чи зовнішньої — належало переселення людей до поселень на півдні українських земель? Але в другій половині XV ст. у Великому князівстві Литовському посилювалися централізація держави і перетворення шляхетського стану на закритішу спільноту. Розпочався перерозподіл земельної власності на користь шляхти: князів і панів. Унаслідок цього було зруйновано стару систему відносин, які базувалися на існуванні руських князівств. Руйнація старої системи оборони робила українські землі вразливішими до нападів зовнішніх ворогів. Це швидко далося взнаки, і вже в 1482 р. Київ було захоплено і спалено військами Кримського ханства. Під час наступних нападів степовиків кордон відсунувся на північ. Як наслідок, Київ, Черкаси, Канів, Вінниця, Брацлав знову стали прикордонними містами, навколо яких жевріло життя. Центральний уряд Великого князівства Литовського виявився цілком безпорадним у створенні надійного захисту українських володінь на півдні. За таких умов з народної ініціативи сформувалася нова військова сила, яка мала взяти на себе захист кордону. Так на історичній арені з’явилося українське козацтво....
0 Переглянути

Практична робота «Повсякденне життя і світогляд різних станів українського суспільства». Узагальнення з розділу 1

8 Клас

Виконайте аналіз історичного документа (пам’ятка для аналізу документа — в інтернет-додатку https://cutt.ly/Tpqk4ho). Придумайте власний сценарій завершення історії з документа. На основі історичного джерела й інформації додаткових джерел схарактеризуйте становище жінки в тогочасному українському суспільстві. Складіть власні запитання закритого і відкритого типів до документа й поставте їх однокласникам/однокласницям. Відмова вже під час вінчання шляхтянки, яку брат домовився видати заміж без її на те згоди 14 лютого 1599 р. у домі Яна Мервинського розігралася драма. Саме цього дня прибув Войтех Лонський з багатьма родичами, аби взяти шлюб із сестрою господаря дому Катериною, на той час сиротою. Однак коли наречені вже стояли на весільному килимі, а священник запитав наречену, чи є на те воля Божа і її власна піти заміж за Лонського, дівчина відповіла відмовою: «Пан брат мій з паном Лонським без волі моєї і відомості, також без приятелів моїх і брата молодшого, не при мені, не в домі своєму, а в домі пана Соломи заочно якусь обіцянку Лонському дав. Однак я так розумію, що на те волі Божої і моєї в стан святий подружній за пана Лонського піти немає, і я на те не погоджуюсь. Не тільки брат мій, але батько і мати змусити на те мене не могли б». З Волинської судової книги 5. ВПРАВА «КІНООПЕРАТОРИ» Уявіть себе режисером/режисеркою. Розгляньте кадри та спробуйте поєднати їх у сюжет. Запропонуйте власний сценарій фільму....
0 Переглянути

Культурне життя на українських землях у XVI — першій половині XVII ст.

8 Клас

У тісному зв’язку з суспільно-політичним життям розвивалася література. Під впливом реформаційних ідей у 1556-1561 рр. побачило світ Пересопницьке Євангеліє — переклад Святого Письма із церковнослов’янської мови на староукраїнську літературну. У сучасній Україні новообрані президенти складають на Пересопницькому Євангелії присягу українському народові. Пригадайте з вивченого раніше (с. 30), що таке полемічна література. Які обставини сприяли розвиткові полемічної літератури у другій половині XVI ст.? Назвіть імена й твори письменників-полемістів. Під впливом релігійних процесів розвивалася полемічна література. Усна народна творчість була представлена українським епосом — думами, баладами, історичними піснями. До наших днів збереглися авторські твори «Роксоланія» Себастіяна Кленовича, «Вірші на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» Касіяна Саковича, «Про Острозьку війну» Симона Пекаліда. Освіта на українських землях розвивалася також під впливом релігійних процесів. Тривалий час освіту здобували в церковних (парафіяльних) школах при церквах і монастирях. В умовах Контрреформації виникли єзуїтські колегіуми. Навчання в них велося польською і латинською мовами, а учні отримували виховання в дусі католицької віри. Створювали свої навчальні заклади на теренах України і протестанти....
0 Переглянути

Церковне життя в Україні першої половини XVII ст.

8 Клас

Перші два десятиліття після укладення Берестейської унії були періодом гострої боротьби за відновлення прав православної церкви. Унія зблизила православних із протестантами. У 1599 р. між ними був укладений союз для спільних дій. Давній захисник церкви — шляхта — боролася за відновлення її статусу. Протести на сеймах підтримували і католицькі депутати. Королю вказували, що він порушив свою присягу, дану на коронації. Адже її частиною був пункт про релігійний мир, а рівні права православних і католиків були умовою Люблінської унії. Король і частина прибічників унії були змушені йти на поступки. У 1603 р. Сигізмунд III дав дозвіл на обрання православного архімандрита Києво-Печерського монастиря. У 1607 р. поновили право «правити службу Божу» та дарувати маєтності православним храмам. Але після смерті Гедеона Балабана (1607 р.) і Михайла Копистенського (1609 р.) церква залишилася без єпископів. На допомогу прийшов новий соціальний стан українського суспільства — козаки. Змагаючись за власні права і привілеї, вони вбачали природного союзника у скривдженій православній церкві. У 1620 р. очільник козацтва Петро Конашевич-Сагайдачний вступив до Київського Богоявленського братства «зо всім військом Запорозьким». Того ж 1620 р., скориставшись проїздом через Україну єрусалимського патріарха Феофана, П. Сагайдачний організував висвячення на Київського митрополита Йова Борецького (1620-1631 рр.), а також чотирьох єпископів. Православну ієрархію було відновлено. Однак король висвячення не визнав....
0 Переглянути

Берестейська церковна унія 1596 року і її наслідки

8 Клас

Іпатій Потій (1541-1613 рр.) — походив зі шляхетської родини. Товаришував з князем Василем Острозьким, викладав в Острозькій академії. Блискучий письменник-полеміст, доводив переваги греко-католицької церкви в умовах наступу католицтва. Від 1599 р. і до смерті був Київським митрополитом греко-католицької церкви. Заснував перші греко-католицькі школи й друкарні. Після тривалої підготовки православні єпископи за участі Київського митрополита Михайла Рогози ухвалили «Торчинські артикули» (від м. Торчин на Волині). Цей документ визначив зміст церковної унії: обряди і свята православної церкви залишалися незмінними; ліквідувалася юрисдикція Константинопольського патріархату «на території Русі»; митрополит Київський обирався єпископами, але його кандидатура мала бути затверджена Папою; уніатські ієрархи отримували місця в сенаті Речі Посполитої нарівні з католицькими єпископами; усі монастирі, церкви і церковні братства мали перебувати під контролем єпископів без втручання світських осіб; заборонялося вихрещувати православних у католицтво. Отже, у документі йшлося про умови «об’єднання» церков, але жодним чином не про їхнє «злиття». Думки істориків Сергій Плохій, український і американський історик Умови унії мали на меті урівняти права православних із правами католиків і посилити владу єпископів... У статтях не було практично нічого про підвищення морального і освітнього рівня духівництва... Ієрархія, взявши курс на церковну унію з Римом, практично цілковито відкинула програму реформування православ’я зсередини, яку висунули та втілювали братства....
0 Переглянути

Церковні та релігійні проблеми в Україні XVI ст.

8 Клас

У XVI ст. православна церква перебувала у скрутному становищі. Після падіння Константинополя в 1453 р. православні патріархи потрапили в політичну залежність від Османської імперії. Землі України майже не відчували духовного впливу й підтримки центру світового православ’я. Водночас проголошений у 1589 р. Патріархом московський митрополит претендував на роль духовного лідера православних. Це непокоїло українських церковних діячів. В останній третині XVI ст. католицька церква активно реформувалася. Це проявлялося в підвищенні освітнього рівня духовенства, відкритті спеціальних освітніх закладів, впровадженні суворої дисципліни і нових вимог до вірян. Насамперед змушувала рада Львова великим насильством нас, осілих міщан, наших дітей і нашу челядь до послуху папському костьолу, до свят нового календаря, мордуючи в’язницями і караючи штрафами... У чому, за свідченням документів, полягає відмінність між правовим статусом і реальним становищем православних у Речі Посполитій? У православних Речі Посполитої посилювалося відчуття меншовартості власної церкви. І справа була не тільки в тиску католицтва — православна церква мала значні внутрішні проблеми. Першою з них було право патронату світських володарів. Представники шляхетського стану за власний кошт утримували церкву, вони впливали на всі церковні справи аж до призначення священників і єпископів. Інша проблема полягала в низькому освітньому рівні православного духівництва: частина священників була неписьменною, вони не могли скласти конкуренцію освіченим католицьким богословам....
0 Переглянути

Соціально-економічне становище українських земель у XVI ст.

8 Клас

Українське суспільство XVI ст. було, як і раніше, неоднорідним за національним і соціальним складом. До привілейованих станів належали шляхта й духовенство. Непривілейованими були міщани й селяни. На вершині соціальної піраміди перебували магнати. До магнатів належали князі, які становили верхівку суспільства. Сходинкою нижче в соціальній піраміді розміщувалися пани — власники спадкових земель. Ще нижче перебували бояри-зем’яни — представники середньої і дрібної шляхти, які володіли землею за умови несення служби у представників вищих верств шляхти. Шляхетська верхівка мала велику владу на місцях: організовували судочинство й оборону, забезпечували порядок. Серед середньої і дрібної шляхти переважали місцеві роди. Магнат (від лат. magnus — великий) — людина високого соціального стану; великий землевласник, представник родової знаті. Також до привілейованого стану українського суспільства належало вище духівництво. Міське населення було неоднорідним і складалося з патриціату (заможні магістратські урядники), бюргерства (ремісники, майстри) та плебсу (дрібні торговці, підмайстри). Найчисленнішою, однак найбільш безправною верствою тогочасного суспільства, були селяни. За право жити і господарювати на землях шляхти селяни сплачували ренту: натуральну (продуктами), грошову та відробітками в панському господарстві. Однак у більшості шляхетських маєтків селяни «сиділи» на дворищах — мали у своєму розпорядженні ділянки землі, які й обробляли....
0 Переглянути

Люблінська унія і її вплив на українське суспільство. Об’єднання більшості українських земель у складі Речі Посполитої

8 Клас

Передумови для об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського були закладені ще в XIV ст., коли посилилася військова загроза з боку Тевтонського ордену. Укладена між цими державами Кревська унія поклала початок посиленню впливу Королівства Польського на Велике князівство Литовське. У XVI ст. Велике князівство Литовське змушене було шукати союзників, щоб протистояти загрозі з боку Московії. Королівство Польське прагнуло розширення території за рахунок українських земель, що входили до складу Великого князівства Литовського. Від часів Кревської унії 1385 р. Велике князівство Литовське та Королівство Польське здебільшого були під владою спільного монарха, тож у 1568 р. відновилися переговори щодо тіснішого їх об’єднання. 2. СТАВЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВА ДО ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНІЇ Діємо: практичні завдання Підготуйтеся до дискусії «Люблінська унія: за і проти». Об’єднайтеся в групи за назвами верств суспільства й доберіть у тексті підручника аргументи на користь кожної з позицій. Ідею об’єднання Королівства Польського і Великого князівства Литовського по-різному сприймали в тогочасному суспільстві....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 161 162 163 164 165 166 167 168 169 ... 370
Назад

Навігація