Войти
Закрыть

Причини й особливості гайдамацького та опришківського рухів у XVIII столітті

8 Клас

Після того, як Петро І вивів свої війська з Правобережжя, ті землі перейшли під владу Речі Посполитої. Але після затяжної Північної війни цей край був спустошений. Щоб заселити його селянами, магнати та королівські урядники звільняли новопоселенців від панщини на 15-20 років. Завдяки тому за відносно короткий час сільське господарство на Правобережжі відновилося. Маєтки магнатів за розміром та розкішшю не поступалися королівським. Але ж, щоб утримувати пишні палаци з військовими залогами, потрібні великі кошти. Тому після завершення пільгового терміну для новопоселенців, магнати швидко відновили на Правобережжі фільварки, а панщина подеколи сягнула до 4-6 днів на тиждень. Зросли і повинності: селян активно залучали до будівництва і ремонту панських осель, шляхів та мостів. Окрім того, з кожного селянського двору збирали продукти. Ситуація в містах не була кращою. Багато з них здрібніли, втратили магдебурзьке право і перейшли під пряме управління королівських урядників або магнатів. Православні єпархії під тиском короля та сейму поступово приймали унію. За рішенням сейму до посад у містах допускалися лише греко-католики. В окремих містах, наприклад у Кам’янці (нині — Кам’янець-Подільський), заборонялося мешкати євреям та православним....
0 Переглянути

Включення Кримського ханства та Північного Причорномор’я до складу Російської імперії

8 Клас

У другій половині XVIII століття загострилася боротьба між Російською та Османською імперіями за контроль над Чорним морем і його північним узбережжям. У результаті війни між обома імперіями, яка тривала упродовж 1768-1774 років, було підписано вигідний для Російської держави Кючук-Кайнарджійський мирний договір. Згідно Кючук-Кайнарджійського договору 1774 року, Російська імперія отримала землі між Дніпром та Південним Бугом, кілька османських фортець, набула права безперешкодного плавання російських кораблів по Чорному морю. Окрім того, за наполяганням Катерини II, Кримське ханство було визнане незалежним, хоч насправді потрапило під пильний російський контроль. Кримські татари не бажали миритися з такою російською опікою, тож невдовзі відмовилися від неї. У відповідь, на територію Криму відразу були введені російські війська. Прикриваючись гаслом допомоги братам-християнам, протягом 1778-1779 років Катерина II організувала відселення вірмен та греків з Криму. Це завдало відчутного удару по скарбниці ханства, адже саме вірмени і греки були основними платниками податків....
0 Переглянути

Нова (Підпільненська) Січ

8 Клас

Оскільки, за наказом Петра І, Чортомлицька Січ була спалена, а козакам було заборонено селитися на Запорожжі, в наступні двадцять п’ять років вони зводили Січі у володіннях Кримського ханства. Так спочатку постала Кам’янська Січ (бо на річці Кам’янка), а згодом Олешківська Січ (бо в урочищі «Олешки»), Лише з огляду на загрозу чергової війни з Османською імперією, а також завдяки клопотанням гетьмана Данила Апостола, російський уряд дозволив запорожцям повернутися в їхні давні володіння. Отож, 1734 року на річці Підпільній козаки збудували Нову Січ, яка стала адміністративним центром усього Запорожжя. Біля Нової Січі виникло торгово-ремісниче передмістя Гасан-Баша (Гасан-Базар) та пристань. Землі Запорожжя поділялися на паланки — окремі адміністративно-територіальні одиниці з власним гербом та печаткою. В адміністративному центрі паланки, який, як і Січ, мав укріплення, проживала паланкова старшина, розміщувалися козацька залога, суд, церкви, ремісничі майстерні, проводилися ярмарки. Суттєвими особливостями Нової Січі були її контрольованість імперською владою — в межах зовнішнього коша (Гасан-Баші) навіть було споруджено російську цитадель-фортецю з військовою залогою — та господарська спрямованість її мешканців — запорожці рідше брали участь у військових походах, а більше займалися господарством. Основною формою господарювання на Січі були зимівники. Кожен козак міг отримати земельний наділ та створити власний зимівник. Козаки займалися землеробством, садівництвом, городництвом, а також скотарством і промислами. Пасовиська, ліси, рибальські угіддя вважалися загальною власністю. Разом з тим, поступово утворилося коло впливових і заможних козаків, які мали великі землеволодіння і найчастіше були старшинами. Для обробітку землі вони наймали незаможних козаків — сірому....
0 Переглянути

Ліквідація Гетьманщини та козацького устрою на Лівобережжі й Слобожанщині

8 Клас

Зважаючи на потребу в українських ресурсах під час чергової війни з Османською імперією та королівством Пруссією, російська імператриця Єлизавета Петрівна задовольнила клопотання козацької старшини про відновлення посади гетьмана. Новим гетьманом у 1750 році було обрано (а по суті призначено імператрицею) Кирила Розумовського. «Правління гетьманського уряду» припинило свою діяльність. З приїздом Кирила Розумовського в 1751 році на Лівобережжя відбулися адміністративні зміни. Зокрема, Гетьманщину повернули до відомства Колегії іноземних справ, а влада гетьмана поширилася на Київ та Нову (Підпільненську) Січ. Усе це означало розширення автономних прав Гетьманщини. Під час гетьманування Кирило Розумовський розгорнув активну діяльність в українських землях: відбудував Батурин, куди переніс столицю; розбудував Глухів, що залишився гетьманською резиденцією; налагодив діяльність старшинської ради, яка управляла Гетьманщиною за відсутності гетьмана; самостійно призначав полковників та роздавав землю у приватну власність. Щоправда, така бурхлива діяльність насторожила імператрицю, і Єлизавета Петрівна заборонила здійснювати самостійну зовнішню політику та призначати полковників і генеральну старшину без її згоди, встановила контроль над українськими фінансами....
0 Переглянути

Наступ Російської імперії на автономію Гетьманщини

8 Клас

У листопаді 1708 року новим гетьманом став Іван Скоропадський. Вперше цар не уклав з ним договору, який би підтверджував давні права Гетьманщини, а надіслав «Решетилівські статті» у формі указу. Крім того, при гетьмані перебував царський представник Андрій Ізмайлов, котрий був «вухами і очима» Петра І. Він стежив за гетьманом і старшиною, мав право втручатися в міжнародні, майнові, управлінські справи Гетьманщини. Так звана «зрада» гетьмана Івана Мазепи та запорожців була використана царем як привід для посилення антиукраїнських заходів у різних сферах. У політичній: резиденцію гетьмана перенесли ближче до російського кордону — в місто Глухів, де розташували два московські полки. В економічній: українським купцям дозволяли вивозити зерно в Європу тільки через російські північні порти; мито з російсько-українського кордону надходило до царської казни; козаків часто залучали до будівництва фортець, каналів, доріг по всій Росії, де їх багато гинуло від надтяжких умов праці. У культурній: заохочувався переїзд до Петербурга і Москви українських науковців та діячів культури; було заборонено друкувати українські книги, окрім церковних. З монастирів до Росії вивезли рукописні і друковані книги. Усі ці заходи російського царя Петра І прийнято називати наступом на автономію Гетьманщини....
0 Переглянути

Узагальнення за розділом: «Козацька Україна наприкінці 50-х років XVII - на початку XVIII століття»

8 Клас

Любі діти! Ось ви опанували четвертий розділ підручника й дізналися, як в умовах Руїни розвивалась українська культура. Поруч з вами були давні знайомі, юні знавці історії — Марічка та Ігор. Вони так були вражені освіченістю українців, а саме гетьманів, що вирішили повернутися в колиску тогочасної науки — Києво-Могилянську академію. Щоб дістатися до неї разом з ними, вам доведеться пригадати «сім вільних наук» — виконати сім завдань. Їх можна виконати як у зошиті, так і в гаджеті, використавши QR-код. Цікавої і незабутньої мандрівки! Марічці та Ігорю по дорозі до Києво-Могилянської академії трапився старовинний документ. Однак від давності деякі слова в ньому стерлися. Допоможіть нашим мандрівникам заповнити пропуски в документі. Заснований у ____ р. Києво-братський (Могилянський) колегіум став центром ____-____ життя українського народу. А за гетьманування Івана ____ в 1701 році отримав статус ____. Києво-Могилянка була ____ навчальним закладом, у якому могли навчатися як діти міст чи козаків, так і шляхтичів, а також триступеневим: коли учень проходив усі 12 років навчання, то отримував ____, ____, ____ освіту. Основу навчання складало вивчення «____ ____ ____», а в класах вищої школи вивчали ____ та ____. У Києво-Могилянці вивчали ____, ____, ____ та руську (____) мови....
0 Переглянути

Конституція Пилипа Орлика

8 Клас

«Оскільки будь-яка держава стверджується непорушною цілісністю кордонів, то й щоб кордони Малої Росії, Вітчизни нашої, утверджені пактами від Речі Посполитої Польської, найяснішої Порти і від держави Московської, особливо ті кордони, які по річку Случ за гетьманства славної пам’яті Богдана Хмельницького від тієї ж Речі Посполитої Польської до земель Гетьманських і Військових на віки віддані і пактами обумовлені, ніколи не були порушені, ясновельможний гетьман при домовленостях з Найяснішим королем Його Милості Шведським має піклуватись і, скільки Бог дасть сили та розуму, боронити, коли буде треба. Особливо ж має скаржитися про те до найяснішого маєстату Його Королівської Величності Шведської як оборонця і протектора нашого, щоб Його Величність не дозволяв нікому не тільки прав і вольностей, а й кордонів військових порушувати і привласнювати. Крім цього, Ясновельможний гетьман по закінченні, дай Боже, щасливому, війни повинен буде просити у Королівської Величності Шведської такого трактату, щоб Його Величність та його спадкоємці найясніші королі шведські титулувалися вічними протекторами України, і справи їхні залишалися спрямованими на зміцнення могутності Вітчизни нашої та збереження її цілісності у наданих правах і кордонах. Також Ясновельможний гетьман повинен буде просити у найяснішого королівського маєстату, аби у договорах Його Величності з державою Московською було викладено, щоб полонених наших, які нині в державі Московській знаходяться, по закінченні війни нам вільних повернули, а всі завдані Україні за теперішньої війни збитки Москвою були сплачені і справедливо відшкодовані. А особливо повинен просити у Найяснішої Королівської Величності, щоб усіх полонених наших, які в державі Його Величності залишилися, було звільнено і нам повернено»....
0 Переглянути

Культурне та духовне життя наприкінці 50-х років XVII - на початку XVIII століття

8 Клас

Характерною ознакою тогочасної української культури був її нерівномірний розвиток через різні військово-політичні обставини. На землях, позбавлених козацького устрою, частина українців поступово забувала про своє походження. Окрім того, майже не було сприятливих умов для розвитку культури на Правобережжі. Натомість Лівобережна Гетьманщина і Слобожанщина стають центрами відродження і розквіту української культури. Найбільш давні козацькі звичаї зберігалися на Чортомлицькій Січі. Система освіти в другій половині XVII століття зазнала певних змін. Початковою освітою українців Речі Посполитої опікувався переважно чернечий орден василіан унійної (греко-католицької) церкви. В Гетьманщині і на Запорожжі таку освіту надавали парафіяльні школи православної церкви. В Західній Україні православні братські школи поступово втрачали підтримку і занепадали. Натомість розвивалися католицькі єзуїтські колегіуми. 1661 року король Ян II Казимир надав єзуїтському колегіуму у Львові «гідність академії і титул університету». В Гетьманщині середню освіту можна було здобути або в Києво-Могилянському, або з 1700 року — Чернігівському колегіумах. Окрім того, тут діяли школи при гетьманській, полкових чи інших канцеляріях, де дітей старшини та заможних містян навчали веденню діловодства. Найбільшим центром розвитку української культури та освіти залишався Київ. Києво-Могилянський колегіум від середини XVII століття мав статус академії, оскільки там навчали філософії та богослов’ю, а в 1701 році цей статус академії, тобто вищого навчального закладу, був визнаний Московським царством. Період свого розквіту академія пережила за гетьманування Івана Мазепи. В ній проходили публічні диспути з різних наук, мистецькі свята з виставами та іграми, випускалися листівки з панегіриками — похвальними віршами на честь викладачів і меценатів академії....
0 Переглянути

Гетьман Пилип Орлик. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні

8 Клас

Частина козаків і старшини, які перейшли разом з Іваном Мазепою до Бендер, 5 квітня 1710 року обрали гетьманом найближчого сподвижника Івана Мазепи Пилипа Орлика. Він став першим українським гетьманом в еміграції, тобто гетьманом за межами рідної країни. На козацькій раді в місті Бендери 5 квітня 1710 року також було укладено й затверджено угоду між гетьманом, козаками і старшиною під назвою «Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького». Цей документ визначав права й обов’язки гетьмана, старшини і козаків як представників українського народу, тому його вважають першою українською Конституцією. У «Пактах й конституціях...» йшлося про створення незалежної Української держави на козацькому праві. Освіта. Віденський єзуїтський колегіум та Києво-Могилянський колегіум. Володів польською, церковнослов’янською, болгарською, італійською мовами та латиною. Ключові події життя. До 1710 року. У 28 років став канцеляристом Генеральної військової канцелярії, а ще через два роки — генеральним писарем в уряді Івана Мазепи. 1708 року підтримав гетьмана Мазепу щодо союзу зі Шведським королівством. Після Полтавської битви емігрував до Османської імперії. 1710 рік. 5 квітня обраний гетьманом в еміграції. Співавтор «Пактів й конституцій...» — першої української Конституції. Написав щоденник «Діаріуш подорожній» (польською мовою). Помер 1742 року в місті Ясси (нині Румунія)....
0 Переглянути

Гетьманщина в часи Івана Мазепи

8 Клас

Після усунення від гетьманства Івана Самойловича, 1687 року старшинська рада в таборі на річці Коломак новим гетьманом обрала генерального осавула Івана Мазепу. Відносини Війська Запорозького з Московським царством визначали Коломацькі статті 1687 року. Згідно з ними: гетьман не міг самостійно проводити зовнішню політику; у гетьманській столиці — Батурині — розташовували полк московських стрільців; заохочували українсько-московські шлюби; гетьман не мав права без царського дозволу позбавляти старшину посад, а старшина — скидати гетьмана. Ставши гетьманом, Іван Мазепа докладав зусиль до об’єднання українських земель, розбудови козацької держави за європейським зразком. У внутрішній політиці він спирався на свої освіченість та знання людей. Йому вдалося зміцнити гетьманську владу, оминувши обмеження Коломацьких статей і, водночас, забезпечити стабільність у Гетьманщині. Для цього, з одного боку, роздавав заможним старшинам посади та маєтки (землю), збирав не загальні, а тільки старшинські ради, тобто формував аристократичну республіку. Він запрошував до своєї адміністрації дітей впливових старшинських родин, щоб вони, виконуючи різні доручення, готувалися до управління державою в майбутньому. Водночас, гетьман заборонив забирати в козаків землю та перетворювати їх у селян, а також вимагати від селян відробітків більше, ніж два дні на тиждень. Для управління державою, ведення судочинства, розвитку артилерійської справи та дипломатичної діяльності потрібні освічені люди. Задля цього Іван Мазепа підтримував освіту, науку, книгодрукування. Особливо піклувався про Києво-Могилянський колегіум: розбудував його, добився статусу академії, сприяв заснуванню бібліотеки та друкарні....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 163 164 165 166 167 168 169 170 171 ... 370
Назад

Навігація